Постанова № 57785396, 12.05.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2016 р. Справа№ 910/26108/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Отрюха Б.В.

За участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Гетьман А.Л. - за дов.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледшоу»

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2015

у справі №910/26108/14 (головуючий суддя Ломака В.С.)

за позовом Приватного підприємства «Мірт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледшоу»

про стягнення 62 507,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Мірт» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледшоу» (далі, відповідач) про стягнення 62 507, 32 грн., з яких 52 200, 00 грн. основного боргу, 3 633, 98 грн. 3 % річних та 6 673, 34 грн. інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між сторонами Договору про надання послуг від 04.05.2012 він надав відповідачу послуги по встановленню та забезпеченню роботи обладнання, що є власністю останнього, під час проведення фестивалю з ОСОБА_4 в м. Києві, Майдан Незалежності, вартість яких склала 52 200,00 грн. За умовами Договору відповідач мав здійснити повний розрахунок з позивачем не пізніше останнього банківського дня місяця, в якому була надана послуга. Однак, як зазначає позивач, незважаючи на те, що відповідач на підставі Акту наданих послуг від 05.05.2012 прийняв надані послуги, він з позивачем розрахунку не провів, у зв'язку з чим позивач вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів з даним позовом, нарахувавши відповідачу додатково до суми основного боргу також 3 % річних за період з 01.06.2012 по 25.09.2014 в сумі 3 633,98 грн. та інфляційні втрати за період з червня 2012 по серпень 2014 року в сумі 6 673, 34 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2015 у справі №910/26108/14 позовні вимоги Приватного підприємства «Мірт» задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледшоу» на користь Приватного підприємства «Мірт» 52 200,00 грн. основного боргу, 3 633,98 грн. 3 % річних, 6 673,34 грн. інфляційних втрат та 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач прийняв замовлені ним згідно договору послуги, однак в обумовлені строки не сплатив їх вартості. Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем ТОВ «Ледшоу» жодними доказами не спростовано.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ледшоу» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2015 у справі №910/26108/14 та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що в дійсності спірний Договір між сторонами не укладався в письмовій формі, не підписувався уповноваженими на те представниками та не скріплювався печатками підприємств. Як зазначає відповідач, Договір про надання послуг від 04.05.2012 є сфальсифікованим, про що зазначається у висновках експертів №6837/15-32/6838/15-33 від 13.08.2015, наданих КНДІСЕ за результатами проведення у справі №910/26108/14 судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів.

Однак, вказані висновки експертизи, як стверджує відповідач, не були взяті до уваги судом першої інстанції.

Також, як зазначає апелянт, позивач не надав суду жодного доказу, що підтвердив би дійсне існування договірних відносин між сторонами та факт виконання будь-якої роботи позивачем по таких домовленостях.

Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледшоу» було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Отрюх Б.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2015 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 01.12.2015.

01.12.2015 представник позивача подав у судовому засіданні заперечення на апеляційну скаргу, у яких просив суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледшоу» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2015 у справі №910/26108/14 - без змін. Позивач у відзиві зазначає, що договір про надання послуг від 04.05.2012 містить усі істотні умови, підписаний та скріплений відбитками печаток сторін, по змісту та формі відповідає вимогам закону, отже є укладеним.

У судовому засіданні 01.12.2015 судом було оголошено перерву до 24.12.2015.

Після судового засідання 01.12.2015 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою, починаючи з судового засідання, яке призначене на 24.12.2015.

У судове засідання, призначене на 24.12.2015, представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

24.12.2015 представник відповідача подав у судовому засіданні клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю надання додаткових пояснень директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледшоу», клопотання про продовження строку вирішення спору, а також клопотання про долучення копії листа Президента МГО «Жінка Ш Тисячоліття» від 22.12.2015 №35/03, копії рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 та копії Розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість з відміткою податкової від 21.02.2015, які колегією суддів були оглянуті та долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2015 продовжено строк вирішення спору у справі, розгляд справи відкладено на 14.01.2016.

