Ухвала суду № 57782798, 17.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 травня 2016 року м. Київ К/800/13673/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва на ухвалу судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2016 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецжитлобуд» про стягнення заборгованості,

встановив :

Ухвалою судді Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2016 року позовну заяву залишено без руху на підставі частини третьої статті 106 КАС України у зв’язку з тим, що до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.

Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про звільнення від сплати судового збору та апеляційну скаргу позивача на ухвалу судді Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2016 року залишено без руху на підставі частини 6 статті 187 КАС України у зв’язку з тим, що до апеляційної скарги не додано документ про його сплату.

Судом встановлено, що в порушення вимог частини 6 статті 187 КАС України апелянтом при подачі апеляційної скарги не сплачено судовий збір, однак разом з апеляційною скаргою подано клопотання про звільнення від його сплати.

Відмовляючи у задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про звільнення від сплати судового збору та залишаючи апеляційну скаргу без руху з підстав його несплати, суд апеляційної інстанції виходив з того, що посилання позивача на відсутність коштів для сплати судового збору не є підставою для звільнення від його сплати відповідно до частини 1 статті 88 КАС України, за змістом якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. До того ж, статею 5 Закону України “Про судовий збір” пільги щодо сплати судового збору органами Пенсійного фонду України не передбачені.

Разом з тим, статтею 3 Закону України “Про судовий збір” визначено об’єкти справляння судового збору та статтею 4 цього Закону розміри ставок судового збору, відповідно до яких за подання апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору визначена у розмірі 1 мінімальної заробітної плати (підпункт 7 пункту 2 частини 2 цієї статті).

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Вимоги касаційної скарги мотивує тим, що відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та залишаючи апеляційну скаргу з цих підстав без руху, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що відповідно до частини 1 статті 73 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» використання коштів Пенсійного фонду на сплату судових витрат є нецільовим та суперечить чинному законодавству. Крім того, проігнорував вимоги частини першої статті 88 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва на ухвалу судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2016 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецжитлобуд» про стягнення заборгованості.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак