Ухвала суду № 57782163, 18.05.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/5207/15

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,

за участю секретаря Сємак О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, діючої від свого імені та від імені малолітніх дітей ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа-ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

31.08.2015 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України (надалі - ДАБІ України) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, діючої від свого імені та від імені малолітніх дітей ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа: ОСОБА_2 про зобов'язання привести у первісний стан реконструйовану квартиру АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.02.2015 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (надалі - Департамент ДАБІ в Одеській області) проведено позапланову перевірку за адресою: АДРЕСА_1, м. Одеса, в ході якої встановлено, що замовниками будівництва - відповідачами у справі, подана до Департаменту декларація про готовність об'єкта до експлуатації №400/14 від 30 жовтня 2014 року, зареєстрована за № ОД 142143040087 від 31 жовтня 2014 року. При цьому виконання будівельних робіт за вказаною адресою проводилося з розширенням загальної площі квартири за рахунок прибудови, що потребує права власності або користування земельною ділянкою та видачу містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, що свідчить про проведення прибудови з порушенням чинного законодавства.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2015 року адміністративний позов задоволений; зобов'язано відповідачів привести у первісний стан реконструйовану квартиру АДРЕСА_1

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідачі подали апеляційну скаргу, в якій просять постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі мешкають за адресою АДРЕСА_3.

З 03.10.2007р. по 10.03.2014р. ними була проведена перебудова до зазначеної квартири, після чого 30.10.2014р. подана декларація про готовність об'єкта до експлуатації - реконструкція квартири АДРЕСА_1, ДК 018-2000 1122.1, категорія складності ІІ, зареєстрована Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області 31.10.2014р. /а.с.24-29/

24.12.2014р. Департамент ДАБІ в Одеській області звернувся з запитом до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо надання інформації про видачу управлінням містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4. На вказаний запит отримано відповідь, що виходом за вказаною адресою при візуальному огляді встановлено, що проведені роботи по реконструкції квартири з надбудовою другого поверху та добудови. /а.с.86/

На підставі звернення ОСОБА_2 від 12.01.2015 р. до Адміністрації Президента України, яке надійшло до ДАБІ України за № 40-453-К від 09.02.2015 р., проведено позапланову перевірку дотримання ОСОБА_4 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил з реконструкції квартири без зміни геометричних розмірів за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складений акт від 16 лютого 2015 року. /а.с.10-12/

Перевіркою встановлено порушення ч.10 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки будівництво проводено без розроблення та затвердження належним чином проектної документації та документів, які б посвідчували право власності або користування земельною ділянкою, отже є самочинним.

У декларації ОД №142143040087 від 31.10.2014 р. відповідачами зазначено, що реконструкція квартири здійснена без зміни геометричних розмірів, однак виїздом на місце оглядово встановлено, що будівельні роботи з реконструкції квартири проведені зі зміною попередніх геометричних розмірів, а саме: на земельній ділянці прибудинкової території загального користування зведено двоповерховий житловий будинок, який безпосередньо з'єднаний з вищевказаною квартирою та одноповерхове нежитлове приміщення санвузла. Загальна площа реконструйованого об'єкту 90,7кв.м., тоді як до реконструкції площа квартири складала 35кв.м. Під час перевірки замовниками будівництва не було пред'явлено проектної документації, правовстановчі документи на земельну ділянку та дозвіл на проведення будівельних робіт.

16.02.2015 року за результатами перевірки складений протокол про адміністративне правопорушення, /а.с.13-16/ виданий припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 16.02.2015р., /а.с.17-18/ яким вимагалося усунути виявлені порушення до 16.05.2015р. Зазначені документи були складені у присутності ОСОБА_4, проте остання відмовилась від їх отримання, у зв'язку із чим останні направлені на її адресу поштою.

Також постановою від 27.02.2015р. №133 ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.12 ст.96 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8500грн. /а.с.20-22/

Крім того, наказом Департаменту ДАБІ в Одеській області від 20.02.2015 року № 9 «СК» скасовано реєстрацію декларації № ОД 142143040087 від 31.10.2014 р. /а.с.96-97/

Департаментом ДАБІ в Одеській області на підставі направлення на здійснення позапланової перевірки від 18.05.2015р. №1490 була проведена перевірка реконструкції квартири АДРЕСА_1. За результатами перевірки складений акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.05.2015р., яким встановлено, що замовником будівництва ОСОБА_4 не виконано вимоги вищевказаного припису, чим порушено п.14 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» № 553 від 23.05.2011р. /а.с.32-33/

25.05.2015р. щодо ОСОБА_4 складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 188-42 КУпАП. /а.с.34-36/

25.05.2015р. Департаментом ДАБІ в Одеській області винесений припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано ОСОБА_4 усунути виявлені порушення в місячний термін до 25.06.2015р. /а.с.37-38/

02.06.2015р. Департаментом ДАБІ в Одеській області винесена постанова №311 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_4 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП та неї накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800грн. /а.с.39-40/

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог виходячи з наступного.

Відносини у сфері містобудування, містобудівної, архітектурної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про Генеральну схему планування території України», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», «Про землеустрій», іншими нормативно-правовими актами.

Однією з функцій управління у сфері містобудівної діяльності є контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.

Згідно ст.10 Закону України "Про архітектурну діяльність", для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Згідно ч.ч.1,2 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію (ч.4 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

З наведеного вбачається що відповідач наділений повноваженнями здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль, а також видавати відповідні приписи та постанови.

Єдиним документом, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності є Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553.

Відповідно до п.2 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Згідно п.5 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених Порядком (п.16 Порядку).

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (п.17 Порядку).

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (п.20 Порядку).

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф (п.22 Порядку).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Статтею 3 зазначеного вище Закону визначено, що справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю мають право його та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 р. № 244.

Відповідно до п.2,4 зазначеного Порядку справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис.

Згідно п.6,7 Порядку, питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників суб'єкта містобудування, експертів, інших причетних до неї осіб.

Рішення про накладення штрафу оформлюється постановою про накладення на суб'єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку. У постанові зазначається розмір штрафу.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» - при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування. З дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» - будівництво (реконструкція) об`єкту здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації. Державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів.

Згідно з ч.1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Відповідно до ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

Відповідно до ч.1 ст. 39 цього ж Закону - прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

У відповідності до п.8 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень вимог законодавства.

У разі невиконання припису про приведення будинку у первинний стан або знесення самовільно побудованих споруд, відповідно до положень ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудовник зобов'язується виконати припис за відповідним рішенням суду, в тому числі шляхом знесення відповідно до положень ч.7 ст.376 ЦК України.

Відповідно до частини першої ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно ч.7 ст.376 Цивільного кодексу України - у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

При цьому п.2 ч.7 ст.376 ЦК України встановлено, що якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Відповідно до ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України, поняття самочинного будівництва визначено через сукупність його основних ознак, які виступають умовами або підставами, за наявності яких об'єкт нерухомості може бути визначений самочинним, а саме якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об'єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об'єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Таким чином, наявність однієї з умов, визначених у статті 376 Цивільного кодексу України, є підставою для ствердження, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом.

Крім того, приписи ст.376 Цивільного кодексу України необхідно розуміти так, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена саме особі, яка здійснює будівництво, або відведена не для цієї мети.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Разом із цим право на забудову виникає у особи, яка набула права на земельну ділянку на законних підставах, після здійснення нею дій, передбачених статтями 26 - 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з ч.2 ст.376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

За змістом ч.7 ст.376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил право на звернення до суду з вимогою про знесення самочинного будівництва має відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. При цьому якщо можливо провести відповідну перебудову самочинного будівництва, суд може постановити рішення про зобов'язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести таку перебудову.

Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи, свідчить про те, що позивач, при прийнятті оскаржуваних приписів та постанов, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Департаментом ДАБІ в Одеській області виносились приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із визначенням строку для їх добровільного виконання. Разом з тим, вчинена родиною ОСОБА_4 перебудова не змінена, не приведена у відповідність до будівельних вимог.

Крім цього, проведена перебудова квартири ОСОБА_4 порушує права та інтереси третьої особи у справі ОСОБА_2 /а.с.99-114/

Факт здійснення самочинних будівельних робіт у вищевказаній квартирі не заперечується сторонами у справі та підтверджується матеріалами справи. При цьому відповідачами не надано суду жодних дозвільних документів на проведення будівельних робіт.

Таким чином, судовим розглядом встановлено, що відповідачі у справі в добровільному порядку приписи про усунення порушень норм законодавства у сфері містобудівної діяльності не виконали, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому в порядку ст. 200 КАС України залишає його без змін.

Керуючись, ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія