Ухвала суду № 57782917, 16.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2016 року м. Київ К/800/39536/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції у Сумській області Державної служби України

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.11.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013

у справі №2а-1870/6887/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Зодіак»

до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції у Сумській області Державної служби України

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26.11.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000142341 від 07.06.2012 та №0000122341 від 07.06.2012.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт № 286/22-005/21124657 від 21.05.2012.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.06.2012 № 0000142341, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 66104,00 грн., у т. ч. 44069,00 грн. за основним платежем та 22035,00 грн. штрафні (фінансові) санкції та № 0000122341, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 531131,00 грн., у т.ч. 436842,00 грн. за основним платежем та 94289,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Підставою для таких висновків стало твердження відповідача, що так як постачальники позивача: ТОВ «Різано-Трейд», ТОВ «Парітет Індустрія», ТОВ «Компанія Вайліс», ТОВ «ТВП Техномашпостач», ТОВ «Остін Трейд», ТОВ «Інвест Іновейшен Груп», ТОВ «Ліга Інтертрейд», ТОВ «Медео-Захід» в ланцюгу не виконують свої податкові зобов'язання зі сплати податку до бюджету з продажу товару, що дає підстави вважати нікчемними господарські операції, оскільки сам факт складання податкової та видаткової накладної не є підставою для підтвердження факту здійснення господарської операції з поставки товарів.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше, ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Частиною 2 зазначеного підпункту встановлено, що у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Нормами підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

При цьому, підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону, до складу валових витрат звітного періоду, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

У відповідності до пп.5.3.9 п. 5.3. ст.5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналогічні норми містить Податковий кодекс України.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Судами попередніх інстанцій встановлено між ТОВ «Інвест Інновейшн Груп» (Продавець) та ТОВ «ТВП «Зодіак» (Покупець) було укладено договір поставки №01/08/2010 від 01.08.2010 предметом якого було поставка дизельного палива, клею, крохмалю, соди та інше. В перевірений податковий період позивач від ТОВ «Інвест Інновейшн Груп» по зазначеній угоді отримав дизельне палива на загальну суму 138840,00 грн., в т.ч. ПДВ 23140,00 грн. та інші ТМЦ.

Виконання вказаної угоди, щодо поставки позивачу дизельного палива, ппідтверджують товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів Форми № 1-ТТН. Також продавцем на адресу позивача було виписано податкові та видаткові накладні.

Оплату дизельного палива та інших ТМЦ позивач здійснив в повному обсязі в безготівковому порядку, про свідчать платіжні доручення.

Також, у серпні 2011 року виникла необхідність провести ремонт автомобіля Renault реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ «ТВП «Зодіак», в зв'язку з чим 29.08.2011 водій ОСОБА_4 був направлений у відрядження до м. Кагарлик Київської області на вказаному автомобілі, метою відрядження було доставка гофропродукції на кондитерську фабрику «Лагода», а також на зворотному шляху ремонт автомобіля на станції технічного обслуговування в м. Бровари Київської області, зазначене підтверджується посвідченням відрядженого № 228, видане на підставі наказу № 161 від 25.08.2011, в якому вказана мета відрядження - доставка гофропродукції та ремонт автомобіля, з відмітками про прибуття в пункти призначення і вибування з них. Факт перевезення вантажу вказаним автомобілем у період 29.08.2011-31.08.2011 підтверджується подорожнім листом № 62. Технічне обслуговування та ремонт автомобілів на вказаній СТО здійснює фізична особа-підприємець ОСОБА_5. Надання послуг з ремонту автомобіля підтверджується актом надання послуг . Зазначені послуги в сумі 4200,00 грн., в т.ч. ПДВ 700,0 грн., повністю були оплачені позивачем та ФОП ОСОБА_5 було видано податкову накладну .

З метою здійснення вказаного ремонту автомобіля позивачем на підставі усного договору було придбано у ТОВ «Медео-Захід» запчастини. Підставою для оплати вартості запасних частин був рахунок-фактура на суму 8739,60 грн., яка була перерахована на рахунок ТОВ «Медео-Захід», що підтверджується платіжним дорученням, ТОВ «Медео-Захід» виписало видаткову накладну та податкову накладну на адресу ТОВ «ТВП «Зодіак».

Між позивачем (покупець) та ТОВ «Остін Трейд» (постачальник) укладено договір постачання від 01.07.2011№92, предметом якого є постачання товару (крохмалю кукурудзяного (технічного), ротаційних штанцформ, гофровалів профіль «В», картону К-Ім 150ф1050). П.4.1. зазначеного договору визначено, що доставка товару здійснюється силами та за рахунок покупця. На виконання вказаного договору у липні-листопаді 2011 року ТОВ «Остін Трейд» реалізувало ТОВ «ТВП «Зодіак» зазначені товари на загальну суму 561339,65 грн., в т.ч. ПДВ 93556,62 грн., про що складено відповідні видаткові та податкові накладні, доставка товарів здійснювалась власним транспортом позивача, що підтверджено товарно - транспортними накладними. Вказані товари були повністю оплачені позивачем в безготівковому порядку, про що свідчать платіжні доручення).

