Рішення № 57784434, 12.05.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2016Справа №910/3117/16

За позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 836" третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРА"третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕЛЕКС" третя особа-3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "Промпостач-П"третя особа-4 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна установа "Київський міський лабораторний центр держсанепідслужби України"третя особа-5 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1про зобов'язання вчинити дії та стягнення 5 451,95 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Майданік В.Ю. (дов. б/н від 18.12.2015 року)від відповідача Гордійчук О.А. (дов. № 23/03-2016 від 21.03.2016 року) Якуш І.А. (директор)від третьої особи-1не з'явивсявід третьої особи-2не з'явивсявід третьої особи-3не з'явивсявід третьої особи-4ОСОБА_5 (дов. № 4 від 05.02.2016 року)від третьої особи-5не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12 травня 2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 836" (надалі по тексту - відповідач) про зобов'язання вчинити дії та стягнення 5 451,95 грн., в тому числі 5 087,79 грн. основного боргу, 364,16 грн. пені.

Позов мотивовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин № 836" є власником нежилого приміщення, першого поверху, площею 282,60 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, 37. Позивач зазначає, що ним надавалися відповідачу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а відповідач фактично споживав послуги, проте не здійснював оплату за надані послуги, у зв'язку з чим у останнього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 5 087,79 грн. основного боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.02.2016 року порушено провадження у справі № 910/3117/16 та призначено справу до розгляду на 24.03.2016 року.

21.03.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

У судовому засіданні 24.03.2016 року, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 07.04.2016 року, про що сторони були повідомлені під розписку.

04.04.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач зазначив, що не зобов'язаний укладати з позивачем договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та сплачувати кошти за послуги, які фактично не надавались.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2016 року, судом залучено до участі у справі № 910/3117/16, у якості третьої особи-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРА", у якості третьої особи-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕЛЕКС", у якості третьої особи-3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "Промпостач-П", у якості третьої особи-4 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державну установу "Київський міський лабораторний центр держсанепідслужби України", у якості третьої особи-5 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, розгляд справи було відкладено на 21.04.2016 року, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів у справі.

21.04.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи-1 надійшли пояснення по справі та клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника. У поданих поясненнях зазначено, що прибирання прибудинкової території, дератизація, дезінсекція та вивезення твердих побутових відходів здійснюється власними силами Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРА" та шляхом залучення сторонніх організацій.

Представники сторін у судовому засіданні 21.04.2016 року подали клопотання про продовження строків розгляду спору.

Розглянувши подане сторонами 21.04.2016 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

04.05.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

10.05.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи-4 надійшли письмові пояснення по справі. У поданих поясненнях зазначено, що за період з 18.03.2015 року по 31.12.2015 року третьою особою-4 проводились дератизаційні та дезінсекційні роботи в приміщеннях, що належать відповідачу за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, буд. 37.

У судовому засіданні 12.05.2016 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідача та третьої особи-4 у судовому засіданні 12.05.2016 року проти позову заперечили, надали пояснення по суті спору.

Представники третіх осіб 1, 2, 3, 5 у судове засідання 12.05.2016 року не з'явилися, про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Згідно рішення Київської міської ради від 09.10.2014 року № 270/270 "Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва" створено Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" та віднесено його до сфери управління Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації. Комунальне підприємство "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва" зобов'язано передати новоствореному Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" житловий фонд, який був переданий до сфери управління Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації та знаходиться у нього на балансі станом на 01.08.2014 року.

Розпорядженням Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації № 61 від 13.02.2015 року закріплено з 16.02.2015 року на праві господарського відання за Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» об'єкти житлового та нежитлового фонду територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, та елементи зовнішнього благоустрою.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин № 836" є власником нежилого приміщення, першого поверху, площею 282,60 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, 37.

Позивач зазначає, що у період протягом квітня 2015 року - грудня 2015 року ним надавалися відповідачу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин № 836" є власником нежилого приміщення, першого поверху, площею 282,60 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, 37. Позивач зазначає, що ним надавалися відповідачу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а відповідач фактично споживав послуги, проте не здійснював оплату за надані послуги, у зв'язку з чим у останнього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 5 087,79 грн. основного боргу.

У поданому відзиві відповідач зазначив, що не зобов'язаний укладати з позивачем договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та сплачувати кошти за послуги, які фактично не надавались.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до статей 12, 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги поділяються за: функціональним призначенням; порядком затвердження цін/тарифів.

Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1)комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2)послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3)послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4)послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; виконавець - це суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач комунальних послуг зобов'язаний укласти договір та оплачувати спожиті комунальні послуги.

