Ухвала суду № 57785980, 12.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2016 року м. Київ К/800/42053/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О.В.,

Леонтович К.Г.

Сорока М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Кременчуцької міської ради Полтавської області на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 08 червня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року у справі № 537/1436/15-а за позовом ОСОБА_4 до Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання протиправним та скасування окремих положень рішення, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Кременчуцької міської ради Полтавської області, в якому просила визнати протиправним та скасувати підпункт 5.1 рішення XLVIII сесії Кременчуцької міської ради Полтавської області VI скликання від 02.07.2014 року "Про надання та відмову в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в м. Кременчуці".

Позовні вимоги мотивовано тим, що підпунктом 5.1 оскаржуваного рішення позивача зобов'язано звільнити прибудинкову територію жилого будинку № 19 по вул. Гагаріна шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва - прибудови до квартир №№ 31, 32 та привести територію до належного стану, що, на думку позивача є протиправним, оскільки чинним законодавством органам місцевого самоврядування не надані повноваження про прийняття рішення про знесення самочинно збудованих будівель чи споруд, а прийняття таких рішень є компетенцією суду за зверненням суб'єкта владних повноважень.

Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 08 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано підпункт 5.1 рішення XLVIII сесії Кременчуцької міської ради Полтавської області VI скликання від 02.07.2014 року "Про надання та відмову в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в м. Кременчуці".

Не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням, Кременчуцька міська рада Полтавської області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та відмовити у позові.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 23.09.2005 року позивачу було надано дозвіл на проектування та виконання реконструкцій квартир №№31, 32 і влаштування окремого входу та демонстраційної вітрини - під магазин продовольчих товарів. У вересні 2013 року позивач звернулася до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди орієнтованою площею 0,0049 га для експлуатації та обслуговування прибудови до квартир №№31, 32 у буд. № 19 по вул. Гагаріна у м. Кременчуці. Рішенням XXXVII сесії Кременчуцької міської ради VІ скликання від 29.10.2013 року позивачу відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди у зв'язку з наявністю на земельній ділянці самочинного будівництва. Пунктом 5.1 оскаржуваного рішення її зобов'язано звільнити прибудинкову територію жилого будинку № 19 шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва - прибудови до квартир №№ 31, 32 та привести територію до належного стану.

Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року, визнано протиправним та скасовано пункт 5 та підпункт 5.1 рішення XXXVII сесії Кременчуцької міської ради Полтавської області VI скликання від 29.10.2013 року "Про надання та відмову в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в м. Кременчуці", зобов'язано Кременчуцьку міську раду Полтавської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_4 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди орієнтованою площею 0,0049 га для експлуатації та обслуговування прибудови квартир №№31, 32 у буд. № 19 по вул. Гагаріна у м. Кременчуці.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 29 січня 2015 року касаційна скарга Кременчуцької міської ради Полтавської області залишена без задоволення. Залишаючи без змін постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 січня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року суд касаційної інстанції щодо позовних вимог про скасування підпункту 5.1 оскаржуваного рішення, зазначив, що зобов'язавши позивача вчинити дії, зокрема, звільнити прибудинкову територію житлового будинку № 19 шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва - прибудови до квартири № 31 та № 32, відповідач діяв в порушення частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України .

Проте, пунктом 5 рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 02.07.2014 року, прийнятого на виконання судового рішення від 28 січня 2014 року, позивачу було знову відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди у зв'язку з наявністю на земельній ділянці самочинного будівництва. Пунктом 5.1 оскаржуваного рішення позивача знову зобов'язано звільнити прибудинкову територію жилого будинку № 19 шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва - прибудови до квартир №№31, 32 та привести територію до належного стану.

Заяву позивача в порядку статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправним та скасування окремих положень рішення від 02.07.2014 року було частково задоволено постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 лютого 2015 року та було визнано протиправним та скасовано пункт 5 рішення XLVІІІ сесії Кременчуцької міської ради Полтавської області VI скликання від 02.07.2014 року "Про надання та відмову в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в м. Кременчуці". Крім того, зобов'язано Кременчуцьку міську раду Полтавської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_4 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди орієнтованою площею 0,0049 га для експлуатації та обслуговування прибудови квартир №№31, 32 у буд. № 19 по вул. Гагаріна в м. Кременчуці з врахуванням обставин, встановлених постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06.03.2014 року та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2014 року в справі № 537/6468/13а .

В частині скасування підпункту 5.1 рішення XLVIII сесії Кременчуцької міської ради Полтавської області VI скликання від 02.07.2014 року "Про надання та відмову в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в м. Кременчуці" заяву судом не вирішено з тих підстав, що питання знесення самочинного збудованого об'єкта нерухомості виходить за межі судового контролю, у зв'язку з чимпозивач була змушена звернутися знову до суду в загальному порядку.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що питання знесення самочинно збудованого об'єкта нерухомості є цивільно-правовим спором та в силу статті 376 Цивільного кодексу України, знесення самочинно збудованого нерухомого майна за наявності спору може бути здійснене лише за рішенням суду.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

Крім того, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, наявність судового рішення в цивільній справі № 537/4933/13-ц, на яке посилається відповідач, за позовом Кременчуцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_4 про звільнення самовільно зайнятої ділянки та знесення самочинного будівництва також свідчить про протиправність прийнятого відповідачем підпункту 5.1 рішення від 02.07.2014 року.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Кременчуцької міської ради Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 08 червня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.

Судді: