Рішення № 57784487, 11.05.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" травня 2016 р.Справа № 916/4440/15

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мелагрейн», м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Українська південна зернова компанія», м. Одеса

про стягнення 895610,65 грн.

Суддя Петренко Н.Д.

при секретарі Мурачашвілі Х.М.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність у матеріалах справи

від відповідача: не зявився, хоча про дату, час та місце засідання суду повідомлений належним чином (а.с.208, відмітка про відправлення ухвали суду).

СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі у листопаді 2015 року заявлені вимоги про стягнення з відповідача 1182874,83 грн. заборгованості за договором № 170215/21-е на транспортно-експедиційне обслуговування від 17 лютого 2015 року, з яких 1069754,78 грн. основного боргу, 107001,50 грн. пені, 6118,55 грн. трьох процентів річних.

27 листопада 2015 року позивачем у справі подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, оскільки відповідач частково розрахувався з заявленим боргом у сумі 287264,18 грн. Враховуючи вказане, позивач просив стягнути з відповідача решту заявленого боргу у сумі 895610,65 грн., з яких 782490,60 грн. основного боргу, 107001,50 грн. пені, 6118,55 грн. трьох процентів річних.

14 грудня 2015 року господарський суд Одеської області ухвалою повернув зустрічну позовну заяву відповідача без розгляду у звязку недотриманням останнім вимог п.п. 4, 6 ст. 63 ГПК України.

У звязку з оскарженням відповідачем ухвали суду від 14 грудня 2015 року про повернення без розгляду зустрічної позовної заяви в апеляційному та касаційному порядку провадження у справі № 916/4440/15 зупинялось в порядку ч.1 ст. 79 ГПК України.

Постановами Одеського апеляційного господарського суду від 27 січня 2016 року та Вищого господарського суду України від 22 березня 2016 року ухвалу господарського суду Одеської області від 14 грудня 2015 року по справі № 916/4440/15 залишено без змін.

Особи, які беруть участь у справі вважаються належним чином повідомленими про час, місце та дату її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (викладена правова позиція міститься в Інформаційних листах ВГСУ від 02 червня 2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14 серпня 2007 року №01-8/675 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15).

Згідно розяснень, викладених в п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відмітка про відправку процесуального документа про призначення судового засідання у справі, зроблена відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України на першому примірнику цього документу є підтвердженням повідомлення сторони про дату, час і місце судового засідання у справі.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання суду, в судове засідання не зявився, правом на надання відзиву на позов не скористався, суд розглядав справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

17 лютого 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мелагрейн» (ТОВ «Мелагрейн», виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Українська південна зернова компанія» (ТОВ «УПЗК», замовник) був укладений договір № 170215/421-е, згідно умов якого виконавець за дорученням замовника зобовязався здійснювати транспортно-експедиційне обслуговування вантажу (зерен кукурудзи, зерен кукурудзи фуражної) залізничним транспортом (п.1.1.), а замовник здійснювати оплату наданих послуг у повному обсязі в порядку, визначеному в додатку до договору відносно кожної товарної позиції та місця відправки (п. 4.1., 4.2.) наступним чином: 20 % - попередня оплата послуг, 80% - оплата за фактом відвантаження (п. 4.3.).

Сторони погодили, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повних взаєморозрахунків між виконавцем та замовником (п. 9.1.).

На виконання погоджених умов договору № 170215/421-е від 17 лютого 2015 року сторони в період з 17 лютого 2015 року по 10 липня 2015 року підписали додатки № 1-7, згідно умов яких кожного разу п. 4.1. викладався в новій редакції та визначався обовязок замовника перерахувати на розрахунковий рахунок виконавця зазначену в додатку суму в якості оплати за даним договором за забезпечення подавання до місця навантаження рухомого складу та відправки кукурудзи. При цьому зазначалось станцію відправлення, станцію призначення, вартості в грн. 1 т. вантажу, кількості тонн та суми, що підлягають перерахуванню. Всього на суму 1629196,75 грн., а саме:

