Рішення № 57783525, 18.05.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "18" травня 2016 р. Справа № 906/181/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П. ,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 21.01.16р. № 03/2016

від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 12.04.16р. № 162

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" (м.Коростень Житомирської області)

про витребування майна

Позивач звернувся з позовом про витребування від відповідача адміністративно-виробничої будівлі загальною площею 369,5 кв.м., вартістю 121100,20 грн., яка розташована за адресою: смт.Лугини Житомирської області, вул.Рози Люксембург 19.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у відзиві від 13.04.16р. № 164 на позовну заяву та його представник в судовому засіданні проти позову заперечили, просили відмовити у його задоволенні. Зокрема, посилаючись на ст.387 ЦК України, зазначили, що саме власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Вважають, що факт знаходження майна на балансі у позивача не є доказом права власності чи законного володіння. Звернули увагу суду, що відповідачем було проведено комплекс невід'ємних відновлювальних будівельно-ремонтних робіт, вартість яких склала 137860,25 грн., тому вважають, що майна, яке обліковується на балансі позивача згідно інвентарної картки вже фактично не існує в натурі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України на захист речового права щодо спірного майна, яке знаходиться за адресою: Житомирська область, смт.Лугини, вул.Рози Люксембург 19 неодноразово розглядались судами з прийняттям відповідних рішень у справах № 21/5007/1109/12, № 906/1281/13 та № 906/113/14.

Так, Житомирська обласна організація Товариства сприяння обороні України у жовтні 2012 року звернулася до господарського суду Житомирської області з вимогами: визнати недійсними рішення двадцять шостої сесії V скликання Лугинської районної ради від 25.03.09р. № 117 "Про включення до переліку майна, яке перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ району приміщення, що розташоване за адресою: вул.Р.Люксембург 19, смт.Лугини"; рішення четвертої сесії VI скликання Лугинської районної ради від 25.02.11р. № 32 "Про затвердження переліку об'єктів, які перебувають в спільній власності територіальних громад сіл, селищ району і підлягають приватизації у 2011 році"; рішення п'ятої сесії VI скликання Лугинської районної ради від 31.03.11р. № 51 "Про відчуження майна"; - зобов'язати КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради скасувати державну реєстрацію права власності за ТОВ "Автосвіт ЛТД" на нежитлові будівлі, а саме: нежитлову будівлю загальною площею 375,3 кв.м., нежитлову будівлю гаража загального площею 61,1 кв.м., нежитлову будівлю гаража загального площею 75,3 кв.м., які розташовані за адресою: Житомирська область, смт.Лугини, вул. Рози Люксембург, буд. 19, та визнати право власності на ці будівлі за Житомирською обласною організацією Товариства сприяння обороні України; - зобов'язати ТОВ "Автосвіт ЛТД" повернути Житомирській обласній організації Товариства сприяння обороні України вищевказані нежитлові будівлі.

Рішенням господарського суду Житомирської області у справі № 21/5007/1109/12 від 27.11.2012 залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 21.02.2013, позов Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України задоволено частково, визнано недійсним рішення двадцять шостої сесії V скликання Лугинської районної ради Житомирської області від 25.03.2009р. № 117 "Про включення до переліку майна, яке перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ району приміщення, що розташоване за адресою: вул.Р.Люксембург, 19, смт.Лугини", визнано недійсним рішення четвертої сесії VI скликання Лугинської районної ради Житомирської області від 25.02.2011р. № 32 "Про затвердження переліку об'єктів, які перебувають в спільній власності територіальних громад сіл, селищ району і підлягають приватизації у 2011 році", визнано недійсним рішення п'ятої сесії VI скликання Лугинської районної ради Житомирської області від 31.03.2011 № 51 "Про відчуження майна", в решті позову відмовлено (а.с.21-29; 80-89).

У вересні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення від 29.04.2011 № 56 виконкому Лугинської селищної ради "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб; визнання недійсним рішення від 26.04.2012 № 46 виконкому Лугинської селищної ради "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб"; визнання недійсним рішення восьмої сесії VІ скликання від 21.07.2011 № 184 Лугинської селищної ради "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 31.10.2013 у справі №906/1281/13, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 позов Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України до Лугинської селищної ради про визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування задоволено частково. Визнано недійсним рішення виконавчого комітету Лугинської селищної ради Житомирської області від 29.04.2011 № 56 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб". В решті позову відмовлено (а.с.30-35).

Постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2014 у справі №906/1281/13 касаційну скаргу Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України задоволено частково. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.12.2013р. та рішення господарського суду Житомирської області від 31.10.2013р. у справі № 906/1281/13 скасовано в частині позовних вимог щодо визнання недійсним рішення Лугинської селищної ради "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України" від 21.07.2011р. № 184, а справу направлено у цій частині для нового розгляду (а.с. 90-91).

У січні 2014 року Житомирська обласна організація Товариства сприяння обороні України звернулась до господарського суду Житомирської області з позовом про - визнання недійсним аукціону, оформленого протоколом аукціону від 04.05.2011 з продажу лота 02/11 - нежитлових будівель, розташованих за адресою: Житомирська область, смт.Лугини, вул.Р.Люксембург 19; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель, розташованих за адресою: Житомирська область, смт.Лугини, вул.Р.Люксембург 19, укладений 26.05.2011 між Лугинською районною радою (продавцем) та ТОВ "Автосвіт ЛТД" (покупцем) за результатами аукціону, та застосувати наслідки недійсності договору, передбачені законом; визнання недійсним рішення Лугинської селищної ради від 21.07.2011 № 184 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України"; визнання недійсним договору оренди землі від 29.09.2011, укладеного між Лугинською селищною радою (орендодавцем) і ТОВ "Автосвіт ЛТД" (орендарем), та застосування наслідків недійсності договору, передбачених законом; визнання недійсним рішення Лугинської селищної ради від 26.04.2012 № 46 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб".

Рішенням господарського суду Житомирської області від 10.03.2015 у справі №906/113/14 позов задоволено частково, визнано недійсним договір оренди землі від 29.09.2011, укладений між Лугинською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросвіт ЛТД". В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 апеляційну скаргу Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України задоволено. Рішення господарського суду Житомирської області від 10.03.2015 у справі № 906/113/14 скасовано в частині п. 1, 3, 5, 6 та змінено п.4 в частині судового збору, в решті рішення залишено без змін, викладено резолютивну частину судового рішення в наступній редакції:

"1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним аукціон від 04.05.2011, результати якого оформлені протоколом аукціону з продажу лота 02/11 - нежитлових будівель, розташованих за адресою: Житомирська область, смт.Лугини, вул. Рози Люксембург 19.

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 26.05.2011 нежитлових будівель, укладений між Лугинською районною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД".

4. Визнати недійсним рішення восьмої сесії 6 скликання Лугинської селищної ради Лугинського району Житомирської області № 184 від 21.07.2011 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України".

5. Визнати недійсним договір оренди землі від 29.09.2011, укладений між Лугинською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД".

6. Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Лугинської селищної ради 26.04.2012 № 46 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб" (а.с.36-44).

Постановою Вищого господарського суду України від 17.11.2015 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" задоволено частково. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 у справі №906/113/14 господарського суду Житомирської області скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним аукціону від 04.05.2011, результати якого оформлені протоколом аукціону з продажу лота 02/11- нежитлових будівель, розташованих за адресою: Житомирська область, смт. Лугини, вул. Рози Люксембург 19; про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 26.05.2011 нежитлових будівель, укладений між Лугинською районною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД"; про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Лугинської селищної ради від 26.04.2012 № 46 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб". В позові в цій частині відмовлено. В решті постанову залишено без змін (а.с.47-53).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 21.01.2016 у справі №906/1281/13 припинено провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України (а.с.92-93).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, у справах № 21/5007/1109/12, № 906/1281/13, №906/113/14 розглянуто позовні вимоги Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України на захист речового права позивача щодо спірного майна.

У зв'язку з цим, позивач, посилаючись на приписи ст.388 ЦК України, вважає, що наявні підстави для витребування від відповідача на користь позивача нерухомого майна, а саме: адміністративно-виробничої будівлі загальною площею 369,5 м.кв., що знаходиться по вул.Р.Люксембург 19 в смт.Лугини Житомирської області, оскільки саме це нерухоме майно вибуло з володіння позивача внаслідок протиправних дій Лугинської селищної та районної рад.

Суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, виходячи з наступного.

Предметом спору у даній справі є вимога про витребування майна.

Частиною 3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п. 2.6 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Судом встановлено, що питання щодо змісту прав позивача стосовно нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: смт.Лугини, вул.Рози Люксембург 19, досліджувались при розгляді судами справи № 21/5007/1109/12.

Так, при розгляді справи № 21/5007/1109/12 судами встановлено, що рішенням двадцять шостої сесії 5 скликання Лугинської районної ради від 25.03.2009 за № 117, приміщення, що розташоване за адресою: смт.Лугини, вул. Р.Люксембург 19" включено до Переліку майна, яке перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ району. Рішенням четвертої сесії 5 скликання Лугинської районної ради від 25.02.2011 № 32 "Про затвердження переліку об'єктів, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ району і підлягають приватизації у 2011 році", вказане нежитлове приміщення включено до переліку об'єктів, які перебувають в спільній власності територіальних громад сіл, селищ району і підлягають приватизації у 2011р. Рішенням п'ятої сесії 5 скликання Лугинської районної ради №51 від 31.03.2011р. "Про відчуження майна" надано дозвіл на відчуження шляхом продажу через аукціон цього нежитлового приміщення, зі здійсненням Відділом культури райдержадміністрації продажу цього майна відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Положення про порядок відчуження майна, затвердженого рішенням п'ятнадцятої сесії ІІІ скликання районної ради від 22.12.2000. На підставі рішення виконкому Лугинської селищної ради № 56 від 29.04.2011 територіальній громаді сіл, селищ Лугинського району видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Вказане рішення прийнято, зокрема, на підставі рішення двадцять шостої сесії 5 скликання Лугинської районної ради від 25.03.2009 №117 і приміщення, що розташоване за адресою: смт.Лугини, вул.Р.Люксембург 19 включено до Переліку майна, яке перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ району.

26.05.2011 між Лугинською районною радою, яка представляє територіальні громади сіл, селищ Лугинського району, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, а саме: житлову будівлю (літ. А) загальною площею 375,3м2, нежитлову будівлю (літ. Б) гаража загальною площею 61,1м.кв., нежитлову будівлю (літ.Г) гаража площею 75,3м.кв., що розташовані за адресою: Житомирська область, смт. Лугини, вул. Рози Люксембург 19.

На підставі цього договору, КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради" зареєстровано право власності на вказане майно за покупцем.

Судовими рішеннями Господарського суду Житомирської області від 27.11.2012 у справі № 21/5007/1109/12 та від 31.10.2013 у справі № 906/1281/13 визнано недійсними: рішення Лугинської районної ради Житомирської області від 25.03.2009 № 117 "Про включення до переліку майна, яке перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ району приміщення, що розташоване за адресою: вул. Р.Люксембург, 19, смт. Лугини"; рішення Лугинської районної ради Житомирської області від 25.02.2011 № 32 "Про затвердження переліку об'єктів, які перебувають в спільній власності територіальних громад сіл, селищ району і підлягають приватизації у 2011 році"; рішення Лугинської районної ради Житомирської області від 31.03.2011 № 51 "Про відчуження майна"; рішення Виконавчого комітету Лугинської селищної ради від 29.04.2011 № 56 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб"; рішеннями суду, залишеними у відповідній частині без змін постановами Вищого господарського суду України, визначено, що спірні рішення органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав позивача як користувача та балансоутримувача спірного майна.

Таким чином, судовими рішеннями у господарських справах розглянуто позовні вимоги Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України на захист його речового права щодо спірного майна та встановлені порушення прав останнього прийняттям оскаржуваних рішень; судові рішення щодо задоволення позовних вимог є чинними.

Необхідно відмітити, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права повинен відповідати законодавчо визначеним способам захисту, а прийняте за результатами судового розгляду рішення повинно забезпечувати відновлення порушеного права позивача.

Так як рішення виконавчого комітету Лугинської селищної ради № 46 від 26.04.2012 року "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" визнане судом незаконним та скасовано, проте спірне майно знаходиться у володінні відповідача та за ним же зареєстровано право власності на зазначені об'єкти нерухомого майна, то дієвими і повними способами захисту порушеного права позивача є застосування віндикації, яким і скористався позивач при порушенні свого права.

За Цивільним кодексом України особа, яка вважає, що її права порушені, має право звернутися до суду як з позовом про визнання відповідного правочину недійсним (статті 215-235), так і з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 330, 388).

Згідно з частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що відповідач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння, було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Як зазначив Вищий господарський суд України в своїй постанові від 17.11.15р. у справі № 906/113/14 - таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 Цивільного кодексу України, при встановленні наявності речово-правових відносин до таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту, а захист прав особи можливий шляхом задоволення віндикаційного позову за наявності підстав, передбачених статтею 388 Цивільного кодексу України (а.с.47-53).

Також слід відзначити, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним; за пунктом "е" вказаної статті підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на земельній ділянці.

Як зазначено у вказаній постанові Вищого господарського суду України від 17.11.15р., земельна ділянка по вул. Р.Люксембург 19 в смт. Лугини загальною площею 0,4092 га на момент вилучення перебувала в користуванні Житомирського ОК ТСОУ на праві постійного користування на підставі Державного акта, (який ніким не оскаржений та не скасований у встановленому законом порядку, тобто є чинним). Таким чином, рішення органу місцевого самоврядування про припинення позивачу права постійного користування земельною ділянкою не ґрунтується на законних підставах та порушує право позивача.

Тобто, судовими рішеннями у вищенаведених справах, встановлено відсутність у особи, яка відчужила спірне майно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД", відповідного права на відчуження, а жодних обставин, які перешкоджали б можливості витребувати це майно від Товариства, ним не наведено.

Вищевказаними рішеннями встановлено, що згідно з пунктом 4.1 ОСОБА_3 Товариства сприяння обороні України (ТСО України), Житомирська обласна організація ТСО України є однією із вищестоящих над первинними організаціями ТСО України та являється складовою ТСО України, згідно з пунктом 1.4 ОСОБА_3 Товариство є правонаступником ОСОБА_4. ОСОБА_3 Житомирської обласної організації ТСО України в редакції, діючій з 03.06.1993, з 25.06.1998, з 17.12.2001, вбачається, що остання є складовою частиною всеукраїнського громадського добровільного оборонно-патріотичного і спортивно-технічного об'єднання громадян (пункт 1.1. ОСОБА_3). Згідно з абз. 3 пункту 1.4. ОСОБА_3, Житомирська обласна організація Товариства сприяння обороні України є правонаступником Житомирської обласної організації ОСОБА_4, а згідно з розділом 7 ОСОБА_3 Житомирської обласної організації ТСО України (в редакції, діючій на час припинення Лугинської районної організації ТСОУ), остання має у власності кошти, засоби та інше майно, необхідне для здійснення своєї статутної діяльності. Відповідно до пункту 7.2. ОСОБА_3, власністю Житомирської обласної організації ТСОУ є будинки і споруди, житлові будинки, готелі, гуртожитки, технічні і транспортні засоби, підприємства, виробничі об'єднання, майстерні та інші госпрозрахункові структури, майно, обладнання, необхідне для виконання завдань Товариства, вони являються складовою частиною власності ТСО України. За частиною 2 пункту 7.3 ОСОБА_3, власність обласної організації як і всього Товариства єдина і неподільна. Організації товариства повинні забезпечити ефективне використання, збереження і примноження майна, що перебуває в їх веденні. Права на об'єкти цієї власності належать Товариству. Відповідно до пункту 7.5. ОСОБА_3, Товариство та його організації /районні, міжрайонні, міські, обласна/ є юридичними особами і мають право розпоряджатися майном і засобами, відкривати і закривати розрахункові та інші рахунки в установах банків, проводити по них грошово-розрахункові операції, укладати договори і угоди, видавати довіреності, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражі... Пунктом 8.4. ОСОБА_3 передбачено, що при ліквідації обласної організації, як і всього Товариства, засоби і майно не можуть перерозподілятися між його членами, використовуються для виконання статутних завдань і на благодійні цілі, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за рішенням суду направляється в прибуток держави. За пунктом 4.18 ОСОБА_3, Бюро обласного комітету, зокрема, приймає рішення про дальше використання майна підвідомчих організацій, у випадку їх ліквідації, реорганізації. При цьому, згідно з пунктом 5.23 ОСОБА_3 ТСО України, Бюро ЦК ТСО України приймає рішення, зокрема, про дальше використання майна підвідомчих організацій у випадку їх ліквідації, реорганізації. Водночас, положення ОСОБА_3, на які посилається позивач, за якими, зокрема: - при ліквідації районних, міжрайонних , міських та райміських організацій Товариства їх кошти і майно рішенням бюро комітету обласної організації перерозподіляються між підвідомчими організаціями ТСОУ (пункт 8.5); - власністю Житомирської обласної організації ТСОУ є будинки і споруди, житлові будинки, готелі, гуртожитки, технічні і транспортні засоби, підприємства, виробничі об'єднання, майстерні та інші госпрозрахункові структури, майно, обладнання та кошти, необхідні для виконання статутних завдань обласної організації (пункт 7.2); - обласна та підпорядковані їй організації ТСОУ мають право використовувати вступні, клубні та членські внески, а також кошти, майно і засоби, які отримані від спонсорів, вищестоящих організацій і створених госпрозрахункових установ, організацій та підприємств і одержані в результаті господарської та інших видів діяльності, не суперечать чинному законодавству України. Організації Товариства повинні забезпечити ефективне використання, збереження і примноження майна, що перебуває в їх віданні. Все майно, яке знаходиться в віданні обласної та підпорядкованих їй організаціях, є колективною власністю Товариства сприяння обороні України, не підлягає приватизації, викупу, вилученню, передачі іншим організаціям і відчуженню без рішення повноважних органів, згідно зі ОСОБА_3 ТСОУ.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що нерухоме майно - будівля навчальних класів і тир пневматичний у 1988-1989р.р. знаходились на балансі Лугинського РК ДТСААФ. Як вбачається з Постанови Бюро Житомирського обласного комітету ТСОУ від 20.02.1996., у зв'язку з фактичним, на протязі значного відрізку часу, невиконанням ОСОБА_3 ТСОУ, постановлено вважати таким, що самоліквідувався, Лугинський РК ТСО України (пункт 3 Постанови), зобов'язано Голову Лугинського РК ТСОУ ОСОБА_5 до 10.03.1996 підготувати техніку, майно для передачі в інші організації ТСОУ області; до 15.03.1996 підготувати всі необхідні акти на передачу документації в архів ОК.

Суд вважає за необхідне звернути увагу, що права позивача на спірне майно пов'язані з користуванням таким майном на праві відання. Наказом Житомирського обласного комітету Товариства сприяння обороні України від 20.06.1996 № 70-а з 20 жовтня 1996 року ліквідовано Лугинську районну організацію ТСОУ. Комісією Житомирського ОК ТСОУ 18.10.96р. було складено Акт на передачу товарно-матеріальних цінностей, що належали Лугинському РК ТСОУ, в тому числі і нерухомого майна. Згідно з наявною у матеріалах справи Книгою обліку основних засобів по Житомирському ОК ТСО за 1997 рік та витягом з рахунку за 1997 рік, на балансі позивача значиться будинок для навчання первісною вартістю станом на 01.01.1997 - 121100,20 грн. (а.с.15,16).

Станом на час звернення позивача з позовом до суду, будівля колишнього Лугинського СТК ТСОУ - будинок для навчання числиться на балансі Житомирської ОО ТСО України, про що свідчить довідка останньої.

Тобто, судовим рішенням у справі № 21/5007/1109/12 встановлено, що на час прийняття рішень у 2009, 20011р.р., спірне майно дійсно перебувало на балансі позивача та у його користуванні.

Отже, вказаними вище рішеннями судів господарської юрисдикції встановлено, що позивач, згідно свого ОСОБА_3, є фактичним власником спірного майна, хоча права власника на це майно ним в установленому порядку не зареєстровані, свідоцтво про право власності не отримано.

Також, зазначеними судовими рішеннями встановлено, що вищевказані органи влади та місцевого самоврядування Лугинського району незаконно та безпідставно привласнили та згодом продали відповідачу спірний об'єкт, який є власністю Товариства сприяння обороні України в особі Житомирської обласної організації. При чому, як можна дійти висновку з матеріалів справи, ця власність набута позивачем та не змінювалась з часів колишнього СРСР.

Враховуючи, що спірне нерухоме майно - адміністративно-виробнича будівля загальною площею 369,5 м.кв., яка розташована за адресою вул.Р.Люксембург 19 в смт.Лугини вибуло з володіння позивача на підставі неправомірних рішень Лугинської селищної ради та Лугинської районної ради, що встановлено рішеннями господарських судів у справах № 21/5007/1109/12, № 906/1281/13 та № 906/113/14, позивач був позбавлений права володіння та користування спірним нерухомим майном поза власної волі, що є підставою для витребування нерухомого майна у відповідача відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Також, відповідно до ст.400 ЦК України, недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву (а.с.60-64) господарський суд розглядає як такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню - від Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" витребовується на користь Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України нежитлова адміністративно-виробнича будівля загальною площею 369,5 кв.м., вартістю 121100,20 грн., яка знаходиться за адресою: смт.Лугини Житомирської області, вул.Рози Люксембург 19.

Сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 35, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" (11501, м.Коростень Житомирської області, вул.Жовтнева 50, ідентифікаційний код 30912933) адміністративно-виробничу будівлю загальною площею 369,5 кв.м., вартістю 121100,20 грн., яка знаходиться за адресою: смт.Лугини Житомирської області, вул.Рози Люксембург 19.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД", 11501, м.Коростень Житомирської області, вул.Жовтнева 50, ідентифікаційний код 30912933:

- на користь Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України, 10008, м.Житомир, вул.І.Кочерги 2-а, ідентифікаційний код 02724825 - 1816,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 19.05.16

Суддя Гансецький В.П.

Друк: 1 прим. - у справу.