Рішення № 57783792, 16.05.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 10/28/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2016 Справа № 908/739/16

Розглянувши у відкритому судовому засідання справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Моноліт Інвест, м. Суми

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Агропромислова компанія, м. Мелітополь

про стягнення 306 623, 47 грн.

суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1, на підставі довіреності б/н від 14.04.2016 р.;

від відповідача не зявився.

До господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Моноліт Інвест, м. Суми із позовом до Приватного акціонерного товариства Агропромислова компанія, м. Мелітополь про стягнення заборгованості в розмірі 306 623, 47 грн. за договором поставки № 1 від 11.03.2013 р., яка складається з основного боргу в розмірі 214929, 70 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 30341, 96 грн., трьох відсотків річних в розмірі 3661, 00 грн., пені в розмірі 57690, 81 грн.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., відповідно до протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 21.03.2016 р., справу 908/739/16 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою господарського суду від 22.03.2016 р. порушено провадження у справі № 908/739/16. Справі присвоєно номер провадження № 10/28/16, її розгляд призначено на 18.04.2016 р.

Представник позивача у судовому засіданні 18.04.2016 р. підтримав свої вимоги, надав клопотання про збільшення розміру позовних вимог. Суд клопотання прийняв та задовольнив. Представник відповідача у судове засідання 18.04.2016 р. не зявився, відзив не направив, ніяких клопотань не надав.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що незявлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, є підставою для відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.

У звязку із неявкою відповідача в судове засідання, ненадання відзиву на позовну заяву, судом було відкладено розгляд справи на 16.05.2016 р. о 10:20 год.

Представник позивача у судовому засіданні 16.05.2016 р. підтримав свої вимоги викладені в позові та надав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог. Суд заяву прийняв та задовольнив. Представник відповідача у судове засідання 16.05.2016 р. вдруге не зявився, відзив не направив, ніяких клопотань не надав.

Про час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином.

Ухвали суду були направлені на адреси сторін, в установленому законом порядку та в строк.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 Про деякі питання практики застосування ГПК України, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Виходячи з вищевикладеного, сторони належним чином і завчасно були сповіщенні судом про дату, час і місце проведення судового засідання.

Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 Про деякі питання практики застосування ГПК України,

- у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У разі нез'явлення без поважних причин або без повідомлення причин в засідання господарського суду представника позивача, якщо його присутність було визнано обов'язковою, суддя вправі притягти позивача до відповідальності, встановленої пунктом 5 статті 83 ГПК (1798-12), або залишити позов без розгляду (пункт 5 частини першої статті 81 ГПК) (1798-12 ), або вжити обох цих заходів одночасно, а також винести окрему ухвалу, як це передбачено частиною першою статті 90 ГПК (1798-12 ).

Що ж до представника відповідача, то у разі нез'явлення його представника за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК) (1798-12), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК (1798-12) або статтею 90 ГПК (1798-12).

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За клопотанням представника позивача судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 16.05.2016 р., розгляд справи був закінчений, в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.03.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Моноліт Інвест" (далі ТОВ "АПК "Моноліт Інвест") з Приватним акціонерним товариством "Агропрмислова компанія" було укладено договір поставки № 1 (далі - Договір).

Згідно п. 9.1. Договору, в зв'язку з відсутністю заперечень, він продовжував свою дію на наступні календарні роки.

Згідно п 1.1. Договору Постачальник (ТОВ "АПК "Моноліт Інвест") зобов'язується передати у власність Покупцю (ТОВ "Агропромислова компанія") товар - шрот соняшниковий, макуху соняшникову, висівки пшеничні, пшеницю фуражну, кукурудзу, ячмінь фуражний, у кількості та асортименті згідно підписаних сторонами Специфікацій, які є невід'ємною частішою договору, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Згідно п. 2.6 Договору, для здійснення приймання товару Постачальник надає Покупцю на кожну партію товару наступні документи:

- рахунок на оплату,

- податкову накладну,

- видаткову накладну та/або товарно транспортну накладну,

- інші документи за домовленістю сторін.

Згідно п. 2.7 Договору, датою постачання товару вважається дата зазначена у відповідній видатковій (товарно-транспортній) накладній.

Згідно п. 4.1 Договору, розрахунки здійснюються Покупцем за кожну партію товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах визначених у підписаних сторонами Специфікаціях.

Умовою п. 2 Специфікації № 26 від 17.06.2015 року визначено, що розрахунок за поставлений товар здійснюється шляхом перерахунку передоплати в розмірі 100 % на поточний рахунок постачальника. Умовами п. 2 інших специфікацій (з № 27 по № 51) визначено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 1 (одного) банківського дня після розвантаження Товару.

Починаючи з червня 2015 року ПрАТ "Агропромислова компанія" систематично допускає порушення договірних зобов'язань, яке полягає у несвоєчасній сплаті рахунків за поставлений товар.

ТОВ "АПК "Моноліт Інвест" звертається до суду з даною позовною заявою з вимогами про стягнення основного боргу, 3% річних, пені та інфляційних нарахувань по зазначеному Договору.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до закону чи умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Аналогічні вимоги визначені у пунктах 1, 2, 7 статті 193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України визначено якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення вимог ст. 530 ЦК України ПрАТ "Агропромислова компанія" здійснювало оплату рахунків виставлених ТОВ "АПК "Моноліт Інвест" несвоєчасно та з значним затриманням.

Главою 26 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 5.3 Договору "У випадку несвоєчасної оплати прийнятого товару. Покупець сплачує Покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми поставки за кожен день прострочення"

У відповідності до зазначених вимог, в зв'язку з систематичним порушенням термінів розрахунків за поставлений товар ТОВ "АПК "Моноліт Інвест" нараховано відповідачу: інфляційні нарахування в сумі 30341,96 грн., три відсотки річних в сумі 3661,00 грн., пеню в сумі 57690,81 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості ПрАТ "Агропромислова компанія" перед ТОВ "АПК "Моноліт Інвест" по Договору на день подання позову до суду складав: основний борг за договором - 214929, 70 грн., інфляційні нарахування - 30341,96 грн., три відсотки річних - 3661,00 гри., пеня - 57690,81 гри., усього на загальну суму заборгованості в розмірі 306623, 47 грн. (триста шість тисяч шістсот двадцять три) гривні 47 коп.

15.10.2015 року, на адресу ПрАТ "Агропромислова компанія" було направлено лист - претензію (вих. № 72/10-1 від 12.10.2015р.) про сплату заборгованості за договором та підписання акту взаєморозрахунків. Станом на 15.03.2016 року відповідь на лист не надана.

20.02.2016 року, на адресу ПрАТ "Агропромислова компанія" було направлено повторну претензію (вих. №17 від 19.02.2016р.) про сплату заборгованості. Станом на 15.03.2016 року відповідь на претензію не надана.

Відсутність відповідей на отримані претензії свідчить про те, що відповідач не бажає у повному обсязі добровільно виконувати свої зобов'язання за договором.

Наявність боргу по основному боргу, нарахованим пені, 3% річних та інфляційним нарахуванням та правові підстави виникнення зобов'язань у ПрАТ "Агропромислова компанія" з оплати ТОВ "АПК "Моноліт Інвест" заборгованості підтверджується договором, специфікаціями до нього, відповідними рахунками, видатковими накладними, банківською випискою, що підтверджує часткову сплату боргу, претензіями.

Невиконанням своїх грошових зобов'язань Відповідач порушив вищевказані вимоги законодавства й умови діючого Договору.

Позивачем були надані до суду заяви про збільшення розміру позовних вимог в яких він зазначає, що відповідач по справі продовжує ігнорувати законні вимоги товариства позивача, так за період з 15.03.2016 року по 13.05.2016 року відповідачем не було здійснено оплати існуючого боргу.

В зв'язку з чим збільшився розмір пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за вказаний період.

Враховуючи зазначене, з відповідача має бути стягнуто пеню в сумі 72265, 32 гри., три відсотки річних в сумі 4703,00 гри., інфляційні нарахування в сумі 40050, 01 грн. Сума основного боргу на 16.05.2016р. не змінилась.

Враховуючи заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як вбачається з наданих до суду документів, свої зобов'язання за договором поставки № 1 від 11.03.2013 р. позивачем виконано у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання двічі не зявився, відзив на адресу суду не надав. Про час та місце проведення судового засідання представник відповідача був повідомлений належним чином.

Справа була розглянута в порядку ст. 75 ГПК України, без надання відзиву за наявними в ній матеріалами.

Виходячи з вищевикладеного та враховуючи заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Моноліт Інвест, м. Суми до Приватного акціонерного товариства Агропромислова компанія, м. Мелітополь про стягнення заборгованості в розмірі 331 948, 03 грн. за договором поставки № 1 від 11.03.2013 р., яка складається з основного боргу в розмірі 214929, 70 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 40050, 01 грн., трьох відсотків річних в розмірі 4703, 00 грн., пені в розмірі 72265, 32 грн.

При поданні до суду заяви про збільшення розміру позовних вимог позивачем не було сплачено суму судового збору. Тому суд стягує з позивача в дохід Держбюджету України недоплачену суму судового збору в розмірі 379, 86 грн.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо обґрунтованих доказів для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Моноліт Інвест, м. Суми до Приватного акціонерного товариства Агропромислова компанія, м. Мелітополь

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Агропромислова компанія" (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 175, код ЄДРПОУ 31914947, р\р НОМЕР_1 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Моноліт Інвест" (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Пролетарська, 69, код ЄДРПОУ 38522297, р/р 26000055706039 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 313399) - основний борг за договором в розмірі 214929 (двісті чотирнадцять тисяч девятсот двадцять девять) грн. 70 коп., інфляційні нарахування в розмірі 40050 (сорок тисяч пятдесят) грн. 01 коп., три відсотки річних в розмірі 4703 (чотири тисячі сімсот три) грн. 00 коп., пеня в розмірі 72265 (сімдесят дві тисячі двісті шістдесят пять) грн. 32 коп. та судовий збір у розмірі 4 979 (чотири тисячі девятсот сімдесят девять) грн. 22 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Моноліт Інвест" (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Пролетарська, 69, код ЄДРПОУ 38522297, р/р 26000055706039 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 313399) в дохід Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001; банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; № рахунку 31215206783007, код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) суму судового збору в розмірі 379 (триста сімдесят девять) грн.. 86 коп.

Видати відповідні накази.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України 19.05.2016 р.