Між позивачем (покупець) та ТОВ «Ліга Інтертрейд» (постачальник) було укладено договір №4 від 04.01.2010, предметом якого є постачання картонно - паперової продукції. На виконання вказаного договору ТОВ «Ліга Інтертрейд» реалізував позивачу картону у червні 2010 року на загальну суму 69776,95 грн., в т. ч. ПДВ 11629,49 грн., про що складено відповідні видаткові та податкові накладні, доставка товару здійснювалась власним транспортом позивача, що підтверджується товарно - транспортними накладними. Вказаний товар був повністю оплачений позивачем в безготівковому порядку, про що свідчить виписка з банківського рахунку позивача.

Також, позивачем (покупець) було укладено договір поставки товару №28/06 від 28.07.2010 з ТОВ «Різано трейд» (постачальник), на виконання якого позивачем було придбано сировини (картону) у липні-серпні та жовтні 2010 року на загальну суму 1050753,53 грн., в т. ч. ПДВ - 175125,59 грн. ТОВ «Різано трейд» на адресу позивача виписано відповідні видаткові та податкові накладні, доставка товару здійснювалась власним транспортом позивача, про що складено товарно - транспортні накладні. Зазначений товар був повністю оплачений позивачем в безготівковому порядку, про що свідчать платіжні доручення .

Між позивачем (покупець) та ТОВ «Паритет індустрія» (постачальник) укладено договір поставки №01/12/2010 від 01.11.2010, на виконання вимог якого у липні-серпні та жовтні 2010 року позивачем було отримано сировини (картону, клею, соди) на загальну суму 664188,48 грн., в т. ч. ПДВ -110698,08 грн. Зазначені операції відображені у відповідних видаткових та податкових накладних, доставка товару здійснювалась власним транспортом позивача, що відображено в товарно - транспортних накладних. Вказаний товар був повністю оплачений позивачем про що свідчать платіжні доручення.

Позивачем (покупець) був укладений договір поставки з ТОВ «Компанія Вайліс» (постачальник) №21 від 22.12.2010, на виконання якого позивачем було отримано потягом січня - березня 2011 року товарів на загальну суму 1228983,11 грн., в т.ч. 204830,52 грн., про що видано видаткові та податкові накладні, доставка товару здійснювалась власним транспортом позивача, що відображено в товарно - транспортних накладних. Зазначений товар був повністю оплачений позивачем про що свідчать платіжні доручення

Також, позивачем (покупець) був укладений договір поставки з ТОВ «Торгово - промислова компанія «Техномашпостач» (постачальник) №39 від 31.03.2011, на підставі якого позивачем у квітні 2011 року було отримано сировини (папір для гофрування) на загальну суму 292241,70 грн., в т. ч. ПДВ 48706,86 грн.. Зазначені операції відображені у відповідних видаткових та податкових накладних, доставка здійснювалась власним транспортом позивача, що відображено в товарно - транспортних накладних. Вказаний товар був оплачений позивачем про що свідчать платіжні доручення.

Висновки щодо завідомої суперечності правочину інтересам держави та суспільства контролюючі органи можуть робити виключно в аспекті того, чи суперечить відповідний правочин фіскальним інтересам держави, забезпечення яких покладається на контролюючі органи. Наявність умислу та обставини щодо виконання угод, стосовно дійсності яких виник спір, сходять до предмету доказування в судовому процесі, зокрема, до таких доказів належить обвинувальний вирок, який набрав законної сили, що підтверджував би факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами суб'єктів господарської діяльності за наслідками виконання оспорюваних угод. Однак доказів постановлення вироків, які б містили в собі встановлені судом об'єктивні дані про нікчемність оспорюваної угоди відповідачем не надано.

Натомість наявність у позивача належно оформлених первинних документів на підтвердження понесених витрат та податкового кредиту, які були належним чином відображені ним у податковому обліку, відповідачем не спростовано, жодних свідчень того, що спірні договори та/або їх виконання спричинило заниження чи приховування об'єктів оподаткування у відповідних господарських операціях з боку їх учасників, судами не встановлено.

Позивач не може нести відповідальність як за несплату податків його контрагентом, так і за можливу недостовірність відомостей про нього, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності щодо такої.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.?

Платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначними доказами, однак такі докази на порушення вимог частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не представлено, реальність виконання господарських операцій, за якими позивачем сформовано валові витрати та податковий кредит, не спростовано.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права та постановив обґрунтоване рішення, підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції у Сумській області Державної служби України відхилити, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.11.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-239№ КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун