Рішення № 57783828, 11.05.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2016Справа №910/16943/14За позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк"

до Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ"

про стягнення 65 736 686,88 грн. Головуючий суддя Грєхова О.А.

Судді: Сівакова В.В.

Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача: Падалка Д.С., за довіреністю

від відповідача: Васьковський Є.В., за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" заявлено позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" заборгованості за Кредитним договором №27107К11 від 03.07.2007 в розмірі 65736686,88 грн., в тому числі: 35979792,15 грн. заборгованість за кредитом, 9528768,13 грн. проценти за користування кредитом, 115536,09 грн. плата за управління кредитом, 9402584,43 грн. пеня по кредиту, 2377260,57 грн. пеня по процентам, 14230,59 грн. пеня по платі за управління кредитом, 2219974,60 грн. 3% річних по кредиту, 485608,94 грн. 3% річних по процентам, 2992,52 грн. 3% річних по платі за управління кредитом, 4425514,43 грн. збитків від інфляції по кредиту, 1171433,43 грн. збитків від інфляції по процентам, 12991,00 грн. збитків від інфляції по платі за управління кредитом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2014 порушено провадження по справі № 910/16943/14, розгляд справи призначено на 08.09.2014.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 08.09.2014 представника відповідача розгляд справи відкладено на 06.10.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2014 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

В судовому засіданні 06.10.2014, у відповідності до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 20.10.2014.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 у справі призначено судову фінансово-кредитну (економічну) експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі.

16.01.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Київського НДІ судових експертиз надійшло клопотання про надання матеріалів необхідних для проведення експертизи.

Листом від 16.01.2015 суд витребував матеріали справи №910/16943/14 для розгляду клопотання експерта.

29.01.2015 матеріали справи №910/16943/14 надійшли до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2015 призначено колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 26.01.2015 було призначено колегіальний розгляд справи у наступному складі колегії: суддя Грєхова О.А. (головуючий), Васильченко Т.В., Сташків Р. Б.

Ухвалою суду від 30.01.2015 поновлено провадження у справі №910/16943/14 та призначено розгляд справи на 09.02.2015.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 задоволено клопотання експертів та зупинено провадження у справі до надання висновків судової експертизи, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України

14.05.2015 через відділ діловодства суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта №16181/16182/14-45 від 22.04.2015 та матеріали справи №910/16943/14.

У зв'язку з припиненням повноважень щодо здійснення правосуддя у судді Васильченко Т.В. розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/16943/14.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2015 визначено наступний склад колегії для розгляду справи №910/16943/14: суддя Грєхова О. А. (головуючий), судді: Сівакова В. В., Сташків Р. Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2015 поновлено провадження у справі №910/16943/14, розгляд справи призначено на 15.06.2015 та викликано в судове засідання експертів Пищолку Т.В. та Лукову О.С.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2015 відкладено розгляд справи на 25.06.2015.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 25.06.2015 у справі призначено додаткову судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, а також зупинено провадження у справі.

28.08.2015 через відділ діловодства суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист №12496/12497/14-45 від 25.08.2015 про оплату експертизи, а також клопотання експертів Лукової О.С. та Пищолки Т.В. про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи, а саме: письмових повідомлень банку на адресу позичальника про базову ставку LIBOR для кожного періоду з 15 квітня по 14 жовтня та з 15 жовтня по 14 квітня кожного року дії договору. Крім того, експерти просили уточнити поставлені на вирішення експертизи питання.

Для розгляду вищевказаного клопотання експертів, судом було витребувано матеріали справи №910/16943/14 з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

24.09.2015 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/16943/14.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 для розгляду клопотання експертів, поновлено провадження у справі №910/16943/14 та призначено до розгляду на 12.10.2015.

Представник позивача в судовому засіданні 12.10.2015 заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з клопотанням експертів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 за клопотанням позивача розгляд справи відкладено до 19.10.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2015 клопотання експертів про надання матеріалів необхідних для проведення експертизи у справі №910/16943/14 задоволено; перше питання, поставлене на вирішення експертів ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2015, викладено в наступній редакції: "в якому розмірі підтверджується документально заборгованість Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" зі сплати процентів за користування кредитом в Євро за Кредитним договором №27107К11 від 03.07.2007 за період з березня 2009 року по червень 2014 року, з урахуванням розміру ставки LIBOR, який розміщений на сайтах: http://global-rates.com., http://bloomberg.com.?"; провадження по справі зупинено до надходження висновку судової експертизи.

09.03.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист №12496/12497/15-45 від 02.03.2016 з висновком №12496/1297/15-45 від 02.03.2016 експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2016 поновлено провадження у справі №910/16943/14 та призначено до розгляду на 28.03.2016.

28.03.2016 через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення по суті справи з урахуванням висновку судових експертів.

В судовому засіданні 28.03.2016 оголошено перерву до 11.04.2016.

08.04.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідачем подано клопотання про виклик в судове засідання судових експертів для надання пояснень по суті висновку, складеного за результатами проведення по справі судової експертизи, а також позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 розгляд справи відкладено на 20.04.2016.

У зв'язку з перебуванням судді Грєхової О.А. у відрядженні на семінарі, судове засідання, призначене на 20.04.2016 не відбулось.

20.04.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача були подані письмові пояснення.

20.04.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача було подано письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2016 розгляд справи було призначено на 11.05.2016.

Судом розглянуто у судовому засіданні 11.05.2016 та відхилено клопотання відповідача про виклик в судове засідання судових експертів для надання пояснень по суті висновку, складеного за результатами проведення по справі судової експертизи, як необґрунтоване та безпідставне з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 31 ГПК України в судовому процесі може брати участь судовий експерт. Судовий експерт зобов'язаний за ухвалою господарського суду з'явитись на його виклик і дати мотивований висновок щодо поставлених йому питань. Висновок робиться у письмовій формі.

Оскільки в матеріалах справи наявний висновок № 12496/1297/15-45 від 02.03.2016, в якому судовими експертами Пищолкою Т.В. та Луковою О.С. надано вичерпні відповіді на поставлені судом питання. Водночас суд взяв до уваги, що відповідачем у наведеному клопотанні не наведено жодних зауважень по суті висновку судового експерта, а рівно не зазначено переліку питань, які потребують роз'яснень судовим експертом.

У судове засідання 11.05.2016 представник позивача з'явився, надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 11.05.2016 з'явився, надав усні пояснення по суті спору, проти позову заперечував частково.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

03.07.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (в подальшому змінено найменування на Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - позивач, банк) та Закритим акціонерним товариством "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" (в подальшому змінено найменування на Приватне акціонерне товариство "Бліц-Інформ" (далі - відповідач, позичальник) було укладено Кредитний договір № 27107К11 (далі - Кредитний договір).

Відповідно до положень та умов цього Договору банк відкриває позичальнику не відновлювану кредитну лінію з лімітом заборгованості 3 300 000,00 євро, строком до 03.07.2010 на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання (п. 3.1 Кредитного договору).

За умовами пункту 3.2 Кредитного договору:

- розмір кредитної лінії - 3 300 000,00 євро;

- кінцевий термін погашення кредиту - 03.07.2010;

- вид кредиту - не відновлювана відклична кредитна лінія;

- цілі кредиту - поповнення оборотних коштів та придбання обладнання;

- процентна ставка за кредитом - 10,5 % річних;

- розмір плати за управління кредитом - 0,03 % від ліміту кредитної лінії щомісяця;

- розмір плати за зміну умов Договору/Договору застави за ініціативою позичальника - 1 500,00 грн за кожну зміну;

- розмір плати за зобов'язання: 1 % річних від невикористаної частини кредитної лінії щомісячно;

- розмір пені за прострочення позичальником платежів за Договором - подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня;

- розмір необхідного забезпечення для покриття Кредиту - 140 % від суми основного боргу для застави товарів в обороті, обладнання, та майнових прав за контрактом та 110 % від суми основного боргу для застави майнових прав на грошові кошти, розміщені на депозитному рахунку банку.

