Рішення № 57784514, 12.05.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2016 р. Справа № 911/4862/14

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», м.Київ

до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг», смт.Гостомель

про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2

Від відповідача: ОСОБА_3

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі позивач) до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» (далі відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності.

Провадження у справі №911/4862/14 порушено відповідно до ухвали суду від 17.11.2014 року.

В судовому засіданні 13.01.2015 року судом було задоволено подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу №216/5597/14-ц, в якій розглядається питання про солідарне стягнення заборгованості за наведеними в позові Кредитними договорами.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 року скасовано ухвалу від 13.01.2015 року про зупинення провадження у справі №911/4862/14 та направлено матеріали справи на розгляд до Господарського суду Київської області.

Після поверненя матеріалів справи №911/4862/14 до Господарського суду Київської області ухвалою від 01.04.2015 року справа була призначена до розгляду на 14.04.2015 року.

В судовому засіданні 14.04.2015 року відповідачем ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» було подано клопотання про призначення у справі будівельно-технічної експертизи для встановлення вартості предмета іпотеки. Клопотання мотиваване тим, що вартість предмета іпотеки, за якою позивач просить суд визнати за ним право власності, не відповідає фактичним обставинам на день розгляду спору і є значно заниженою.

Ухвалою від 21.04.2015 року у справі №911/4862/14 призначено судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизи для визначення дійсної (реальної) ринкової вартості предметів іпотеки за Іпотечним договором від 04.07.2014 року №3428 та Іпотечним договором від 04.07.2014 року №3433, проведення яких доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; провадження у справі №911/4862/14 зупинено до закінчення експертних досліджень і отримання господарським судом висновків експертів.

25.04.2016 року до господарського суду повернулись матеріали справи №911/4862/14 та висновок експертизи №14555/14556/15-42 від 21.04.2016 року.

Таким чином, обставини, що зумовили зупинення провадження відпали тому ухвалою від 25.04.2016 року поновлено провадження у справі № 911/4862/14 та призначено справу до розгляду на 10.05.2016 року.

В судовому засіданні 10.05.2016 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач проти позову заперечував та заявив клопотання про зупинення провадження у справі у звязку з розглядом Господарським судом м. Києва у справі № 910/32727/15 питання щодо припинення грошових зобовязань відповідача за наведеними в позові Кредитними договорами.

У звязку з необхідінстю розгляду заявленого відповідачем клопотання, в судовому засіданні 10.05.2016 року оголошувалась перерва до 12.05.2016 року.

11.05.2016 року позивачем подано заперечення проти зупинення провадження у справі за клопотанням відповідача.

Також, суд зазначає, що в ході розгляду справи позивач подавав заяви про збільшення позовних вимог і в 11.05.2016 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог у звязку з допущеними в розрахунках арифметичними помилками.

Розглянувши в с удовому засіданні 12.05.2016 року клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до рзгляду повязаної з нею справи, суд відхилив вклопотання, оскільки встановлені у справі № 910/32727/15 обставини не перешкоджають розгляду спору про задоволення вимог кредитора за рахунок заставного майна. В разі, якщо буде встановлено факт припинення зобовязання, відпадуть підстави для застосування захоів забезпечення його виконання.

Також, в судовому засіданні 12.05.2016 року відповідачем було заявлено клопотання про призначення у справі судової експертизи фінансово-кредитних операцій, яке відхилено судом, оскільки у справі розглядається питання про застосування забезпечувального заходу виконання зобовязань, наявність яких по суті відповідачем не заперечується та не спростовується (не надано контррозрахунок).

В судовому засіданні 12.05.2016 року позивач підтримав уточнені позовні вимоги, відповідач проти позову заперечував.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, позовні вимоги у справі №911/4862/14 грунтуються на тому, що ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» набув право на звернення стягнення шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 04.07.2014 року №3428 та Іпотечним договором від 04.07.2014 року №3433 у звязку з невиконанням Позичальником (відповідачем) своїх зобовязань з повернення кредитних коштів: за Договором про відновлювальну кредитну лінію від 20.08.2007 року №44-01-07;за Договором про мультивалютну невідновлювальну кредитну лінію від 20.08.2007 року №45-01-07; за Кредитним договором від 01.04.2010 року №02-01-10; Договором про кредитну лінію у формі овердрафту №1505-14 від 06.06.2014 року.

Загальна сума заборгованості ТОВ «Агрохолдинг» з повернення кредитних коштів, що визначена позивачем за чотирма Кредитними договорами станом на 01.07.2014 року, становила 204 146 292,52 грн. В ході розгляду справи позивач збільшував та уточнював позовні вимоги. В останній заяві про уточнення позовних вимог позивач зазначив, що у відповідних розрахунках позову допущено арифметичні помилки, що призвело до заниження заявлених до стягнення сум, у звязку з чим, позивач подав уточнений розрахунок, за яким загальна сума заборгованості складає 421 500 149,78 грн. (в розрахунку заборгованість в дол.США розрахована в гривні згідно курсу НБУ станом на дату останнього збільшення позовних вимог, що мало місце 12.08.2015 року).

Як вбачається з умов Іпотечного договору від 04.07.2014 року №3428 та Іпотечного договору від 04.07.2014 року №3433 оцінена вартість заставленого майна складає 66 575 000 грн. (будівлі та споруди) та 2 627 000 грн. (земельні ділянки).

Оскільки відповідач заперечував визначену позивачем вартість предметів іпотеки, встановлену умовами Договорів іпотеки, у справі призначалась судова експертиза (витрати покладались на відповідача).

Як вбачається з матеріалів справи з врахуванням всіх уточнених розрахунків та пояснень сторін, 20.08.2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого на даний час є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (надалі - Банк, позивач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» (надалі - Позичальник, відповідач) було укладено Договір про відновлювальну кредитну лінію №44-01-07 (надалі - Кредитний договір1).

У відповідності до п. 1.1. Кредитного договору1, позивач відкрив відповідачу відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 500 000 грн. з терміном повернення кредитних ресурсів до 14.08.2008 року, з оплатою відсотків по ставці 17,5 відсотків річних. До Кредитного договору 1 неодноразово вносилися зміни.

Зокрема, між Банком та Позичальником було укладено 24 додаткові угоди до Кредитного договору 1 протягом період з 01.02.2008 року до 27.06.2014 року.

Остаточно, з урахуванням усіх змін та доповнень, назву Кредитного договору 1 змінено на «Договір про невідновлювальну кредитну лінію №44-01-07 від 20.08.2007 року».

Згідно з п. 1.1. та п. 3.1. (в остаточній редакції, встановленій Додатковою угодою № 27 від 27.06.2014 року) Кредитного договору1, позивач відкрив відповідачу невідновлювальну кредитну лінію на загальну суму 2 310 000 доларів США, з терміном повернення кредитних ресурсів до 29.06.2018 року, з оплатою відсотків по ставці: 10,0 відсотків річних за період по 29.06.2018 року (для заборгованості, що обліковується на рахунку 20633057892004), 12,70 відсотків річних за період з 30.10.2013 року по 29.06.2018 року (для заборгованості, що обліковується на рахунку 20631057892006) та 25,4 відсотків річних за період з 29.06.2018 року по дату фактичного повернення кредитних коштів, а також у випадку порушення строків повернення коштів.

Відповідно до п. 3.4. Кредитного договору1 (в остаточній редакції, встановленій Додатковою угодою № 27 від 27.06.2014 року), нарахування і сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Позичальник сплачує проценти в строк з 26 числа кожного місяця та не пізніше за останній робочий день кожного місяця. У зазначений строк сплачуються проценти, нараховані за користування кредитними коштами з 26 числа попереднього місяця до 25 числа поточного місяця (включно).

Позичальник сплачує відсотки, нараховані за користування кредитними коштами за період з 26.05.2013 року по 25.10.2013 року включно, щомісячно за наступним графіком: до 30.09.2014 року включно - 19 302,51 доларів США.

Сплата відсотків, які нараховані за період з 26.02.2014 року по 25.06.2014 року включно, а також відсотків, які будуть нараховані за період з 26.06.2014 року по 25.10. 2014 року здійснюється з січня 2015 року по травень 2015 року щомісячно рівними частинами не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.

Позичальник повинен сплатити проценти за останній звітний період (тобто звітний період, у якому настає термін повернення кредиту) не пізніше 29.06.2018 року (однак, кредит було відкликано достроково у звязку з порушенням позичальником своїх зобовязань).

Заборгованість ТОВ «Агрохолдинг», станом на момент розгляду справи за Кредитним договором1 складає: 2 717 550,65 доларів США та 338 413,07 грн., що згідно курсу НБУ (станом на момент подання заяви про збільшення позовних вимог), в загальній сумі складає 58 416 682,66 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 2 310 000,00 доларів США (що згідно курсу НБУ складає 49 368 280,50 грн.), заборгованість за нарахованими відсотками 407 550,55 доларів США (що згідно курсу НБУ складає 8 709 989,09 грн.), пеня за прострочення заборгованості по відсоткам 338 413,07 грн.

Також, 20.08.2007 року між позивачем та відповідачем укладено Договір про мультивалютну невідновлювальну кредитну лінію № 45-01-07 (надалі - Кредитний договір 2).

У відповідності до п. 1.1. Кредитного договору-2, позивач відкрив відповідачу невідновлювальну кредитну лінію на загальну суму 17 000 000 грн. з терміном повернення кредитних ресурсів до 17.08.2012 року, згідно Графіку погашення заборгованості (Додаток № 1 до Кредитного договору 2), з оплатою відсотків по ставці 17,5 відсотків річних.

До Кредитного договору 2 неодноразово вносилися зміни. Зокрема, між Банком та Позичальником було укладено 27 додаткових угод до Кредитного договору 2 в період з 24.10.2007року по 29.05.2014 року. Остаточно, з урахуванням усіх змін та доповнень, назву Кредитного договору 2 змінено на «Договір про невідновлювану кредитну лінію №45-01-07 від 20.08.2007 року».

Згідно з п. 1.1. та п. 3.1. (в остаточній редакції, встановленій Додатковою угодою № 15 від 18.02.2013 року) Кредитного договору-2, позивач відкрив відповідачу невідновлювану кредитну лінію на загальну суму 5 870 000 доларів США 00 центів, з терміном повернення кредитних ресурсів до 18.12.2014 року, з оплатою відсотків по ставці: 10,0 відсотків річних за період по 18.12.2014 року та 20,00 відсотків річних за період з 18.12.2014 року по дату фактичного повернення кредитних коштів, а також у випадку порушення строків повернення коштів.

Відповідно до п. 3.4. Кредитного договору-2 (в остаточній редакції, встановленій Додатковою угодою № 27 від 29.05.2014 року), нарахування і сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Позичальник сплачує проценти в строк з 26 числа кожного місяця та не пізніше за останній робочий день кожного місяця. У зазначений строк сплачуються проценти, нараховані за користування кредитними коштами з 26 числа попереднього місяця до 25 числа поточного місяця (включно).

Позичальник сплачує відсотки, нараховані за користування кредитними коштами за період з 26.05.2013 року по 31.10.2013 року включно, щомісячно за наступним графіком:

До 30.06.2014 року включно - 103 172,55 доларів США. Сплата відсотків, які нараховані за період з 26.02.2014 року по 25.05.2014 року включно, здійснюється в термін до 30.06.2014 року включно. Позичальник сплачує проценти за останній звітний період (тобто звітний період, у якому настає термін повернення кредиту) не пізніше 18.12.2014 року.

Заборгованість ТОВ «Агрохолдинг», станом на момент розгляду справи за Кредитним договором2 складає: 7 192 605,81 доларів США та 3 393 225,26 грн., що згідно курсу НБУ (станом на момент подання заяви про збільшення позовних вимог), в загальній сумі становить 157 110 359,96 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 5 870 000,00 доларів США (що згідно курсу НБУ складає 125 450 998,50 грн.), заборгованість за нарахованими відсотками 1 322 605,81 доларів США (що згідно курсу НБУ складає 28 266 136,20 грн.), пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам З 393 225,26 грн.

01.04.2010 року між позивачем та відповідачем укладено Кредитний договір № 02- 01-10 від 01.04.2010 року (надалі - Кредитний договір3).

У відповідності до п. 1.1. Кредитного договору3, позивач надав відповідачу кредит на загальну суму 13 000 000 грн. з терміном повернення кредитних ресурсів до 30.04.2010 року та з оплатою відсотків по ставці 22 (двадцять два) відсотки річних.

До Кредитного договору3 неодноразово вносилися зміни. Зокрема, між Банком та Позичальником було укладено 18 додаткових угод до Кредитного договору-3 в період з 30.04.2010 року по 29.05.2014 року.

Остаточно, з урахуванням усіх змін та доповнень, назву Кредитного договору3 змінено на «Договір про невідновлювальну кредитну лінію № 02-01-10 від 01.04.2010 року».

Згідно п. 1.1. та п. 3.1. (в остаточній редакції, встановленій Додатковою угодою № 7 від 18.02.2013 року) Кредитного договору3, позивач відкрив відповідачу невідновлювану кредитну лінію на загальну суму 8 170 000 доларів США 00 центів, з терміном повернення кредитних ресурсів до 30.06.2018 року, з оплатою відсотків по ставці: 10,0 відсотків річних за період з 11.09.2012 року по 30.06.2018 року та 20,00 відсотків річних за період з 30.06.2018 року по дату фактичного повернення кредитних коштів, а також у випадку порушення строків повернення коштів.

Відповідно до п. 3.4. Кредитного договору3 (в остаточній редакції, встановленій Додатковою угодою № 18 від 29.05.2014 року), нарахування і сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Позичальник сплачує проценти в строк з 26 числа кожного місяця та не пізніше за останній робочий день кожного місяця. У зазначений строк сплачуються проценти, нараховані за користування кредитними коштами з 26 числа попереднього місяця до 25 числа поточного місяця (включно). Позичальник сплачує відсотки, нараховані за користування кредитними коштами за період з 26.05.2013 року по 31.10.2013 року включно, щомісячно за наступним графіком: До 30.06.2014 року включно - 144 208,61 доларів США. Сплата відсотків, які нараховані за період з 26.02.2014 року по 25.05.2014 року включно, здійснюється в термін до 30.06.2014 року включно.

Позичальник сплачує проценти за останній звітний період (тобто звітний період, у якому настає термін повернення кредиту) не пізніше за термін повернення кредиту, що вказаний у п. 1.1 цього договору, тобто до 30.06.2018 року.

Заборгованість ТОВ «Агрохолдинг», станом на момент розгляду справи за Кредитним договором3 складає: 9 522 115,55 доларів США та 1 220 651,57 грн., що згідно курсу НБУ (станом на момент подання заяви про збільшення позовних вимог), в загальній сумі становить 204 723 020,15 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 8 170 000,00 доларів США (що згідно курсу НБУ складає 174 605 563,50 грн.), заборгованість за нарахованими відсотками 1 352 115,55 доларів США (що згідно курсу НБУ складає 28 896 805,08 грн.), пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам 1 220 651,57 грн.

06.06.2014 року між позивачем та відповідачем укладено Договір про кредитну лінію у формі овердрафту № 1505-14 (надалі - Кредитний договір 4).

У відповідності до п. 1.1. Кредитного договору4, позивач відкрив відповідачу кредитну лінію у формі овердрафту з лімітом визначеним у п. 2.1. цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 встановлено ліміт кредитної лінії: на період з 06.06.2014 року до моменту виконання умов п. 6.1 цього Договору ліміт встановлюється у розмірі 1 700 000 грн., а з дати виконання умов п. 6.1 цього Договору по 29.10.2014 року максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 8 150 000 (вісім мільйонів сто пятдесят тисяч) гривень 00 копійок зі сплато відсотків по ставці визначеній в п. 4 даного Договору.

Заборгованість ТОВ «Агрохолдинг», станом на момент розгляду справи за Кредитним договором4 складає: 1250 087,01 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 859 641,25 грн., заборгованість за простроченими відсотками 339 734,91 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів за користування кредитними коштами 50 710,85 грн.

Дослідивши подані до матеріалів справи первинні документи (банківські виписки), суд встановив, що кредитування позичальника банком здійснювалося у відповідності до умов Кредитних договорів у визначеній в додаткових угодах валюті, що спростовує наведені відповідачем заперечення.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, що позичальник вимоги Кредитних договорів щодо обовязку сплачувати проценти за користування кредитними коштами та забезпечити повернення кредиту в строк, визначений Кредитними договорами, згідно графіків належним чином та в повному обсязі не виконував.

Пунктом 5.1 глави 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Таким чином, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Доказом наявності заборгованості у спорах, що виникають з кредитних відносин, є первинний бухгалтерський документ у формі виписки банку по рахунку позичальника, де відображаються усі операції, які відбуваються з коштами.

З огляду на наведене, банківські виписки по рахунку відповідача є належними доказами в розумінні ст. ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують факт здійснення господарських операцій між банком та позичальником, виконання банком у повному обсязі своїх зобов'язань за Кредитними договорами (із змінами та доповненнями), надання позичальнику кредитних коштів у відповідних розмірах та не виконання останнім своїх грошових зобов'язань за зазначеними Кредитними договорами (із змінами та доповненнями).

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

За умовами частини 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до пункту 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має зясовувати обставини, повязані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у звязку з порушенням грошового зобовязання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобовязання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Виходячи з вищевикладеного, перевіривши правильність наведеного в позові (з врахуванням уточнень) розрахунку згідно представлених банківських виписок, враховуючи умови Кредитних договорів (із змінами та доповненнями) та динаміку грошових відносин сторін (здійснення часткових погашень, щоденне збільшення періоду прострочення), судом встановлено, що заявлена у позові заборгованість підтверджується матеріалами справи.

В забезпечення виконання зобовязань відповідача за Кредитними договорами 1, 2, 3, 4 між позивачем та відповідачем укладено наступні договори іпотеки:

- Договір іпотеки від 04.07.2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі за№ 3433. За вказаним договором іпотеки відповідачем передано в іпотеку Банку наступне нерухоме майно: нежитлові будівлі та споруди: консервно-виробничий цех з підвалом, літ. А, загальною площею 2596,5 кв.м.; склад для сировини, літ. Н, загальною площею 623,4 кв.м.; ангар-дюралюмінієвий склад, літ. Д загальною площею 163,2 кв.м.; сторожка, літ. Ж, загальною площею 10,3 кв.м.; ангар-дюралюмінієвий склад, літ. Ф, загальною площею 99,7 кв.м.; водогінна вежа, 1; сховище з виробничим цехом, адміністративно-побутовими і допоміжними приміщеннями, літ. У, загальною площею 6 656,8 кв.м., що розташовані за адресою: Київська область, місто Ірпінь, селище міського типу Гостомель, вулиця Радгоспна 34 (тридцять чотири), загальною площею - 10149,9 (десять тисяч сто сорок дев'ять цілих дев'ять десятих) кв.м,

- Договір іпотеки від 04.07,2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі за№ 3428. За вказаним договором іпотеки відповідачем передано в іпотеку Банку наступне нерухоме майно: земельна ділянка несільськогосподарського призначення, загальною площею 1,8564 га, що складається з наступних окремих земельних ділянок: кадастровий номер: 3210945900:01:048:0047, загальною площею 1,0341 га; кадастровий номер: 3210945900:01.048:0044, загальною площею 0,4134 га; кадастровий номер 3210945900:01:048:0043, загальною площею 0,4089 га., що розташована на території Київської області, Ірпінського району, селищі міського типу Гостомель, вул. Радгоспна, 34 (тридцять чотири).

Відповідно до звіту про вартість майна від 24.06.2014 року вартість нежитлових будівель та споруд становить - 66 575 000,00 грн., а вартість земельних ділянок несільськогосподарського призначення - 2 627 000,00 грн.

Таким чином, в забезпечення виконання чотирьох наведених в позові Кредитних договорів було укладено 2 Договори іпотеки, кожний з яких виступає забезпеченням за всіма 4 договорами кредиту.

Пунктом 6.1. Кредитних договорів1, 2, 3 та п.7.1 Кредитного договору4 передбачено, що у разі непогашення відповідачем заборгованості за всіма Кредитними договорами або за одним із Кредитних договорів з моменту настання строку сплати відсотків, основного боргу або комісійного винагороди, передбачених Кредитними договорами, у Позивача настає право вимоги щодо сплати боргу в повному обсязі.

Банк виконав свої зобовязання за Кредитними договором 1, 2, 3, 4 в повному обсязі, надавши відповідачу кошти в розмірі та на умовах, передбачених Кредитними договорами. В свою чергу, відповідач скористався кредитними коштами, однак свої зобовязання за Кредитними договорами в частині повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами належним чином не виконує.

Частиною першою статті 37 Закону України Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Аналогічні приписи визначені і п. 7.4.3. Договорів іпотеки: «Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України у разі, коли в момент настання терміну виконання боржником зобов'язань, забезпечених іпотекою за цим договором вони не будуть виконані чи будуть виконані неналежним чином».

Пунктом 10 Договорів іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на розсуд Іпотекодержателя: або за рішенням суду, або за виконавчим написом нотаріуса, або Іпотекодержателем на умовах Іпотечного договору.

Відповідно до п. 11.3.1 Договорів іпотеки задоволення вимог здійснюється шляхом прийняття/набуття Іпотекодержателем предмету іпотеки у власність, в рахунок виконання зобовязань по Основному зобовязанню, в порядку, визначеному ст. 37 ЗУ «Про іпотеку».

Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовим наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання.

У постанові від 11.12.2013 року у справі № 6-124цс13 Верховним судом України зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки за рішенням суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

У звязку із порушенням позичальником, який також є іпотекодавцем основного зобовязання за Кредитними договорами із змінами та доповненнями до них, виконання яких було забезпечено Договорами іпотеки, та неналежним виконанням відповідачем умов Договору іпотеки та Кредитних договорів, позивач звернувся до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить відповідачу шляхом визнання права власності на нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості.

Згідно з частиною 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд витребовував у відповідача докази (платіжні документи, банківські виписки тощо), що підтверджують сплату відповідачем та/або третьою особою грошових коштів за Кредитними договорами, проте відповідач доказів належного виконання своїх зобовязань перед позивачем не надав, контррозрахунок не надав, стверджуючи, що зобов'язання за Кредитними договорами є припиненими, що первинними документами, що містяться в матеріалах справи, не підтверджено. Доказів визнання недійсними чи розірвання Кредитних договорів та/або Договорів іпотеки або їх окремих положень суду не надано.

Згідно положень ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Частиною першою ст. 11 Закону України «Про іпотеку» визначено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Приписами ст. 33 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно положень ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 8 частини 1 ст. 346 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав припинення права власності є звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника.

Згідно з ч.І ст. 589 Цивільного кодексу України та ст.33 Закону України «Про іпотеку» Іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.

В Постанові судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 11.12.2013 року у справі № 6-124цс13 зазначено, що виходячи з положень частини другої статті 16 ЦК України, частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобовязань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.

Як визначено ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Таким чином, враховуючи, що Висновком експерта № 14555/14556/15-42 від 21.04.2016 року встановлено вартість предмета іпотеки меншу ніж наведено позивачем в позові і в останніх уточненнях позивач просив застосувати саме наведену в позові вартість предмета іпотека, при цьому відповідач не наполягав на застосуванні встановленої експертизою вартості предметів іпотеки, суд вирішує спір виходячи з викладених позивачем в останніх уточненнях вимог та обставин.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування понесених позивачем витрат на сплату судового збору покладається на відповідача в повному обсязі. Витати на проведення експертизи відшкодуванню не підлягають, оскільки експертиза оплачувалась відповідачем і судове рішення прийнято не на його користь.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Звернути стягнення на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 60 код 09807856) на предмети іпотеки за Іпотечним договором від 04.07.2014 року, зареєстрованим в реєстрі за № 3433 та Іпотечним договором від 04.07.2014 року, зареєстрованим в реєстрі за № 3428, посвідченими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_5, що належить ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» (Київська обл., смт.Гостомель, вул. Радгоспна, буд. 34, код 32754128), а саме:

- нежитлові будівлі та споруди: консервно-виробничий цех з підвалом, літ. А. загальною площею 2596,5 кв.м.; склад для сировини, літ. Н, загальною площею 623,4 кв.м.; ангар-дюралюмінієвий склад, літ. Л, загальною площею 163,2 кв.м.; сторожка, літ. Ж, загальною площею 10,3 кв.м.; ангар-дюралюмінієвий склад, літ. Ф, загальною площею 99, 7 кв.м.; водогінна вежа, 1; сховище з виробничим цехом, адміністративно-побутовими і допоміжними приміщеннями, літ. У, загальною площею 6 656,8 кв.м. Всього загальною площею 10 149,9 (десять тисяч сто сорок дев'ять цілих дев'ять десятих) кв.м, що розташовані за адресою: Київська область, місто Ірпінь, селище міського типу Гостомель, вулиця Радгоспна 34.

- земельну ділянку несільськогосподарського призначення, загальною площею 1,8564га, що складається з наступних окремих земельних ділянок: кадастровий номер: 3210945900:01.048:0047, загальною площею 1,0341 га; кадастровий номер: 3210945900:01.048:0044, загальною площею 0,4134 га; кадастровий номер 3210945900:01.048:0043, загальною площею 0,4089 га., що розташована на території: Київська область, Ірпінський регіон, селище міського типу Гостомель, вулиця Радгоспна, 34. Цільове призначення - для обслуговування нежитлових будівель та споруд, шляхом визнання права власності на зазначене майно за Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 60, код 09807856) за початковою вартістю: нежитлові будівлі та споруди - 66 575 000,00 грн., земельна ділянка несільськогосподарського призначення - 2 627 000,00 грн. в рахунок часткового (пропорційно вартості предметів іпотеки) погашення заборгованості ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» перед Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» в сумі:

- Договором про невідновлювальну кредитну лінію № 44-01-07 від 20.08.2007 року (із змінами та доповненнями) в розмірі 2 717 550,65 доларів США та 338 413,07 грн., що згідно курсу НБУ в загальній сумі складає 58 416 682,66 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 2 310 000,00 доларів США (що згідно курсу НБУ складає 49 368 280,50 грн.), заборгованість за нарахованими відсотками 407 550,55 доларів США (що згідно курсу НБУ складає 8 709 989,09 грн.), пеня за прострочення заборгованості по відсоткам 338 413,07 грн.;

- Договором про невідиовлювальну кредитну лінію № 45-01-07 від 20.08.2007 року (із змінами та доповненнями) в розмірі 7 192 605,81 доларів США та 3 393 225,26 грн., що згідно курсу НБУ в загальній сумі становить 157 110 359,96 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 5 870 000,00 доларів США (що згідно курсу НБУ складає 125 450 998,50 грн.), заборгованість за нарахованими відсотками 1 322 605,81 доларів США (що згідно курсу НБУ складає 28 266 136,20 грн.), пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам З 393 225,26 грн.;

- Договором про невідновлювальну кредитну лінію № 02-01-10 від 01.04.2010 року (із змінами та доповненнями) в розмірі 9 522 115,55 доларів США та 1 220 651,57 грн., що згідно курсу НБУ в загальній сумі становить 204 723 020,15 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 8 170 000,00 доларів США (що згідно курсу НБУ складає 174 605 563,50 грн.), заборгованість за нарахованими відсотками 1 352 115,55 доларів США (що згідно курсу НБУ складає 28 896 805,08 грн.), пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам 1 220 651,57 грн.;

- Договором про кредитну лінію у формі овердрафту № 1505-14 від 06.06.2014 року в розмірі 1 250 087,01грн., з яких: заборгованість за основним боргом 859 641,25 грн., заборгованість за простроченими відсотками 339 734,91 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів за користування кредитними коштами 50 710,85 грн.

3. Припинитиправо власності ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» (08290, Київська обл., смт.Гостомель, вул. Радгоспна, буд. 34, код 32754128) на нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 10149,9 кв.м та земельну ділянку несільськогосподарського призначення, загальною площею 1,8564га, що складається з наступних окремих земельних ділянок: кадастровий номер 3210945900:01.048:0047, загальною площею 1,0341 га; кадастровий номер 3210945900:01.048:0044, загальною площею 0,4134 га; кадастровий номер 3210945900:01:048:0043, загальною площею 0,4089 га., що розташовані на території Київської області, Ірпінського району, селища міського типу Гостомель, вул. Радгоспна, 34.

4. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» (08290, Київська обл., смт. Гостомель, вул. Радгоспна, буд. 34, код 32754128) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (код 09807856, адреса: 04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 60) 73 080,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик

дата підписання 19.05.2016 р.