Постанова № 57785189, 16.05.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2016 року Справа № 904/10896/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Широбокова Л.П. (доповідач)

суддів: Герасименко І.М., Подобєд І.М.

при секретарі судового засідання Однорог О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №3 від 01.04.2016р.;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №ББУ/ПУ 289/ВП/15 від 18.12.2015р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2016р. у справі №904/10896/15

за позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області,

м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля",

м. Павлоград, Дніпропетровська область

про відшкодування збитків у розмірі 41 076,76 грн заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону та раціональне використання природних ресурсів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2016р. (суддя Назаренко Н.Г.) позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до спеціального фонду Державного бюджету України 12 323,03 грн шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 30% грошових стягнень за шкоду; до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської обласної ради - 8 215,35 грн шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 20% грошових стягнень за шкоду; та до спеціального фонду місцевого бюджету Павлоградської міської ради 20 538,38 грн шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 50% грошових стягнень за шкоду, із зарахуванням коштів на аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Дніпропетровській області за балансовим рахунком 3311 Кошти, які підлягають розподілу між Державними і місцевими бюджетами. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області 1 218,00 грн судового збору.

Не погодившись з даним рішенням суду, Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, порушені норми процесуального права. Вважає, що акт відбору проби води №37-14-3 від 06.10.2014р. та протокол вимірювань показників складу та властивостей води №37 від 14.10.2015р. складені з порушенням вимог КНД 211.1.0.009-94, ДСТУ 180 5667-3-2001, тому не можуть вважатися належними доказами у справі та підставою для задоволення позовних вимог. Окрім того, доказів на підтвердження умов зберігання відібраних проб води за проміжок часу від відібрання проб до моменту їх дослідження позивачем також не надано; в акті відбору проб води №37-14-3 від 06.10.2014р. дані про умови зберігання проб до доставки їх в лабораторію також відсутні. Зазначив, що відібрана проба зберігалася значний час в лабораторії та не була законсервована, отже процедура відбору проб виконана Позивачем з порушенням норм та стандартів. Звернув увагу, що судом в мотивувальній частині рішення не зазначено доказів, на підставі яких прийнято рішення, не наведено правового обґрунтування відхилення заперечень Відповідача, внаслідок чого порушені норми ст. 4-2, 43,84 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.04.2016р. справа прийнята до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Кузнецової І.Л., Орєшкіної Е.В.

19.04.2016р. у зв`язку із відрядженням суддів Орєшкіної Е.В. та Кузнецової І.Л. по справі здійснений автоматичний перерозподіл, за результатами якого визначено для розгляду колегію суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Герасименко І.М., Подобєд І.М.

Ухвалою суду від 20.04.2016р. справа прийнята до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Герасименко І.М., Подобєд І.М.

В судовому засіданні 16.05.2016р. повноважний представник Відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити. Заявив клопотання про призначення судової інженерно-екологічної експертизи для вирішення питання щодо дотримання Позивачем встановлених стандартів відбору проб стічних вод та їх зберігання до моменту проведення вимірювання, а також клопотання про зупинення провадження у справі до отримання висновку Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет» про проведення аналізу та наукове дослідження оцінки акту відбору проб води №37-14-3 від 06.10.2014р. та протоколу вимірювання №37 від 14.10.2014р.

Позивач проти апеляційної скарги та призначення експертизи заперечив. Просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначив, що ДСТУ не передбачено консервування проб хлоридів та завислих речовин, тому з огляду на проведення вимірювань в строки, передбачені вимогами МВВ та ДСТУ ІSO 5667-10-2001, порушень при відборі проб та проведенні їх аналізу він не допускав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

При перегляді справи апеляційним судом встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області (надалі Позивач) в період з 06.10.2014р. - 17.10.2014р., 30.12.2014р. -17.01.2015р. на підставі наказів №1261-П від 03.10.2014р. (а.с. 12), №1429-П від 29.12.2014р. (а.с. 28), направлення №4-8903-7-3 від 03.10.2014р., №4-10293-7-3 від 29.12.2014р. (а.с. 13,29), листів №598 від 26.09.2014р. та №811 від 22.12.2014р. (а.с. 11, 27) були проведені позапланові перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України в частині контролю дотримання умов Регламенту скиду шахтних вод в поверхневу водойму зі ставка накопичувача в б. Свідовок в р. Самара філії ПРУВОКС ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля (надалі Відповідач).

При проведенні перевірок встановлено порушення Відповідачем п. 3 ст. 44, ст. 72, ст. 74 Водного кодексу України внаслідок наднормативного скиду в поверхневе водоймище р. Самара з ставка-накопичувача в б. Свідовок хлоридів із перевищенням у 2,2 рази, сухого залишку - в 1,6 рази, завислих речовин - в 1,3 рази, про що складено акт перевірки від 06.10.2014р. 17.10.2014р., 30.12.2014р. - 17.01.2015р. (а.с. 14-18, 30-34). Всього в період з 06.10.2014р. по 31.12.2014р. в б. Свідок було скинуто 3,8 млн. куб. м зворотних (шахтних) вод (а.с. 30).

За порушення вимог природоохоронного законодавства Позивачем складено протокол №08339 від 17.10.2014р. про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення відповідальної особи ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 136,00 грн, про що винесено постанову №08339 від 24.10.2014р. (а.с.38-40).

Також, за результатами проведення зазначених перевірок Позивачем було видано приписи №4-9125-3 від 21.10.2014р. та №4 224-7-3 від 23.01.2015р. про усунення виявлених порушень (а.с. 19, 35) та 06.08.2015р. на адресу Відповідача направлено претензію №4-3060-7-3 з вимогою відшкодувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу на суму 41 076,76 грн (розрахунок здійснений на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди №389 від 20.07.2009р., а.с. 36). Відповідач відповіді на претензію не надав, заподіяну шкоду не відшкодував, що і стало підставою для звернення із даним позовом.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.2 Водного Кодексу України завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково - обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Водне законодавство є складовою частиною екологічного законодавства і формується на його загальних принципах із врахування специфіки екологічних відносин, що виникають в процесі водокористування.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" Управління охороною навколишнього природного середовища полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності.

Відповідно до ст.40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

У відповідності до приписів ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Основні вимоги до нормування гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, які утворюються в процесі виробничої діяльності водокористувачів, визначені Порядком розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.1996р. №1100, за яким нормативи гранично допустимих скидів затверджуються органами, уповноваженими видавати дозвіл на спеціальне водокористування одночасно з видачею дозволу на спеціальне водокористування з урахуванням Переліку забруднюючих речовин, скидання яких нормується, затвердженого цією ж постановою.

Порядок охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами визначається Правилами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999р. №465, за якими державний контроль за станом охорони та раціонального використання вод, проведення заходів з охорони водних об'єктів від забруднення, засмічення та вичерпання, роботи очисних та інших водоохоронних споруд, з яких здійснюється скидання зворотних вод усіх категорій, дотримання встановленого режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та прибережних захисних смугах відповідно до законодавства здійснюють Державна екологічна інспекція та її територіальні органи.

У разі забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного зі скидами забруднюючих речовин із зворотними водами, визначення розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів здійснюється відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009р. №389 та зареєстрованої Міністерством юстиції України від 14.09.2009р. за № 767/16783.

При розрахунках розміру збитків Методика є обов'язковою для застосування державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій у разі виявлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Як вбачається з матеріалів справи, факт порушення Відповідачем вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів був встановлений під час проведених 06.10.2014р. - 17.10.2014р., 30.12.2014р. - 17.01.2015р. перевірок.

Так, відповідно до акту відбору проб вод №37-14-3 від 06.10.2014р. представником Позивача в присутності представника Відповідача ОСОБА_4 з метою контролю дотримання нормативів Регламенту скиду шахтних вод на виконання наказу Позивача від 03.10.2014р. №1261-П були відібрані проби (точка відбору ставок-накопичувач в б. Свідовок, поверхневе водоймище річки Самара) а.с.55-57. В акті зазначено, що відбір проб проведено відповідно до вимог чинних нормативних документів: ДСТУ ІSO 5667-10-2001 частина 10, настанови щодо відбирання проб стічних вод; «ГОСТ 17.1.5.04-81 Охрана природы. Гидросфера. Приборы и устройства для отбора первичной обработки и хранения проб природних вод. Общие технические условия; ГОСТ 17.1.5.05-85 Охрана природы. Гидросфера. Общие требования к отбору поверхностных и морских вод, льда и атмосферних осадков»; КНД 211.1.0.009-94 Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних технологічних вод. Процедури щодо зберігання та поводження з пробами проведено відповідно до вимог ДСТУ ІSO 5667-10-2001 Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами. У відомостях про попередню обробку проб вказано, що проби законсервовані не були. Акт підписаний представниками сторін без зауважень щодо стану проб і записів. Проби доставлені для проведення вимірювань 06.10.2014р. 13.30 год.

