Постанова № 57785137, 17.05.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2016 р. Справа№ 910/32727/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Пашкіної С.А.

Баранця О.М.

при секретарі судового засідання Богатчук К.І.

від представників сторін :

позивача - Оксимчук А.О.

відповідача - Козирь Т.О., Гаріна О.А.

третьої особи 1 - не з'явився

від третьої особи 2 - Левченко М.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства"Банк "Фінанси та Кредит" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг"

до Публічного акціонерного товариства"Банк "Фінанси та Кредит"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рено"

про визнання правовідносин припиненими

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 по справі №910/32727/15 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано припиненими грошові зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг" перед Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит".

Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2016, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 призначено до розгляду 29.03.2016.

25 березня 2016 року, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суд, представником позивача подано клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи, які долучено судом до матеріалів справи.

28 березня 2016 року, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суд, представником відповідача подано уточнення до апеляційної скарги та клопотання про залучення третьої особи, які долучено судом до матеріалів справи.

29 березня 2016 року, до початку судового засідання, представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, подано заяву про вступ у справу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, також представником позивача подано клопотання про витребування документів, клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи, клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та клопотання про відкладення розгляду справи, які долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

29 березня 2016 року в судовому засіданні оголошено перерву до 19.04.2016.

18 квітня 2016 року представником відповідача, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, подано заперечення на клопотання про витребування доказів та клопотання про долучення додаткових документів, які долучено судом до матеріалів справи.

Розпорядженням від 18.04.2016 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв'язку з участю судді Калатай Н.Ф. у підготовці для підтримання кваліфікації.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу суддів від 18.04.2016, в зв'язку з участю судді Калатай Н.Ф., який не є головуючим суддею, у підготовці для підтримання кваліфікації, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Сітайло Л.Г. судді: Баранець О.М., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства"Банк "Фінанси та Кредит" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 у зазначеному складі прийнято до свого провадження.

19 квітня 2016 року, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суд, представником позивача подано клопотання про залучення додаткових документів. Представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Рено" подано клопотання про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Рено" до участі в розгляді справи в якості третьої особи, клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про витребування документів, які долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Рено".

19 квітня 2016 року в судовому засіданні оголошено перерву до 17.05.2016.

17 травня 2016 року представником відповідача, до початку судового засідання, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, подано заперечення на клопотання про витребування доказів.

17 травня 2016 року представником третьої особи 2, до початку судового засідання, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, подано відзив на апеляційну скаргу та клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

В судове засідання 17.05.2016 з'явились представники позивача, відповідача та третьої особи 2.

Представник третьої особи 1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно зі ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги, що представник третьої особи 1 повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представника третьої особи 1.

Колегія суддів, розглянувши клопотання позивача та третьої особи 2 про витребування доказів прийшла до висновку про відмову в їх задоволені, оскільки документи, які позивач та третя особа 2 просить витребувати у Національного банку та відповідача не пов'язані з предметом спору в даній справі. Крім того, позивачем та третьою особою не доведено сукупності обставин, з якими приписи ст. 38 ГПК України пов'язують можливість витребування таких доказів.

Разом з тим, ст.38 ГПК України передбачене право, а не обов'язок суду витребувати докази за клопотанням сторін.

Відповідно до ч.1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012 №4).

Відповідно до п. 5 зазначеної постанови Пленуму питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Враховуючи, що судом не встановлено суперечливості наданих учасниками судового процесу доказів, частина поставлених на вирішення судової-економічної експертизи питань не має відношення до предмету даного спору, а інша частина питань не встановлює фактичних даних необхідних для вирішення спору, колегія суддів прийшла до висновку, що необхідність у призначенні судової експертизи та зупиненні провадження у справі відсутня.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2016.

Представник третьої особи 2 в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив змінити мотивувальну частину оскаржуваного рішення, а резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2016.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи 2, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що грошові зобов'язання між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг" та Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" повинні бути визнані припиненими, оскільки позивачем повністю погашено заборгованость за кредитними договорами № 44-01-07 від 20.08.2007 року, № 45-01-07 від 20.08.2007 року, № 02-01-10 від 01.04.2010 року.

