Рішення № 57784422, 12.05.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2016Справа №910/3891/16За позовом Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

до Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм"

про стягнення 53 308,56 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Яковіщук Я.М. (довіреність № 03-Д від 04.01.2015)

від відповідача: Перепелиця С.О. (довіреність № 14 від 25.02.2015)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації ) "Київкінофільм" (відповідач) 53308,56 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати за спожиті комунальні послуги, у зв'язку із чим, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 45917,94 грн. У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, позивачем нараховано інфляційні втрати у розмірі 5067,04 грн. та 3 % річних у розмірі 2323,61 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2016 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі № 910/3891/16, розгляд справи призначено на 24.03.2016.

21.03.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.

В судове засідання 24.03.2016 з'явились представники позивача та відповідача та надали суду пояснення по справі.

Крім того, представником відповідача було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності та усно заявлено клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом в судовому засіданні 24.03.2016 оголошено перерву до 14.04.2016.

07.04.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшов супровідний лист, до якого долучено: заяву про зменшення розміру позовних вимог, письмові пояснення по справі та документи по справі.

У поданих письмових поясненнях позивач зазначає, що відповідачем не надано доказів відключення останнього від мережі централізованого опалення або доказів звернення із заявою про відключення. Рахунки на оплату за період з 25.10.2010 по 30.04.2014 надсилались відповідачу простими листами за адресою 01004, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 3 згрупованим списком поштових відправлень, а тому ідентифікувати споживача по фіскальному чеку та згрупованим списком неможливо. Крім того, позивач заперечив проти застосування строку позовної давності з тих підстав, що відповідачем вчиненні дії про визнання боргу, а саме часткова сплата боргу.

В судове засідання 14.04.2016 з'явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача надав суду пояснення щодо заяви про зменшення розміру позовних вимог, просив суд прийняти її до розгляду.

Згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (позивач) просить суд стягнути з Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації ) "Київкінофільм" (відповідач) 45878,69 грн. заборгованості за спожиті комунальні послуги, з яких: 35638,92 грн. - основний борг, 6814,78 грн. - втрати від інфляції, 3424,99 грн. - 3 % річних.

Відповідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що заява про зменшення розміру позовних вимог відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, остання прийнята господарським судом до розгляду, у зв'язку з чим, позовні вимоги розглядаються в її редакції та відповідно має місце нова ціна позову.

У судовому засіданні 14.04.2016 представник відповідача надав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив з тих підстав, що суду не надані Договір-доручення та Довіреність № 89/вих. від 01.09.2008 року, а тому неможливо встановити належність позивача у справі; Договір № 437/1101 містить тариф, який застосовується до бюджетних установ, однак позивач самостійно змінив категорію споживача з «бюджетної установи» на «Інші споживачі» та здійснює нарахування за більшим тарифом; за період з 04.11.2011 року по 13.01.2012 року нарахування за опалення здійснено за тарифами які передбачені Розпорядженням КМДА № 758 від 30.06.2009 року, та № 859 від 01.06.2011 року, однак, відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 21.03.2014, , визнано незаконними і нечинними з моменту прийняття Розпорядження Київської міської державної адміністрації, зокрема, №859 від 31 травня 2011; відповідач не отримував претензії позивача від 16.07.2015; позивачем не підтверджено направлення відповідачу рахунків на оплату.

Представник відповідача усно заявив клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку необхідністю ознайомлення з заявою позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Крім того, представники сторін надали суду спільне клопотання про продовження строку вирішення спору у даній справі, надали щодо нього пояснення та просили суд задовольнити заявлене клопотання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2016 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/3891/16, розгляд справи відкладено на 12.05.2016.

11.05.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшов супровідний лист, до якого долучено: пояснення по справі, довідка щодо надання банківських виписок (з додатком), Рішення Київської міської ради від 22.09.2011 р. № 24/6240.

У наданих письмових поясненнях позивач зазначає, що оскільки Договором № 437/1101 не передбачено чіткого порядку передачі документів на сплату спожитих послуг (наручно, поштою, кур'єром тощо), то саме відповідач, як заінтересована особа в перерахуванні коштів, повинен звертатись до позивача за їх отриманням. У випадку не отримання рахунків споживач, як сторона договору, повинен був звернутися особисто для їх отримання до КП «ЦОС Шевченківського району. Строк позовної давності був перерваний 24.01.2014, про що свідчить оплата боржником сум, понад нарахованих за житлово-комунальні послуги. Відповідач зазначений як споживач послуг з опалення за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 40, відповідно до Додатку № 6 до Договору № 320030 від 13.11.2003 року.

12.05.2016 у судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, у яких додатково зазначив, що сплата заборгованості у розмірі 2 644,75 грн. не є перериванням строку позовної давності, оскільки у відомості сплат відображено інформацію про сплату зазначеної суми «КП Виконавчого органу Київради «Київкінофільм» філія «Дитячого спеціалізованого кінотеатру Салют».

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечив позовні вимоги в повному обсязі, та просив суд задовольнити раніше заявлене клопотання про застосування строків позовної давності.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 12.05.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" відповідно до рішення Київської міської ради від 22.09.2011 № 24/6240 "Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва" перейменоване із Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківського району у м. Києві ради, зареєстрованого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 31.10.2001.

Відповідно до п. 2.2.1 Статуту, основними напрямками діяльності підприємства, зокрема, є забезпечення послугами газопостачання, водопостачання (водовідведення) та централізованого опалення до споживачів по внутрішньо-будинкових мережах на підставі договорів, укладених підприємством з виробниками послуг, а також на підставі договорів, укладених підприємством безпосередньо зі споживачами послуг; здійснення нарахувань та виготовлення рахунків на сплату житлово-комунальних послуг для споживачів (власників, наймачів) жилих та нежилих приміщень; забезпечення збору платежів від споживачів зазначених послуг на користь виробників послуг.

13.11.2003 року між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської району міста Києва, яке перейменоване на Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", та Акціонерною енергопостачальною організацією "Київенерго", яка перейменована на Публічне акціонерне товариство "Київенерго", укладено договір № 320030 на постачання теплової енергії у гарячій воді, в додатку № 6 якого вказано, що теплова енергія у гарячій воді постачається, зокрема, до приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 40.

20.04.2002 між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської району міста Києва, яке перейменоване на Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", та Відкритим акціонерним товариством Київводоканал укладено договір № 05618/2-10 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

01.09.2008 року між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (довіритель, позивач) та Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна контора "Михайлівська" (повірений) був укладений договір доручення №62, відповідно до п.1.1 якого, довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов'язання вчинити за рахунок та на користь довірителя наступні юридичні дії: укласти з власниками, наймачами, орендарями жилих та нежилих приміщень договори на надання комунальних послуг (п. 1.1.1); здійснювати облік, нарахування, збір та розщеплення платежів власників, наймачів, орендарів за спожиті комунальні послуги (п.1.1.2).

Додатком №1 до договору доручення № 62 сторони погодили, що зазначені в п.1.1 договору дії вчиняються щодо об'єктів, зокрема, по вул. Велика Житомирська, 40.

Відповідно до ч. 1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

На виконання умов договору доручення, між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської району міста Києва в особі директора Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора "Михайлівська" Шевченківської районної у м. Києві ради (сторона-1) та Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" (сторона-2) було укладено договір про нарахування та збір платежів з орендарів за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників № 437/1101 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, сторона-1 здійснює нарахування та збір платежів на користь виробників послуг за спожиті стороною-2 комунальні послуги (теплова енергія, холодне водопостачання, водовідведення тощо), в обсягах та за тарифами, визначеними в Договорі.

Згідно з п. 1.2 Договору, сторона-2 користується приміщеннями загальною площею 275,4 кв.м. (1 поверх) за адресою: вул. Велика Житомирська,40 на підставі Рішення IV сесії V скликання Київської міської ради № 450/1111 від 26.04.2007 та Розпорядження КМДА № 687 від 12.06.2007 для розміщення Дитячого спеціалізованого кінотеатру ім. Чапаєва.

Положеннями п. 1.3, 1.4 Договору встановлено, що розрахунки за комунальні послуги власником (орендарем) здійснюються щомісячно, за діючими, тарифами встановленими державними органами. Тарифи на комунальні послуги на протязі дії цього Договору можуть бути змінені за рішенням органів влади і не потребують додаткового погодження сторін та внесення змін в умови Договору.

Відповідно до п. 2.1.1, 2.1.2, сторона-1 зобов'язується на підставі розрахунків виробників послуг по першій вимозі сторони-2 інформувати його про кількість та вартість спожитих ним комунальних послуг. В 3-х денний термін, з моменту надходження від виробників послуг розрахунків, надати власнику або орендарю платіжне доручення (квитанцію) про суму сплати спожитих ним комунальних послуг.

Сторона-2 зобов'язується у 3-х денний термін, після надходження платіжного доручення (квитанції), але не пізніше 20 числа поточного місяця, сплатити вартість спожитих комунальних послуг та інформувати про це сторону-1 у зазначений термін (п. 3.1.1 Договору).

Пунктом 3.1.3 Договору передбачено, що у випадку встановлення окремих засобів обліку теплової енергії, холодного водопостачання, тощо на комунальні послуги сторона - 2 укладає договори прямих поставок з виробниками (постачальниками) таких послуг, про що в одноденний термін інформує сторону-1.