Відповідно до вимог МВВ та ДСТУ ISO 5667-10-2001 (частина 3) передбачається аналіз проб на вміст деяких показників без попереднього консервування на протязі 1-5 діб за умови зберігання при температурі +2°C - +5°C. Відповідні проби у відповідності до п. 5 ДСТУ ISO 5667-10-2001 (частина 3) для транспортування пакуються у пересувний холодильник, в лабораторії зберігаються у спеціальних холодильниках.

Завислі речовини - визначення виконується за КНД 211.1.4.039-95 "Методика гравіметричного визначення завислих (суспендованих) речовин в природних і стічних водах". Відповідно до п. 5.2. проба не консервується, виконання визначення проводиться не пізніше ніж за добу.

Хлориди - визначення виконується за МВВ 081/12-0653-09 "Методи виконання вимірювань масової концентрації хлоридів титрометричним методом". Відповідно до п. 8.3. методики проби води для визнання хлоридів не консервують, їх можна зберігати при кімнатній температурі протягом місяця.

Сухий залишок - визначення виконується за МВВ 081/12-0109-03 "Методики виконання вимірювань масової концентрації сухого залишку гравіметричним методом". Відповідно до п. 8.3 методики проби води для визначення хлоридів не консервують, виконання визначення не пізніше ніж за добу.

Дата виконання вимірювань фіксується в журналі Результатів вимірювань, що ведеться за формою, затвердженою наказом Мінекоресурсів України від 19.04.2013р. №179 (пронумеровані та прошнуровані у відповідності до діючих вимог).

Відповідно до зазначеного журналу (а.с. 77-80) виконання вимірювань проведено: - завислі речовини - 07.10.2014р.;

- хлориди - 10.10.2014р.;

- сухий залишок - 06.10.2014р.

За результатами вимірювань, що зафіксовані у протоколі вимірювань показників складу та властивостей вод №37 від 14.10.2014р. (а.с. 22-23), результатах аналітичного контролю проб ставка-накопичувача в б. Свідовок санітарно-профілактичної лабораторії Філії ПРУВОКС ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» за жовтень, листопад, грудень 2014 року (а.с. 24-26), Відповідачем за період з 06.10.2014р. по 30.12.2014р. допущено забруднення із середньою концентрацією забруднюючих речовин по хлоридам 2843,2 мг/дм3, по завислим речовинам 24,98 мг/дм3.

З огляду на зазначене, апеляційний суд не вбачає порушень ДСТУ ISO 5667-10-2001 щодо консервування проб та їх зберігання, оскільки виконання вимірювань було проведено протягом 5 діб із дотриманням спеціального строку вимірювання для кожної речовини, а отже попереднє консервування не потрібне; а дотримання процедури зберігання та поводження з пробами відповідно до частини 3 ДСТУ ISO 5667-10-2001, якою передбачено пакування пломб у пересувний холодильник для транспортування, підтверджено підписаним сторонами без зауважень актом відбору проб води.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується належне дотримання Позивачем стандартів щодо проведення процедури відбирання, зберігання проб та здійснення вимірювань, доводи апелянта в цій частині безпідставні.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі Відповідачем в результаті порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів за період з 06.10.2014р. по 30.12.2014р., проведений першим заступником начальника Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області ОСОБА_5, здійснено на підставі "Методики розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за №767/16783).

Згідно вказаного розрахунку, загальна сума збитків за забруднення Відповідачем р. Самара зворотними водами ставка - накопичувача в б. Свідовок в період з 06.10.2014р. по 30.12.2014р. складає 41 076,76 грн. Судом розрахунок перевірений та визнаний вірним.

З огляду на заперечення Відповідача, апеляційний суд зауважує, що сухий залишок не є забруднюючою речовиною, це санітарно-хімічний показник безпечності та якості питної води, тому у розрахунку завданих збитків він врахований не був.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Згідно ч. 1 ст. 70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимого скиду забруднюючих речовин.

Відповідно до ч.1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

З огляду на зазначене, а також враховуючи норми ч.3 ст. 29, 69-1 Бюджетного кодексу України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційний суд відмовляє Відповідачу у задоволенні клопотання про призначення судової інженерноекологічної експертизи, оскільки поставлені на вирішення експерта питання є правовими та вирішуються виключно судом, а об`єкт дослідження (зразки проб) на даний час відсутні. Інших підстав для зупинення провадження у справі апеляційний суд не вбачає.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін.

Судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 44-49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», м. Павлоград Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2016р. у справі №904/10896/15 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з часу її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку.

Повний текст постанови складено 19.05.2016р.

Головуючий суддяЛ.П. Широбокова

СуддяІ.М. Подобєд

Суддя І.М. Герасименко