Рішення № 57784613, 12.05.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2016р. Справа№ 914/151/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.

при секретарі Петровській Н.Я.

розглянувши матеріали справи за позовом: Комунального підприємства Управління капітального будівництва Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський будівельний холдинг, м.Львів

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дрогобицька міська рада

про стягнення 727 560,41 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 представник

від відповідача: ОСОБА_2 представник

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не зявився

До початку розгляду справи відповідно до ст.20 ГПК України розяснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки.

ВСТАНОВИВ:

Суть заяви: Позов заявлено Комунальним підприємством Управління капітального будівництва Дрогобицької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський будівельний холдинг про стягнення 727 560,41 грн.

Ухвалою суду від 16.01.2016 р. (суддя Запотічняк О.Д.) позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 02.02.2016 р.

В судових засіданнях 02.02.2016 р., 09.02.2016 р., 24.02.2016 р., відповідно до ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва.

14.03.2016 р. проведено повторний автоматизований розподіл справи № 914/151/16 у звязку з тимчасовою непрацездатністю судді Запотічняк О.Д. За результатами автоматизованого розподілу справ, справу № 914/151/16 передано на розгляд судді Гутьєвій В.В.

Ухвалою від 14.03.2016 р. справу 914/151/16 за позовом Комунального підприємства Управління капітального будівництва Дрогобицької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський будівельний холдинг про стягнення 727 560,41 грн. прийнято до розгляду. Клопотання Комунального підприємства Управління капітального будівництва Дрогобицької міської ради про залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дрогобицької міської ради задоволено та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дрогобицьку міську раду (82100, Львівська область, м. Дрогобич, пл. Ринок, 1; код ЄДРПОУ № 04055972). Розгляд справи відкладено на 31.03.2016 р.

18.03.2016 р. позивач подав на адресу суду заяву про надання доказів у справі № 914/151/16 (за вхідн. № 11450/16 від 18.03.2016 р.), до якої долучено наступні документи: календарний графік виконання робіт на обєкті на 2015 р., календарний план виконання робіт від 16.11.2015 р., документація конкурсних торгів на закупівлю робіт: «Реконструкція з прибудовою ЗОШ № 5 на вул. Зварицькій в м. Дрогобич Львівської області. Перша черга».

В судовому засіданні 31.03.2016 р., відповідно до ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 12.05.2016 р.

12.05.2016 р. представник позивача в судове засідання зявився, позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, викладених у письмових поясненнях, які долучені до матеріалів справи, поясненнях, наданих в судовому засіданні. 12.05.2016 р. позивач подав на адресу суду обґрунтування правової позиції та надання додаткових доказів у справі (за вх. № 20328/16 від 12.05.2016 р.), в якому просив позовні вимоги задоволити повністю та стягнути з відповідача 665 645,72 грн. невикористаного авансу, 53 762,23 грн. пені, 4 486, 46 грн. втрат від інфляції, 3 666,00 грн. 3 % річних.

12.05.2016 р. представник відповідача в судове засідання зявився, щодо позовних вимог заперечив повністю з підстав, викладених у письмових поясненнях, які долучені до матеріалів справи, поясненнях, наданих у судому засіданні. 12.05.2016 р. відповідач подав на адресу суду додаткові письмові пояснення за вих. № 11/05-1 від 11.05.2016 р., в яких зазначив, що отриманий аванс у розмірі 1 349 400,00 грн. ним освоєно у терміни, передбачені договором, про що свідчать видаткові накладні на придбання будівельних матеріалів, позивач в порушення умов договору своєчасно не підписав акт форми КБ-2в та довідку форми КБ-3 за грудень 2015 р. на суму 801 598,78 грн.

09.02.2016 р. та 12.05.2016 р. відповідач подав на адресу суду заяви (за вх. № 2568/16 від 12.05.2016 р.) про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи з метою визначення фактичних обємів та вартості виконаних робіт за період жовтень-грудень 2015 р. на обєкті «Реконструкція з прибудовою ЗОШ № 5 на вул. Зварицькій в м. Дрогобич Львівської області. Перша черга» відповідно до обємів та вартості, які були узгоджені в договірній ціні.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача просив задоволити заяву про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи. Представник позивача просив суд відмовити у задоволенні заяви про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи з підстав, викладених у заяві про надання доказів від 18.03.2016 р., поясненнях, наданих у судовому засіданні.

Розглядаючи клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи суд виходив з наступного. Предметом даного спору є повернення невикористаного в двомісячний строк авансу, пені, втрат від інфляції та 3% річних, а не фактичне виконання підрядних робіт та їх вартість, встановлення обємів виконаних відповідачем робіт. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю Львівський будівельний холдинг звернулось до господарського суду Львівської області з позовами до Комунального підприємства Управління капітального будівництва Дрогобицької міської ради про стягнення заборгованості з оплати виконаних підрядних робіт на суму 135 953,06 грн. та з позовом про стягнення 276 298,02 грн. пені, про що свідчать ухвали суду у справах № 914/147/16 та № 914/154/16. Крім того, до клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи відповідач не долучив акти прийому-передачі виконаних робіт, довідку про вартість виконаних робіт за грудень 2015 року, відповідно до яких, експерт може встановити наявність або відсутність виконання робіт таких робіт.

Відповідно до абзацу другого п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відмовити відповідачу у задоволенні заяви про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

12.05.2016 р. представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судове засідання не зявився. 12.05.2016 р. на адресу суду надійшло клопотання в якому Дрогобицька міська рада просила позов задоволити повністю, розглядати справу за відсутності повноважного представника третьої особи у звязку з призначенням на цю ж дату розгляду іншої справи у Апеляційному суду Львівської області.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представників сторін, суд встановив:

12.10.2015 р. між Комунальним підприємством Управління капітального будівництва Дрогобицької міської ради (замовник за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Львівський будівельний холдинг (підрядник за договором, відповідач у справі) укладено договір № 12/10/15 про закупівлю робіт за державні кошти. Відповідно до п. 1.1 договору № 12/10/15 про закупівлю робіт за державні кошти від 12.10.2015 р. підрядник зобовязується виконати замовникові роботи по обєкту «Реконструкція з прибудовою ЗОШ № 5 на вул. Зварицькій в м. Дрогобич Львівської області. Перша черга» відповідно до проектно-кошторисної документації та умов цього договору та здати їх у встановлений строк, а замовник зобовязується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти і оплатити згідно з умовами цього договору закінчені роботи. Пунктом 3.1 договору № 12/10/15 про закупівлю робіт за державні кошти від 12.10.2015 р. передбачено, що ціна договору становить 4 498 000,00 грн. Фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів. Платіжні зобовязання виникають при наявності бюджетного призначення (бюджетних асигнувань) та наявності коштів на рахунку замовника (п. 4.1 договору).

Пунктом 5.1 договору встановлено, що строк робіт становить: жовтень 2015 грудень 2015 року. Етапи виконання робіт фіксуються сторонами в календарному графіку виконання робіт, який оформляється додатком до цього договору та є невідємною його частиною. За невиконання або неналежне виконання календарного графіку робі підрядник несе відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Відповідно до п. 4.5 договору № 12/10/15 про закупівлю робіт за державні кошти від 12.10.2015 р. замовник може перерахувати підряднику аванс для придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів і обладнання у розмірі 30% ціни цього договору. Позивачем (замовником за договором) на виконання положень п. 4.5 договору № 12/10/15 від 12.10.2015 р. перераховано на банківський рахунок відповідача (підрядник за договором) кошти на суму 1 349 400,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: платіжне доручення № 1 від 16.10.2015 р. на суму 1 199 400,00 грн., платіжне доручення № 1 від 16.10.2015 р. на суму 150 000,00 грн., які долучені до матеріалів справи.

Згідно з п. 4.6 договору № 12/10/15 від 12.10.2015 р. підрядник зобовязується використати одержаний аванс протягом двох місяців з моменту його отримання для придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів і обладнання. По закінченню вказаного строку підрядник зобовязаний повернути замовнику невикористану суму авансу. Кошти проведено банком 22.10.2015 р., відтак двомісячний строк спливав 22.12.2015 р.

Після отримання авансу відповідачем упродовж двомісячного терміну були виконані роботи за договором № 12/10/15 від 12.10.2015 р. на суму 683 754,28 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3), актом приймання виконаних робіт (форми КБ-2в) за грудень 2015 р., які 17.12.2015 р. підписані повноважними представниками сторін, підписи яких скріплені печаткою юридичних осіб. Доказів використання відповідачем авансу на суму 665 645,72 грн. до 23.12.2015 р. у встановленому порядку не надано.

Лише 25.12.2015 р. відповідачем супровідним листом направлено для перевірки та приймання роботи за грудень 2015 р. відповідно до актів форми КБ-2в та довідок форми КБ-3 на суму 801 598,78 грн. Позивач не підписав акти приймання робіт форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 на суму 801 598,78 грн. посилаючись на те, що відповідачем не було дотримано вимог договору № 12/10/15 про закупівлю робіт за державні кошти від 12.10.2015 р. та допущено порушення і недоліки щодо процедури предявлення та приймання цих робіт.

