Ухвала суду № 57783061, 18.05.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 травня 2016 року Справа № 920/1185/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Костенко Т.Ф.- головуючого,

Коробенко Г.П.,

Полянський А.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської радина постановуХарківського апеляційного господарського суду від 16.12.2015у справіГосподарського суду Сумської областіза позовом Прокурора Сумського району в інтересах держави в особі Сумської обласної державної адміністраціїдоКомунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради провитребування з незаконного володіння земельної ділянки

ВстановиВ:

Подана повторно касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Згідно із вимогами ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011р.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції від 03.09.2015) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Із касаційних скарг на рішення суду сплачується 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 21.12.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Разом з тим, п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на момент звернення із позовом, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачувався у розмірі 2 відсотка ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати.

Отже, у даному випадку при касаційному оскарженні постанови Харківського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2015 року у справі № 920/1185/15, враховуючи вартість спірного майна, сума судового збору складає 2 192,40 грн.

В той же час, до касаційної скарги додано платіжні доручення № 2097 від 30.12.2015 та № 35 від 17.03.2016 на загальну суму 1 653,60 грн., які не можуть вважатись належним доказом сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

При цьому клопотання заявника про відновлення пропущеного строку касаційного оскарження буде розглянуто після усунення зазначених недоліків та повторного звернення з касаційною скаргою в загальному порядку.

Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Шляхрембуд" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 у справі № 920/1185/15 повернути скаржнику.

Головуючий: Костенко Т.Ф.

Судді: Коробенко Г.П.

Полянський А.Г.