Постанова № 57785092, 18.05.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

18.05.2016 справа № 905/2039/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючогоОСОБА_1суддів:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю представників сторін: від позивача:не з'явився, від відповідача:ОСОБА_4 за дов. № ББУ/ДУ154/СЛ/15 від 10.12.2015, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля", м. Добропілля, м. Білицьке Донецької області, на рішення Господарського суду Донецької областівід18.11.2015по справі№905/2039/15 (ОСОБА_5 А.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгово- промислова група Алвіс", м. Дніпропетровськ,доТовариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля", м. Добропілля, м. Білицьке Донецької області,простягнення 313 319, 76 грн .

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група Алвіс» (далі ТОВ «ТПГ Алвіс», Постачальник), м. Дніпропетровськ, звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (далі ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», Покупець), м. Добропілля, м. Білицьке Донецької області, про стягнення основного боргу в розмірі 313 319, 76 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 18.11.2015 у справі № 905/2039/15 позовні вимоги задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 313 319, 76 грн.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 18.11.2015 у справі № 905/2039/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «ТПГ Алвіс» відмовити. Зокрема, апелянт посилається на неправильне застосування місцевим господарським судом норм як матеріального, так і процесуального права. Заявник апеляційної скарги вважає, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки умовам договору, а також факту відсутності на видатковій накладній дати, зазначеної представником ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», у звязку з чим дійшов невірного висновку про те, що строк оплати поставленої продукції за спірним договором настав. Крім того, відповідач вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про призначення почеркознавчої експертизи для дослідження належності підпису на позовній заяві директора ТОВ «ТПГ Алвіс» ОСОБА_6

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу не вбачає підстав для її задоволення та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача у судове засідання не зявився, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, а тому колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи за його відсутності, з чим погодився представник відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи і заперечення, викладені в апеляційній скарзі та просить її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Також у судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про призначення почеркознавчої експертизи для дослідження підпису директора ТОВ «ТПГ Алвіс» ОСОБА_6, оскільки вважає, що позовна заява у цій справі підписана іншою особою.

Колегія суддів вважає, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції йому була надана належна правова оцінка. У матеріалах справи наявні достатні докази, які підтверджують, що позовна заява була підписана саме ОСОБА_6, а додаткових доказів, які не могли бути досліджені у місцевому господарському суді, представник відповідача суду апеляційної інстанції не надав.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 ГПК України та на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені у скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд,

В С Т А Н О В И В :

Між ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» та ТОВ «ТПГ Алвіс» 24.03.2015 було укладено Договір поставки № 923-ДУ-УМТС (далі Договір), за умовами якого Постачальник зобовязується поставити у власність Покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення в асортименті, кількості, у строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими Сторонами в цьому Договорі та у Специфікаціях, які є невідємними частинами цього Договору (а. с. 14-28).

Відповідно до п. 1.2 Договору Покупець зобовязується прийняти та оплатити поставлену йому у власність Продукцію відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п. 4.1 Договору поставка Продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками та у строки, узгоджені Сторонами у Специфікаціях до цього Договору.

Умови поставки Продукції DDP відповідно до «Інкотермс-2010» з урахуванням умов та застережень, які викладені в цьому Договору та/або відповідних Специфікаціях до Договору (п. 4.2 Договору).

Згідно з п. 4.3 Договору Постачальник зобовязаний надати Покупцю такі документи: рахунок; податкову накладну; видаткову накладну; відповідні товаросупровідні накладні (залізничну/товаро-транспортну накладну); сертифікат якості заводу-виробника та/або паспорт; сертифікат відповідності (у разі, якщо Продукція підлягає обовязковій сертифікації); дозвіл Держгірпромнагляду (у разі, якщо отримання цього документа є обовязковим відповідно до норм чинного законодавства); інструкцію з експлуатації (у випадку, якщо цей документ передбачений); технічну документацію, передбачену п. 2.4 Договору.

Не обмежуючись переліком, обумовленим у цьому пункті Договору, Покупцю надається виключне право визначати перелік документів відповідно до чинного законодавства України та/або виходячи зі специфіки Продукції, які мають бути надані Постачальником у строки, передбачені у цьому пункті Договору.

Згідно з п. 4.5 Договору Покупець вправі затримати оплату Продукції у разі ненадання та/або несвоєчасного надання оригіналів рахунків, податкових накладних, а також інших документів, надання або передання яких Постачальником є обовязковим в силу умов Договору, при цьому Покупець не несе відповідальності за таку затримку оплати.

Як передбачено п. 4.7 Договору, датою поставки вважається дата, зазначена представником Покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих Постачальником.

Зобовязання Постачальника вважаються виконаними з моменту передання Продукції в розпорядження Покупця в узгоджене місце призначення поставки в належній якості, комплектності, асортименті, кількості, у строки, з якісними характеристиками, узгодженими Сторонами у Специфікаціях до Договору. Зобовязання Покупця вважаються виконаними з моменту оплати поставленої Продукції (п. 4.8 Договору)

Відповідно до п. 5.1. Договору загальна сума договору визначається загальною сумою усіх Специфікацій, які є невідємною частиною цього Договору.