13.01.2016 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про зупинення провадження у справі №910/26108/14 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №910/31948/15 про визнання договору про надання послуг від 04.05.2012 та акту від 05.05.2012 недійсними. Факт порушення провадження у справі №910/31948/15 підтверджується ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.01.2016, копія якої додана до клопотання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2016 апеляційне провадження у справі №910/26108/14 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледшоу» було зупинено до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №910/31948/15.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Приватне підприємство «Мірт» звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2016 у справі №910/26108/14 про зупинення апеляційного провадження у справі.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2016 у справі №910/26108/14 касаційну скаргу Приватного підприємства «Мірт» задоволено, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2016 у справі №910/26108/14 скасовано, справу передано на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

09.03.2016 матеріали справи №910/26108/14 надійшли до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2016 апеляційне провадження у справі №910/26108/14 поновлено, розгляд справи призначено на 12.04.2016.

Представники сторін у судове засідання, призначене на 12.04.2016, не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

У зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 розгляд справи було відкладено на 12.05.2016.

У судове засідання, призначене на 12.05.2016, представник позивача знову не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення позивача про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме витяг із сайту Укрпошта щодо відстеження пересилання поштового відправлення, з огляду на те, що розгляд справи відкладався для надання можливості представнику позивача з'явитись у судове засідання, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, у позові відмовити повністю.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначає позивач, 04.05.2012 між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, було укладено Договір про надання послуг (далі, Договір), відповідно до пункту 1.1. якого замовник замовляє, а виконавець надає послуги по забезпеченню роботи обладнання (Додаток 1), що є власністю замовника, під час проведення фестивалю з ОСОБА_4 за підтримки фонду Рената Ахметова «Світ талантів світ нації» в м. Києві Майдан Незалежності.

Згідно з пунктом 2.1.4. Договору виконавець зобов'язався протягом 5 днів з дня завершення надання послуг скласти, підписати та передати на погодження замовникові акт наданих послуг.

У свою чергу, замовник відповідно до пункту 2.2.1. Договору зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, сплатити на користь виконавця вартість наданих послуг, а також згідно з пунктом 2.2.4. Договору протягом 5 днів з дня отримання акту наданих послуг від виконавця, у разі відсутності зауважень до наданих виконавцем послуг, підписати такий акт зі свого боку та передати один примірник виконавцеві.

Згідно з пунктом 3.3. Договору вартість послуг по цьому Договору становить 52 200,00 грн.

Відповідно до пункту 3.4. Договору було визначено, що розрахунок між сторонами проводиться шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця 100% загальної суми цього Договору, зазначеної в пункті 3.3.

За змістом пункту 3.5. Договору факт надання послуг замовником, передбачених Договором, підтверджується актом наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками кожної із сторін не пізніше п'яти днів після надання послуг.

Згідно з пунктом 3.6. Договору сторонами було встановлено, що замовник зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок виконавця 100 % загальної суми цього Договору, зазначеної в пункті 3.3. після підписання сторонами акту наданих послуг, але не пізніше останнього банківського дня місяця, в якому була надана послуга.

Додатком № 1 до Договору визначено специфікацію та вартість наданих послуг: монтажу екрану та забезпечення його роботи.

За твердженням позивача, він на виконання умов Договору надав відповідачу послуги по монтажу та забезпеченню роботи обладнання відповідно до Додатку №1 до Договору на загальну суму 52 200,00 грн., що підтверджується підписаним сторонами Актом наданих послуг від 05.05.2012 на зазначену суму (том 1, а.с. 57), проте відповідач оплату наданих послуг не здійснив, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 52200 грн., стягнення якої є предметом даного позову, крім суми основного боргу у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач просив стягнути з відповідача також 3% річних та інфляційні втрати.

