Рішення № 57784825, 17.05.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2016 р.Справа № 922/1283/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Косма К.І.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Соляник О.Ю. (дов.№23-565/19 від 23.02.15);

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків, в якій просить суд стягнути з останньої суму вартості спожитої теплової енергії без достатніх правових підстав в сумі 20955,03 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на положення ст. 1212,1213 Цивільного кодексу України та просить суд стягнути з відповідача вартості безпідставно спожитої теплової енергії за період з жовтня 2012 року по березень 2016 року в розмірі 20955,03 грн.

Ухвалою господарського суду від 21.04.2016року порушено провадження у справі№922/1283/16, розгляд справи призначено на 17.05.2016 року.

10.05.2016 року (вх.№14979) через канцелярію суду, супровідним листом до матеріалів справи від позивача надійшли документи в підтвердження заявлених позовних вимог. Надані позивачем документи досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Відповідач в призначене судове засідання свого повноважного представника не направив, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, причини неявки у судове засідання суду не повідомив. Ухвала про порушення провадження у справі №922/1283/16 направлена адресу відповідача повернулась до суду без вручення адресату, з приміткою пошти "за закінченням строку зберігання". Судом перевірено адресу відповідача, так, з наявної в матеріалах справи інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходження фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1): 61168, АДРЕСА_1 - саме на зазначену адресу господарським судом було повідомлено відповідача про розгляд даної господарської справи.

Відповідно до підпункту 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на приписи ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", відповідно до якої, відомості, які внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені приписами п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень учасникам судового процесу були створені належні умови з метою надання можливості скористатись правами, наданими сторонам господарським процесуальним законодавством України.

За висновками суду, в матеріалах господарської справи № 922/1283/16 достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

КП "Харківські теплові мережі" на підставі Розпорядження про початок опалювального сезону 2012-2013 р.р., 2013-2014р.р., 2014-2015р.р., 2015-2016р.р. здійснювало постачання теплової енергії до нежитлового приміщення в житловому будинку за адресами: м. Харків, вул. Миру 48/1. Система теплопостачання відповідача є невід'ємною частиною системи теплопостачання зазначеного житлового будинку. Відповідач займає приміщення на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 04.04.2008 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

Факт використання відповідачем житлових приміщень на потреби господарської діяльності підверджується актами обстеження №170/5048 від 13.11.2012р., №170/1004 від 21.10.2013р., 70/2441 від 05.11.2014р., №170/3621 від 27.10.2015р. Зазначений акт підписаний та скріплений печатками уповноваженою особою КП «Харківські теплові мережі» балансоутримувачем

Факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується актами на включення пової енергії у приміщення відповідача. Вищезазначені акти на включення та відключення опалення підписані та скріплені печатками представників КП "Харківські теплові мережі" та повноважним представником балансоутримувача житлового будинку.

Сума вартості спожитої теплової енергії без достатніх правових підстав складає 20955 гри. коп., що утворилась за період з жовтня 2012 року по березень 2016 року на сьогоднішній день Відповідачем не сплачена.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із листом - вимогою №359-юр від 15.04.2016року щодо сплати вартості безпідставно придбаної теплової енергії в сумі 20 955,03грн.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Згідно статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 2 жовтня 2013 року № 6-88цс13, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Згідно зі статтею 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Суд зазначає, що вказана стаття спрямована на реалізацію принципу реального виконання зобов'язання та визначає обов'язок набувача повернути безпідставно набуте майно в натурі. Це означає, що поверненню підлягає саме та індивідуально визначена річ, яку набув або зберіг набувач, або така ж кількість родових речей тієї ж якості.

Однак, якщо повернути безпідставно набуте майно в натурі неможливо (внаслідок його знищення, загублення або передачі його набувачем третій особі тощо), набувач зобов'язаний відшкодувати потерпілому вартість такого майна.

Суд зазначає, що у зв'язку з набуттям відповідачем майна (теплоенергії) без достатньої правової підстави (за відсутності договору), відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу вартість спожитої ним теплової енергії, оскільки відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 20955,03 грн. - вартості спожитої теплової енергії без достатніх підстав, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст11,1212,1213 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61168, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська,11, код ЄДРПОУ 31557119, р/р 26031303062313 в ФХОУ ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823) -20955,03грн. вартості безпідставно спожитої теплової енергії.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61168, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська,11, код ЄДРПОУ 31557119, р/р 2600030002313 в ФХОУ ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823) - витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378,0грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.05.2016 р.

Суддя О.О. Присяжнюк