Згідно з п. 3.4.1 Кредитного договору позивальник зобов'язаний погасити кредит на рахунок, вказаний в п. 3.8 цього Договору в строк, зазначений в п. 3.2 цього Договору, згідно з графіком надання та погашення кредиту за Договором за рахунок будь-яких грошових надходжень позичальника. Строки передбачені графіком надання та погашення кредиту за Договором, є обов'язковими.

Пунктом 3.5.1 Кредитного договору сторонами визначено, що позичальник сплачуватиме банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в пункті 3.2 цього Договору, у валюті кредиту.

У відповідності до п. 4.1 Кредитного договору позичальник зобов'язаний сплатити банку, зокрема плату за управління кредитом в розмірі, зазначеному в пункті 3.2 цього Договору. Плата нараховується у національній валюті за курсом Національного банку України на дату нарахування і підлягає сплаті щомісяця не пізніше останнього банківського дня кожного місяця на рахунок, зазначений у п. 3.8 цього Договору.

В подальшому між банком та позивальником було укладено ряд договорів про внесення змін та додаткових угод.

28.04.2011 сторонами укладено Договір про внесення змін № 27107К11-15 до Кредитного договору.

Пунктом 2 зазначеного Договору про внесення зміну, сторони вирішили доповнити статтю 1 Кредитного договору наступним терміном: «Базова ставка LIBOR для євро» - означає ставку пропозиції депозитів на міжбанківському ринку для шестимісячних депозитів у євро (заокруглену в більший бік до найближчої 1/100 1%), дійсну (з датою валютування) на 15 квітня та 15 жовтня кожного року дії Договору, або на найближчий попередній день, коли визначалась така ставка. Визначена таким чином базова ставка LIBOR для євро встановлюється відповідно на період з 15 квітня по 14 жовтня та з 15 жовтня по 14 квітня кожного року дії Договору. На дату укладання цього Договору базова ставка LIBOR для євро становить 1,62188 % річних.».

Договором про внесення змін № 27107К11-15 від 28.04.2011 до Кредитного договору сторонами також викладно п. 3.2.5 Кредитного договору в наступній редакції: « 3.2.5 Процентна ставка за кредитом: базова ставка LIBOR (6m) + 9 % річних, але не більше 10,5 % річних.».

31.01.2012 сторонами укладено Договір про внесення змін № 27107К11-19 до Кредитного договору, яким зокрема, сторони п. 3.2.2 Кредитного договору виклали в наступній редакції: « 3.2.2 Кінцевий термін погашення кредиту: 25.01.2013.».

Зазначеним Договором про внесення змін, сторони також виклали пункт 3.2.5 Кредитного договору в наступній редакції: « 3.2.5 Процентна ставка за кредитом встановлюється на рівні 3,8 % річних, починаючи з 01.01.2012.».

Додатковою угодою № 27107К11-23 до Кредитного договору, укладеною сторонами 01.11.2013, було внесено зміни до Кредитного договору та викладено, зокрема п. 3.1 Кредитного договору в наступній редакції «Банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлюваної кредитної лінії на умовах цього Договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі встановлені цим Договором.».

Зазначеною додатковою угодою також викладено пункти 3.2.1, 3.2.5, 3.2.6 в новій редакції.

Згідно з п. 3.2.1 Кредитного договору невідновлювана кредитна лінія з лімітом заборгованості в сумі 35 979 792,15 грн, що утворилась шляхом конвертації заборгованості в сумі 3 299 914,14 євро в гривню за рахунок валютної позиції банку за курсом НБУ на дату конвертації.

Відповідно до п. 3.2.5 Кредитного договору на період з дати підписання Додаткової угоди № 27107К11-23 від 01.11.2013 до цього Договору по 28.02.2014 процентна ставка за кредитом встановлюється на рівні 0,1 % річних. З 01.03.2014 до кінця строк дії Договору проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки на рівні діючої рекомендованої ставки, затвердженої комітетом з управління активами та пасивами АТ «Укрексімбанк» на 01.03.2014.

Як зазначає позивач, оскільки позичальник в порушення умов Кредитного договору у встановлений строк кредит не повернув та не сплачував проценти за користування кредитом, банк звернувся до позичальника з письмовою вимогою №040-06/598 від 28.01.2013, яка вручена позичальнику 30.01.2013.

Однак, оскільки позичальником було проігноровано вимогу банку, останній вимушений був звернутись до суду з позовом.

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, станом на 30.06.2014, заборгованість позичальника перед банком за Кредитним договором складає:

- 35 979 792,15 грн - заборгованість за кредитом;

- 9 528 768,13 грн - проценти за користування кредитом;

- 115 536,09 грн - плата за управління кредитом;

- 9 402 584,43 грн - пеня за порушення строків погашення кредиту;

- 2 377 260,57 грн - пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом;

- 14 230,59 пеня за порушення строків сплати плати за управління кредитом;

- 2 219 974,60 грн три проценти річних від простроченої суми боргу за кредитом;

- 485 608,94 грн - три проценти річних від простроченої суми боргу з процентами за користування кредитом;

- 2 992,52 грн - три проценти річних від простроченої суми боргу за платою за управління кредитом;

- 4 425 514,43 - інфляційне збільшення суми боргу за кредитом;

- 1 171 433,43 грн - інфляційне збільшення суми боргу за процентами за користування кредитом;

- 12 991,00 грн - інфляційне збільшення суми боргу за платою за управління кредитом.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 626-629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач стверджує, що свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідача кредитні кошти, в свою чергу, відповідач порушив умови Кредитного договору в частині своїх зобов'язань.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що додані позивачем до позовної заяви банківські виписки по особовому рахунку відповідача є первинним документом, а відповідно і належним та допустимим доказом в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, тому приймається до уваги судом.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивач зобов'язання за Договором виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти у відповідності до умов Договору, проте відповідач своїх зобов'язань щодо повернення наданого кредиту належним чином та у встановлений Договором строк не виконав.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що згідно із Довідкою по кредитному договору №27107К11 від 03.07.2007 з AT "Укрексімбанк" станом на 25 вересня 2014 року №582/2/5, підготовленою головним бухгалтером ПрАТ "Бліц-Інформ" ОСОБА_1, суми заборгованості за Кредитним договором №27107К11 від 03.07.2007 визначені позивачем у розрахунку до позовної заяви та у довідці відповідача значно відрізняються.

З метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи та встановлення дійсного розміру заборгованості відповідача за Кредитним Договором, у справі було призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Висновком експертів за результатами проведеної судової економічної експертизи від 22.04.2015 № 16181/16182/14-45, встановлено, що заборгованість відповідача по поверненню кредитних коштів за Кредитним договором станом на 30.06.2014 документально підтверджується в розмірі 35 979 792,15 грн.

Зазначеним висновком також встановлено, що заборгованість відповідача зі плати за управління кредитом за Кредитним договором підтверджується в розмірі 115 566,13 грн; сума 3 % річних нарахованих позивачем за несвоєчасну плату за управління кредитом підтверджується в розмірі 3 260,04 грн; сума втрат від інфляції за Кредитним договором, нарахованих позивачем в зв'язку з несвоєчасною сплатою плати за управління кредитом підтверджується в сумі 12 740,12 грн; сума втрат від інфляції за несвоєчасне погашення кредиту підтверджується в розмірі 4 425 514,43 грн.

В подальшому, судом було призначено додаткову судову економічну експертизу.

Висновком експертів за результатами проведеної додаткової судової економічної експертизи від 02.03.2016 № 12496/12497/15-45, встановлено наступне:

- заборгованість відповідача зі сплати відсотків за Кредитним договором документально підтверджуються в розмірі 9 573 164,42 грн, в т.ч. 2 998,31 грн, строк оплати яких станом на 30.06.2014 не настав;

- сума пені нарахована позивачем за порушення строків погашення кредиту за Кредитним договором за період з 28.01.2013 по 28.07.2013 розрахунково підтверджується в розмірі 2 537 903,33 грн;

- сума пені, нарахована позивачем за порушення строків сплати процентів за користування кредитом за Кредитним договором розрахунково підтверджується в розмірі 612 882,43 грн;

- сума пені, нарахованої позивачем за порушення строків сплати комісії за управління кредитом за Кредитним договором розрахунково підтверджується в розмірі 2 557,28 грн;

- сума 3% річних від простроченої суми боргу за кредитом, нарахованих позивачем за Кредитним договором за період з 28.01.2013 по 30.06.2014 розрахунково підтверджується в розмірі 1 534 809,22 грн;

- сума 3 % річних від простроченої суми боргу за процентами за користування кредитом, нарахованих позивачем за Кредитним договором розрахунково підтверджується в розмірі 385 710,67 грн;

- сума інфляційного збільшення суми боргу за управління кредитом, нарахована позивачем за Кредитним договором розрахунково підтверджується в розмірі 12 759,53 грн;

- сума інфляційного збільшення суми боргу за процентами за користування кредитом нарахована позивачем за Кредитним договором розрахунково підтверджується в розмірі 1 176 894,95 грн.

Експертний висновок - це письмове викладення експертом відомостей про обставини, що мають значення для справи, встановлені експертом на підставі його спеціальних знань і отриманих у результаті проведеного дослідження матеріалів справи, яке ґрунтується на сформульованому в ухвалі суду про призначення експертизи завданні.

Дослідження висновку експерта - це процесуальна дія, спрямована на одержання з висновку експерта відомостей про факти судом і доведення їх до сприйняття учасників процесу. Суд зобов'язаний особисто сприйняти наданий йому висновок експерта з метою його правильної оцінки при винесенні рішення. Досліджуючи висновок експерта, суд повинен перевірити дотримання прав осіб, які беруть участь у справі, під час призначення та проведення експертизи, а також чи було їм надано можливість ознайомитися з висновком експертизи.

Відповідно до ч. 5 ст. 43 ГПК України висновок експерта є рівноцінним з іншими видами доказів. Висновок експерта не є обов'язковим для суду, оскільки жоден доказ не має заздалегідь установленої сили. Експертний висновок оцінюється судом сукупно з іншими доказами.

Як зазначено у п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 N 01-8/2651 "Про деякі питання призначення судових експертиз", у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід враховувати викладене в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.97 N 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах".

Так, у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.97 N 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" зазначається, що при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

У свої поясненнях відповідач зазначає, що ним було сплачено з листопада 2013 року по червень 2014 року кошти у загальному розмірі 82 757,58 грн, які не були зараховані позивачем у відповідності до п. 3.7.4 Кредитного договору в рахунок погашення заборгованості з повернення тіла кредиту.

Відповідно до п. 3.7.4 Кредитного договору якщо сума, що вноситься у рахунок погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та інших плат за Договором, недостатня для погашення кредиту разом з процентами та іншими платами за Договором, то платежі за Договором здійснюються у такому порядку:

1) прострочені платежі по сплаті процентів за користування кредитом;

2) строкові зобов'язання по сплаті нарахованих процентів за користування кредитом;

3) прострочені платежі по погашенню основного боргу за кредитом;

4) строкові та дострокові платежі по погашенню строкової заборгованості за кредитом;

5) інші плати, передбачені п. 3.2 цього Договору;

6) пені за несвоєчасну сплату процентів, погашення основного боргу за кредитом, плат за цим Договором.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, визначені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою правління Національного банку України №22 від 21.01.2004 (далі - Інструкція).

Нормами зазначеної Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у т.ч. платіжних доручень.

Так, відповідно до п. 2.1 Інструкції, розрахункові документи складаються на бланках, форми яких наведені в додатках до цієї Інструкції. Реквізити розрахункових документів за цими формами заповнюються згідно з вимогами додатка 8 до цієї Інструкції та відповідних її глав. При цьому, згідно п. 2.3 Інструкції, відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа, несе особа, яка оформила цей документ і подала його до обслуговуючого банку.

Зокрема, згідно п. 3.1 Інструкції, Платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

В силу п. 3.8 Інструкції доручення, реквізит "призначення платежу" платіжного доручення заповнюється Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що кошти у сумі 82757,58 грн сплачувались відповідачем із призначенням платежів, обраних самим відповідачем, в свою чергу у позивача відсутні правові підстави самостійно змінювати призначення платежів та відповідно зараховувати їх на власний розсуд.

