Ухвала суду № 57785732, 18.05.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа №22-ц/796/6315/2016 Головуючий у 1-й інстанці - Антонова Н.В.

Доповідач - Барановська Л.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого-Барановської Л.В.

Суддів-Панченка М.М., Побірченко Т.І.

при секретарі Куркіній І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 на ухвалу судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Легбанк» про визнання рішення загальних зборів акціонерів недійсними в частині обрання та припинення повноважень члена спостережної ради.

Заслухавши доповідь судді Барановської Л.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія -

В С Т А Н О В И Л А :

Уберезні 2016 року позивачка ОСОБА_5 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ПАТ «АКБ «Легбанк» про визнання рішення загальних зборів акціонерів недійсними в частині обрання та припинення повноважень члена спостережної ради.

В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала, що не погоджується із незаконним рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ «Легбанк» від 24.04.2013 року, яким її обрано до складу наглядової ради ПАТ «Легбанк», рішення загальних зборів акціонерів ПАТ «Легбанк» від 13.02.2014 року в частині припинення її повноважень як члена наглядової ради ПАТ «Легбанк» та обрання до складу наглядової ради ПАТ «Легбанк», рішення загальних зборів акціонерів ПАТ «Легбанк» від 12.09.2014 року, яким її було достроково виключено зі складу наглядової ради ПАТ «Легбанк».

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.03.2016 року у відкритті провадження відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу судді та направити справу на розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на її необґрунтованість, порушення вимог цивільно-процесуального закону.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Позивачка, подаючи позовну заяву до Голосіївського районного суду м. Києва обґрунтовували його тим, що рішенням загальних зборів ПАТ «Легбанк» від 24.04.2013 року її було обрано до складу наглядової ради ПАТ «Легбанк».

Рішенням загальних зборів від 13.02.2014 року ПАТ «Легбанк» припинило повноваження позивачки як члена наглядової ради ПАТ «Легбанк», цим же рішенням її знову було обрано до складу наглядової ради ПАТ«Легбанк».

Рішенням загальних зборів від 12.09.2014 року ПАТ «Легбанк» ОСОБА_5 достроково виключено зі складу наглядової ради ПАТ «Легбанк».

У відповідності до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень, викладених в Постанові Верховного Суду України від 21 травня 2012 року , захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким,а конкретним способом захисту свого права.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив із вимог ст. 12 ГПК України, де передбачено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками ( засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками ( засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Враховуючи, що спір між позивачем та ПАТ «Легбанк» стосується участі позивачки у наглядовій раді ПАТ «Легбанк» суддя вважав, що вказаний спір виник з корпоративних відносин.

Проте з такими висновками судді колегія суддів не може погодитися, оскільки суддя дійшов їх з порушенням норм цивільно-процесуального закону.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно постанови Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» до підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

При визначенні підвідомчості (підсудності) справ даної категорії, судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним ч. 1 ст. 167 ГК України ( 436-15), згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді ( майні) господарської організації, що включають правомочність на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

При вирішенні питання про те, чи є спір, що виник між господарським товариством та посадовими особами товариства, які входять до складу виконавчого органу товариства або наглядової ради товариства, трудовим чи корпоративним, судам необхідно керуватися положеннями глави ХVКодексу законів про працю України.

Спори, які пов'язані з оскарженням членами виконавчих органів товариства, а також членами наглядової ради товариства, рішень відповідних органів товариства про звільнення (усунення, відсторонення, відкликання) їх з посади, розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Згідно пояснень представників позивачки в судовому засіданні апеляційної інстанції позивачка ОСОБА_5 є клієнтом банку ПАТ «Легбанк», вона не перебувала і не перебуває в трудових відносинах з банком та не є акціонером банку чи його засновником.

Враховуючи зазначене колегія суддів приходить до висновку, що суддя, відмовляючи у відкритті провадження у даній справі не врахував вказаних обставин у повному обсязі, не звернув на них уваги, з огляду на що оскаржувана ухвала судді від 10.03.2016 року не може вважатись законною та обґрунтованою та у відповідності до ст. 312 ЦПК України вона підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 задовольнити, ухвалу судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.03.2016р. скасувати, питання передати на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді