Постанова № 57783240, 18.05.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року Справа № 910/25401/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Данилова Т.Б. (доповідач)

судді: Данилова М.В., Корсак В.А.

розглянувши матеріали касаційної скаргидержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.03.2016р. у справі господарського суду№910/25401/15 міста Києва за позовомдержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промдезактивація"про за участю представників сторін: позивача - відповідача - стягнення 7 015 680,00грн. Муляр Е.Г. дов. №107/10 від 17.07.2015 Копусь А.А. дов. №103/10 від 17.07.2015 Савицький В.М. дов.б/н від 27.04.2016 У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Яценко О.В. розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 17.05.2016р. №08.03-04/1687 було призначено автоматичну зміну складу колегії судів у справі №910/25401/15, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.05.2016р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Данилова Т.Б. (доповідач), судді Данилова М.В., Корсак В.А.

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2015 року державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промдезактивація" про стягнення з відповідача на користь позивача 7015680,00 грн., з яких пені в розмірі 5066880,00грн., штрафу в розмірі 1948800,00грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.12.2015р. (суддя Мудрий С.М.) позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 5066880,00грн., штраф в розмірі 1948800,00грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 105235,21грн., посилаючись на обґрунтованість та доведеність позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016р. (судді Зеленін В.О., Синиця О.Ф., Мартюк А.І.) за апеляційною скаргою ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Промдезактивація" рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2015р. скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача штрафні санкції в розмірі 100000,00грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 105235,21грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При винесенні постанови апеляційний суд виходив з того, що обладнання, яке поставлялось за договором, є технічно складним, використовується на атомній електростанції і потребує ретельних випробувань з метою додержання ядерної безпеки, а також враховуючи ступінь виконання зобов'язання відповідачем, порушення позивачем строків авансової оплати, надмірний розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій, і оскільки затримка позивачем передоплати призвела до порушення строків поставки, апеляційний суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій підлягають частковому задоволенню, в загальний сумі 100000,00грн. із застосуванням ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України та п.3 ч.1 ст.83 ГПК України.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016, а рішення господарського суду м. Києва від 08.12.2015 залишити в силі.

У поясненнях на касаційну скаргу ТОВ "НВП "Промдезактивація" проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає постанову апеляційного суду законною і справедливою, просить залишити її в силі, а касаційну скаргу відхилити. При цьому зазначає, що фактично поставило продукції на суму більшу, ніж отримало передоплату, а отримана сума передоплати була використана на закупівлю комплектуючих. Очікуваний ТОВ "НВП "Промдезактивація" розмір прибутку від виконання Договору складав приблизно 400000,00 грн., а розмір заявлених штрафних санкцій 7015680,00грн. значно перевищує очікуваний прибуток, тому вважає законним і справедливим зменшення судом апеляційної інстанції санкцій за прострочення поставки продукції.

ТОВ "НВП "Промдезактивація" зазначає, що у справі №910/9209/13, позивачем у якій теж було ВП "Атомкомплект" ДП НАЕК "Енергоатом", судовим рішенням, залишеним в силі постановою Вищого господарського суду України від 12.05.2015, також було зменшено стягнення санкцій до 100000,00 грн. на підставі ст.233 ГК України, ч.3 ст.551 ЦК України.

У додаткових поясненнях до касаційної скарги державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" наголошує на процесуальних порушеннях апеляційного суду, який прийняв до розгляду не підписану заявником апеляційну скаргу, не розглянув клопотання про відстрочення сплати судового збору, а колегія суддів не заявила собі самовідвід.

Заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 13.12.2012р. між державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомпроектінжиніринг", як покупцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промдезактивація", як постачальником, укладено договір поставки №АК11468122993 (далі - Договір).

Вказаний Договір укладений відповідно до рішення Комітету з конкурсних торгів ВП "Атомпроектінжиніринг" ДП НАЕК "Енергоатом", оформленого протоколом засідання ККТ №63 від 13.11.2012р.

