Ухвала суду № 57782214, 18.05.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/106/16

Категорія: 3.1.3 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Крусяна А.В.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Херсонського прикордонного загону, Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до Херсонського прикордонного загону, Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому, з урахуванням уточнень до позову, просить визнати протиправними дії працівників Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України та Херсонського прикордонного загону, які полягають у не пропуску через контрольні пункти в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, що знаходяться на адміністративній межі Херсонської області та Автономної Республіки Крим, транспортних засобів на підставі того, що в свідоцтвах про їх реєстрацію вказано здатність здійснювати вантажні та/або вантажопасажирські перевезення, а також пасажирських автобусів, мікроавтобусів, на підставі того, що в них більше 8 посадочних місць.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.12.2015 року на контрольному пункті в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї «Каланчак», що знаходиться на адміністративній межі Херсонської області та Автономної Республіки Крим, працівниками Державної прикордонної служби України позивачу було відмовлено у пропуску на територію Херсонської області, оскільки перетин адміністративної межі Херсонської області та Автономної Республіки Крим дозволено пасажирським транспортним засобам з дозволеною кількістю сидячих місць не більше 8 (восьми), а в транспорті, на якому пересувався ОСОБА_2 кількість сидячих місць 9 (дев'ять).

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав викладених в позовній заяві. Просили позов задовольнити.

Представник відповідача - Херсонського прикордонного загону в судовому засіданні проти позову заперечив. Просив в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача - Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов. Вважає його безпідставним та необґрунтованим. Просив в задоволенні позову відмовити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою на вказану постанову, просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що 30.12.2015 року на контрольному пункті в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї «Каланчак», що знаходиться на адміністративній межі Херсонської області та Автономної Республіки Крим, працівниками Державної прикордонної служби України позивачу було відмовлено у пропуску на територію Херсонської області, оскільки перетин адміністративної межі Херсонської області та Автономної Республіки Крим дозволено пасажирським транспортним засобам з дозволеною кількістю сидячих місць не більше 8 (восьми), а в транспорті, на якому пересувався ОСОБА_2 кількість сидячих місць 9 (дев'ять).

Також, позивач отримав від Херсонського прикордонного загону письмову відповідь від 13.01.2016 року №23/Б-2, в якій зазначено, що заборона ОСОБА_2 перетинати адмінмежу Херсонської області та Автономної Республіки Крим є законною посилаючись на наступне: «Відповідно до вимог розпорядження Адміністрації держприкордонної служби від 24.11.2015 року №Т/23-11034 «Про прийняття рішення Кабміном», розпорядження Адміністрації Держприкордонної служби від 22.01.2015 року №Т/23-393 «Про здійснення пропуску» та розпорядження АзЧРУ від 07.12.2015 року №Т/23-5488 «Про здійснення пропуску», пропуск через адміністративну межу Херсонської області з ТОТУ АР Крим в КПВВ для автомобільного сполучення транспортних засобів, в свідоцтвах про реєстрацію яких вказано здатність здійснювати вантажні та вантажопасажирські перевезення, до особливого розпорядження тимчасово припинено.

Пропуск вантажних та вантажопасажирських автомобілів, які зареєстровані на території АРК та повертаються з материкової частини України, а також вантажні та вантажопасажирські автомобілі, зареєстровані на території материкової частини України, які повертаються з АРК, здійснюється без вантажу за окремими рішеннями начальників органів охорони державного кордону за погодженням з начальником регіонального управління (першим заступником - начальником штабу регіонального управління).

Пропуск через адміністративну межу Херсонської області з ТОТУ АР Крим в КПВВ для автомобільного сполучення пасажирських автобусів (мікроавтобусів, в яких більше 8 посадочних місць) з 24:00 год. 21.01.2015 року і до особливого розпорядження заборонено. Пасажирські автобуси (мікроавтобуси, в яких більше 8 посадочних міць) які зареєстровані на території АР Крим та повертаються з материкової частини України, а також, пасажирські автобуси (мікроавтобуси в яких більше 8 посадочних місць), зареєстровані на території материкової частини України, які повертаються з АР Крим, пропуск здійснюється без пасажирів».

Отже, свої дії відповідач обґрунтував посиланням на розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби від 24.11.2015 року №Т/23-11034 «Про прийняття рішення Кабінетом Міністрів України», розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби від 22.01.2015 року №Т/23-393 «Про здійснення пропуску» та розпорядження Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 07.12.2015 року №Т/23-5488 «Про здійснення пропуску».

Не погоджуючись з відмовою Херсонського прикордонного загону у пропуску на територію Херсонської області, позивач звернувся до суду. З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2015 року прийнято рішення - Протокол №129 від 23.11.2015 року, відповідно до якого на персонал Держприкордонної служби України покладаються завдання невідкладно вжити заходів щодо тимчасового припинення вантажного транспортного сполучення на адміністративному кордоні між Україною та АР Крим.

На виконання даного рішення Кабінету Міністрів України від 23.11.2015 року, Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видано розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби від 24.11.2015 року №Т/23-11034 «Про прийняття рішення Кабміном», а саме: «…продовжено виконання завдань щодо не пропуску через адміністративний кордон з АР Крим залізничного транспорту, вантажних автомобілів, автобусів та мікроавтобусів…», та розпорядження від 22.01.2015 року №Т/23-393 «Про здійснення пропуску» відповідно до яких, зокрема, в частини, що стосується позову, було тимчасово припинено до особливого розпорядження пропуск через адміністративну межу Херсонської області з ТОТУ АР Крим в контрольних пунктах в'їзду і виїзду для автомобільного сполучення пасажирських автобусів (мікроавтобусів, в яких більше 8 посадочних місць) з 24:00 год. 22.01.2015 року і до особливого розпорядження заборонено. Пасажирські автобуси (мікроавтобуси, в яких більше 8 посадочних місць), які зареєстровані на території АР Крим та повертаються з материкової частини України, а також, пасажирські автобуси (мікроавтобуси, в яких більше 8 посадочних місць), зареєстровані на території материкової частини України, які повертаються з АР Крим, пропуск здійснюється без пасажирів».

На виконання вищезазначених розпоряджень, аналогічне за змістом видано розпорядження Азово-Чорноморського регіонального управління від 07.12.2015 року №Т/23-5488 «Про здійснення пропуску», а саме: «Про здійснення пропуску» пропуск через адміністративну межу Херсонської області з ТОТУ АР Крим в КПВВ для автомобільного сполучення транспортних засобів, в свідоцтвах про реєстрацію яких вказано здатність здійснювати вантажні та вантажопасажирські перевезення, до особливого розпорядження тимчасово припинено.

Пропуск вантажних та вантажопасажирських автомобілів, які зареєстровані на території АРК та повертаються з материкової частини України, а також вантажні та вантажопасажирські автомобілі, зареєстровані на території материкової частини України, які повертаються з АРК, здійснюються без вантажу (в окремих випадках)».

Як вірно було встановлено в судовому засіданні суду першої інстанції, вищезазначені накази в установленому порядку протиправними не визнані, позивач дані накази не оскаржував.

Відповідно до вимог п.3 Положення про орган охорони державного кордону Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 15.02.2005 року №116, зареєстрованого у Міністерстві Юстиції України від 11.03.2005 року за №294/10574 визначено, що у своїй діяльності орган охорони державного кордону керується Конституцією і Законами України «Про Державну прикордонну службу України», «Про державний кордон України» , іншими законами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами з прикордонних питань, директивами і наказами Адміністрації Держприкордонслужби України, наказами регіонального управління, якому він підпорядкований, а також, Положенням про орган охорони державного кордону Державної прикордонної служби України.

Отже, на підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії відповідача щодо відмови у пропуску на територію Херсонської області ОСОБА_2, на транспорті якому він пересувався, є правомірними.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби України №Т/23-811 від 08.02.2016 року визначено, що розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби України від 22.01.2015 року №Т/23-393 вважається таким, що втратило чинність.

Таким чином, розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби України, яке слугувало однією з основних підстав для не пропуску транспортного засобу втратило чинність. Зараз вантажні та вантажопасажирські перевезення відновлені. Транспортний засіб Ford Transit АК №4662СК, під керуванням позивача може перетинати адміністративну межу безперешкодно з дотриманням визначених законодавством процедур митного і прикордонного контролю.

Даний факт безперешкодного перетину на сьогодення через адміністративну межу Херсонської області з ТОТУ АР Крим, було підтверджено в судовому засіданні суду першої інстанції і ОСОБА_2

Отже, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідачі, які є суб'єктами владних повноважень, свою позицію суду доказали та обґрунтували її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 19.05.2016 року.

Головуючий: О.В. Джабурія

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: А.В. Крусян