Відповідач також зазначає, що ані позивачем, ані судовими експертами не враховано при розрахунку заборгованості по сплатам за управління кредитом сплачені відповідачем грошові кошти в розмірі 10 793,94 грн, сплата яких, підтверджується матеріалами справи.

Однак, як вбачається з висновку додаткової експертизи, експертами враховано зазначену сплату, при здійсненні розрахунків.

Дослідивши матеріали справи, висновки судових експертів, суд дійшов висновку, що документально доведена заборгованість відповідача перед позивачем за Кредитним договором, та відповідно підлягає задоволенню в наступних розмірах:

- 35 979 792,15 грн заборгованість по поверненню кредитних коштів;

- 9 528 768,13 грн заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами (судовими експертами встановлено більшу заборгованість відповідача по сплаті відсотків за користування кредитним коштами, проте оскільки позивачем було заявлено до стягнення меншу суму, суд вбачає за можливе стягнути саме заявлену суму заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами);

- 104 742,15 грн заборгованість по сплаті плат за управління кредитом.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь:

- 9 402 584,43 грн - пені за порушення строків погашення кредиту;

- 2 377 260,57 грн - пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом;

- 14 230,59 - пені за порушення строків сплати плати за управління кредитом;

- 2 219 974,60 грн 3% річних від простроченої суми боргу за кредитом;

- 485 608,94 грн - 3 % річних від простроченої суми боргу з процентами за користування кредитом;

- 2 992,52 грн - 3% річних від простроченої суми боргу за платою за управління кредитом;

- 4 425 514,43 - інфляційне збільшення суми боргу за кредитом;

- 1 171 433,43 грн - інфляційне збільшення суми боргу за процентами за користування кредитом;

- 12 991,00 грн - інфляційне збільшення суми боргу за платою за управління кредитом.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 7.2 Кредитного договору у разі невиконання зобов'язань згідно пп. пп. 3.4.1, 3.5.1, позичальник сплачує банку пеню, передбачену пп. пп. 3.4.2 та 3.5.3 цього Договору відповідно.

Пунктом 3.2.9 Кредитного договору визначено розмір пені за прострочення позичальником платежів за цим Договором: подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.4.2 Кредитного договору, у разі порушення строків погашення кредиту, вказаних у графіку надання та погашення кредиту за Договором, позичальник сплачує банку за кожний день прострочки, включаючи день оплати, пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів за кредитом із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу за кредитом у повному обсязі. У розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, і підлягає сплаті на рахунок № 639720040011 у філії ВАТ «Укрексімбанк» в м. Києві, код банку 380333.

Згідно з п. 3.5.3 Кредитного договору у разі порушення строку сплати процентів з кредитом позичальник сплачує банку за кожний день прострочки, включаючи день сплати, пеню. Пеня нараховується на суму несплачених своєчасно процентів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного погашення заборгованості по процентах у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пені, і підлягає сплаті на рахунок № 639720040011 у філії ВАТ «Укрексімбанк» в м. Києві, код банку 380333.

Однак, як вбачається з розрахунку пені, здійсненого позивачем, останній нараховує її поза межами шестимісячного строку передбаченого ст. 232 ГК України, оскільки на думку останнього умовами Кредитного договору сторонами погоджено більш тривалий строк нарахування пені.

Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти розміру нарахованої пені, зазначає, що судовими експертами не враховано також в повній мірі ст. 232 ГК України, оскільки як вбачається з таблиць розрахунку пені, наведених у висновку додаткової експертизи, судовим експертом розраховано пеню за 182 дні.

Проте, в п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» N 14 від 17 грудня 2013 року, зазначено, що щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Таким чином, проаналізувавши умови Кредитного договору, суд дійшов висновку, що цим договором не встановленого іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються пеня.

Суд в свою чергу, дослідивши розрахунок пені, викладений у висновку додаткової експертизи, вважає обґрунтованим нарахування пені у межах саме 180 днів, а отже доведеними є вимоги про стягнення пені у розмірі 2 511 190,66 грн за порушення строків погашення кредиту за Кредитним договором, у розмірі 606 208,61 грн за порушення строків сплати процентів за користування кредитом за Кредитним договором та у розмірі 2 557,28 грн за порушення строків сплати комісії за управління кредитом за Кредитним договором.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17 грудня 2013 року N 14 (далі - Постанова) грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору. Грошове зобов'язання виражається в грошових одиницях України або в грошовому еквіваленті в іноземній валюті.

Згідно з п. 1.3 Постанови з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Зокрема, про можливість застосування до кредитних відносин ч. 2 ст. 625 зазначено також у постанові Вищого господарського суду України від 23.03.2015 у справі № 910/20969/14.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, наданий позивачем, дослідивши розрахунок викладений у висновку судових експертів, та доводи судових експертів та сторін щодо невідповідності розрахунку позивача розрахунку судових експертів, з урахуванням заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є вимоги про стягнення 1 534 809,22 грн 3% річних від простроченої суми боргу за кредитом, 385 710,67 грн 3 % річних від простроченої суми боргу за процентами за користування кредитом, 2 992,52 грн 3 % річних за несвоєчасну плату за управління кредитом, 12 759,53 грн інфляційних втрат нарахованих на заборгованість по сплаті плати управління кредитом, 1 171 433,43 грн інфляційних втрат нарахованих на заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом та 4 425 514,43 грн інфляційних втрат нарахованих на заборгованість за несвоєчасне повернення кредитних коштів.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по поверненню кредитних коштів, сплаті відсотків за користування кредитними коштами, сплаті платі по комісії за управління кредитом, з урахуванням пені, 3 % річних та інфляційних втрат в загальному розмірі 65 736 686,88 грн, підлягають частковому задоволенню в розмірі 56 266 478,78 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, покладаються при частковому задоволенню позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" (02156, м. Київ, вулиця Кіото, будинок 25; ідентифікаційний код: 20050164) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вулиця Антоновича, будинок 127; ідентифікаційний код: 00032112) заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 35 979 792 (тридцять п'ять мільйонів дев'ятсот сімдесят дев'ять тисяч сімсот дев'яносто дві) грн 15 коп., заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами в розмірі 9 528 768 (дев'ять мільйонів п'ятсот двадцять вісім тисяч сімсот шістдесят вісім) грн 13 коп., заборгованість по сплаті комісії за управління кредитною лінією в розмірі 104 742 (сто чотири тисячі сімсот сорок дві) грн. 15 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів в розмірі 2 511 190 (два мільйони п'ятсот одинадцять тисяч сто дев'яносто) грн 66 коп., пеню за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами в розмірі 606 208 (шістсот шість тисяч двісті вісім) грн 61 коп., пеню за прострочення сплати комісії з управління кредитною лінією в розмірі 2 557 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят сім) грн 28 коп., 3 % річних в розмірі 1 923 512 (один мільйон дев'ятсот двадцять три тисячі п'ятсот дванадцять) грн 41 коп., інфляційні втрати в розмірі 5 609 707 (п'ять мільйонів шістсот дев'ять тисяч сімсот сім) грн 39 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" (02156, м. Київ, вулиця Кіото, будинок 25; ідентифікаційний код: 20050164) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вулиця Антоновича, будинок 127; ідентифікаційний код: 00032112) витрати по сплаті судового збору в розмірі 62 551 (шістдесят дві тисячі п'ятсот п'ятдесят одна) грн 89 коп.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вулиця Антоновича, будинок 127; ідентифікаційний код: 00032112) на користь Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" (02156, м. Київ, вулиця Кіото, будинок 25; ідентифікаційний код: 20050164) витрати за проведення судових експертиз в розмірі 12 225 (дванадцять тисяч двісті двадцять п'ять) грн 05 коп.

Повне рішення складено 18.05.2016.

Головуючий суддя О.А. Грєхова

Судді В.В. Сівакова

Р.Б. Сташків