Ухвала суду № 57782184, 18.05.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/3740/15-а

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Крусяна А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 січня 2016 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимогу про сплату боргу,

ВСТАНОВИВ :

До Херсонського окружного адміністративного суду звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.10.2015 року №0008121702, рішення про застосування штрафних санкцій від 24.09.2015 року №0007181702 та вимогу про сплату боргу від 24.09.2015 року №Ф-0007171702.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов. Вважає прийняті контролюючим органом оскаржувані податкові повідомлення-рішення, вимогу про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій правомірними та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15 січня 2016 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 15.10.2015 року №0008121702, яким ФОП ОСОБА_2 визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 68 427,38 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 54 741,90 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 13 685,48 грн. Скасовано рішення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 24.09.2015 року №0007181702, яким до ФОП ОСОБА_2 застосовано штрафні санкції за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 359,25 грн. Скасовано вимогу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 24.09.2015 року №Ф-0007171702, якою ФОП ОСОБА_2 зобов'язано сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 7184,98 грн. Стягнуто з Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (іден. код НОМЕР_1) сплачений ним судовий збір в сумі 759, 72 грн. (Сімсот п'ятдесят дев'ять гривень 72 коп.) шляхом безспірного списання.

Не погодившись з таким рішенням Новокаховська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області звернулася до суду з апеляційною скаргою на зазначену постанову. Апелянт просить скасувати постанову суду та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Судова колегія встановила, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зареєстрований Новокаховським міським управлінням юстиції Херсонської області 19.02.2015 р. за №25010000000010010. На податковий облік взято в Новокаховській ОДПІ як платника податків 20.02.2015 р. №210215023405. Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців основним видом діяльності ФОП ОСОБА_2за КВЕД є: 46.19 - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.

Також, судова колегія встановила, що у період з 14.09.2015 р. по 16.09.2015 р. відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 р. по 23.02.2015 р.

За результатами даної перевірки складено акт від 23.09.2015 року №420/172/НОМЕР_1 (далі - акт).

З наведеного вище акта перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення:

- п. 177.2 ст. 177, п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності нарахування та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 54741,90 грн;

- п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого допущено порушення вимог правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в періоді що перевірявся на загальну суму 7184,98 грн.;

Підставою для встановлення таких порушень слугувало те, що перевіркою неможливо підтвердити витрати, пов'язані з господарською діяльністю позивача у грудні 2014 р. на загальну суму 328650,00 грн.

На підставі вищенаведеного акта перевірки позивача, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення податкове повідомлення - рішення від 15.10.2015 р. №0008121702, яким ФОП ОСОБА_2 визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 68427,38 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 54741,90 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 13685,48 грн.

Також, відповідачем винесено Вимогу від 24.09.2015 р. №Ф-0007171702, якою ФОП ОСОБА_2 зобов'язано сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 7184,98 грн.

Крім цього, відповідачем прийнято Рішення від 24.09.2015 р. №0007181702, яким до ФОП ОСОБА_2 застосовано штрафні санкції за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 359,25 грн.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що у зазначеному періоді ФОП ОСОБА_2 в декларації з податку на доходи відображено взаємовідносини з ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4, які відповідно до умов договорів купівлі - продажу здійснювали продаж на користь позивача продуктів харчування.

На підтвердження факту укладення правочинів з постачання продуктів харчування надано наступні докази, а саме: договір купівлі - продажу №1/12 від 01.12.2014 р.; копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копія витягу з реєстру платників єдиного податку, копії накладних б/н від 23.12.2014 р., 25.12.2014 р., №11957 від 22.12.2014 р., №1/313 від 13.12.2014 р., №86743 від 15.12.2014 р., №1958 від 15.12.2014 р., №86785 від 16.12.2014 р., №1/112 від 25.12.2014 р., №11003 від 12.12.2014 р., №1097 від 10.12.2014 р., №1908 від10.12.2014 р., №11423 від 15.12.2014 р., копії квитанцій від 23.12.2014 р., 25.12.2014 р., 22.12.2014 р., від 13.12.2014 р., 15.12.2014 р., 16.12.2014 р., 12.12.2014 р., 10.12.2014 р., (а.с. 48- 61); договір купівлі - продажу №1/12 від 01.12.2014 р., копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копія витягу з реєстру платників єдиного податку, копії накладних № 92738 від 18.12.2014 р., №92587 від 17.12.2014 р., №92320 від 15.12.2014 р., №168 від 16.12.2014 р., №11965 від 22.12.2014 р., №б/н від 22.12.2014 р., №б/н від 16.12.2014 р., б/н від 15.12.2014 р., №92319 від 15.12.2014 р., №67 від 12.12.2014 р., №92068 від 12.12.2014 р., №64866 від 16.12.2014 р., № 92069 від 12.12.2014 р., №610187 від 15.12.2014 р., № 3996 від 15.12.2012 р., №3942 від 12.12.2014 р., №1756 від 11.12.2014 р., №б/н від 11.12.2014 р., №91756 від 10.12.2014 р., №91760 від 10.12.2014 р., №92053 від 10.12.2014 р., №93193 від 22.12.2014 р., №249203 від 15.12.2014 р., №249200 від 15.12.2014 р., №0613040 від 15.12.2014 р., №1 від 22.12.2014 р., №249201 від 16.12.2014 р., №77072 від 16.12.2014 р.,копії квитанцій до прибуткових касових від 18.12.2014 р., від 17.12.2014 р., від 15.12.2014 р., від 16.12.2014 р., від 22.12.2014 р., від 12.12.2014 р., від 11.12.2014 р., від 10.12.2014 р. (а.с. 62- 92 ).

Оплата товару провадилася в готівковому порядку, що підтверджується вищезазначеними квитанціями до прибуткових касових ордерів.

В подальшому, продукти харчування, що були придбані позивачем у ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4, були реалізовані Комунальному закладу Херсонської обласної ради «Каїрський психоневрологічний будинок - інтернат», що підтверджується наданими суду доказами, а саме: договори купівлі - продажу від №95 від 04.12.2014 р., №97 від 15.12.2014 р., №101 від 16.12.2014 р., №102 від 22.12.2014 р., №108 від 25.12.2014 р.; копії накладних на відпуск товару №10 від 25.12.2014 р., №9 від 22.12.2014 р., №7 від 16.12.2014 р., №8 від 16.12.2014 р., №5 від 16.12.2014 р., №6 від 16.12.2014 р., №4 від 15.12.2014 р., №3від 12.12.2014р., №2 від 11.12.2014 р., №1 від 10.12.2014 р. (а.с. 32-41).

Оплата товару провадилася у безготівковому порядку, що підтверджується копіями виписок банку. (а.с. 42-47).

Відповідно до ст. 177 Податкового кодексу України, позивачем щоденно на підставі зазначених первинних документів здійснювалися записи про господарські операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді у Книзі обліку доходів і витрат. (а.с. 29-31).

Ведення Книги обліку доходів та витрат, здійснювалося для забезпечення обліку господарських операцій платником податків, а також обліку доходів та витрат по операціям, який в свою чергу здійснюється на підставі первинних бухгалтерських документів.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вище переліченими документами, повністю підтверджується реальне виконання правочинів з купівлі - продажу продуктів, що слугувало підставою для відображення ФОП ОСОБА_2 зазначених господарських операцій у декларації за 2014 р.

Підпункт 177.2 статті 177 Податкового кодексу України встановив, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

За приписами пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 статті 178 Податкового кодексу України, оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Податковим кодексом України та іншими нормативно - правовими актами України не надано вичерпний перелік витрат, які включаються до складу валових, а тому єдиним критерієм при визначенні витрат, що зменшують дохід для визначення об'єкта оподаткування, є їх належність та необхідність для провадження діяльності.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй діяльності з урахуванням визначених у п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України обмежень.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції вірно вважає, що документально підтверджені витрати позивача, оскільки вони прямо пов'язані зі здійсненням його діяльності, а не ознайомлення податкового органу з документами не є підставою для визначення платнику податків грошового зобов'язання.

Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки суди дійшли до висновку про протиправність встановлення ФОП ОСОБА_2 заниження податку з доходів фізичних осіб в сумі 54741,90 грн., то відповідно зобов'язання позивача сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 7184,98 грн. та застосування до нього штрафної санкції за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 359,25 грн. є безпідставними.

Тому податкове повідомлення-рішення від 15.10.2015 р. №0008121702, рішення про застосування штрафних санкцій від 24.09.2015 р. №0007181702 та вимогу про сплату боргу від 24.09.2015 р. №Ф-0007171702, прийняті відповідачем безпідставно та підлягають скасуванню.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 січня 2016 року без змін.

Стягнути з Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області судовий збір за подачу апеляційної скарги до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір у розмірі 835 (вісімсот тридцять п'ять) грн. 69 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: Н.В.Вербицька

Суддя: А.В.Крусян