Постанова № 57782017, 18.05.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року Справа № 876/2311/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мікули О.І.,

суддів Багрія В.М., Курильця А.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області на постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 22 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області про зобовязання призначити пенсію та стягнути моральну шкоду, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача- управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області, в якому просив зобовязати відповідача призначити йому пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та стягнути 10000 грн. завданої йому моральної шкоди.

Постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 22 лютого 2016 року позов задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком з врахуванням положення ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що позивач подав архівну довідку Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, але в ній та у архівних документах по військовій частині 93631 не відображені дні виїзду в зону відчуження за період з 02 вересня 1986 року по 25 грудня 1986 року. Також суд першої інстанції в обґрунтування підстав для задоволення позову вказує на показання свідка ОСОБА_2 про те, що останній проходив разом з позивачем військову службу та виїжав в зону відчуження. Разом з тим, таке твердження не є точним, оскільки в судовому засіданні при допиті вказаного свідка встановлено, що ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині № 93631, але жодного разу разом не виїжали в зону відчуження. Наведені обставини свідчать про відсутність підстав для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому відповідно до положень ч.1ст.197 КАС України, суд вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-категорії, що підтверджується посвідченням серії А №373026 виданим 18 вересня 2014 року.

18 листопада 2015 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом №202/ф-15 від 18 листопада 2015 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", мотивуючи це тим, що у представленій ним архівній довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, архівних документах виданих військовою частиною 93631 не відображені дні виїзду в зону відчуження за період з 02 вересня 1986 року по 25 грудня 1986 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що посилання відповідача на недотримання позивачем вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року №22-1, є необґрунтованими, оскільки наявні в позивача документи, які знаходяться в матеріалах справи, містять достатньо даних, які підтверджують факт роботи позивача у зоні відчуження не менше пяти календарних днів, яких є достатньо для призначення пільгової пенсії передбаченої ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Разом з тим, відсутні підстави для стягнення моральної шкоди, оскільки позивачем не доведено наявність заподіяння такої діями відповідача.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.10 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження.

Ч.1 ст.55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій (для чоловіків 60 років, жінок - 55 років). а саме: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - на 10 років.

Згідно зі ст.15 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи підставами для визначення статусу учасника ліквідації аварії на ЧАЕС є періоди роботи в зоні відчуження, що підтверджується відповідними документами, які видаються підприємствами, установами, організаціями.

Відповідно до п.п. "ґ" п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 для призначення пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до заяви додаються документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС за формою, затвердженою постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 р. №122, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.

Позивачем для підтвердження факту роботи у зоні відчуження у 1986 році надано, зокрема, довідку Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №455 від 14 травня 2013 року, якою підтверджено періоди роботи позивача з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 02 вересня 1986 року (наказ №37) по 25 грудня 1986 року (наказ №136), дні виїзду в зони (на об'єкти, населенні пункти) не відображені, місце дислокації частини за вказаний період: с.Страхолісся, з 11 вересня 1986 року - с.Зелений Мис, які відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (додаток № 1 до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 року № 106) віднесено до зони відчуження; довідку №408 від 03 жовтня 2014 року, видану військовим комісаром Косівсько-Верховинського об'єднаного районного військового комісаріату про те, що ОСОБА_1 у період з 02 вересня 1986 року по 25 грудня 1986 року приймав участь у ліквідації наслідків ЧАЕС у складі військової частини 93631.

У військовому квитку НК №4678649 ОСОБА_1 також є відмітка про те, що у період з 02 вересня 1986 року по 25 грудня 1986 року він брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт роботи позивача у зоні відчуження у період з 02 вересня 1986 року по 25 грудня 1986 року.

Колегією суддів при дослідженні вищезазначених довідок не встановлено ознак недостовірності та (або) суперечливості вказаних документів щодо інших встановлених судом обставин справи, а тому їх належить розглядати як належні та допустимі докази у справі.

Колегія суддів не приймає до уваги покликання відповідача на відсутність в архівних документах даних про дні виїзду в зони (на об'єкти, населенні пункти) та відсутність журналів обліку доз опромінення, оскільки такі свідчать лише про недбалість відповідних посадових осіб, що складали ці документи, вказані відповідачем допущення помилок та виправлень у первинних документах посадовими особами, за відсутності вини з боку позивача, не можуть бути підставою для позбавлення його права на пільги визначені Законом.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що позивачу ОСОБА_1 Івано-Франківською обласною державною адміністрацією видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Статус учасника ліківдації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС надає позивачу право користування пільгами встановленими Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та фактичних обставин справи, колегія суддів вважає безпідставними покликання відповідача на недотримання позивачем вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року №22-1, оскільки наявні в позивача документи, які знаходяться в матеріалах справи, містять достатньо даних, які підтверджують факт роботи позивача у зоні відчуження у 1986 році більше 5 календарних днів і яких є достатньо для призначення пільгової пенсії передбаченої ст.55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач набув право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому відмова управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області у призначенні ОСОБА_1 пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є протиправною, оскільки позивач перебував у зоні відчуження в період з 02 вересня 1986 року по 25 грудня 1986 року, де виконував роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в період понад 5 календарних днів, має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії досяг віку понад 52 роки, а тому має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (зі зменшенням пенсійного віку), відповідно до ст.55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в резолютивній частині постанови суд першої інстанції не вказав з якої дати необхідно призначити ОСОБА_1 пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому з метою захисту порушеного права позивача колегія суддів вважає за необхідне вирішити це питання.

Ст.45 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне забезпечення» передбачає, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Аналогічні положення передбачені п."а" ч.1 ст.83 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з заявою про призначення пенсії за віком 18 листопада 2015 року, тому призначити пенсію необхідно з 18 листопада 2015 року.

Колегія суддів також враховує ту обставину, що постанова Косівського районного суду Івано-Франківської області від 22 лютого 2016 року у справі № 347/2340/15 в частині відмови у стягненні моральної шкоди не оскаржується в апеляційному порядку, та в процесі апеляційного провадження не було виявлено порушень, допущених судом першої інстанції, які б призвели до неправильного вирішення справи в цій частині, тому колегія суддів вважає недоцільним виходити за межі апеляційної скарги та переглядати оскаржувану постанову в цій частині.

Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів вважає, суд першої інстанції правильно вирішив справу по суті, однак допустив помилкове застосування норм матеріального права, що відповідно до п. 1 ст. 201 КАС України є підставою для зміни оскаржуваної постанови.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, ч.1 п.1 ст.201, ст.ст. 205, 206, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області задовольнити частково.

Постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 22 лютого 2016 року у справі № 347/2340/15 змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини в такій редакції:

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком з врахуванням положення ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 18 листопада 2015 року".

У решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді: В.М. Багрій

ОСОБА_3