Ухвала суду № 57782297, 13.05.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2016 р.Справа № 820/42/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Бондаренко Я.В.

представника відповідача Бирка Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2016р. по справі № 820/42/16

за позовом Приватної фірми "АЛЬФА-УКРАЇНА ЛІЗИНГ"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватна фірма "АЛЬФА- УКРАЇНА ЛІЗИНГ" (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (надалі по тексту відповідач), в якому, з врахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної ДПІ ГУ ДФС у Харківській області за формою "В4" від 19.10.2015р. №0002382204 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3482,00 грн. та за формою "Р" №0002392204 від 19.10.2015р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 133416,00 (88944,00 грн. за основним платежем, 44472,00 грн. за штрафними санкціями).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2016 року адміністративний позов Приватної фірми "АЛЬФА- УКРАЇНА ЛІЗИНГ" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної ДПІ ГУ ДФС у Харківській області за формою "В4" від 19.10.2015р. №0002382204 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3482,00 грн. та за формою "Р" №0002392204 від 19.10.2015р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 133416,00 (88944,00 грн. за основним платежем, 44472,00 грн. за штрафними санкціями).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.03. 2016 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач Приватна фірма «Альфа-Україна Лізинг», код ЄДРПОУ - 31939825, зареєстровано як суб'єкт господарювання 08.04.2002 року, місцезнаходження юридичної особи: 62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, буд. 223, кім. 8-10.

За видами діяльності ПФ «Альфа-Україна Лізинг» зареєстровано: 46,90 Неспеціалізована оптова торгівля, 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах, 47.74 Роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах, 68.20 Надання а оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 73.11 Рекламні агентства, 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації, 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Відповідно до наявного в матеріалах справи свідоцтва №100320197, виданого Харківською об'єднаною ДПІ 02.02.2011 року, позивач з 18.12.2008 року є платником податку на додану вартість (а.с.36).

ПФ «Альфа-Україна Лізинг» має ліцензію Державної служби України з лікарських засобів серії АВ №579956, виданої 18.01.2012 року, на здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами з 27.12.2011 року.

Фахівцями контролюючого органу проведено позапланову документальну виїзну перевірку підприємства позивача, за результатами якої складено акт від 24.09.2015 року №234/20-23-22-01-05/31939825 «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ПФ «Альфа-Україна Лізинг» (код 31939825) з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Техно-спецальянс» (код 38381909) за період з 01.04.2015 року по 30.04.2015 року».

Відповідно до висновків акту від 24.09.2015 року №234/20-23-22-01-05/31939825 податковим органом встановлено порушення підприємством позивача п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість у сумі 92426 грн, у тому числі у квітні 2015 року - 92426 грн.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем винесено рішення за формою "В4" від 19.10.2015р. №0002382204 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3482,00 грн. та за формою "Р" №0002392204 від 19.10.2015р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 133416,00 (88944,00 грн. за основним платежем, 44472,00 грн. за штрафними санкціями).

Позивач, ПФ "Альфа-Україна Лізинг", не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями від 19.10.2015 р. за №0002382204 та №0002392204 скористався правом на оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, шляхом подання до контролюючого органу вищого рівня скарги.

За результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 19.10.2015 р. за №0002382204 та №0002392204 Державною фіскальною службою України було прийнято рішення про результати розгляду скарги № 27295/6/99-99-10-01-04-25 від 21.12.2015 року, яким скаргу платника податків було залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 19.10.2015 р. за №0002382204 та №0002392204 - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача ґрунтуються на висновках податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість за квітень 2015 року у результаті завищення податкового кредиту за квітень 2015 р. у розмірі 92426 грн за господарськими операціями з ТОВ «Техно-спецальянс», реальність яких документально не підтверджена.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, видана платником податку.

Між тим, колегія суддів зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

ПФ «Альфа-Україна Лізинг» укладено договір позички від 02.03.2015 року з ТОВ «КАПРІ-2000», відповідно до умов якого позичкодавець (ТОВ «КАПРІ-2000») передає, а користувач (ПФ «Альфа-Україна Лізинг») приймає в безоплатне користування нежитлові приміщення першого поверху з №-2 по №1-7 в літері А-9, що розташовані за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 398, приміщення 170, загальною площею - 74,9 кв. м (а.с. 85-86).

На виконання зазначеного договору сторонами підписано акт приймання-передачі приміщення від 03.03.2015 року за договором позички від 02.03.2015 року (а.с. 87).