Таким чином, необхідність укладення договору про надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і визначена саме як обов'язок, а не право сторін, тому сама по собі відсутність письмового договору між сторонами не є підставою звільнення від відповідача від обов'язку оплатити за спожиті послуги.

Пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог частини 3 статті 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Незважаючи на факт відсутності між позивачем та відповідачем договірних відносин щодо надання житлово-комунальних послуг, Суд зазначає, що враховуючи норми статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, у період протягом квітня 2015 року - грудня 2015 року позивачем надавалися відповідачу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Оскільки, позивач утримує житловий будинок на балансі, здійснює його експлуатацію та надає власникам приміщень житлово-комунальні послуги, він зобов'язаний надавати такі послуги відповідачу незалежно від укладення останнім договору.

Твердження відповідача про те, що прибирання прибудинкової території, дератизація, дезінсекція та вивезення твердих побутових відходів здійснюється власними силами та шляхом залучення сторонніх організацій, а тому відсутні підстави для стягнення заборгованості за надані послуги не беруться судом до уваги враховуючи наступне.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та постанови Кабінету міністрів України від 11.12.2013 року № 970 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі» при відсутності надання послуги або ненадання її взагалі, перерві в її наданні, відповідач має викликати представника позивача для складення та підписання акта-претензії, в якому зазначаються строки, види, показники порушень. У разі неприбуття представника позивача в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважався би дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі з боку відповідача. Складений акт-претензія відповідача подається позивачу, який протягом трьох робочих днів повинен вирішити питання про перерахунок платежів або видати відповідачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем вчинялися вищезазначені дії.

Оскільки відповідач користувався житлово-комунальними послугами, які надавалися позивачем, то він зобов'язаний відшкодувати вартість отриманих послуг.

Отже, суд зазначає, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України, не здійснив оплату наданих комунальних послуг в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 5 087,79 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 364,16 грн. пені.

Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Згідно частини 3 статті 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Здійснивши перерахунок пені, суд дійшов висновку, що зазначені позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 364,16 грн. в межах заявлених позовних вимог.

Стосовно заявлених позовних вимог про визнання відносин по наданню послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій між позивачем і відповідачем за адресою м. Київ, вул. Ентузіастів, 37, відносно нежилого приміщення, першого поверху площею 282,60 кв.м. такими, що відбулись з 01.04.2015 року і тривають на час розгляду справи та про зобов'язання відповідача укласти (підписати) з позивачем Договір з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій слід зазначити наступне.

Свобода договору, закріплена у статтях 6, 627 Цивільного кодексу України, яка полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, при виборі контрагентів та при погодженні умов договору, не є безмежною.

У тих випадках, коли актом цивільного законодавства передбачена обов'язковість положень цього акту для сторін договору, сторони не вправі відступити від їх положень (частина 3 статті 6 Цивільного кодексу України). Так, статті 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачають обов'язок споживача житлово-комунальних послуг укласти письмовий договір з виконавцем послуг на основі типового договору.

Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».

З аналізу змісту частини 3 статті 6, частини 1 статті 630 Цивільного кодексу України, статей 19 - 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» убачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам частини 3 статті 6, статтям 627, 630 Цивільного кодексу України та статтям 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

У разі такої відмови, виходячи з положень статей 3,6,12 - 15, 20, 630, 640, 642, 643 Цивільного кодексу України виконавець послуг вправі звернутись до суду за захистом свого права, яке підлягає захисту судом на підставі пункту 1 частини 2 статті 6 Цивільного кодексу України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії.

Реалізуючи передбачене статтею 64 Конституції України право на судовий захист, шляхом звернення до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Оскільки позивач обрав спосіб захисту не передбачений статтею 16 Цивільного кодексу України (про зобов'язання укласти договір, визнання відносин такими, що відбулись), позовні вимоги про визнання відносин по наданню послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій між позивачем і відповідачем за адресою м. Київ, вул. Ентузіастів, 37, відносно нежилого приміщення, першого поверху площею 282,60 кв.м. такими, що відбулись з 01.04.2015 року і тривають на час розгляду справи та про зобов'язання відповідача укласти (підписати) з позивачем Договір з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій задоволенню не підлягають.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 5 087,79 грн. основного боргу, 364,16 грн. пені.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 836" (02154, м. Київ, вулиця Ентузіастів, будинок 37, ідентифікаційний код 19026060) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (02002, м. Київ, вулиця Челябінська, будинок 9-Г, ідентифікаційний код 39606435) 5 087 (п'ять тисяч вісімдесят сім) грн. 79 коп. основного боргу, 364 (триста шістдесят чотири) грн. 16 коп. пені, 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

3. У іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.05.2016 року

Суддя С.В. Стасюк