- додаток № 1 від 17 лютого 2015 року, станція відправлення ОСОБА_2, ПрАТ «Вікторівське ХПП», станція призначення Чорноморська (експ. для ТІС) Од. 128,430 т. вартістю 241,67 грн.т. без ПДВ на суму 37245,22 грн. з ПДВ.;

- додаток № 2 від 23 березня 2015 року, станція відправлення Заоскілля Півд. 179,4 т. вартістю 358,33 грн.т. на суму 64284,40 грн.; Прилуки Півд. 336,06 т. вартістю 250,00 грн. т. без ПДВ на загальну суму 177659,28 грн. з ПДВ;

- додаток № 3 від 25 квітня 2015 року, станція відправлення Прилуки Півд станція призначення Одеса-Порт (експ.) Од. 102502,76 грн. вартістю 258,33 грн.т. без ПДВ на суму 102502,76 грн. без ПДВ; станція відправлення Прилуки-Півд станція призначення Миколаїв-Вантажний (експ.) Од 536,880 т. вартістю 216,67 грн. на суму 116325,79 грн. без ПДВ; станція відправлення Хоростків-Льв станція призначення Одеса-Порт (експ.) Од. 64,57 т. вартістю 245,83 грн.т. на суму 281726,82 грн. з ПДВ;

- додаток № 4 від 30 квітня 2015 року, станція відправлення Прилуки Півд станція призначення Миколаїв-Вантажний (експ.) Од 334,68 т. вартістю 216,67 грн.т. без ПДВ на суму 87018,14 грн. з ПДВ;

- додаток № 4/1 від 29 травня 2015 року, станція відправлення Прилуки Півд-станція призначення Чорноморська (експ. для ТІС) Од 174,4 т. вартістю 250,00 грн.т. на суму 52320,00 грн. з ПДВ;

- додаток № 5 від 5 червня 2015 року, станція відправлення Шостка ОСОБА_2, ПрАТ «Шосткинське ХПП» станція призначення Чорноморська (експ. для ТІС) Од 1159,300 т. вартістю 325,00 грн.т. без ПДВ на суму 452127,00 грн. з ПДВ;

- додаток № 6 від 3 липня 2015 року, станція відправлення Шостка ОСОБА_2 ПраТ «Шосткинське ХПП» кількістю 388,20 грн. вартістю 325,00 грн.т. без ПДВ на суму 151398,00 грн. з ПДВ;

- додаток № 7 від 10 липня 2015 року, станція відправлення Шостка ОСОБА_2 ПраТ «Шосткинське ХПП» 988,500т. вартістю 328,53 грн.т. без ПДВ на суму 389702,29 грн. з ПДВ.

На виконання умов договору ТОВ «Компанія Мелагрейн» з 17 лютого 2015 року по 21 серпня 2015 року надало послуги з відвантаження та експедиційного обслуговування 4686,497 т. вантажу ТОВ «УПЗК», що підтверджується наявними у матеріалах справи залізничними накладними (а.с. 38-74) та актами передачі-приймання наданих послуг (а.с. 75-93).

Гарантійним листом № 07/07/2015-3 від 7 липня 2015 року ТОВ «УПЗК» станом на 7 липня 2015 року визнавало заборгованість за договором № 170215/421-е від 17 лютого 2015 року у сумі 941397 грн. з погашенням 489279,00 грн. з 14 липня 2015 року по 8 серпня 2015 року та 452127,00 грн. з 11 серпня 2015 року по 1 вересня 2015 року, який не виконало (а.с. 94).

26 серпня 2015 року ТОВ «Компанія «Мелагрейн» звернулось до ТОВ «УПЗК» з претензією про погашення 1323718,80 грн. заборгованості за договором № 170215/421-е від 17 лютого 2015 року (а.с. 95).

Заявлена до стягнення в претензії сума заборгованості підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 4 вересня 2015 року (а.с. 97).

Гарантійним листом № 11/09/2015-4 від 11 вересня 2015 року ТОВ «УПЗК» визнало заборгованість в сумі 1323718,80 грн. та запропонувало графік погашення з 21 вересня 2015 року до 14 грудня 2015 року (а.с.98), який не виконало в повному обсязі, сплативши всього 253964,02 грн.

Неналежне виконання ТОВ «УПЗК» своїх зобовязань за договором № 170215/421-е від 17 лютого 2015 року стало підставою для звернення ТОВ «Компанія «Мелагрейн» 3 листопада 2015 року до господарського суду Одеської області з позовом з уточненнями від 27 листопада 2015 року (а.с.115) про стягнення з ТОВ «УПЗК» 895610,65 грн. заборгованості, з яких 782490,60 грн. основного боргу, 107001,50 грн. пені, 6118,55 грн. трьох відсотків річних, обґрунтовуючи своє звернення посиланням на положення 6, 41 Конституції України, ст. 9, 12, 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», ст. 6 Закону України «Про транспорт», ст.ст. 11, 93, 321, 525, 526, 530, 549, 552, 610, 611, 624, 625, 629, 929 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 526, ст. 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору і у встановлений строк. Згідно із ст. 525, ст.526, ст.629 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобовязується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, повязаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обовязок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобовязань, повязаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Плата за договором транспортного експедирування здійснюється за цінами, що визначаються відповідно до глави 21 цього Кодексу (перевезення).

Аналогічні положення містяться й у ст. 929 Цивільного кодексу України та ст. 9 Закону України „Про транспортно-експедиційну діяльність згідно з якими за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобовязується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, повязаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обовязок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобовязання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобовязання, повязані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обовязки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 931 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Як вбачається з матеріалів справи 17 лютого 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мелагрейн» (ТОВ «Мелагрейн», виконавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Українська південна зернова компанія» (ТОВ «УПЗК», замовник, відповідач) був укладений договір № 170215/421-е на транспортно-експедиційне обслуговування, відповідними умовами якого сторони погодили, що виконавець за дорученням замовника зобовязався здійснювати транспортно-експедиційне обслуговування вантажу (зерен кукурудзи, зерен кукурудзи фуражної) залізничним транспортом (п.1.1.), а замовник здійснювати оплату наданих послуг у повному обсязі в порядку, визначеному в додатку до договору відносно кожної товарної позиції та місця відправки (п. 4.1., 4.2.) наступним чином: 20 % - попередня оплата послуг, 80% - оплата за фактом відвантаження (п. 4.3.).

З 17 лютого 2015 року по 10 липня 2015 року сторони підписали додатки № 1-7, згідно умов яких кожного разу п. 4.1. викладався в новій редакції та визначався обовязок замовника перерахувати на розрахунковий рахунок виконавця зазначену в додатку суму в якості оплати за даним договором за забезпечення подавання до місця навантаження рухомого складу та відправки кукурудзи всього на суму 1629196,75 грн., а саме:

- додаток № 1 від 17 лютого 2015 року, станція відправлення ОСОБА_2, ПрАТ «Вікторівське ХПП», станція призначення Чорноморська (експ. для ТІС) Од. 128,430 т. вартістю 241,67 грн.т. без ПДВ на суму 37245,22 грн. з ПДВ.;

- додаток № 2 від 23 березня 2015 року, станція відправлення Заоскілля Півд. 179,4 т. вартістю 358,33 грн.т. на суму 64284,40 грн.; Прилуки Півд. 336,06 т. вартістю 250,00 грн. т. без ПДВ на загальну суму 177659,28 грн. з ПДВ;

- додаток № 3 від 25 квітня 2015 року, станція відправлення Прилуки Півд станція призначення Одеса-Порт (експ.) Од. 102502,76 грн. вартістю 258,33 грн.т. без ПДВ на суму 102502,76 грн. без ПДВ; станція відправлення Прилуки-Півд станція призначення Миколаїв-Вантажний (експ.) Од 536,880 т. вартістю 216,67 грн. на суму 116325,79 грн. без ПДВ; станція відправлення Хоростків-Льв станція призначення Одеса-Порт (експ.) Од. 64,57 т. вартістю 245,83 грн.т. на суму 281726,82 грн. з ПДВ;