Крім того, ПФ «Альфа-Україна Лізінг» укладено договір оренди нерухомого майна №01/04/2015 від 01.04.2015 року з ТОВ «КАПРІ-2000», відповідно до умов якого орендодавець (ТОВ «КАПРІ-2000») передає орендарю (ПФ «Альфа-Україна Лізінг») для платного користування протягом строку, визначеного цим договором, приміщення, а орендар зобов'язується користуватися цим приміщенням відповідно до умов цього договору , і оплачувати таке користування відповідно до умов та в порядку встановлених цим договором, а після закінчення строку користування повернути його в тому ж стані, в якому орендар його отримав, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Пунктом 1.2 сторонами визначено, що приміщення яке є предметом цього договору - є нежитлові приміщення 1-го поверху з №1-2 по №1-7 в літері А-9, які знаходяться за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 398, приміщення 170 (а.с. 78- 83).

На виконання зазначеного договору сторонами підписано акт приймання-передачі приміщення від 01.04.2015 року за договором оренди нерухомого майна №01/04/2015 від 01.04.2015 року (а.с. 84).

ПФ «Альфа-Україна Лізинг» у перевіряємий період мало господарські взаємовідносини з контрагентом ТОВ «Техно-спецальянс» (код ЄДРПОУ- 38381909).

Як вбачається з матеріалів справи, між ПФ «Альфа -Україна Лізинг» (замовник) та ТОВ «Техно-спецальянс» ( підрядник) укладено договір підряду №2 від 02.03.2015 року (а.с. 48-53).

Відповідно до умов договору підряду №2 від 02.03.2015 року підрядник зобов'язується виконати ремонтно-будівельні роботи на об'єкті (згідно договірної ціни, що затверджено сторонами), який розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Шевченко, б. 398 (надалі - роботи), а також зобов'язується передати виконані роботи (результат виконаних робіт) замовнику у встановлений цим договором термін (строк). Підрядник зобов'язується усувати виявлені недоліки робіт протягом встановленого договором терміну (строку). Конкретний перелік робіт та вимоги до їх виконання визначено сторонами у Технічному завданні №2, що є додатком №1 до дійсного договору.

Пунктом 1.2 договору сторонами визначено, що замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт) для виконання робіт підрядника, забезпечити фінансування робіт, прийняти вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим договором.

Розділом 4 договору сторонами визначено вартість робіт та порядок розрахунків, а саме: загальна вартість робіт згідно договірної ціни становить 554553,26 грн, з включенням ПДВ 92425,54 грн.

На виконання договору підряду №2 від 02.03.2015 року сторонами визначено етапи та строки виконання ремонтних робіт, а також підписано технічне завдання №2 від 02.03.2015 року (а.с. 54-55).

На підтвердження фактичного виконання сторонами умов вказаного договору позивачем надано довідку про договірну ціну, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт, податкову накладну, платіжні доручення.

З наданих позивачем документів вбачається, що підрядні роботи виконувались за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 398, приміщення 170, яке було орендоване позивачем задля здійснення в ньому господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Посилання податкового органу в апеляційній скарзі на наявність станом на 30.04.2015 рок заборгованості по взаєморозрахункам між позивачем та ТОВ «Техно-спецальянс», що, на думку податкового органу, свідчить про нереальність спірних господарських операцій, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки у договорі від 02.03.2015 року № 2 визначено порядок та строки здійснення розрахунків, а саме пунктом 4.3 договору визначено, що замовник перераховує на поточний рахунок підрядника повну сплату у розмірі вказаному у п. 4.1 (554553, 26 грн) протягом 180 календарних днів після виконання підрядником робіт. Як вбачається з наявних у матеріалах справи платіжних доручень позивач в повній мірі розрахувався з ТОВ «Техно-спецальянс» за підрядні роботи.

Отже, матеріалами справи підтверджено реальність господарських операцій з придбання у ТОВ «Техно-спецальянс» підрядних робіт.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит за спірними господарськими операціями з придбання у ТОВ «Техно-спецальянс» підрядних робіт.

Колегія суддів також зазначає, що порушення, на думку відповідача, порядку здійснення господарської діяльності контрагентом позивача не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Такі висновки також узгоджуються із практикою Європейського суду з прав людини.

Згідно приписів ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Отже, позивач не може нести наслідків невиконання контрагентом його зобов'язань.

Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Посилання податкового органу в апеляційній скарзі на неможливість надання ТОВ «Техно-спецальянс» підрядних робіт позивачу, оскільки у ТОВ «Техно-спецальянс» відсутні трудові ресурси для їх виконання, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки для позивача визначальним є отримання вказаних робіт, а контрагент позивача для їх виконання міг укласти договори субпідряду з іншими контрагентами по наданню вказаних робіт позивачу.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що доводи посадових осіб податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту за квітень 2015 року на загальну суму 92425,54 грн є необґрунтованими.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2016р. по справі № 820/42/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 18.05.2016 р.