За твердженням позивача, в період з 25.10.2010 по 30.04.2014 відбулось фактичне споживання Комунальним підприємством Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" комунальних послуг на загальну суму 50 552,25 грн. (з урахуванням коригування на суму 10 278,99 грн.), на підтвердження чого позивач надав суду копії облікових карток Публічного акціонерного товариства "Київенерго", розшифровок рахунків абонента за спірний період.

Позивач зазначає, що відповідач лише частково розрахувався за спожиті комунальні послуги, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 35 638,92 грн.

16.07.2015 позивач звернуся до відповідача із претензією про сплату заборгованості за комунальні послуги, однак вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 35 638,92 грн., яка утворилася за період з 25.10.2010 по 30.04.2014, а також 6 814,78 грн. інфляційних втрат, 3 424,99 грн. 3% річних.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачами, виконавцями або виробниками послуг.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг. При цьому, такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 26.04.2016 у справі № 927/1355/15.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Судом встановлено, що за період з 25.10.2010 року по 30.04.2014 року Комунальним підприємством "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" було здійснено нарахування за спожиті комунальні послуги (опалення, холодне водопостачання) Комунальному підприємству Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 40 на загальну суму 50 552,25 грн. Надання зазначених послуг підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями облікових карток Публічного акціонерного товариства "Київенерго" та розшифровками рахунків абонента за спірний період.

Відповідно до п. 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №390 від 21 липня 2005 року, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Так, в матеріалах відсутні докази відключення відповідача від мереж централізованого опалення.

Так, за період з вересня 2010 року по червень 2011 року нарахування здійснювались на підставі Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.06.2009 року № 758, відповідно до якого вартість 1 Гкалорії для нежитлових приміщень (тариф для "інших споживачів") складав 707,00 грн. (з ПДВ); за період червня 2011 року по грудень 2011 року - на підставі Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 31.05.2011 № 859, відповідно до якого у випадку відсутності будинкового приладу обліку тариф складав 20,78 грн. кв.м (з ПДВ), з 01.01.2012 року тариф на централізоване опалення нежитлових приміщень за відсутності будинкового лічильника обліку складав 29,14 грн. за кв.м.; за наявності будинкового приладу обліку вартість 1 Гкалорії для нежитлових приміщень (тариф для "інших споживачів") складав 991,58 грн. (з ПДВ) (Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 07.12.2011 № 2316.

Відповідно до Додатку № 6 до Договору на постачання теплової енергії, укладеного між позивачем на ПАТ "Київенерго" № 320030 від 25.05.2004, вся опалювальна площа нежитлових приміщень по будинку по вул. В. Житомирській, 40 складає 1129,2 кв.м, площа приміщень відповідача відповідно до договору про нарахування та збір платежів з орендарів за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників № 437/1101 складає 275,4 кв.м.

Розрахунок з централізованого опалення здійснювався наступним чином: кількість гігакалорій виставлених в табуляграмах (на всі нежитлові приміщення) * 0,24 (площа відповідача від загальної площі житлових приміщень у відсотковому співвідношенні) = кількість Гкал. (виставлених за опалення відповідачу).

Відповідач свій обов'язок з оплати отриманих комунальних послуг за період з 25.10.2010 року по 30.04.2014 року належним чином та у повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 35638,92 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що позивач самостійно без підписання з відповідачем будь-яких додаткових угод змінив категорію споживача з «бюджетної установи» на «Інші споживачі» та здійснив нарахування за більшим тарифом. Відповідач зазначає, що Договір передбачає можливість зміни розміру тарифу, але не надає стороні права в односторонньому порядку змінювати категорію споживача.

Суд не погоджується з вказаним твердженням відповідача з огляду на те, що Договір не містить приписів про те, що відповідач - Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" є бюджетною установою. Більше того, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що останній є бюджетною установою.

Таким чином, за відсутності доказів належності відповідача до бюджетних установ, відсутні правові підстави для застосування тарифу для категорії споживачів «бюджетної установи», оскільки відповідач не є такою установою, що підтверджено самим представником відповідача у судовому засіданні 12.05.2016.

Щодо твердження відповідача про застосування позивачем в період з 04.11.2011 по 13.01.2012 нечинних тарифів, то суд не погоджується з зазначеними доводами відповідача та зазначає, що Розпорядження Київської міської державної адміністрації №859 від 31.05.2011 застосоване позивачем правомірно, оскільки воно було чинним та діяло саме станом на час споживання відповідачем комунальних послуг з опалення.