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, викладених у Договорі, поставити устаткування підіймальне та такелажне (установку дезактивації металу) для відокремленого підрозділу "Рівненська АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом", а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, прийняти і оплатити товар.

Найменування, одиниці виміру і загальна кількість товару, її номенклатура та ціна зазначена в "Специфікації на постачання "Устаткування підіймальне та такелажне (установка дезактивації металу)" Додаток №1, яка є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.1.3 Договору етапність виконання робіт згідно договору, визначається "Календарним планом реалізації договору" Додаток №2, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно із п.3.1 Договору ціна цього договору встановлена в національній валюті України і зазначена в Специфікації (додаток №1 до цього договору).

У пункті 3.2 Договору сторони домовились, що сума договору становить 27840000,00грн., в т.ч ПДВ - 4640000,00грн.

У Розділі IV Договору сторони домились щодо порядку розрахунків за договором, так п.4.1 Договору визначено, що покупець сплачує вартість товару за цінами, зазначеними в Специфікації (Додаток №1 до Договору), в національній валюті України шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку:

4.1.1 для постачання товару покупець перераховує перший аванс, що складає 1 000 000,00 грн. (один мільйон гривень, в т.ч, ІІДВ 166666,67грн.) в разі виконання постачальником умов п.4.2 Договору;

4.1.2 для постачання товару покупець через 3 (три) місяця після перерахування першого авансу по п.4.1.1 договору та оформлення акту приймання-передачі проектно-конструкторської документації перераховує другий аванс, що складає 12641600,00грн. (дванадцять мільйонів шістсот сорок одна тисяча шістсот гривень 00 коп., в т.ч. ПДВ - 2106933,33грн.) в разі виконання постачальником умов п.4.3 договору.

Відповідно до п.5.2 Договору, місце поставки товару: Україна, 30100, м. Кузнецовськ, Рівненська обл., склад вантажоотримувача; Рівненське відділення ВП "Складське господарство" ДП НАЕК "Енергоатом", а пунктом 5.3 Договору встановлено, що поставка товару здійснюється транспортом постачальника на умовах DDP склад вантажоодержувача згідно з ІНКОТЕРМС 2010.

Відповідно до п.5.14 Договору приймання товару оформлюється актом приймання-передачі товару, який оформлюється в трьох примірниках (два - для покупця, один - для постачальника). Покупець зобов'язаний належним чином оформити прийняття товару, у т.ч. підписати накладну, акт приймання-передачі, надати довіреність на отримання товару, пред'явити документ, що посвідчує особу, уповноважену на отримання товару, і передати оформлені покупцем документи постачальнику не пізніше ніж через 7 (сім) робочих дні з моменту поставки товару.

Пунктом 5.15 договору передбачено, що зобов'язання постачальника по поставці товару вважається виконаним з моменту поставки товару покупцю згідно п.п.5.1-5.14 Договору та за умови виконання положень "технічних вимог" Додаток №3 до Договору. Ризик випадкової втрати або пошкодження товару переходить до покупця з дня виконання постачальником своїх зобов'язань по поставці товару.

Відповідно до п.8.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та Договором.

Згідно із п.8.2 Договору, за порушення строку поставки товару за договором постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості не поставленої в строк товару за кожний день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленого товару. За прострочення поставки товару понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленого товару.

У Додатку №2 до Договору сторони визначили календарний план реалізації Договору поставки.

14.02.2013 ВП"Атомпроектінжиніринг" ДП НАЕК "Енергоатом" перерахувало відповідачу кошти в розмірі 1000000,00грн. платіжним дорученням №1976 від 14.02.2013р.

10.12.2013р. між державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" як покупцем, та ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Промдезактивація" укладено додаткову угоду №1 до договору №АК11468122993 від 13.12.2012р., відповідно до якої п.5.1 договору викладено в наступній редакції: поставка товару має бути здійснена постачальником у червні 2014 року за умови сплати авансу покупцем у розмірі 12641600,00грн. з ПДВ.

Пунктом 1 Додаткової угоди №1 сторони на момент підписання Угоди погодили наступне: замовлення на виготовлення продукції розміщене у виробництво; корегування термінів постачання установки дезактивації металу 1шт. пов'язано із затримкою першого авансового платежу, передбаченого Договором, лист погодження ВП "Рівненська АЕС" №041-23/ф-3524 від 11.10.2013р.

Також, Додатковою угодою №1 викладено в новій редакції п.11.1 Договору, а саме "11.1 Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2014 року".

Пунктом 3 Додаткової угоди №1 встановлено, що сторони домовились вважати такими, що втратили чинність п.п.4.1.2, 4.3 Договору, а також календарний план реалізації договору поставки (Додаток №2 до Договору).

Судами встановлено, що 23.12.2013 позивачем на виконання умов договору перераховано відповідачу кошти на загальну суму 12641600,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2628 від 23.12.2013 та №2631 від 23.12.2013.

Листом від 19.06.2014 №19/06/аг ТОВ "НВП "Промдезактивація" звернулося до ВП "Рівненська АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" з проханням підтвердити можливість переносу строку постачання установки дезактивації металу на ВП "Рівненська АЕС" з червня місяця 2014 року на вересень місяць 2014 року.

Листом №071-20/Ф-2589 від 27.06.2014р. ВП "Рівненська АЕС" повідомила відповідача про те, що не заперечує щодо перенесення термінів поставки дезактивації металу з червня 2014 року на вересень 2014 року. При цьому, звернула увагу на те, що виконання поставки після вересня 2014 року призведе до зриву виконання монтажних робіт по об'єкту КПРВ та збільшення показників запасів на кінець поточного року від передбачених.

17.03.2015р. між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду №2 до Договору, відповідно до якої сторони домовились, з урахуванням технічної можливості постачання товару поетапно, враховуючи лист постачальника №02/12/14122заг від 02.12.2014р. та лист ПА"Рівненська АЕС" №170/12401 від 22.12.2014р., здійснити поставку обладнання, яке входить до складу установки дезактивації металу (товару) поетапно (партіями). Також сторони домовились, що сума сплаченого авансу в розмірі 13641600,00грн. буде зарахована в рахунок повної оплати за товар, що буде поставлений в перший етап та в рахунок часткової оплати за товар за другим етапом згідно Додатку №1 до Угоди.

На виконання умов Договору відповідач поставив позивачу обладнання на загальну суму 17856000грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000002 від 08.04.2015р. на суму 1920000,00 грн. (акт приймання передачі ТМЦ №1-ВУ від 08.04.2015р.), видатковою накладною №РН-0000002 від 23.06.2015р. на суму 12072000,00грн. (акт приймання передачі ТМЦ №2-ВУ від 23.06.2015р.); №РН-0000001 від 07.04.2015р. на суму 3864000,00грн. (акт приймання передачі ТМЦ №ВУ-3 від 09.07.2015р.).

Судами встановлено, що у зв'язку порушенням строків поставки позивач 10.09.2015р. направив відповідачу претензію №6141, у якій просив перерахувати 7015680,00грн. штрафних санкцій (пені та штрафу, нарахованих за період з 01.10.2014 по 31.03.2015), яка залишена відповідачем без відповіді.

Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірні правовідносини виникли між сторонами на підставі договору поставки, який за правовою природою є господарським договором. Договір є укладеним, виконувався сторонами, вимоги позивача ґрунтуються на правах і зобов'язаннях сторін цього договору.

За змістом ст.ст.173, 174, 193, 202 ГК України, ст.ст.11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказами, наявними у матеріалах справи, підтверджується, що відповідачем поставлено товар з порушенням встановленого строку.