Також, позивач зазначає, що кошти отримувалися в іноземній валюті і в подальшому продавалися на міжбанківському ринку, не є такими, що отримані за кредитними договорами, а відносини, які склалися між сторонами по справі носять характер безпроцентної позики без установлення строку виконання позивачем свого обов'язку.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг" виконано умови Кредитних договорів (№ 44-01-07, № 45-01-07, № 02-01-10), а заборгованість за вказаними правочинами перед Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" відсутня.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

20 серпня 2007 року між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг" (Позичальник) укладено Договір про відновлювальну кредитну лінію № 44-01-07 (далі - Кредитний договір-1).

Відповідно до умов Кредитного договору 1, відповідач відкрив позивачу відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 500 000, 00 грн. з терміном повернення кредитних ресурсів до 14.08.2008 року, з оплатою відсотків по ставці 17,5 % річних.

В подальшому, сторонами вносились зміни та доповнення до Кредитного договору 1, шляхом укладення до нього додаткових угод №1 від 01.02.2008р., №2 від 18.02.2008р., №3 від 30.04.2008р., №4 від 11.08.2008р., №5 від 01.10.2008р., №6 від 09.10.2008р., №7 від 29.12.2008р., №8 від 01.07.2009р., №9 від 25.08.2009р., №10 від 23.12.2009р., №11 від 19.11.2010р., №12 від 14.09.2012р., №13 від 18.02.2013р., №14 від 14.03.2013р., №15 від 03.07.2013р., №16 від 30.10.2013р., №17 від 06.12.2013р., №18 від 18.12.2013р., №19 від 11.02.2014р., №20 від 25.02.2014р., №21 від 13.03.2014р., №22 від 01.04.2014р., №23 від 10.04.2014р., №24 від 30.04.2014р., №25 від 06.05.2014р., №26 від 29.05.2014р., №27 від 27.06.2014р.

Пунктом 1.1. Кредитного договору-1 (в редакції додаткової угоди №27 від 27.06.2014р.) банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на загальну суму 2 310 000,00 доларів США, а позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти до 29.06.2018р. згідно з графіком погашення кредиту (додаток №8) і сплатити за користування кредитними коштами проценти.

Згідно з п. 3.4 Кредитного договору 1 (в редакції Додаткової угоди № 27 від 27.06.2014) нарахування та сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Позичальник сплачує проценти в строк з 26 числа кожного місяця та не пізніше за останній робочий день кожного місяця.

20 серпня 2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір про невідновлювальну кредитну лінію № 45-01-07 (далі - Кредитний договір-2).

Пунктом 1.1. Кредитного договору-2 (в редакції додаткової угоди від 18.02.2013р. №15) встановлено, що банк відкриває позичальникові невідновлювальну кредитну лінію на загальну суму 5 870 000,00 доларів США, а позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти до 18.12.2014р. та сплатити за користування кредитними коштами проценти.

Згідно з п.п. 3.1., 3.3. Кредитного договору-2 (в редакції додаткової угоди від 18.02.2013р. №15) позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту за процентними ставками: 10,0% річних за період з дня проведення реструктуризації кредитної заборгованості до терміну повернення кредиту; 20,0% річних за період з терміну повернення кредиту, а також у випадку порушення строків повернення кредитних коштів до дня фактичного погашення заборгованості за кредитом.

01 квітня 2010 року між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг" (Позичальник) укладено Кредитний договір № 02-01-10 (далі - Кредитний договір 3).

В подальшому, сторонами вносились зміни та доповнення до Кредитного договору-1, шляхом укладення до нього додаткових угод №1 від 30.04.2010р., №2 від 28.05.2010р., від 02.11.2010р., №3 від 13.11.2010р.,№ 4 від 25.01.2011р., №5 від 11.09.2012р., №6 від 14.09.2012р., №7 від 18.02.2013р., №8 від 03.07.2013р., №9 від 30.10.2013р., №10 від 06.12.2013р., №11 від 18.12.2013р., №12 від 25.02.2014р., №13 від 14.03.2014р., №14 від 01.04.2014р., №15 від 24.04.2014р., №16 від 30.04.2014р., №17 від 15.05.2014р., №18 від 29.05.2014р.

Згідно з п. 1.1. Кредитного договору-3 (в редакції додаткової угоди від 18.02.2013р. №7) банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на загальну суму 8 170 000,00 доларів США, а позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти згідно з графіком зниження ліміту кредитної лінії з кінцевим строком погашення до 30.06.2018р. та сплатити за користування кредитними коштами проценти.

