Ухвала суду № 57782332, 18.05.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 р.Справа № 816/244/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника відповідача Пасько Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2016р. по справі № 816/244/16

за позовом ОСОБА_2

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 (надалі по тексту позивач, ОСОБА_2.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі по тексту відповідач, Кременчуцька ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області), в якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.06.2015 № 10171, за платежем транспортний податок з фізичних осіб у сумі 25 000 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 17.06.2015 № 10171, яким ОСОБА_2 донараховано грошове зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб, 18011000, в сумі 25 000,00 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки BMW X5, з об'ємом двигуна понад 3000, реєстраційний номер НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 02.11.2012, 2012 року випуску, дата реєстрації - 17.01.2013, номер двигуна НОМЕР_1, номер кузову НОМЕР_4 /а.с.28, зворот/.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Приписи пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Податкового кодексу України відносять до місцевих податків податок на майно.

Відповідно до пп. 265.1.2. п. 265.1 ст. 265 ПК України податок на майно складається зокрема з транспортного податку.

Відповідно до п. 10.2 ст. 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (пп.12.3.1 п. 12.3 ст.12 ПК України).

Статтею 8 ПК України в Україні передбачено, що до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Отже, з аналізу наведених норм випливає, що транспортний податок, який відноситься до місцевих податків, встановлюється рішеннями сільських, селищних і міських рад в межах граничних розмірів ставок, визначених Податковим кодексом України.

01 січня 2015 року, набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 ПК України, було введено новий податок - транспортний податок.

Згідно п. 267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Висновки податкового органу про те, що у позивача у 2015 році виник обов'язок зі сплати транспортного податку у розмірі ставки передбаченої п. 267.4 ст. 267 ПК України, оскільки із набранням чинності вказаними положеннями ПК України 01.01.2015 року власники транспортних засобів віком до 5 років та об'ємом більше 3000 куб. см є платниками транспортного податку є помилковими, оскільки виходячи з приписів ст.ст. 8, 10 ПК України ставка транспортного податку лише визначається Податковим кодексом, а повноваження щодо її встановлення на території певних громад належать до відповідних сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до пп. 12.3.4 п. 12.3 ст.12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Пунктом 12.5 ст. 12 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Виходячи з аналізу вказаних норм колегія суддів зазначає, що рішення органу місцевого самоврядування про встановлення транспортного податку, яке прийнято та оприлюднено до 15 липня поточного року набирає чинності з наступного року.

Зазначені норми кореспондуються з принципом стабільності, на якому ґрунтується податкове законодавство, що проголошений у статті 4 Податкового кодексу України (підпункт 4.1.9 пункту 4.1). Відповідно до цього принципу зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.

Як вбачається з матеріалів справи рішення LV сесії міської ради VI скликання Кременчуцької міської ради Полтавської області від 30.01.2015 "Про затвердження Положення про механізм справляння та порядок сплати транспортного податку в м. Кременчуці", яким встановлений розмір транспортного податку у 2015 році, офіційно оприлюднене Кременчуцькою міською радою в газеті "Вісник Кременчука" від 05.02.2015 за № 6.

Пунктом 2.4 розділу ІІ додатка до Рішення LV сесії міської ради VI скликання Кременчуцької міської ради Полтавської області від 30.01.2015 "Положення про механізм справляння та порядок сплати транспортного податку в м. Кременчуці" встановлено ставку податку з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1. пункту 267.2. статті 267 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладені норми, колегія суддів зазначає, що оскільки рішення ради про встановлення транспортного податку прийнято у 2015 році та оприлюднено до 15 липня 2015 року, то виходячи з вимог п. 12.5 ст. 12 ПК України воно набирає чинності з 01.01.2016 року, а тому встановлені таким рішенням місцеві податки підлягають застосуванню не раніше наступного бюджетного періоду, тобто, не раніше 2016 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що, оскільки рішення LV сесії міської ради VI скликання Кременчуцької міської ради Полтавської області від 30.01.2015 прийнято та оприлюднено у 2015 році, то застосування його положень з метою оподаткування може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто, не раніше 2016 року.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що транспортний податок визначений та встановлений Верховною Радою України, а тому позивач у 2015 році є платником транспортного податку, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки п. 267.4 ст. 267 ПК України визначено ставку транспортного податку, проте момент застосування та сплати вказаного податку Податковий кодекс пов'язує із прийняттям та оприлюдненням відповідною радою рішення про безпосереднє встановлення вказаного податку, який підлягає сплаті до відповідного місцевого бюджету, та набуттям вказаним рішенням законної сили.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 року відстрочено Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 року по справі №816/244/16 до ухвалення апеляційним судом рішення у даній справі та відкрито апеляційне провадження.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору є скасування податкового повідомлення-рішення від 17.06.2015 № 10171, за платежем транспортний податок з фізичних осіб у сумі 25 000 грн.

Реалізація таких рішень податкового органу може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження таких рішень спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Виходячи із практики Європейського Суду з прав людини (рішення від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України"), вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Тобто, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача -суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

При цьому, майновими вимогами є будь-які вимоги суб'єктів права, що пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням, обміном, розподілом майна, у тому числі нерухомими та рухомими речами, грошами (грошовими коштами).

Тобто, предмет спору має майновий характер.

З 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674-VI).

Згідно з приписами пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Позов поданий 29.02.2016 року.

Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позову майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" станом на 01.01.2016 року мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1378 гривень.

Враховуючи, що 1 відсоток від 25000 грн. складає 250 грн., що є меншим ніж 0.4 розміру мінімальної заробітної плати, то при поданні позову підлягав сплаті судовий збір у розмірі 551,20 грн. (1378*0.4).

Таким чином, при поданні апеляційної скарги, з урахуванням 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, судовий збір підлягав сплаті у розмірі 606, 32 грн.

Оскільки, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016 року залишено без змін постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 р., то колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області судового збору у розмірі 606,32 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2016р. по справі № 816/244/16 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (39617, м. Кременчук, Полтавська область, вул. Красіна 76, код ЄДРПОУ 39617) судовий збір у розмірі 2273,70 грн (дві тисячі двісті сімдесят три гривні 70 копійок) до спеціального фонду Державного бюджету України - утримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 18.05.2016 р.