Відповідно до ст.ст.230, 232 ГК України, 549, 550, 551 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно із ч.2 ст.231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Умовами п.8.2 договору встановлено, що за порушення строку поставки товару за договором постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості не поставленої в строк продукції за кожний день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленого продукції. За прострочення поставки продукції понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленого товару.

Також, судами встановлено, що згідно висновків Верховного Суду України викладених, зокрема, в постанові від 27.04.2012р. у справі №06/5026/1052/2011, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст.61 Конституції України, оскільки згідно зі ст.549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст.230 ЦК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

На підставі зазначеного пункту Договору позивачем нараховані та заявлені до стягнення 7015680,00грн. штрафних санкцій, у тому числі: 5066880,00грн. пені та 1948800,00грн. за період прострочення поставки з 01.10.2014р. по 31.03.2015р.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для покладення на відповідача відповідальності в повному обсязі за порушення строків поставки.

З таким висновком не погодився суд апеляційної інстанції, який приймаючи оскаржувану постанову, виходив з того, що відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Також згідно із ст.233 ГК України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

При цьому, правила ч.3 ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що підставою для зменшення розміру неустойки судом має бути явна невідповідність розміру неустойки наслідкам порушення зобов'язання, під якою слід розуміти ступінь виконання зобов'язання боржником; причини невиконання та заходи, вжиті боржником для належного виконання; форма вини боржника та інші обставини, що заслуговують на увагу.

Судами встановлено, що сума договору становить 27840000,00грн., позивач сплатив відповідачу суму в розмірі 13641600,00грн., а відповідач поставив обладнання на загальну суму 17856000,00грн., що значно перевищує вартість оплаченого обладнання і визначає позивача як боржника.

З огляду на викладене та враховуючи фактичні обставини справи, те, що обладнання, яке поставлялось за договором, є технічно складним, використовується на атомній електростанції і потребує ретельних випробувань з метою додержання ядерної безпеки, а також враховуючи ступінь виконання зобов'язання відповідачем, порушення позивачем строків оплати, надмірний розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій, і оскільки затримка виконання зобов'язань позивачем з попередньої оплати призвела до порушення строків поставки, тому суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій підлягають частковому задоволенню, в загальний сумі 100000,00грн. з врахуванням права суду, передбаченого ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України та п.3 ч.1 ст.83 ГПК України.

Про можливість значного зменшення судом стягуваної пені і штрафу висловлена правова позиція Верховним судом України у Постанові від 03.12.2013 у справі №3-35гс13, яка у відповідності із приписами ст.111-28 ГПК може бути застосована судами у подібних правовідносинах.

Щодо посилань в касаційній скарзі та додаткових поясненнях до касаційної скарги державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі ВП "Атомкомплект" як на підставу скасування оскаржуваної постанови на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме ч.1 ст.97 ГПК України, оскільки прийнята до розгляду апеляційна скарга не була підписана апелянтом, то колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК підставою для скасування судового рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм процесуального права.

Проте судовий акт підлягає скасуванню лише за умови, якщо таке порушення призвело до прийняття неправильного судового рішення, а апеляційний суд діяв в межах встановлених норм матеріального права.

Скасування судового рішення має бути наслідком істотного порушення процесуальних прав сторін спору або інших учасників судового процесу, що потягло за собою неможливість встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи. Відповідне питання повинно вирішуватись у кожному конкретному випадку на підставі визначення кола обставин, що входять до предмета доказування у справі, та з урахуванням її матеріалів.

За таких підстав, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку про можливість залишення без змін постанови суду апеляційної інстанції, оскільки судом апеляційної інстанції досліджено всі обставини справи, вказане порушення норм процесуального права не вплинуло на прийняття апеляційним судом постанови в межах встановлених норм матеріального права, а саме ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України та п.3 ч.1 ст.83 ГПК України.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016р. у справі №910/25401/15 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя Т. Данилова

Судді М. Данилова

В. Корсак