Рішення № 57784498, 11.05.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2016 р. Справа № 911/1240/16

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КПД

до Товариства з обмеженою відповідальністю АСТЕРС ГРУП

про стягнення 121214,39 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 4 від 02.02.2016 року);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 25.12.2015 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КПД до Товариства з обмеженою відповідальністю АСТЕРС ГРУП про стягнення 121214,39 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.04.2016 року порушено провадження у справі № 911/1240/16 та призначено справу до розгляду на 11.05.2016 року.

11.05.2016 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, яким останній факт та обсяги поставки не заперечував, однак посилався на відсутність у первинних документах, які підтверджують дану господарську операцію, усіх необхідних реквізитів.

В судовому засіданні 11.05.2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду Акт звіряння взаєморозрахунків на суму 121214,39 грн., який підписаний уповноваженими представниками Сторін та скріплений їх печатками. Відповідач проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

20.01.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю КПД (позивач, Виробник) та Товариством з обмеженою відповідальністю АСТЕРС ГРУП (відповідач, Замовник) було укладено Договір № 1І022686 (далі - Договір) з Протоколом розбіжностей.

Відповідно до п. 1.1 Договору Виробник зобовязується в порядку і на умовах, визначених цим Договором, виготовити, відповідно до Технічних умов ОСОБА_3, та поставити ОСОБА_3 Замовнику під Торговим знаком, для подальшого продажу Замовником, а Замовник зобовязаний прийняти та оплатити виготовлений та поставлений ОСОБА_3 на умовах даного Договору.

Замовник оплачує ОСОБА_3, що поставляється, за цінами погодженими Сторонами в Специфікації (п. 4.1 Договору).

Загальна сума цього Договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка ОСОБА_3, що додаються до цього Договору (п. 4.3 Договору).

Оплата за ОСОБА_3 здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Виробника протягом 55 днів з моменту приймання-передачі ОСОБА_3 та підписання накладної про прийняття ОСОБА_3 (п. 4.4 Договору).

Даний Договір набирає силу з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2015 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами взятих на себе зобовязань (п. 10.1 Договору).

На виконання зобовязань за Договором позивачем протягом липня 2014 року січня 2015 року було поставлено відповідачу ОСОБА_3 на загальну суму 1937612,32 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які підписані представниками Сторін та скріплені їх печатками та Генеральними довіреностями на отримання ТМЦ.

Однак, відповідач в порушення п. 4.4 Договору про розрахунок через 55 днів з моменту приймання-передачі ОСОБА_3 та підписання накладної про прийняття ОСОБА_3, своєчасно та в повному обсязі свої зобовязання з оплати отриманого ОСОБА_3 не виконав, розрахувався частково на суму 1625000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які знаходяться в матеріалах справи, частково повернув ОСОБА_3 на суму 5842,37 грн., про що свідчить накладна на повернення ОСОБА_3 № НОМЕР_1 від 19.07.2014 року на суму 5842,37 грн. (наявна в матеріалах справи). Крім того, між Сторонами протягом дії спірного Договору відбувся залік зустрічних однорідних вимог на суму 185555,56 грн. (докази зарахування знаходяться в матеріалах справи), у звязку з чим, за відповідачем станом на момент розгляду спору рахується заборгованість в сумі 121214,39 грн.

В ході розгляду спору відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що додані до позовної заяви видаткові накладні не можуть бути належними доказами поставки ОСОБА_3 за спірним Договором, оскільки не містять усіх необхідних реквізитів первинних документів, що підтверджують дану господарську операцію.

Однак, вказане спростовується самим відповідачем, оскільки останній спірну суму боргу за Договором визнав, у підписаному уповноваженими представниками Сторін та скріпленому їх печатками, Акті звіряння взаєморозрахунків на суму 121214,39 грн., поданим позивачем до суду в судовому засіданні 11.05.2016 року.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, може, з урахуванням конкретних обставин справи, належати підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір.

Крім того, про визнання зобовязань з оплати ОСОБА_3 свідчить факт часткової оплати товару. Надані позивачем накладні містять достатньо інформації щодо встановлення факту передачі ОСОБА_3 та отримання його уповноваженим представником відповідача, а наведені відповідачем недоліки в оформленні первинних документів не спростовують фактичної поставки ОСОБА_3 та отримання його відповідачем.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За наслідками розгляду спору судом встановлено заборгованість відповідача в сумі 121214,39 грн., що відповідачем не спростовано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АСТЕРС ГРУП (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, 16, кімната 6, код 35995595) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КПД (52005, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Теплична, 27, код 31911363) 121214 (сто двадцять одна тисяча двісті чотирнадцять) грн. 39 коп. основного боргу та 1818 (одна тисяча вісімсот вісімнадцять) грн. 22 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 16.05.2016 р.

Суддя Т.П. Карпечкін