Згідно з пп. 6.2.6, 6.2.7, 6.2.9 замовник має право перевіряти виконавчу документацію, яка ведеться підрядником згідно діючих норм та правил на предмет відповідності її вимогам цих норм та правил, вимагати від підрядника надання документів, що підтверджують якість матеріалів та обладнання, що ним використовуються, вимагати від підрядника надання виконавчої документації, актів прихованих робіт, протоколів випробувань та інших документів компетенції підрядника, що необхідні для здачі обєкта в експлуатацію. Відповідно до п. 6.2.10 договору замовник має також інші права, передбачені Цивільним і Господарським кодексами України, «Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництву», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01 серпня 2005 року (зі змінами) та іншими актами.

Відповідно до п. 6.2.4 договору № 12/10/15 про закупівлю робіт за державні кошти від 12.10.2015 р. замовник має право повернути підряднику акти прийому виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів щодо порядку здійснення оплати.

Як зазначає позивач у заяві про надання додаткових доказів (за вх. № 11450/16 від 18.03.2016 р.), акти виконаних робіт форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 на суму 801 598,78 грн. перевірено технаглядом замовника (позивача) та направлено підряднику (відповідачу) претензію № 3 від 24.12.2016 р., телеграми від 24.12.2015 р., від 26.12.2015 р., телефонограму від 28.12.2015 р. з метою усунення виявлених порушень вимог пп. 6.2.6, 6.2.7, 6.2.9, 6.2.10 договору підряду щодо надання підтверджуючих супровідних документів, а саме: актів прихованих робіт, журналів виконаних робіт, сертифікатів відповідності та паспортів на матеріали і обладнання відповідно до перевірених 26.12.2015 р. технаглядом обємів робіт та з проханням направити уповноваженого представника для проведення на обєкті спільної двосторонньої перевірки, встановлення обсягів та приймання робіт. Технаглядом позивача за результатами перевірки зазначених в актах форми КБ-2в обємів робіт на суму 801 598,78 грн. надано електронним повідомленням від 26.12.2015 р. результати невідповідності встановлення реальних обсягів виконаних робіт зазначених в актах та ненадання на перевірку відповідної супровідної виконавчої документації. Повторно зазаначені роботи було проведено технаглядом позивача за участю представника відповідача. Оскільки після проведення спільної перевірки відповідач не надав для підписання актів виконаних робіт форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 в підтверджених обсягах, то позивачем 21.01.2016 р. повернуто надані акти виконаних робіт форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 на суму 801 598,78 грн. з претензіями та зауваженнями та без оплати.

Як стверджує позивач, станом на 22.12.2015 р. відповідачем не виконано вимог п. 4.6 договору № 12/10/15 від 12.10.2015 р. не надано належного підтвердження виконання робіт та не повернуто позивачу невикористаний аванс на суму 665 745,72 грн.

З метою врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. № 308 від 01.12.2015 р., з претензією з вих. № 321 від 09.12.2015 р., з претензією за вих. № 335 від 24.12.2015 р., які залишені відповідачем без відповіді та реагування. У звязку з невиконанням умов договору № 12/10/15 від 12.10.2015 р., позивач просить стягнути з відповідача 665 645,72 грн. невикористаного авансу, 53 762,23 грн. нарахованої пені, 4 486,46 грн. втрат від інфляції, 3 666,00 грн. 3 % річних.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Частина 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зазначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно з ч. 7 наведеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, 12 жовтня 2015 року сторони уклали договір № 12/10/15 про закупівлю робіт за державні кошти, який є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (п. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 856 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів (ч. 2 ст. 318 Господарського кодексу України).

Абзацом 2 пункту 19 «Порядку державного фінансування капітального будівництва», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 передбачено, що замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 % вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Як встановлено судом, відповідно до п. 4.5 договору № 12/10/15 про закупівлю робіт за державні кошти від 12.10.2015 р. замовник може перерахувати підряднику аванс для придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів і обладнання у розмірі 30% ціни цього договору.

Згідно з п. 4.6 договору № 12/10/15 від 12.10.2015 р. підрядник зобовязується використати одержаний аванс протягом двох місяців з моменту його отримання для придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів і обладнання. По закінченню вказаного строку підрядник зобовязаний повернути замовнику невикористану суму авансу.

Позивачем (замовником за договором) на виконання положень п. 4.5 договору № 12/10/15 від 12.10.2015 р. перераховано на банківський рахунок відповідача (підрядник за договором) кошти на суму 1 349 400,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: платіжне доручення № 1 від 16.10.2015 р. на суму 1 199 400,00 грн., платіжне доручення № 1 від 16.10.2015 р. на суму 150 000,00 грн., які долучені до матеріалів справи.