- додаток № 4 від 30 квітня 2015 року, станція відправлення Прилуки Півд станція призначення Миколаїв-Вантажний (експ.) Од 334,68 т. вартістю 216,67 грн.т. без ПДВ на суму 87018,14 грн. з ПДВ;

- додаток № 4/1 від 29 травня 2015 року, станція відправлення Прилуки Півд-станція призначення Чорноморська (експ. для ТІС) Од 174,4 т. вартістю 250,00 грн.т. на суму 52320,00 грн. з ПДВ;

- додаток № 5 від 5 червня 2015 року, станція відправлення Шостка ОСОБА_2, ПрАТ «Шосткинське ХПП» станція призначення Чорноморська (експ. для ТІС) Од 1159,300 т. вартістю 325,00 грн.т. без ПДВ на суму 452127,00 грн. з ПДВ;

- додаток № 6 від 3 липня 2015 року, станція відправлення Шостка ОСОБА_2 ПраТ «Шосткинське ХПП» кількістю 388,20 грн. вартістю 325,00 грн.т. без ПДВ на суму 151398,00 грн. з ПДВ;

- додаток № 7 від 10 липня 2015 року, станція відправлення Шостка ОСОБА_2 ПраТ «Шосткинське ХПП» 988,500т. вартістю 328,53 грн.т. без ПДВ на суму 389702,29 грн. з ПДВ.

На виконання умов договору ТОВ «Компанія Мелагрейн» з 17 лютого 2015 року по 21 серпня 2015 року надало послуги з відвантаження та експедиційного обслуговування 4686,497 т. вантажу ТОВ «УПЗК», що підтверджується наявними у матеріалах справи залізничними накладними (а.с. 38-74) та актами передачі-приймання наданих послуг (а.с. 75-93).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду справи відповідачем до суду не було належним чином доведено та доказано належне виконання своїх зобовязань за договором, а наявні у матеріалах справи відомості про часткову оплату за договором, гарантійні листи на акти звірки свідчать про неналежне виконання взятих на себе положеннями розділу 4 договору зобовязань (п. 4.1. в редакції додатків, п. 4.2.-4.3.). Вказане дає підстави для задоволення уточнених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 782490,60 грн. основного боргу.

Вказуючи на неналежне виконання договірних зобовязань позивач просить стягнути з відповідача 107001,50 грн. пені згідно розрахунку, наведеного в позовній заяві.

Відповідальністю сторін передбачена положеннями розділу 5 договору. Пунктом 5.1. сторони встановили, що несуть матеріальну відповідальністю за невиконання або неналежне виконання своїх зобовязань за даним договором.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Судом встановлено, що у договорі сторони крім встановлення загального положення, що вони несуть матеріальну відповідальністю за невиконання або неналежне виконання своїх зобовязань за даним договором, не домовились про застосування такого способу забезпечення виконання зобовязань як неустойка у формі пені та й не визначили конкретного розміру пені.

Положеннями ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За приписами ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обовязкове нарахування пені для сторін договору у разі прострочки платежу, а лише обмежують договірне волевиявлення сторін, фіксуючи максимальний розмір пені на рівні подвійної облікової ставки НБУ.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення пені не ґрунтуються ні на положеннях закону, ні на положеннях укладеного між сторонами у справі договору та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також: три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 6118,55 грн. трьох процентів річних, який судом перевірений і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем до суду не було належним чином доведено та доказано виконання своїх зобовязань за договором.

Судові витрати в частині задоволених позовних вимог покладаються на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Українська південна зернова компанія (68094, Одеська область, м. Іллічівськ, с. Бурлача Балка, вул. Південна, буд. 41, код ЄДРПОУ 3966216) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Мелагрейн (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, код ЄДРПОУ 37147952) 782490 (сімсот вісімдесят дві тисячі чотириста девяносто) грн. 60 коп. основного боргу, 6118 (шість тисяч сто вісімнадцять) грн. 55 коп. трьох процентів річних, 15622 (пятнадцять тисяч шістсот двадцять дві) грн.82 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя Н.Д. Петренко