Ухвала суду № 57782831, 16.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2016 року м. Київ К/800/13914/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Теам 247»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.05.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013

у справі №2а-18761/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теам 247»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.05.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013, у задоволенні позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про задоволення позову, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена позапланова документальна невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Авитек Груп ЛТД» за період з 01.03.2011 по 30.06.2011, за результатами якої складено акт від 04.11.2011№ 435/23-304/37333901.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 803858,00 грн., в т.ч. по періодам: березень 2011 року - 210881,00 грн.; квітень 2011 року -190691,00 грн.; травень 2011 року -186320,00 грн.; червень 2011 року - 215966,00 грн.

Підставою для таких висновків стало твердження відповідача про фіктивності господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Авитек Груп ЛТД», який має ознаки фіктивного підприємства.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.11.2011 №0001202330, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 803859,00 грн., що складається: 803858,00 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається позивач у касаційній скарзі, та вважає, що судом повно встановлено обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1, п.198.3 ст.198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10 ст.201 цього Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для підтвердження наявності підстав для включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбані товари до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ «Авитек Груп ЛТД» було укладено договір №010211 від 01.02.2011 про надання послуг, відповідно до якого виконавець зобов'язується надати, а замовник оплатити належним чином надані послуги щодо підготовки продажу товарів, проведення проектів з мерчандайзингу, проведення рекламних акцій, підбору персоналу та інші послуги. Між згаданими підприємствами були укладені додатки до договору в кількості 47 штук за період з 01.02.2011 по 01.06.2011. ТОВ «Авитек Груп ЛТД» на адресу ТОВ «Теам 247» було виписано ряд податкових накладних.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, обґрунтовував свої висновки тим, що операції з ТОВ «Авитек Груп ЛТД» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадові особи ТОВ «Авитек Груп ЛТД» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Також, підтвердженням відсутності господарських зобов'язань є службова записка ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва від 31.05.2011 №6512/26-06/51, де повідомлено, що в ході відпрацювання підприємств «ймовірних податкових ям», опитано директора ТОВ «Авитек Груп ЛТД», громадянина ОСОБА_3, який дав пояснення, що не має відношення до ведення фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Наведені правові норми не дають підстави вважати податкові накладні первинними бухгалтерськими документами, тобто документами, які б могли підтверджувати фактичне придбання позивачем послуг у ТОВ «Авиатек Груп ЛТД».

Крім того, судами встановлено, що постановою Господарського суду Київської області від 09.11.2011 у справі №Б11/099-11 ТОВ «Авитек Груп ЛТД» визнано банкрутом та встановлено, що укладений договір про надання маркетингових послуг №11-02/11 згідно якого кредитор проводить маркетингові дослідження аналізу ринку РR - технологій та рекламних послуг був виконаний лише в односторонньому порядку, а саме кредитором, який виконав повністю взяті на себе зобов'язання. Платіжна вимога-доручення була повернута банком без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку ТОВ «Авитек Груп ЛТД».

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ «Авитек Груп ЛТД» за своєю юридичною адресою не знаходиться, про що державним реєстратором внесений відповідний запис.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Теам 247» відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.05.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-239№ КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун