Ухвала суду № 57781853, 19.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 810/697/16

Суддя-доповідач Кузьменко В. В. У Х В А Л А

19 травня 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Кузьменко В. В. перевіривши матеріали апеляційної скарги Тетіївської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика бакалейних продуктів» до Тетіївської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

До Київського апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Тетіївської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2016 року відмовлено апелянту у звільнені від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху, а саме: запропоновано сплатити судовий збір, про що надати відповідний документ.

Апелянту надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Згідно зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, апелянтом отримано копію вказаної ухвали 04.05.2016 року.

Апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Клопотання мотивовано тим, що майновий стан відповідача не дозволяє сплатити судовий збір.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05 лютого 2016 року «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».

Також, слід зазначити, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, звільнення окремих суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору у зв'язку із внесенням змін до Закону України «Про судовий збір» згідно із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, не відповідає п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України, згідно з яким основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відображено також у п. 3 ч. 1 ст. 7 КАС України, оскільки таке звільнення може розцінюватися, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Саме з цим законодавець пов'язує закріплення на законодавчому рівні обов'язку сплати судового збору для суб'єктів владних повноважень та виключення їх з переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Крім того, у відповідності до додатку 3 до Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» на утримання Державної фіскальної служби виділено 6368978,6 тис. грн.

Відсутність роз'яснень та інструкцій з приводу виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» не належить до підстав, передбачених ч. 1 ст. 88 КАС України, для звільнення від сплати судового збору.

Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить до висновку, що наведені в ньому підстави не можна визнати достатніми для відстрочення сплати судового збору.

У зв'язку з наведеним, суд не вбачає обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України можуть бути підставою для задоволення клопотання апелянта.

Разом з тим, судом було надано достатньо часу для вирішення питання щодо усунення недоліків апеляційної скарги.

Отже, станом на 19.05.2016 року апелянтом не виконано вимог ухвали суду від 27.04.2016 року, не усунуто недоліки апеляційної скарги.

На підставі ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 зазначеного Кодексу, застосовуються правила ст. 108 КАС України, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст.ст.108, 187, 189, 206, 254 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Тетіївської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика бакалейних продуктів» до Тетіївської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня отримання її копії шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя Кузьменко В. В.