У свою чергу, відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечує, вказуючи на те, що в дійсності спірний Договір між сторонами не укладався, ОСОБА_7 не підписувався, а представлений позивачем його примірник є підробленим. При цьому, він також відзначає, що відповідач не підписував і представлений позивачем Акт наданих послуг. Крім того, звертається увага на те, що у вказаному Акті є виправлення чорнильною ручкою, та що він датований в дійсності 05.05.2011.

Під час розгляду справи місцевим господарським судом, враховуючи заперечення позивача, для встановлення належності підпису у Договорі від 04.06.2012, Додатку №1 до нього та Акті наданих послуг директору ТОВ «Ледшоу» - ОСОБА_7, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2015 у справі №910/26108/14 було призначено судову комплексну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

- чи виконано підпис від імені ОСОБА_7 у Договорі про надання послуг б/н від 04.05.2012 та Додатку №1 до нього від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледшоу» ОСОБА_7, або іншою особою?

- чи виконано підпис від імені ОСОБА_7 в акті наданих послуг від 05.05.2012 від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледшоу» ОСОБА_7, або іншою особою?

- у якій послідовності виконувалось нанесення тексту та печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледшоу» на акті наданих послуг від 05.05.2012?

За результатами проведення експертизи було складено висновок судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів №6837/15-32/6838/15-33 від 13.08.2015 (далі, Висновок експертизи), згідно з яким встановлено, що в Договорі про надання послуг б/н від 04.05.2012, Додатку № 1 до нього та Акті наданих послуг від 05.05.2012 підпис від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледшоу» виконано не ОСОБА_7, а іншою особою з наслідуванням його підпису.

У вказаних документах відбиток печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледшоу» нанесено поверх друкованого тексту, тим самим не підтверджено доводи представника відповідача про те, що вказані документи було виготовлено шляхом використання аркушів паперу, на яких попередньо було нанесено відбиток печатки підприємства.

Відповідно до частини 1-5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятись у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до абз.2 частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на момент укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Враховуючи зазначені норми права та з огляду на Висновок експертизи, яким встановлено, що в Договорі про надання послуг б/н від 04.05.2012, Додатку № 1 до нього та Акті наданих послуг від 05.05.2012 підпис від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледшоу» виконано не ОСОБА_7, а іншою особою з наслідуванням його підпису, колегія суддів приходить до висновку, що спірний Договір про надання послуг від 04.05.2012, Додаток № 1 до нього та Акт наданих послуг від 05.05.2012 підписані неуповноваженою на це позивачем особою. Факт засвідчення підпису ОСОБА_7 на вказаних документах печаткою ТОВ «Ледшоу» зазначеної обставини не спростовує.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у матеріалах справи міститься лист №46/950 від 27.01.2015 старшого слідчого СВ Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві, капітана міліції Кравченко С.В. у відповідь на заяву від Гетьман А.Л. від 23.01.2015 (вх. я-201), в якому повідомлено, що слідчим відділом Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві розглянуто заяву ТОВ «Ледшоу» від 23.01.2015 (вх. 3я-201) з приводу того, що невстановлена особа ПП «Мірт» (код 22396799) в невстановлений час підробила офіційний документ, який видається і посвідчується підприємством та який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, а саме договори: від 04.05.2012,10.05.2012, 25.06.2012 і 10.07.2012, а також акти наданих послуг від 05.05.2012, 11.05.2012, 04.07.2012 і 30.07.2012, укладені з ТОВ «Ледшоу» (код 36563876). За результатами вказаної заяви 27.01.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100030000950 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 358 Кримінального кодексу України.

Відповідно до пункту 3.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 Цивільного кодексу України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, встановила відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження факту схвалення відповідачем Договору про надання послуг від 04.05.2012 шляхом прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні тощо.

Як уже зазначалося вище, Акт наданих послуг від 05.05.2012, на який посилається позивач в обґрунтування свої позовних вимог, був підписаний неуповноваженою на це позивачем особою. Водночас, колегія суддів зазначає, що у наданому позивачем до матеріалів справи Акті наданих послуг від 05.05.2012 згідно з Договором від 04.05.2012 міститься механічне виправлення року його складення на «12». Позивачем не надано суду пояснень щодо того, ким і з яких підстав здійснено таке виправлення. З огляду на зазначені обставини, наданий позивачем Акт наданих послуг від 05.05.2012 не приймається колегією суддів як належний та допустимий доказ, яким підтверджується факт прийняття відповідачем робіт згідно Договору від 04.05.2012.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження факту реального надання позивачем послуг згідно Договору від 04.05.2012 матеріали справи не містять.

Жодних листувань між сторонами з приводу виконання Договору від 04.05.2012 не відбувалось. Вимог щодо погашення заявленої позивачем до стягнення у даній справі суми заборгованості ПП «Мірт» з 2012 року на адресу відповідача не направляло.

Натомість, відповідачем до матеріалів справи долучена копія листа Президента МГО «Жінка Ш Тисячоліття» ОСОБА_4 від 22.12.2015 №35/03 (том 3, а.с. 129), у якому остання зазначила, що МГО «Жінка Ш Тисячоліття» співпрацює з ТОВ «Ледшоу» в особі її директора ОСОБА_7 з 2009 року. При проведенні благодійної акції «Світ талантів - цвіт нації», яка відбулася 05 травня 2012 року на Майдані Незалежності, ТОВ «Ледшоу» на партнерських засадах надало забезпечення світлодіодними екранами та відтворення відео на екранах безкоштовно; інженерна група ТОВ «Ледшоу» завжди виконує свою роботу професійно, без залучення підрядників; інформація стосовно того, що на даному заході працювала компанія «Мірт» не відповідає дійсності.

Посилання позивача та суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на ту обставину, що факт виконання сторонами умов Договору, як і факт виникнення спірних правовідносин підтверджується відображенням спірних господарських операцій в податковому обліку відповідача, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки підставою для формування фінансової та податкової звітності підприємства є безпосередньо первинні документи, а не навпаки.

Окрім цього, відповідачем було складено Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1), яким, зокрема, виключено податковий кредит за спірною господарською операцією, що не суперечить приписам статті 50 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 20.05.2013 у справі №5013/1032/12.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи із системного аналізу норм права, які регулюють відносини щодо надання послуг згідно договору, колегія суддів зазначає, що основною підставою для оплати послуг, наданих згідно договору про надання послуг, є встановлення факту їх реального виконання.

Водночас, матеріалами справи не підтверджується факт реального надання позивачем відповідачу послуг згідно Договору від 04.05.2012 на суму 52 200,00 грн. Доказів на спростування зазначеної обставини позивачем суду не надано.

Таким чином, у суду відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заявленої позивачем до стягнення суми основної заборгованості за Договором про надання послуг від 04.05.2012 на суму 52 200,00 грн.

Враховуючи відсутність правових підстав для стягнення з відповідача суми основного боргу, позовні вимоги ПП «Мірт» про стягнення з ТОВ «Ледшоу» 3 % річних за період з 01.06.2012 по 25.09.2014 в сумі 3 633,98 грн. та інфляційних втрат за період з червня 2012 по серпень 2014 року в сумі 6 673, 34 грн. за порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання, також задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледшоу» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Розподіл господарських витрат здійснено у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледшоу» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2015 у справі №910/26108/14 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2015 у справі №910/26108/14 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Мірт» (79038, місто Львів, вулиця Пасічна, 81, квартира 12; код ЄДРПОУ 22396799) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледшоу» (02232, місто Київ, вулиця Закревського, 85, квартира 72; код ЄДРПОУ 36563876) 1 339 (одну тисячу триста тридцять дев'ять) грн. 80 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

Б.В. Отрюх