Ухвала суду № 57785323, 18.05.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"18" травня 2016 р. Справа №910/369/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Баранця О.М.

Пашкіної С.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2016 (головуючий суддя - Стасюк С.В., судді Нечай О.В., Спичак О.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛІК БУД"

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест"

про стягнення 8197859,56 дол. США

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.03.2016 по справі №910/369/15-г позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛІК БУД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" на користь Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" 6715253 доларів США 45 центів, у вигляді простроченої заборгованості по кредиту, що еквівалентно 138586446 грн. 00 коп., згідно з офіційним курсом, встановленим Національним банком України станом на 13.05.2015 року, простроченої заборгованості по сплаті процентів в розмірі 1328127 доларів США 89 центів, що еквівалентно 27409319 грн. 00 коп., згідно з офіційним курсом, встановленим Національним банком України станом на 13.05.2015 року, а також 2495120 грн. 63 коп. пені.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛІК БУД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" в дохід Державного бюджету України 73 080 грн. 00 коп. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" з доданими до неї матеріалами повернуто заявнику без розгляду, на підставі п.3 ст.97 ГПК України.

28 квітня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" повторно звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є майнова вимога про стягнення 8197859,56 доларів США.

Законом України "Про судовий збір" визначено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Отже, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2016 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 80388,00 грн.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест", апеляційний господарський суд встановив, що до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

При цьому, скаржником додано до апеляційної скарги заяву (клопотання) про відстрочення сплати судового збору, в якій він, посилаючись на статтю 8 Закону України "Про судовий збір", просить відстрочити сплату судового збору за розгляд апеляційної скарги у даній справі. Вказане клопотання обґрунтовано важким фінансовим станом відповідача та арештованими рахунками виконавчою службою, в зв`язку з цим, неможливістю сплатити судовий збір за подання скарги.

Розглянувши вищезазначене клопотання, колегія суддів дійшла до висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначені положення закону дають право суду відстрочити сплату судового збору лише за наявності виключних обставин, з урахуванням того, що в майбутньому заявник матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору, чого зі змісту обґрунтувань Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" щодо відстрочення сплати судового збору не вбачається.

Також, згідно з п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

В пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України, від 12.11.2015 №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" зазначено, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, з підстав майнового стану сторони, вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Оскільки відстрочення або звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку скаржником не доведено, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення скаржника від сплати судового збору.

Також слід зазначити, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а згідно з приписами статті 86 ч.2 п.3 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду має бути мотивована щодо причин відстрочення сплати судового збору, з урахуванням передбачених законом термінів такого відстрочення, а саме до ухвалення судового рішення у справі, оскільки на час ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення у справі у суду вже мають бути у наявності докази сплати судового збору. Тому самі лише наведені у клопотанні обставини, з урахуванням вищевикладеного, не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору, а суд апеляційної інстанції позбавлений можливості мотивувати ухвалу про те, що на час ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення заявник надасть цьому суду докази сплати судового збору.

Водночас, статтею 42 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проаналізувавши вказані положення, слід зазначити, що дії суду при розгляді клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору повинні здійснюватися з дотриманням принципів рівності та збалансованості інтересів сторін. Окрім того, господарському суду надано лише право, а не покладено обов`язок у будь-якому випадку задовольняти клопотання учасників судового процесу про відстрочення сплати ними судового збору. Тобто, вказана норма є суб`єктивною та застосовується лише у випадку, коли заявник надасть суду дійсно переконливі докази скрутного матеріального становища, яке перешкоджає йому вчинити необхідні дії по сплаті судового збору.

Відтак, дослідивши усі наявні обставини, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" про відстрочення сплати судового збору за її подання.

За таких обставин, апеляційний суд зазначає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню її заявнику, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

При цьому, колегія суддів вказує на те, що після усунення вищезазначених обставин, апеляційна скарга може бути подана повторно, в силу ч. 4 ст. 97 вказаного Кодексу.

УХВАЛИВ:

1.В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.

2.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2016 по справі №910/369/15-г з доданими до неї матеріалами повернути заявнику без розгляду, а матеріали справи до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді О.М. Баранець

С.А. Пашкіна