Після отримання авансу відповідачем упродовж двомісячного терміну були виконані роботи за договором № 12/10/15 від 12.10.2015 р. на суму 683 754,28 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 за грудень 2015 р., актом приймання виконаних робіт форми КБ-2 за грудень 2015 р. на загальну суму 683 754,28 грн., підписаними повноважними представниками сторін та підписи яких скріплено печатками юридичних осіб.

За правилами ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Статтею 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Таким чином, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

25.12.2015 р. відповідачем супровідним листом направлено для перевірки та приймання роботи за грудень 2015 р. відповідно до актів форми КБ-2в та довідок форми КБ-3 на суму 801 598,78 грн. (після спливу встановленого п. 4.6 договору № 12/10/15 про закупівлю робіт за державні кошти від 12.10.2015 р. двомісячного строку).

Відповідно до п. 6.2.4 договору № 12/10/15 про закупівлю робіт за державні кошти від 12.10.2015 р. замовник має право повернути підряднику акти прийому виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів щодо порядку здійснення оплати.

Позивач відповідно до п. 6.2.4 повернув відповідачу акти виконаних робіт форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 на суму 801 598,78 грн. без здійснення оплати у звязку тим, що відповідачем не було дотримано вимог договору № 12/10/15 про закупівлю робіт за державні кошти від 12.10.2015 р. та допущено порушення і недоліки щодо процедури предявлення та приймання цих робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не виконано вимог п. 4.6 договору № 12/10/15 від 12.10.2015 р. не надано належного підтвердження виконання робіт та не повернуто позивачу невикористаний аванс на суму 665 745,72 грн.

Враховуючи, що аванс не був використаний відповідачем упродовж двомісячного строку, суд вважає за необхідне задоволити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 665 645,72 грн. невикористаного авансу.

Щодо стягнення пені з відповідача на користь позивача на суму 53 762,23 грн. з 22.10.2015 р. до 24.12.2015 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п. 8.3 договору № 12/10/15 від 12.10.2015 р. у разі невиконання або несвоєчасного виконання своїх зобовязань за договором при закупівлі робіт за державні кошти підрядник сплачує замовнику за кожен день прострочення неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується неустойка (пеня) від ціни невиконаних робіт на обєкті з дня отримання бюджетних коштів, а у разі здійснення попередньої оплати підрядник крім сплати зазначених штрафних санкцій повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

Стосовно стягнення з відповідача 4 486,46 грн. втрат від інфляції, 3 666,00 грн. 3 % річних суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд звертає увагу, що обовязок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення сум авансу та завдатку, оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобовязань, а з інших підстав (п. 5.2. Постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань).

Предметом спору між позивачем та відповідачем не є фактичне встановлення обємів виконаних відповідачем робіт, а повернення невикористаного в двомісячний строк авансу, який за своєю правовою природою не є грошовим зобовязанням. Таким чином, в даному випадку відсутні підстави для нарахування інфляційних втрат, оскільки зміст позовних вимог стосується повернення відповідачем суми невикористаного ним авансу.

На підставі наведеного, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 4 486,46 грн. втрат від інфляції та 3 666,00 грн. 3 % річних.

Оскільки аванс не є грошовим зобовязанням, відтак не підлягає стягненню пеня за прострочення виконання грошового зобовязання на суму 53 762,23 грн.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши думку представників сторін, cуд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 665 645,72 грн. невикористаного авансу є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 53 762,23 грн. пені, 4 486,46 грн. втрат від інфляції та 3 666,00 грн. 3 % річних необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має виходити, зокрема, з того, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача; в разі відмови у позові повністю ці витрати покладаються на позивача. Такі правила розподілу судового збору застосовуються у спорах як майнового, так і немайнового характеру.

Суд, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладає судові витрати на відповідача пропорційно до задоволених вимог в розмірі 9 984,67 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1, 12, 33, 34, 49, 82, 82-1, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський будівельний холдинг (79026, м. Львів, вул. Козельницького, 4; код ЄДРПОУ № 36416850) на користь позивача: Комунального підприємства Управління капітального будівництва Дрогобицької міської ради (82100, м. Дрогобич, пл. Ринок, 20; код ЄДРПОУ № 04509317) 665 645,72 грн. невикористаного авансу, 9 984,67 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

У судовому засіданні 12.05.2016 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складений та підписаний 19.05.2016 р.

Суддя Гутьєва В.В.