З огляду на викладене, між позивачем та відповідачем, з врахуванням додаткових угод да кредитних договорів 1,2 та 3 укладено договори мультивалютної кредитної лінії.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Кредитних договорів, відповідач надавав позивачу кредитні кошти в гривні та доларах США.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зі змісту частини 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Відповідно до даної статті правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Колегія суддів звертає увагу, що в зазначених кредитних договорах 1,2 та 3 (з врахуванням додаткових угод) сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов. Зазначені правочини підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку позичальника та з його письмових вказівок банку, банк виконував свої зобов'язання у валюті, передбаченій договорами (із змінами внесеними відповідно до додаткових угод), тобто у доларах США, зараховуючи на особовий рахунок позичальника вказану валюту, а саме: 231000,00 доларів США за Кредитним договором-1, 5870000,00 доларів США за Кредитним договором-2 та 8170 000,00 доларів США за Кредитним договором-3.

Так, на письмову вимогу позичальника за його згодою, банк продавав валюту на міжбанківських торгах, а отримані кошти перераховував за вказівками позичальника.

Враховуючи вищевикладене, доводи позивача що грошові кошти отримані останнім є такими, що отримані за безпроцентною позикою, колегією суддів визнано безпідставними.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач частково сплачував заборгованість по тілу кредиту та процентів за користування грошовими коштами по Кредитним договорам 1,2 та 3. Зазначене також визнається позивачем в позовній заяві.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором.

Під припиненням зобов'язання розуміють припинення правового зв'язку між його сторонами, звільнення їх від прав та обов'язків, що становлять зміст зобов'язання.

Згідно зі статтею 599 зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено рішенням Господарського суду Київської області від 21.12.2015 по справі № 911/4684/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 заборгованість ТОВ "Агрохолдинг" перед ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" за Кредитним договором-1 складає 2 717 550,65 доларів США та 338 413,07 грн., що згідно з курсом НБУ станом на 12.08.2015р. в загальній сумі складає 58 416 682,66 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 2 310 000,00 доларів США (що згідно курсу НБУ станом на 12.08.2015р. складає 49 368 280,50 грн.), заборгованість за нарахованими відсотками - 407 550,55 доларів США (що згідно курсу НБУ станом на 12.08.2015р. складає 8 709 989,09 грн.), пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів за користування кредитними коштами в розмірі 338 413,07 грн. Заборгованість за Кредитним договором-2 складає 7 192 605,81 доларів США та 3 393 225,26 грн., що згідно з курсом НБУ станом на 12.08.2015р. в загальній сумі становить 157 110 359,96 грн., з яких: заборгованість за основним боргом - 5 870 000,00 доларів США (що згідно з курсом НБУ станом на 12.08.2015р. складає 125 450 998,50 грн.), заборгованість за нарахованими відсотками 1322 605,81 доларів США (що згідно з курсом НБУ станом на 12.08.2015р. складає 28 266 136,20 грн.), пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами 3 393 225,26 грн. Заборгованість за Кредитним договором-3 (із змінами та доповненнями) складає 9 522 115,55 доларів США та 1 220 651,57 грн., що згідно з курсом НБУ станом на 12.08.2015р. в загальній сумі становить 204 723 020,15 грн., з яких: заборгованість за основним бором 8 170 000,00 доларів США (що згідно з курсом НБУ станом на 12.08.2015р. складає 174 605 563,50 грн.), заборгованість за нарахованими відсотками 1 352 115,55 доларів США (що згідно з курсом НБУ станом на 12.08.2015р. складає 28 896 805,08 грн.), пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами 1 220 651,57 грн.

Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що доказів належного виконання своїх грошових зобов'язань за Кредитними договорами позивачем не надано, колегія суддів прийшла до висновку що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що місцевим господарським судом невірно застосовані норми матеріального права та ненадана належна оцінка доказам наявним в матеріалах справи.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подачу позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським судом не повно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, в зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 по справі №910/32727/15- скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 по справі №910/32727/15 задовольнити.

2.Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 по справі №910/32727/15. Прийняти нове.

3. В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг" (08290, Київська область, смт. Гостомель, вул. Радгоспна, 34; ідентифікаційний код 32754128) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, 60; ідентифікаційний код 09807856) 4019 (чотири тисячі дев'ятнадцять) грн. 40 коп. - судового збору за подання апеляційної скарги.

5.Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва

6.Матеріали справи №910/32727/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.А. Пашкіна

О.М. Баранець