Крім того, заперечуючи проти позову, відповідач просив суд застосувати позовну давність, про що подав відповідну заяву.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Комунальним підприємством "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" згідно з поданими до суду поясненнями, зазначено про переривання позовної давності шляхом здійснення оплат за фактично спожиті комунальні послуги за Договором.

Правила переривання перебігу позовної давності (стаття 264 ЦК України) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, може, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Відповідач, заперечуючи проти переривання строку позовної давності, зазначає, що оскільки нарахування плати за комунальні послуги здійснюється щомісячно, то позовна давність обчислюється для кожного платежу окремо. При цьому, оплата у розмірі 2 644,75 грн. не свідчить про переривання строку позовної давності, оскільки у відомості сплат відображено інформацію про сплату зазначеної суми «КП Виконавчого органу Київради «Київкінофільм» філія «Дитячого спеціалізованого кінотеатру Салют», а отже не стосується постачання комунальних послуг до ДСК «ім. Чапаєва».

Так, суд зазначає, що у даному випадку нарахування оплати за послуги здійснюється періодично, окремо за кожний місяць і визнання відповідачем боргу за певний період не означає переривання строку позовної давності за усією заборгованістю.

Однак, як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, а також з відомості розщеплення платежів за комунальні послуги орендарів та власників нежитлових приміщень у житловому фонді за період з 01.01.2014 по 01.02.2014 по "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", 30.08.2013 відповідачем здійснено оплату у розмірі 62,76 грн., 05.11.2013 - у розмірі 62,76 грн. та 24.01.2014 у розмірі 2 644,75 грн., при цьому жоден зі спірних місяців заборгованості не містить нарахувань на такі суми, а тому суд дійшов висновку, що у зв'язку зі сплатою відповідачем зазначених сум відбулось переривання позовної давності щодо заборгованості за фактично спожиті комунальні послуги.

При цьому, суд вважає необґрунтованим твердження відповідача про те, що оплата у розмірі 2 644,75 грн. не свідчить про переривання строку позовної давності, з огляду на те, що відповідно до відомості розщеплення платежів, в останній зазначено назву споживача, що сплатив кошти, та адресу приміщення, за якою споживаються комунальні послуги. Так, відповідно до відомості розщеплення плат, платіж здійснений КП Виконавчого органу Київради «Київкінофільм» філія «Дитячого спеціалізованого кінотеатру Салют» по приміщенню за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 40. Таким чином, суд дійшов висновку, що оплата у розмірі 2 644,75 грн. є оплатою саме за комунальні послуги по спірному приміщенню: вул. Велика Житомирська,40.

При цьому, відповідно до Рішення Київської міської Ради від 26.04.2007 року № 450/1111 «Про комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київкінофільм», було реорганізовано шляхом злиття з КП «Київкінофільм» ДКП «Дитячий спеціалізований кінотеатр ім. Чапаєва та КП «Дитячий спеціалізований кінотеатр «Салют». Однак, враховуючи те, що КП «Дитячий спеціалізований кінотеатр «Салют» має іншу адресу, а оплата була здійснена саме по адресі вул. Велика Житомирська, 40, то дана оплата є оплатою заборгованості за комунальні послуги по приміщенню, за адресою вул. Велика Житомирська, 40.

Інші заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, спростовуються доводами, наведеними вище.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 35638,92 грн., а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 6814,78 грн. втрат від інфляції, та 3424,99 грн. 3 % річних, то суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Однак, враховуючи те, що позивачем не надано належних доказів які б свідчили про надіслання відповідачу (на виконання зобов'язань, передбачених п. 2.1.2 Договору) розрахунків, платіжного доручення (квитанції), рахунків про суму оплати спожитих комунальних послуг, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 26.04.2016 у справі № 927/1355/15.

При цьому, суд дійшов висновку, що необґрунтованим є твердження позивача про направлення всіх рахунків разом із претензією від 16.07.2015, оскільки відповідного опису вкладення у цінний лист, який би підтвердив відправку кожного рахунку, позивачем не надано, а із згрупованого списку відправлень, наданого позивачем, направлення рахунків встановити неможливо.

Крім того, суд вважає необґрунтованим твердження позивача про те, що відповідач повинен був самостійно звертатися до позивача про отримання рахунків, з огляду на те, що вказаний обов'язок не покладений Договором на відповідача, а саме позивач повинен забезпечити отримання відповідачем рахунків для оплати комунальних послуг.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог про стягнення 6 814,78 грн. втрат від інфляції та 3424,99 грн. 3 % річних.

З огляду на вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" (01004, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 3, код 35531906) на користь Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, будинок 10/8, код 31731838) 35 638,92 грн. основного боргу та 1070,44 грн. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 17.05.2016.

Суддя С.О. Турчин