Рішення № 57784220, 17.05.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ______________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

17 травня 2016 року Справа № 913/532/16

Провадження № 24/913/532/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 43 650 грн. 00 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Рябцева О.В.

Секретар судового засідання-помічник судді Гудей Н.Ф.

у засіданні брали участь:

від позивача ОСОБА_1 - юрисконсульт 2 категорії станції Синельникове-1 структурного підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", довіреність від 27.04.2016 № 689, посвідчення від 08.01.2014 № 7545;

від відповідача представник не прибув.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" 08.04.2016 (згідно поштового штемпеля) звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу в розмірі 43 650 грн. 00 коп.

На обґрунтування заявленої вимоги позивач вказує, що згідно накладної № 48983290 відповідач у жовтні 2015 року зі станції Дарївка Донецької залізниці здійснив відправлення вагонів № 53547071 та № 56364748 на станцію Ігрень Придніпровської залізниці. За заявкою одержувача вантажу при прибутті вагонів залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що в накладній № 48983290 маса вантажу у вагоні № 53547071 складає 69 000 кг, фактично встановлено, що маса вантажу складає 67 400 кг, що на 1 600 кг менше, ніж вказано у накладній; у вагоні № 56364748 маса вантажу складає 69 000 кг, фактично встановлено, що маса вантажу складає 67 250 кг, що на 1 750 кг менше, ніж вказано у накладній. Статтею 122 Статуту залізниць України встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. За вказане порушення позивачем нараховано штраф у розмірі пятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення в сумі 43 650 грн. 00 коп.

Відповідач на порушення ухвали суду від 12.04.2016 відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не надав, у судове засідання не зявився.

Заявою, яка здана до канцелярії суду 04.05.2016, представник відповідача просить зменшити розмір штрафу до рівня однієї провізної плати, посилаючись на тяжке фінансове становище підприємства, повязане з проведенням антитерористичної операції, вимушеним призупиненням виробничої діяльності (триванням економічної блокади з реалізації вугілля, відсутністю коштів на ведення виробничої діяльності).

Крім того, відповідач вказує на те, що за надані послуги з перевезення вантажу позивачем отримано провізну плату в повному розмірі, а перевезення вантажу у вазі меншій, ніж було вказано в залізничних накладних, сприяло відповідній економії витрат перевізника на паливо та призвело до зменшення зносу рухомого складу позивача. Натомість співвідношення предявлених до стягнення санкцій є неспіврозмірним за заподіяне правопорушення, а враховуючи тяжке фінансове становище відповідача, стягнення штрафу в повному обсязі призведе до поглиблення вже наявних фінансових проблем. Також на рахунки товариства накладено арешт, у звязку з чим відсутня можливість сплачувати грошові кошти по будь-яким зобовязанням та виплачувати заробітну плату працівникам підприємства. На підтвердження заявленого відповідачем надано копію звіту про фінансовий стан Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" за І квартал 2016 року та баланс підприємства на 31.03.2016.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що у жовтні 2015 року зі станції відправлення Дарївка Донецької залізниці на станцію Ігрень Придніпровської залізниці за накладною

№ 48983290 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" відправило вантаж (антрацит) у вагонах № 53547071 та № 56364748, одержувачем за накладною відповідачем зазначено ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" ДТЕК Придніпровська ТЕС.

За заявкою отримувача № 272 на станції Ігрень Придніпровської залізниці здійснено контрольне переваження вагонів № 53547071 та № 56364748 на 150-тоних тензометричних вагах. За результатами такого переваження було визначено, що за накладною № 48983290:

- у вагоні № 53547071 вказана маса вантажу 69 000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 67 400 кг, що на 1 600 кг менше, ніж вказано у накладній;

- у вагоні № 56364748 вказана маса вантажу 69 000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 67 250 кг, що на 1 750 кг менше, ніж вказано у накладній.

По даному факту складено комерційний акт від 12.10.2015 РА № 004167/81 та акт загальної форми від 12.10.2015 № 273. Викладене також підтверджується випискою із журналу зважувань.

В комерційному акті містяться відомості про те, що завантаження у вагонах рівномірне, нижче бортів на 40-50 см. Вантаж не маркований. Люки, двері закриті, течі вантажу немає. Бракуючий вантаж у вагонах вміститися міг.

За невірно зазначену в накладній масу вантажу позивач на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України нарахував штраф в сумі 43 650 грн. 00 коп., який просить стягнути з відповідача.

Статтею 908 ЦК України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність субєктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 3 ст. 909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України (далі за текстом Статут) накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи одержувача і супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статут залізниць України визначає обовязки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту України Правила перевезень вантажів, які є обовязковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1 розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138), та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі за текстом - Правила № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Накладна згідно з Правилами № 765/19503 може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно п. 2.1 та п. 2.2 Правил № 765/19503 відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (далі за текстом Правила № 861/5082), визначається відправником.

У накладній № 48983290 вказано спосіб визначення маси у вагонах № 53547071 та № 56364748 на електронних вагах; у графі "Відправник" вказано найменування відправника ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит", тобто відповідача у справі.

Представник відправника своїм підписом підтвердив правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил № 765/19503.

Згідно п. 28 Правил № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Наведена норма свідчить про те, що залізниця не зобовязана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Як свідчать матеріали справи, контрольне переваження маси вантажу проводилось на 150-тонних тензометричних вагах (державна повірка яких проведена в серпні 2015 року згідно технічного паспорту ваг, де зазначено про їх придатність до переваження), тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Згідно ст. 122 Статуту підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.

Статтею 129 Статуту передбачено, що акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Матеріалами справи підтверджено невідповідність маси вантажу у вагонах № 53547071 та № 56364748, що була зазначена відповідачем у перевізних документах фактичній масі вантажу.

Факт неправильного зазначення відправником вищевказаних відомостей засвідчено комерційним актом від 12.10.2015 РА № 004167/81, який складений з дотриманням вимог чинного законодавства та підписаний уповноваженими на це посадовими особами.

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту (п. 5.5 розділу 5 Правил № 765/19503).

У п. 3.15 Розяснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) зазначено, що при застосуванні статті 118 Статуту штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у звязку з цим збитки.

Згідно ст.ст. 118, 122 Статуту за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі пятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно залізничної накладної № 48983290 за вагони № 53547071, № 56364748 становить 4 365 грн. 00 коп. за кожний вагон. З її розміру позивачем у справі визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, що складає 43 650 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 921 ЦК України у разі порушення зобовязань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

У відповідності зі ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, зокрема, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем.

Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, відправником вантажу згідно накладної № 48983290 є ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит", тобто відповідач у справі.

Правильність внесених відомостей в накладній № 48983290 підтверджено підписом представника відправника згідно п. 2.3 Правил № 765/19503.

Відповідно до 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доводи позивача не спростував, належних доказів правильного оформлення перевізного документа та недотримання позивачем вимог складання акту не надав.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідача підлягає стягненню штраф в сумі 43 650 грн. 00 коп.

Втім, розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу, суд задовольняє його частково, зменшуючи заявлений до стягнення штраф на одну провізну плату з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

В ч. 3 ст. 551 ЦК України вказано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України також передбачено, що в разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

В п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначається, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен обєктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобовязання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобовязання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобовязання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобовязання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Як свідчать обставини справи, позивач не зазнав збитків від неправильного зазначення маси вантажу (яка є фактично меншою, ніж вказано в накладній), а відповідач повністю розрахувався за надані позивачем послуги.

Судом приймається до уваги те, що встановлений факт недовантаження не завдав загрози залізничному руху, а також тяжкий фінансовий стан відповідача, який документально підтверджений. Судом також враховується, що у звязку з проведенням антитерористичної операції ведення господарської діяльності відповідачем і виконання соціальних зобовязань перед працівниками підприємства є утрудненим, у звязку з чим є можливим застосування до правовідносин сторін п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України.

З урахуванням викладеного, позов слід задовольнити частково в сумі 39 285 грн. 00 коп., у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову, в сумі 1 378 грн. 00 коп. покладається на відповідача.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, п. 3 ст. 83, ст.ст. 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" про стягнення 43 650 грн. 00 коп. задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, 30/1, ідентифікаційний код 37713861 на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815 в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 40081237 штраф в сумі 39 285 грн. 00 коп., судовий збір в сумі 1 378 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти позовних вимог про стягнення штрафу в сумі 4 365 грн. 00 коп., зменшеного в порядку п. 3 ст. 83 ГПК України, відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Повне рішення складено і підписано - 19.05.2016.

Суддя О.В.Рябцева