Постанова № 57781867, 17.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20079/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 травня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.

При секретарі судового засідання: Кравченко Л.А.

За участі представників:

позивача: Михайлюк-Філімонова Є.В.;

відповідача: Лубяниченко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард-А» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.11.15р. у справі №826/20079/15 за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард-А» про стягнення податкового боргу

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу з ПДВ у сумі 232 012,35 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.11.15р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Вимоги апелянта мотивовані тим, що судом першої інстанції не надано належної правової позиції тій обставині, що Товариством своєчасно було внесено грошові кошти на сплату самостійно узгодженого грошового зобов'язання з ПДВ, визначеного ним у податкових деклараціях, тоді як не перерахування таких коштів відбулось з вини банку.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що грошове зобов'язання є узгодженим у розумінні податкового законодавства, проте не сплачене у встановлені законом терміни; податковий борг у вказаній сумі на момент вирішення справи не погашений.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як свідчать обставини справи та встановлено колегією суддів, відповідач у період лютий - липень 2015 року самостійно визначив грошові зобов'язання з ПДВ у податкових деклараціях за січень №9016617481 від 16.02.15р. у розмірі 174 524 грн.; за квітень №9098954398 від 18.05.15р. - у розмірі 62 503 грн.; за травень №9129608849 від 22.06.15р. - у розмірі 478 грн.; за червень №9149805374 від 16.07.15р. - у розмірі 2 359 грн.

Згідно п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем через установу банку ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» перераховано кошти для сплати самостійно визначених податкових зобов'язань на рахунки бюджету наступними платіжними дорученнями: від 18.02.15р. №32 на суму 174 524 грн. (за січень 2015 року); від 20.03.15р. №43 на суму 174 524 грн. (повторно); від 20.04.15р. №75 на суму 174 524 грн. (повторно); від 19.05.15р. №109 на суму 174 524 грн. (повторно); від 19.05.15р. №110 на суму 62 503 грн. (за квітень 2015 року); від 18.06.15р. №173 на суму 174 524 грн. (повторно); від 18.06.15р. №174 на суму 62 503 грн. (повторно); від 17.07.15р. №241 на суму 174 524 грн. (повторно); від 17.07.15р. №242 на суму 62 503 (повторно); від 17.08.15р. №365 на суму 174 524 грн. (повторно); від 17.08.15р. на суму 62 503 грн. (повторно).

Вказані платіжні доручення були прийняті банківською установою, що підтверджується відповідною відміткою банку.

З виписки АТ «Банк «Фінанси та Кредит»» (а.с. 59) вбачається, що станом на 16.09.15р. залишок на рахунку відповідача у вказаній банківській установі складав 1 561 644,80 грн., що у свою чергу свідчить про наявність коштів необхідних для сплати податку.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач здійснив достатні на належні заходи щодо перерахування банківською установою з розрахункового рахунку підприємства до державного бюджету коштів в рахунок сплати самостійно узгоджених грошових зобов'язань (платіжні доручення, листи, скарги, претензії до банківської установи, Національного банку України), інформував податковий орган про невиконання банком обов'язку щодо здійснення перерахунку коштів.

Отже, за наявності у платника податку відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов'язок зі сплати відповідної суми податкового зобов'язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.

Аналогічна правова позиція у спірних правовідносинах узгоджується з позицією ВАСУ викладеній в ухвалах від 07.04.14р. по справі К/800/35605/13, від 11.06.15р. по справі К/800/11834/15, від 18.06.15р. по справі К/800/8375/15, від 12.03.15р. по справі К/800/65943/13.

У даному випадку є доведеним прийняття банківською установою до виконання розрахункових документів від товариства на перерахування сум ПДВ у встановлені податковим законодавством граничні строки, та ненадходження цих сум до бюджету з вини саме банку.

Таким чином, відсутні підстави для висновку про наявність податкового боргу.

Поміж тим, податковим органом надіслано відповідачу податкову вимогу від форми-Ю від 03.03.15р. №1961-23 на суму 174 523 грн. (а/с 21).

Позивач оскаржив вказану вимогу до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Як встановлено колегією суддів, постановою від 27.01.16р. у справі №826/12733/15 за позовом ТОВ «Форвард-А» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа: ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» визнано протиправними та скасовані податкова вимога №1961-23 від 03.03.15р. та рішення про опис майна у податкову заставу №292/26-58-23-01 від 03.03.15р. ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Скасовуючи податкову вимогу №1961-23 від 03.03.15р. суд виходив з того, що конституційний обов'язок платника зі сплати податків слід вважати виконаним з часу подання до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування до бюджетної системи України на відповідний рахунок Державного казначейства грошових коштів з рахунку платника у банку за наявності у нього достатнього грошового залишку на день платежу.

З огляду на те, що ненадходження прийнятих банківською установою від відповідача сум до бюджету сталося з вини банку, обов'язок платника податків зі сплати таких сум вважається виконаним.

Вказана постанова суду набрала законної сили згідно з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.16р.

Відповідно до ч. 1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.

Вищевикладеним спростовуються висновки суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення податкового боргу.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст.195, 196, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард-А» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.11.15р. у справі №826/20079/15 - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.11.15р. у справі №826/20079/15 - скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Головного управління ДФС у м. Києві про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард-А» податкового боргу.

Повернути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Головного управління ДФС у м. Києві (03151, м. Київ, вул. Смілянська, 6; код ЄДРПОУ 39471390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард-А» (01036, м. Київ, вул. Монтажників, 40-а, к.1; код ЄДРПОУ 34771339) судовий збір сплачений за розгляд апеляційної скарги у сумі 3 828 грн.(три тисячі вісімсот двадцять вісім) 22 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.

Повний текст постанови складений: 19.05.16р.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.