У будь-якому випадку загальна орієнтовна сума Договору не повинна перевищувати суму, еквівалентну 2 000 000, 00 грн. з ПДВ на дату укладання Договору.

У п. 5.2. Договору сторони узгодили, що ціни за поставлену Постачальником Продукцію встановлюються Сторонами відповідно до специфікацій до цього договору.

Згідно з п. 8.1 Договору він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін. Сторони дійшли згоди, що у випадку належного виконання обома Сторонами своїх зобовязань, строк дії Договору встановлено до 31.12.2015 включно.

ТОВ «ТПГ Алвіс» та ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» 24.03.2015 уклали Специфікацію до Договору, відповідно до якої Постачальник зобовязаний до 20.04.2015 поставити Продукцію на загальну суму 313 319, 76 грн. з урахуванням ПДВ (а. с. 31).

Згідно з п. 2 Специфікації розрахунки за Продукцію здійснюються Покупцем на 20 календарний день з моменту поставки відповідної партії Продукції.

На виконання умов Договору ТОВ «ТПГ Алвіс» поставило Продукцію за видатковою накладною № НОМЕР_1 від 17.04.2015 на суму 313 319, 76 грн. з урахуванням ПДВ (а. с. 33).

Оскільки відповідач не здійснив оплату за поставлену Продукцію, ТОВ «ТПГ Алвіс» звернулось до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості за спірним Договором.

Вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду є законним і обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін, виходячи з такого.

Оцінивши зміст спірного договору, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 ЦК України та статей 264-271 ГК України.

Згідно зі статтею 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтями 526, 527 ЦК України передбачено, що боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

За приписами частини першої статті 664 ЦК України обовязок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та зазначив, що не заперечує факт поставки, але вважає, що дата оформлення видаткової накладної не може вважатися датою поставки продукції, від якої відраховується строк на оплату, оскільки вона не підтверджена датою, вказаною особисто представником Покупця.

Колегія суддів не погоджується з таким твердженням апелянта та вважає, що воно не відповідає приписам чинного законодавства, виходячи з такого.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обовязкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Як вбачається з матеріалів справи, дати оформлення товарно-транспортних накладних та довіреностей, копії яких містяться у матеріалах справи, відповідають датам, зазначеним на видаткових накладних. Також представники відповідача підписали зазначені вище товаросупровідні документи без заперечень.

При цьому колегія суддів відхиляє посилання відповідача на рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/14881/15 від 15.07.2015 щодо тлумачення пункту договору про визначення дати поставки, оскільки зазначене рішення не може вважатись доказом у цій справі у розумінні статті 32 ГПК України або підставою звільнення від доказування в порядку частини третьої статті 35 ГПК України, оскільки зазначене рішення господарського суду прийнято за участю інших сторін, стосується тлумачення умов іншого договору, а правова оцінка його умов, викладена у судовому рішенні, не має преюдиційного значення.

Таким чином, дослідивши видаткові накладні, які містяться у матеріалах справи, колегія суддів доходить висновку, що вони відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо наявності в них обовязкових реквізитів, зокрема дати їх складання, а тому вважає, що датою поставки є дата, зазначена на видаткових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що поставка продукції була здійснена 17.04.2015, а тому, з урахуванням п. 2 Специфікації до Договору, кінцевою датою розрахунків між сторонами за спірним Договором є 07.05.2015.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що строк оплати Продукції за спірним Договором настав, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу в розмірі 313 319, 76 грн.

Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відхилив клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи для встановлення належності підпису директора ТОВ «ТПГ Алвіс» ОСОБА_6 на позовній заяві, оскільки у матеріалах справи наявні достатні докази, які підтверджують, що позовна заява підписана саме цією особою. При цьому відповідач не надав апеляційному суду доказів, які не могли бути досліджені в суді першої інстанції, в порядку статті 101 ГПК України.

До позовної заяви додані виписка з ЄДПРОУ щодо ТОВ «ТПГ Алвіс» (а. с. 38), а також наказ № 31.05.12/01 від 31.05.2012 (а. с. 40), з яких вбачається, що ОСОБА_6 дійсно є керівником підприємства позивача.

Зокрема, до канцелярії Господарського суду Донецької області 18.11.2015 надійшов лист директора ТОВ «ТПГ Алвіс» ОСОБА_6, в якому вона визнає, що позовна заява у цій справі підписана нею особисто (а. с. 63).

Крім того, колегія суддів зауважує, що ТОВ «ТПГ Алвіс» не заперечує факт підписання позовної заяви ОСОБА_6 та підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно застосував норми як матеріального, так і процесуального права, а тому апеляційна скарга ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Донецької області від 18.11.2015 у справі № 905/2039/15 підлягає залишенню без змін як законне та обґрунтоване з підстав, викладених вище.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», м. Добропілля, м. Білицьке Донецької області, на рішення Господарського суду Донецької області від 18.11.2015 у справі № 905/2039/15 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 18.11.2015 у справі № 905/2039/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

ГоловуючийО.А. Скакун

Судді:К.І. Бойченко

ОСОБА_3