Ухвала суду № 57785762, 17.05.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Піхур О.В.

№ 22-ц/796/6035/2016 Доповідач - Борисова О.В.

справа № 761/33038/15-ц

м. Київ

У Х В А Л А

17 травня 2016 року суддя судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва Борисова О.В., перевіривши виконання вимог ст.ст. 295, 297 ЦПК України за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 лютого 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 лютого 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23 березня 2016 року апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 лютого 2016 року було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали суду, а саме для подачі клопотання про поновлення строку із зазначенням підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 лютого 2016 року в період з 10 березня 2016 року по 14 березня 2016 року та докази про це.

26 квітня 2016 року на адресу Апеляційного суду м. Києва апелянтом була подана заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 лютого 2016 року.

Апелянт вказувала, що 25 лютого 2016 року в судовому засідання було проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, проте повний текст даного рішення суду вона отримала лише 04 березня 2016 року, а тому просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 лютого 2016 року, оскільки він пропущений з поважних причин.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ч.1 ст.73 ЦПК України, прихожу до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, а тому вважаю за доцільне задовольнити заяву та поновити строк на апеляційне оскарження вказаного рішення суду.

Проте, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду Апеляційним судом м. Києва, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи апелянтом подано до суду клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 лютого 2016 року.

В обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що вона є непрацюючою пенсіонеркою, вдовою ветерана військової служби та віднесена до категорії дітей війни, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист». А тому її майновий стан є таким, що не дозволяє сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірах визначених Законом України «Про судовий збір».

Враховуючи викладене, апелянт просить звільнити її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, або зменшити розмір судового збору до 200 грн. із відстроченням його сплати до ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст.82 ЦПК України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Разом з тим, позивачем не надано доказів на підтвердження розміру доходів, які вона отримує.

За таких обставин, коли в розпорядженні суду відсутні дані, які б свідчили про такий майновий стан апелянта, який би унеможливлював сплату нею судового збору, або вказує на те, що при його сплаті апелянта буде поставлено у скрутне матеріальне становище, вважаю, що підстави для задоволення клопотання про звільнення або про зменшення з відстроченням сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 лютого 2016 року також відсутні, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні клопотання, апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Виходячи з вищевикладеного, апелянту необхідно сплатити судовий збір в розмірі 649 грн. на реквізити: одержувач - УДКС у Солом'янському р-ні м. Києва, Банк одержувач ГУ ДКСУ у м. Києві, розрахунковий рахунок: 31210206780010, МФО банку: 820019 ЄДРПОУ 38050812 та надати оригінал квитанції про оплату судового збору.

Керуючись ст.ст.73, 295, 297 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

Заяву позивача ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 лютого 2016 року задовольнити.

Поновити позивачу ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 лютого 2016 року.

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 лютого 2016 року відмовити.

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 лютого 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк скарга буде вважатись неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: