Рішення № 57783572, 12.05.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.05.2016 Справа № 905/1085/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Осадчої А.М.,

за участю помічника судді Сотір Ю.В.

Розглядає справу за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Апстар Контінентал Юкрейн" м.Київ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДКС-Експертиза" м.Донецьк

про стягнення 2000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

02.03.2016року шляхом направлення поштового відправлення ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Апстар Контінентал Юкрейн м. Київ(далі ТОВАпстар Контінентал Юкрейн ) звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДКС-Експертиза" м.Донецьк (далі - ТОВ "ДКС-Експертиза") про стягнення 2000,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів та клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою суду від 14.03.2016 року господарським судом Донецької області прийнято позовну заяву до розгляду, відстрочено сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі. Розгляд справи неодноразово відкладався.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ухвалою господарського суду м. Києва у справі №5011-15/1255-2012 від 12.09.2013 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано банкрута ТОВ Апстар Контінентал Юкрейн, затверджено реєстр вимог кредиторів на суму 173517713,62 грн., провадження у справі про банкрутство припинено. Відповідно до звіту ліквідатора позивачем ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ДКС-Експертиза» перераховано 2000,00 грн. за надані послуги з незалежної оцінки майна. Однак постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2014 року скасовано означену ухвалу суду першої інстанції, в тому числі в частині затвердження звіту ліквідатору, визнано, що у звіт ліквідатора неправомірно не були включені вимоги Акціонерного товариства «Реверта»,як іпотекодержателя. Позивач вказує, що внаслідок здійснення оплати відповідачу порушені права Акціонерного товариства «Реверта» як кредитора першої черги на отримання грошових коштів від банкрута, як наслідок вимагає повернути 2000,00грн. як безпідставно отримані грошові кошти.

Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

На підтвердження заявлених позовних вимог позивач надав суду належним чином засвідчені копії: витягів з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо позивача, відповідача, протоколу зборів кредиторів ТОВ Апстар Контінентал Юкрейн від 16.09.2015року, платіжних доручень №10 від 18.07.2013року, №11 від 18.07.2013року, роздруківок ухвал господарського суду м.Києва від 08.07.2015року, від 29.10.2015року, постанов Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2014року, Вищого господарського суду України від 18.03.2015року у справі №5011-15/1255-2012, рішення господарського суду м.Києва від 07.06.2013року, постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2014року, Вищого господарського суду України від 16.09.2014року у справі №910/3425/13.

Представник позивача у жодне судове засідання, у тому числі і судове засідання 12.05.2016року, не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у спосіб, передбачений чинним процесуальним законодавством.

29.03.2016 року позивач надав додаткові пояснення у справі, в яких підтримав заявлені позовні вимоги та посилається на необхідність повернення грошових коштів виплачених ТОВ"ДКС-Експертиза" для завершення ліквідаційної процедури у встановленому законом порядку, вказує, що немає можливості надати суду копії рахунків №СФ-0000968 від 10.09.2012року, №СФ-0000974 від 20.09.2012року, Статуту підприємства, оскільки документація підприємства попереднім ліквідатором ОСОБА_2 не передана.

У судове засідання 12.05.2016 року, як і у попередні судові засідання, уповноважений представник відповідача не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у спосіб, передбачений рекомендаціями, що надані у п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" № 01-06/2052/14 від 01.12.2014року, яким передбачено особливості повідомлення сторін судового процесу, у разі знаходження підприємства на території проведення АТО.

Адреса місцезнаходження ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДКС-Експертиза" м.Донецьк, що зазначена ЄДРПОУ: 83086, Донецька область, м. Донецьк, вул.Артема, буд. 27. Відомості щодо перереєстрації юридичної особи відсутні.

Як встановлено у актах канцелярії господарського суду Донецької області внаслідок того, що згідно листа Харківської дирекції УДППЗ Укрпошта №7-14-72 від 10.02.2016року відділення поштового звязку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, канцелярія суду не має можливості направити поштову кореспонденцію (ухвали суду) на юридичну адресу відповідача.

Інформація про час і місце судових засідань щодо розгляду справи №905/1085/16 розміщувалась на сторінці господарського суду Донецької області офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). Матеріали справи містять роздруковані та оформлені належним чином сторінки з відповідним повідомленням.

З огляду на викладене, суд здійснив всі можливі дії направлені на повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду справи.

Згідно із пунктом 3.9.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011 року у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомленого представника відповідача та ненадання відповідачем певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Відповідно до положень статті 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу сторони до суду не звертались.

Дослідивши надані сторонами в порядку статті 43 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозвязку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, зважаючи на таке.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2012 року порушено провадження у справі № 5011-15/1255-2012 про банкрутство ТОВ "Апстар Контінентал Юкрейн".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2012 року затверджено реєстр вимог кредиторів у справі № 5011-15/1255-2012.

Постановою господарського суду м. Києва від 27.08.2012 року ТОВ "Апстар Контінентал Юкрейн" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2013 року затверджено звіт ліквідатора; затверджено ліквідаційний баланс станом на 19.07.2013 року; ліквідовано банкрута ТОВ "Апстар Контінентал Юкрейн" як юридичну особу в зв'язку з банкрутством; з урахуванням часткового погашення вимог та припиненням зобов'язань, згідно з даними ліквідаційного балансу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Апстар Контінентал Юкрейн", затверджено реєстр вимог кредиторів ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Апстар Контінентал Юкрейн" на суму 173517713,62 грн.; дію мораторію припинено; провадження у справі про банкрутство № 5011-15/1255-2012 припинено.

Зокрема, грошові кошти від реалізації ліквідаційної маси в першу чергу розподілено 223 933,51 грн., а саме: витрати на розрахунково-касове обслуговування ліквідаційного рахунку - 2011,03 грн.; витрати на оплату послуг біржі ТБ «Універсал Плюс» по проведенню аукціону - 130899,08грн.; витрати на оплату послуг суб'єкта оціночної діяльності ТОВ „ДКС-Експертиза" - 2000 грн.; погашення кредиторських вимог 1-ї черги ТОВ «Норма-707» - 25736,00 грн.; відшкодування витрат арбітражного керуючого на ведення процедури банкрутства - 28954,43грн.; оплата послуг арбітражного керуючого - 34332,97 грн.

Як стверджує позивач, платіжними дорученнями №10 від 18.07.2013 року на суму 1000 грн.; №11 від 18.07.2013р. на суму 1000 грн. сплачено витрати на оплату послуг суб'єкта оціночної діяльності ТОВ „ДКС-Експертиза".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2014 року скасовано ухвалу господарського суду м. Києва від 12.09.2013р. у справі №5011-15/1255-2012 про відмову у задоволенні скарги Акціонерного товариства "Реверта" на дії ліквідатора ТОВ "Апстар Контінентал Юкрейн", прийняте нове судове рішення, яким задоволено скаргу АТ "Реверта" на дії ліквідатора ТОВ "Апстар Контінентал Юкрейн", усунено арбітражного керуючого ОСОБА_2 від виконання ним обов'язків ліквідатора ТОВ "Апстар Контінентал Юкрейн"; скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 12.09.2013р. у справі № 5011-15/1255-2012 в частині затвердження звіту ліквідатора ТОВ "Апстар Контінентал Юкрейн" арбітражного керуючого ОСОБА_2 станом на 19.07.2013року, матеріали справи № 5011-15/1255-2012 повернуто до господарського суду м.Києва для подальшого розгляду.

У вказаній постанові визнано, що ліквідатор, неправомірно виключивши кредиторські вимоги АТ "Реверта" з реєстру вимог кредиторів, в порушення вимог Закону розподілив кошти, отримані від реалізації майна боржника, між іншими кредиторами, порушив права АТ "Реверта", як визнаного у даній справі кредитора, який має право на отримання цих коштів, як іпотекодержатель цього майна, про що було зазначено у постанові Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2012 року у даній справі та постанові Вищого господарського суду України від 16.10.2012 року у даній справі. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відсутні правові підстави для виключення ліквідатором з власної ініціативи кредиторських вимог АТ "Реверта" із реєстру вимог кредиторів ТОВ "Апстар Контінентал Юкрейн", який затверджений судом у даній справі, оскільки рішення суду про затвердження реєстру вимог кредиторів набрало законної сили.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.03.2015року у справі №5011-15/1255-2012 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.07.2015 року у справі № 5011-15/1255-2012 ліквідатором банкрута ТОВ "Апстар Контінентал Юкрейн" призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3 (свідоцтво №543 від 27.03.2013р.); зобовязано арбітражного керуючого ОСОБА_2 протягом місяця з дня прийняття даної ухвали передати арбітражному керуючому ОСОБА_4 бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута у разі їх наявності; зобов'язано арбітражного керуючого ОСОБА_4. завершити ліквідаційну процедуру в порядку Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

16.09.2015 року ліквідатором ОСОБА_5 скликано загальні збори кредиторів, яким прийнято рішення про звернення до суду з позовними заявами про стягнення грошових коштів з кредиторів та клопотати про відстрочку сплати судового збору внаслідок відсутності коштів на сплату судового збору.

Предмет позовних вимог - стягнення з ТОВ „ДКС - Експертиза" на користь ТОВ "Апстар Контінентал Юкрейн" 2000,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів згідно приписів ст.1212 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Слід враховувати, що правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, юридичні особи, а у визначених випадках і фізичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює їх захист у випадку, якщо права і охоронювані законом інтереси цих осіб дійсно порушені, невизнані або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення, невизнання або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм суб'єктивним правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що грошові кошти в сумі 2000грн, що сплачені відповідачу, отримані останнім без належної правової підстави, внаслідок того, що ухвала суду, якою був затверджений звіт ліквідатора, скасована у апеляційному порядку, ліквідатор, неправомірно виключивши кредиторські вимоги АТ "Реверта" з реєстру вимог кредиторів, в порушення вимог Закону розподілив кошти, отримані від реалізації майна боржника, між іншими кредиторами, порушив права АТ "Реверта", як визнаного у даній справі кредитора, який має право на отримання цих коштів, як іпотекодержатель цього майна.

Таким чином, встановлено, що внаслідок неправомірних дій ліквідатора ОСОБА_2. порушені права АТ "Реверта", яке не отримало належні йому грошові кошти за рахунок реалізації майна. Позивач же у вказаних правовідносинах є зобовязаною стороною, яка повинна була сплатити ці грошові кошти у порядку, що встановлений законом.

Зокрема, до зобовязань ліквідатора банкрута було віднесено формування ліквідаційної маси, її реалізація, встановлення черговості погашення вимог кредитора. Дані зобовязання виконані ліквідатором ОСОБА_2 з порушенням норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що спричинило порушення прав не підприємства банкрута (позивача), а особи, яка внаслідок цих дій грошові кошти не отримала - АТ "Реверта".

Тоді як позивач просить суд захистити його порушене право, яке на його думку полягає в утриманні без належної правової підстави ТОВ „ДКС - Експертиза" грошових коштів, які сплачені останнім в якості витрат на оплату послуг суб'єкта оціночної діяльності, що понесені ліквідатором підприємства в процесі його діяльності при здійсненні ліквідації.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Суд вважає, що позивач належними доказами не довів факт наявності його субєктивного права, яке є порушеним з боку відповідача.

Судом у межах справи №5011-15/1255-2012 встановлено порушення права іншої юридичної особи, а задоволення позовних вимог не призведе до його відновлення.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Грошові кошти в сумі 2000,00грн. сплачені ТОВ „ДКС-Експертиза" в якості оплати послуг субєкта оціночної діяльності. Як вбачається з платіжних доручень №10 від 18.07.2013 року на суму 1000 грн.; №11 від 18.07.2013р. на суму 1000 грн., підставою для перерахування вказаних коштів в графі «призначення платежу» позивачем зазначено «оплата по рахунку №СФ-0000974 від 20.09.2012року за незалежну оцінку майна: доля ТОВ «АКЮ» в статутному капіталі» та «оплата по рахунку №СФ-0000968 від 10.09.2012року за незалежну оцінку нерухомого майна» відповідно.

Копій означених рахунків позивач суду не надав з посиланням на той факт, що дані документи не були передані попереднім ліквідатором.

Факт понесення витрат мав місце значно раніше, ніж винесення ухвали суду про затвердження звіту ліквідатору, яка у подальшому була скасована.

Як вбачається з ухвали господарського суду м.Києва від 01.06.2012року у справі №5011-15/1255-2012, яка набрала законної сили, будь-яких вимог ТОВ „ДКС-Експертиза" реєстр кредиторів, затверджений судом, не містив.

У даному випадку фактично позивач звертається до суду з вимогою про повернення грошових коштів, які сплачені підприємством банкрутом в якості витрат на оплату послуг суб'єкта оціночної діяльності ТОВ „ДКС-Експертиза", що понесені ліквідатором підприємства в процесі його діяльності при здійсненні ліквідації.

Стаття 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції станом на час спірних правовідносин) передбачає черговість задоволення вимог кредиторів, та відносить витрати, повязані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, до витрат, які погашаються у першу чергу за рахунок коштів одержаних від продажу майна банкрута.

Позивачем не надано доказів, які б свідчили про відсутність правових підстав набуття грошових коштів ТОВ "ДКС-Експертиза" м.Донецьк.

Крім того, позивач не довів факту звернення до відповідача з письмовими вимогами про повернення грошових коштів в сумі 2000,00грн., які були неодноразово витребувані судом відповідними ухвалами.

Таким чином, відсутні докази на підтвердження наявності письмового звернення до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів, вимоги якої були б не виконані.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 2000 грн. є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Суд, враховуючи приписи ч.1 ст. 8 Закону України Про судовий збір, якою передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, з огляду на скрутне фінансове становище підприємства, що підтверджується наданими суду доказами, задовольнив останнє та відстрочив сплату позивачем судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до п.3.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України, якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше, ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

Внаслідок відмови у задоволенні позовних вимог, витрати зі сплати судового збору за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України в сумі 1378,00грн. покладаються на позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 16, 77, 509, 1212 Цивільного кодексу України; ст.ст.2, 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Апстар Контінентал Юкрейн м. Київ до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДКС-Експертиза" м. Донецьк про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 2000,00 грн. відмовити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Апстар Контінентал Юкрейн (01023, м. Київ, Печерський район, вул. Шота Руставелі, б. 1/12, код ЄДРПОУ 25409055) на користь держави судовий збір у сумі 1378,00 грн., одержувач: Управління державної казначейської служби м. Харкова, код отримувача 37999649, банк отримувача ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок отримувача 31216206783002, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу судовий збір Господарський суд Донецької області, код ЄДРПОУ 37999649.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 12.05.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 17.05.2016 року.

Суддя А.М. Осадча