Ухвала суду № 57782007, 16.05.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2016 року Справа № 876/5112/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Ліщинський А.М.,

судді Запотічний І.І.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1

від відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ТзОВ «МАГНУМ-СЕРВІС» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.04.2015 року по справі № 813/761/15 за позовом ТзОВ «МАГНУМ-СЕРВІС» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАГНУМ - СЕРВІС» (позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000412201/1728 від 31.01.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням позивачем вимог чинного законодавства при проведенні перевірки та безпідставністю прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.04.2015 року по справі № 813/761/15 в задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити його адміністративний позов у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована, фактично, доводами позовної заяви.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує вимоги апеляційної скарги. Просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечує. Просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Предметом документальної перевірки є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Така перевірка здійснюється на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків, а тому органи державної податкової служби мають право вимагати надання вказаних документів під час перевірки.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акта №27/8/13-07-22-01 від 23.01.2015 року, складеного за наслідками позапланової виїзної перевірки ТОВ «МАГНУМ - СЕРВІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» за період 2012-2014 років. В процесі даної перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме ТОВ «МАГНУМ - СЕРВІС» завищено податковий кредит за період, що перевіряється по безтоварних операціях з ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» на загальну суму 66560,00 грн., в т.ч. за червень 2014 року - 37400,00 грн., липень 2014 р. - 29160,00 грн. У підсумку відповідач зазначив, що акти приймання - передачі виконаних робіт між ТОВ «МАГНУМ - СЕРВІС» та ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» носять загальний характер. Дані акти абсолютно ідентичні за змістом і не відповідають вимогам щодо оформлення первинних документів. Саме з цих мотивів податковий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000412201/1728 від 31.01.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 99840,00 грн.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З наведених законодавчих положень вбачається, що підставою виникнення у платника права на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).

Матеріалами справи доведено, що ТОВ «МАГНУМ - СЕРВІС» (Замовник) та ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» (Виконавець) уклали угоду №1.06-ППО від 30.05.2014 року, відповідно до умов якої виконавець зобов'язується виконати комплекс робіт на об'єктах (Базових станцій) Львівської області. Загальна вартість робіт з врахуванням ПДВ становить 224400,00 грн.

Згідно акту приймання - передачі виконаних робіт № 1 до Угоди № 1.06.-ППО від 30.05.2014 р., за червень 2014 року ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» виконало роботи з планово-профілактичного огляду базових станцій на загальну суму 224400,00 грн.

ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» виписало ТОВ «МАГНУМ - СЕРВІС» податкову накладну від 30.06.2014 року за № 194 на загальну суму 224400,00 грн.

За виконані роботи позивач перерахував на рахунок контрагента грошові кошти, що підтверджується платіжними дорученнями №1951 від 18.08.2014 року та № 1916 від 07.08.2014 року.

ТОВ «МАГНУМ - СЕРВІС» (Замовник) та ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» (Виконавець) уклали угоду № 1.07-ППО від 30.06.2014 року, відповідно до умов якої виконавець зобов'язується виконати роботи комплекс робіт на об'єктах (Базових станцій) Львівської області. Загальна вартість робіт з врахуванням ПДВ становить 174960,00 грн.

Згідно актів приймання - передачі виконаних робіт за липень 2014 року ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» виконало роботи з планово-профілактичного огляду базових станцій на загальну суму 58320,00 грн.

ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» виписало ТОВ «МАГНУМ - СЕРВІС» податкові накладні від 30.07.2014 року №248, №249, №250 на загальну суму 58320, 00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 9720,00 грн.

За виконані роботи позивач перерахував на рахунок контрагента грошові кошти, що підтверджується платіжним дорученням №1990 від 03.09.2014 року.

Також, позивачем до матеріалів справи було долучено документи: субпідрядну угоду № 106432-13/с до Договору з технічного обслуговування об'єктів телекомунікаційної мережі № 30903/С від 01.07.2013 року укладену між ТОВ «МС - Зв'язок» та ТОВ «МАГНУМ - СЕРВІС», акти приймання - передачі виконаних робіт № 1 Додаткової угоди № 106432-12/с від 25.06.2014 року до договору з технічного обслуговування об'єктів телекомунікаційної мережі №30903/с від 01.07.2013 року за червень 2014 року, подорожні листи службового легкового автомобіля та накази ТОВ «МАГНУС - СЕРВІС» про проведення перевірки виконаних робіт ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» по планово - профілактичному огляду базових станцій.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком. У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

З вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до п. 2.1, п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (Положення №168/704), (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п.2.4 Положення (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.16 Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Для підтвердження реальності господарських операцій, акти виконаних робіт мають містити усі обов'язкові реквізити первинних документів, які передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Надані позивачем акти приймання - передачі виконаних робіт від 30.06.2014 року (за червень 2014 року), від 31.07.2014 року (за липень 2014 року) не можуть вважатися первинними документами, що підтверджують факт виконання робіт, оскільки в них не відображено інформації, щодо яких базових станцій (по кожному об'єкту) було проведено планово - профілактичний огляд для ТОВ «МАГНУМ - СЕРВІС», не вказано переліку контрагентів - покупців, які замовляли планово - профілактичний огляд для ТОВ «МАГНУМ - СЕРВІС». Також в даних актах не зазначено посади, прізвища, ім'я та по-батькові працівників, які були залучені для виконання даних профілактичних робіт, їх заявлену кількість по кожному об'єкту робіт. Не вказано кількості відпрацьованих годин, переліку використаних трудових ресурсів, що робить неможливим встановлення змісту і обсягу господарської операції.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, матеріали справи не містять доказів на підтвердження мети придбання позивачем робіт з планово-профілактичного обслуговування, яким чином надавались роботи, які саме роботи та на яких об'єктах; позивачем не надано суду доказів, які б давали можливість ідентифікувати виконання робіт на об'єктах (базових станцій) м. Львова та Львівської області, а також ідентифікувати участь ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» у виконанні робіт з планово-профілактичного огляду базових станцій саме на об'єктах та на замовлення ТОВ «МАГНУМ - СЕРВІС».

Планово профілактичний огляд базових стацій перелік об'єктів, згідно додатків до угоди № 1.06-ППО від 30.05.2014 року та угоди № 1.07-ППО від 30.06.2014 року місце знаходження яких зазначено м. Львів та Львівська область, потребує значних трудових, технічних, кадрових та виробничих затрат. В матеріалах справи відсутні докази наявності у підприємства-контрагента трудових, технічних, кадрових та виробничих можливостей здійснювати роботи з планово-профілактичного огляду базових станцій.

Посилання позивача на наявність у ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» ліцензії Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві на право проведення будівельних робіт та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість не можуть були оцінені судом як самостійні та достатні докази фактичного проведення заявлених робіт.

З наданих позивачем документів можливо лише зафіксувати господарські операції позивача з його контрагентом, та не можливо підтвердити фактичне здійснення господарської операції між ТОВ «МАГНУМ - СЕРВІС» та його контрагентом «ДЕНІКС ГРУП», а долучені до матеріалів справи документи не містять обов'язкових реквізитів, визначених для первинних документів.

Враховуючи викладене, висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та завищення податкового кредиту за період, що перевірявся по безтоварних операціях з ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» на загальну суму 66560,00 грн., в т.ч. за червень 2014 року - 37400,00 грн., липень 2014 року - 29160,00 грн., є обґрунтованими й не спростовуються матеріалами справи, а тому, збільшення ТОВ «МАГНУМ - СЕРВІС» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до податкового повідомлення-рішення від 31 січня 2015 року №0000412201/1728 є правомірним.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до пункту 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Дане формулювання чітко визначає сферу застосування визначених вказаною нормою вимог щодо складання результатів перевірки - стосовно посадової особи платника податків (юридичної особи), що перевіряється.

Так, відповідно до п. 58.4 ст. 58 ПК України, у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що податкові повідомлення-рішення контролюючим органом не складаються і не надсилаються саме тому платнику податків, щодо посадових осіб якого здійснюється кримінальне провадження.

Відповідно до долученої до матеріалів справи постанови слідчого слідчої групи СУ ГУМВС України у Львівській області лейтенанта міліції ОСОБА_3, від 22.12.2014 року, про призначення позапланової документальної перевірки, кримінальне провадження було порушено щодо ОСОБА_4, який упродовж вересня 2014 року перебуваючи у м. Львові, діючи умисно з корисливих мотивів та за попередньою змовою в групі із невстановленими на даний час особами, використовуючи реквізити зареєстрованих у м. Харкові суб'єктів господарювання із наявними ознаками фіктивності, у тому числі ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» шляхом обману та зловживання довірою директора ТОВ «Тонбудпроект» ОСОБА_5 вчинив замах на заволодіння коштами в розмірі 10 % від вартості робіт, згідно договору підряду №09/2014 від 26.09.2014 року, яка становить 1700000,00 гривень, однак свого злочинного умислу до кінця довести не зміг, через незалежні від його волі причини, оскільки був затриманий працівниками міліції. Крім цього ОСОБА_4, за попередньою змовою в групі із невстановленими особами, протягом тривалого часу займаються незаконним конвертуванням безготівкових грошових коштів, перерахованих легальними платниками за нібито виконані роботи надані послуги і поставлені товари у готівкові кошти та їх перехід до тіньового обігу. Для реалізації своїх злочинних намірів, вище вказані особи використовують реквізити ТОВ «ДЕНІКС ГРУП», яке залучалося фігурантами до схем мінімізації податкових зобов'язань та конвертації коштів у готівку.

Зі змісту наведеного законодавчого положення випливає, що правоутворюючим фактом, з яким податкове законодавство пов'язує виникнення у платника права на податковий кредит, є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг). Тобто, за відсутності факту реального виконання господарської операції, відповідні суми ПДВ не можуть включатись до податкового кредиту навіть за наявності формально складених первинних документів або сплати грошових коштів. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; відсутність первинних документів обліку.

А відтак в даному разі слід погодитися з висновком суду першої інстанції, який не визнав право позивача на спірну суму податкового кредиту з причин відсутності факту реального придбання послуг позивачем. При цьому суд обґрунтовано послався на відсутність у позивача первинних бухгалтерських документів, які мають бути складені за наслідками виконання послуг.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, обєктивно і всебічно зясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ТзОВ «МАГНУМ-СЕРВІС» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.04.2015 року по справі № 813/761/15 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Ліщинський А.М.

ОСОБА_6

Повний текст ухвали складено 17.05.16р.