Постанова № 57784912, 16.05.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2016 року Справа № 904/273/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Кузнецової І.Л., Сизько І.А.,

секретар судового засідання: Однорог О.В.,

представники сторін: у судове засідання не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2016 року у справі №904/273/15

за позовом Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод", м.Київ

до Дочірнього підприємства "Дніпро-Легіон" Товариства з обмеженою відповідальністю "Сладра", м. Дніпропетровськ

про стягнення 323 939 грн. 32 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство “Дарницький вагоноремонтний завод” (надалі - ДП “Дарницький вагоноремонтний завод”), з урахуванням уточнень позовних вимог, звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дочірнього підприємства “Дніпро-Легіон” Товариства з обмеженою відповідальністю “Сладра” (надалі – ДП “Дніпро-Легіон” ТОВ “Сладра”) про стягнення з останнього на свою користь 243 460 грн. пені, 45 325 грн. штрафу, 35 154 грн. 32 коп. компенсації за транспортування крана та 7 696 грн. 79 коп. понесених витрат по сплаті судового збору.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2015 року у справі №904/273/15, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.11.2015 року у справі №904/273/15 вищезазначені судові акти скасовані, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2016 року у справі №904/273/15 (суддя Новікова Р.Г.) позовні вимоги задоволено частково; з ДП “Дніпро-Легіон” ТОВ “Сладра” на користь ДП “Дарницький вагоноремонтний завод” стягнуто 4 208 грн. 75 коп. пені, 35 154 грн. 32 коп компенсації за транспортування крана, 790 грн. 41 коп. судового збору за подання позовної заяви, 395 грн. 21 коп. судового збору за подання апеляційної скарги, 395 грн. 21 коп. судового збору за подання касаційної скарги; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ДП “Дарницький вагоноремонтний завод” звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд в частині відмовлених позовних вимог його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Сторони на виклик суду двічі не з'явились.

Апелянт звернувся з клопотанням про перегляд справи в апеляційному порядку без участі його представника за наявними матеріалами.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу на вимогу суду не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався. Конверти з ухвалами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2016 року щодо прийняття апеляційної скарги до розгляду та від 13.04.2016 року про відкладення розгляду справи, надіслані на його адресу, зазначену в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент розгляду справи, повернулись до суду з відміткою пошти про закінчення терміну зберігання рекомендованої кореспонденції, що згідно п.3.9.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року, вважається належним повідомленням сторони про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Між ДП “Дніпро-Легіон” ТОВ “Сладра” (виконавець) та ДП “Дарницький вагоноремонтний завод” (замовник) укладений договір про виконання робіт №10/13/30/04-П від 30.10.2013 року (надалі – договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов’язується провести роботи з капітального ремонту залізничного крану КДЕ 163 зав. №4189 відповідно до дефектної відомості (додаток №1), кошторису (додаток №2), відомістю матеріалів (додаток №3). В свою чергу, замовник зобов’язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Фактичні дії сторін свідчать про існування між сторонами підрядних відносин.

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Загальна сума договору, погоджена сторонами, становить 647 500 грн. (з ПДВ). Замовник перераховує виконавцю передоплату в розмірі 50% від суми договору (323 750 грн.), решту сплачує після закінчення робіт протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, який є підставою для оплати.

Відповідно до платіжного доручення №4245 від 31.10.2013 року позивач перерахував відповідачу 323 750 грн. в якості попередньої оплати за договором №10/13/30/04-П від 30.10.2013 року.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що замовник передає виконавцю залізничний кран для проведення ремонту підписанням двостороннього акту приймання-передачі, а відповідно до пункту 4.5 договору повернення виконавцем відремонтованого залізничного крану на площі замовника засвідчується підписанням двостороннього акту приймання-передачі залізничного крану з ремонту.

Відповідно до акту приймання-передачі, підписаного сторонами та засвідченого їх печатками, 22.11.2013 року замовник передав виконавцю залізничний кран КДЕ 163 зав. №4189 для проведення капітального ремонту.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що транспортування залізничного крану до місця ремонту та після ремонту на площі замовника проводиться виконавцем за свій кошт.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписи ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Відповідач не виконав покладеного на нього зобов’язання, передбаченого п. 4.4 договору. Перевезення крану до та з місця ремонту відбулось за рахунок коштів позивача; всього останнім сплачено 35 154 грн. 32 коп., що підтверджується наданими суду доказами.

В листі, направленому на адресу ДП “Дарницький вагоноремонтний завод” в квітні 2014 року, відповідач просив позивача вирішити питання повернення крану та надав згоду на використання 25 000 грн. для оплати відповідних витрат за рахунок вартості його ремонту.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача компенсації за транспортування крана в розмірі 35 154 грн. 32 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч.1 ст. 846 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 3.1 договору строк виконання робіт складає 45 календарних днів з дати отримання попередньої оплати. Таким чином, роботи мали бути виконані в строк до 14.12.2013 року (включно).

Виконані роботи приймаються замовником з обов’язковим складанням відповідного акту здачі-приймання робіт, який підписується уповноваженими представниками сторін (пункт 3.2 договору).

Відповідно до пункту 3.3 договору у разі виявлення дефектів та недоліків під час здачі-приймання робіт сторони складають дефектний акт, в якому вказуються виявлені дефекти та недоліки; усунення недоліків проводиться за рахунок виконавця протягом 10-ти календарних днів.

Після повернення відремонтованого залізничного крану на площі замовника проводиться позачерговий повний технічний огляд та приймальні випробування (пункт 4.7 договору). За результатами приймальних випробувань складається двосторонній акт здачі-приймання виконаних робіт по договору (пункт 4.8 договору).

Пунктом 5.2 договору сторонами узгоджено, що за порушення строків виконання робіт, зазначених в п. 3.1 договору, виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості простроченого зобов’язання за кожний день прострочки, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф в розмірі 7% вказаної вартості.

Позивачем пред'явлено до стягнення з відповідача пені в розмірі 243 460 грн. за період з 15.12.2013 року по 26.12.2014 року та штрафу в розмірі 45 325 грн. за прострочення виконання зобов’язання понад 30днів. Він зазначає, що відповідач у встановлений договором строк роботи не виконав, не усунув виявлені дефекти після виконання капітального ремонту, зафіксовані в акті обстеження від 27.06.2014 року.

Як зазначалось раніше, роботи мали бути виконані в строк до 14.12.2013 року (включно).

Пунктом 4.6 договору передбачено, що після проведення ремонту виконавець відображає в паспорті залізничного крану інформацію щодо проведених робіт.

Як вбачається зі змісту технічного паспорту залізничного крану КДЕ 163 зав. №4189, 28.12.2013 року до нього внесено запис про проведення капітального ремонту крану.

До матеріалів справи доданий акт обстеження залізничного крану після виконання капітального ремонту, підписаний сторонами та засвідчений їх печатками, в якому вказано про виявлені недоліки під час проведення 27.06.2014 року обстеження залізничного крану після проведення капітального ремонту та наданий час виконавцю до 10.07.2014 року для їх усунення.

З огляду на записи, внесені до технічного паспорту залізничного крану КДЕ 163 зав. №4189, та зміст акта обстеження від 27.06.2014 року, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що фактично ремонт був завершений 28.12.2013 року та правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочення виконання зобов’язання з проведення ремонту, нарахованої за період з 15.12.2013 року по 27.12.2013 року, в розмірі 4 208 грн. 75 коп.; в задоволенні вимог про стягнення решти суми в позові правомірно відмовив.

Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові (ч.1 ч.2 ст. 857 Цивільного Кодексу України).

Роботи з капітального ремонту крану проведені 28.12.2013 року, про що зазначено вище, тобто відповідач порушив строки виконання зобов'язання з вчасного завершення робіт з 15.12.2013 року по 27.12.2013 року.

Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором (ч.1 ст. 858 Цивільного кодексу України).

Неналежне виконання договору підтверджується актом від 27.06.2014 року, у якому виконавцю наданий строк до 10.07.2014 року для усунення недоліків. Термін дії договору, встановлений у його п.10.1 до 31.12.2013 року, додатковою угодою №1 від 27.12.2013 року продовжений до 31.07.2014 року.

Пунктом 5.3 договору сторони встановили окремо відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20% від вартості неякісно виконаних робіт за неналежне (неякісне) виконання робіт за договором і не усунення виявлених недоліків у встановлений договором строк – 10 календарних днів.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь штрафних санкцій на підставі п. 5.2 договору саме за порушення підрядником строку виконання робіт, зазначеного у п.3.1 договору. Відповідальність підрядника за неналежну якість роботи є іншим видом цивільно-правової відповідальності, яка предметом данного позову не є, тому доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2016 року у справі №904/273/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.А. Сизько