Рішення № 57783244, 17.05.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.05.16р.

Справа № 904/1731/16

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Бургунське", с. Бургунка Бериславського району Херсонської області

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування", м. Дніпропетровськ

Про: стягнення заборгованості у розмірі 69 627,20 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Бургунське" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" про стягнення заборгованості у розмірі 69 627,20 грн. та судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі видаткових накладних №47 від 13.10.2015 року та № 49 від 16.10.2015 року передав відповідачу товар на загальну суму 127075,20 грн., однак відповідач, в свою чергу, поставлений товар оплатив лише частково у сумі, у зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 69 627,20 грн.

Відповідач, згідно відзиву на позов, просить відмовити позивачу у частині позовних вимог та зменшити суму позову на 2 735,00 грн. Відповідач зазначає, що у нього перед позивачем була передплата у розмірі 2 735,00грн. за раніш існуючі господарські відносини, а отже просить позовні вимоги зменшити на суму цієї передплати.

27.04.2016 року позивачем подані до суду пояснення, відповідно до яких погоджується із доводами відповідача, викладених у відзиві на позов та підтверджує факт існування передплати суми у розмірі 2 735,00 грн., у зв’язку з чим підтверджує остаточний розмір заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 68 892,20 грн.

13.05.2016 року від позивач надійшли до суду письмові пояснення, відповідно до яких зазначає, що у попередніх поясненнях припустився помилки щодо суми заборгованості, а саме замість 66 892,20 грн. було вказано 68892,20 грн. Крім того, позивач повідомляє, що 29.04.2016 року відповідачем було здійснено платіж у розмірі 10 000,00 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 56 892,20 грн.

У судове засідання 17.05.2016 року представники сторін не з’явилися, про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області була надіслана на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (49089, м. Дніпропетровськ, провулок Архітектурний, 5, ідентифікаційний код 30394678).

Відповідно до даних веб-сайту "Укрпошта" надіслане судом відповідачу поштове повідомлення вручене 12.05.2016 року адресату.

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Відповідно до п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розгляд справи був відкладений з 13.04.2016 року на 27.04.2016 року, з 27.04.2016 року на 17.05.2016 року.

У судовому засіданні 17.05.2016 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Бургунське" поставило товариству з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" товар – яблука у кількості 45 384 кг. на загальну суму 127 075,20 грн., що підтверджується видатковими накладними №47 від 13.10.2015 року на суму 59 875,20 грн. та №49 від 16.10.2015 року на суму 67 200,00 грн.

Зазначений товар був отриманий товариством з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" про що складені акти вхідного контролю сировини від 13.10.2015 року та від 16.10.2015 року (а.с. 9, 11).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" лише частково оплатило товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №20358 від 16.10.2015 року на суму 20 000,00 грн., №20378 від 19.10.2015 року на суму 20 000,00 грн., №20464 від 22.10.2015 року на суму 7 448,00 грн., №20554 від 28.10.2015 року на суму 5 000,00 грн. (а.с. 12-15).

Також у своїх поясненнях позивач вказує, що за раніше існуючими господарськими зобов’язаннями відповідачем було переплачено 2 735,00 грн., у зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 66 892,20 грн.

У зв’язку з неоплатою вищезазначеного товару публічне акціонерне товариство "Бургунське" звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" вимогою (вих.№23/02-1 від 23.02.2016р.) про сплату заборгованості, відповідно до якої просило сплатити заборгованість у сумі 69 627,320 грн. у семиденний строк з моменту отримання даної претензії.

Вказана вимога отримана відповідачем 26.02.2016 року, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.39), однак залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" своєчасно не здійснило оплату поставленого товару, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 66 892,20 грн., що і є причиною спору.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України. Якщо обов’язок зводиться до сплати грошей, то він стає грошовим зобов’язанням.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Стосовно дати виникнення у відповідача обов’язку оплатити поставлений товар, суд зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до абз.1 п. 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського гуду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

Отже, за загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати. Тобто, обов'язок покупця оплатити товар (з огляду на приписи статті 692 Цивільного кодексу України) виникає з моменту його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19.08.2014р. по справі №925/1332/13.

Таким чином, обов’язок відповідача оплатити переданий товар виник з моменту підписання видаткових накладних №47 від 13.10.2015 року та №49 від 16.10.2015 року відповідно.

Також суд зазначає, що позивач 23 лютого 2016 року звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" з вимогою (вих.№23/02-1) погасити заборгованість у розмірі 69 627,20 грн. у семиденний строк з дня отримання даної вимоги. Згідно опису вкладення отримана відповідачем 26.02.2016 року.

Згідно відзиву на позов, відповідач просить відмовити в частині позовних вимог та зменшити суму позову на 2 735,00 грн. З даного відзиву слідує, що відповідачем визнається сума боргу у розмірі 66 892,20 грн. (69 627,20 грн. – 2 735,00 грн.).

У своїх поясненнях на відзив відповідача, позивач підтверджує наявність раніше оплаченої суми у розмірі 2 735,00 грн., у зв'язку з чим зазначає, що станом на день звернення позивача з позовом до суду заборгованість складала 66 892,20 грн.

Крім того, позивачем зазначено, що 29.04.2016 року відповідачем було сплачено на користь позивача заборгованість у розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 23135 від 29.04.2016 року.

Відповідно до п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідачем заборгованість за поставлений товар в суму 10 000,00 грн. сплачена після звернення позивача з позовом до суду, провадження у справі в частині стягнення суми частини основного боргу в розмірі 10 000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Решта позовних вимог підлягає частковому задоволенню у розмірі - 56892,20 грн. (69627,20 грн. (ціна позову)- 2735,00 грн. (оплачено до звернення з позовом до суду) - 10000,00 грн. (оплачено після звернення з позовом до суду)).

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов’язку щодо оплати отриманого товару відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти (вартість товару) у власність позивача.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 56 892,20 грн.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог, а також, з урахуванням ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача покладається судовий збір щодо позовних вимог, провадження за якими припинено.

За викладеного, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі – 1323,87 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.1, 33, 34, 49, 66, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 10000,00 грн.

В іншій частині позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" (49089, м. Дніпропетровськ, пров. Архітектурний, буд. 5, ідентифікаційний код 30394678) на користь Публічного акціонерного товариства "Бургунське" (74334, Херсонська область, Бориславський район, с. Бургунка, вул. Жовтнева, 13, ідентифікаційний код 31494316) заборгованість у розмірі 56 892,20 грн. та судовий збір у розмірі 1 323,87 грн.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.05.2016 року.

Суддя О.М. Крижний