Ухвала суду № 57781677, 18.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3934/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

18 травня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.,

при секретарі: Бродацькій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "Фоззі-Фуд" звернулись до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 17.03.2014 року № 100250002/2014/000133/2 та від 30.01.2014 року № 100250002/2014/000040/2.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Київська міська митниця подали апеляційну скаргу про скасування незаконної, на їх думку, постанови суду першої інстанції та просять постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ТОВ " Фоззі-Фуд " здійснювали ввезення на територію України товару (поверхнево-активні засоби для чищення поверхонь, без вмісту мила, не в аерозольній упаковці, розфасовані для роздрібної торгівлі в пластикові пляшки ємністю 1 літр, ароматизовані, універсальні концентровані гелі для чищення торгівельної марки «Премія»), придбаного у компанії «INTERSILESIA MC BRIDE POLSKA SP.Z.O.O.» на підставі контракту від 20.12.2013 року № 071/13, митне оформлення якого здійснювалось через Київську міську митницю ДФС.

За умовами контракту продавець поставляє товар на умовах FCA Сташельце-Опольське, Польща.

Відповідно до пп. 2.2, 2.3 Контракту валютою контракту є євро та загальна вартість контракту складає 800, 000 тисяч євро.

Згідно з п. 8.1. Контракту оплата здійснюється через 50 календарних днів з моменту отримання Покупцем товару, згідно пунктів 3.1. і 3.2. Контракту і при умові надання повного комплекту документів, вказаних в розділі 7 Контракту.

З метою митного оформлення вказаного товару позивач подав до Київської міської митниці ДФС митні декларації від 17.03.2014 року № 100250002/2014/062449 (поставка № 14-69) та від 29.01.2014 року № 100250002/2014/060858 (поставка № 14-03 ).

Вказану митну вартість товару декларант визначив за основним методом - за ціною договору.

До кожної митної декларації ТОВ "Фоззі-Фуд" також додали пакет документів, необхідних для розмитнення товару, а саме: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами; міжнародна автомобільна накладна (CMR); довідка про транспортні витрати; інвойс; пакувальний лист; страховий поліс; зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких договорів; декларація про відповідність; інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару; інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару; сертифікат відповідності; декларація про походження товару.

Крім того, на вимогу митниці товариством також було надано додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару: прайс-лист виробника товару від 03.03.2014; комерційну пропозицію від 03.03.2014; експортну декларацію країни відправлення, платіжне доручення №14073 від 13.03.2014, виписку з бухгалтерської документації 17.03.2014 та рахунок за перевезення №43-НТ від 14.03.2014.

За результатами перевірки митних декларацій та додатково поданих документів митниця прийняла рішення про коригування заявленої митної вартості товарів:

- від 17.03.2014 № 100250002/2014/000133/2 (поставка 14-68);

- від 30.01.2014 № 100250002/2014/000040/2 (поставка 14-03).

Вирішуючи питання щодо правомірності оскаржуваних рішень, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Стаття 53 визначає перелік документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

В силу положень частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Разом з цим, якщо такі документи містять розбіжності, ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Колегія суддів зазначає, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.03.2012 у справі № К/9991/89900/11.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Крім того, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року № 21-127а15.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, апелянт посилається на необхідність надання додаткових документів у зв'язку з такими обставинами: за п. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються вартість упаковки чи вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, якщо вони не включались до фактично сплаченої ціни.

На спростування цього доводу, колегія суддів зазначає слідуюче.

Згідно з п. 2.1 контракту № 071/13 ціна включає в себе вартість продукції, тари, термоусадочну упаковку, маркування, навантаження, витрати з митного оформлення товару в країні продавця. Таким чином, усі вищезазначені витрати включені у вартість товару та покладаються на продавця, а тому за ч. 10 ст. 58 МК України вони не повинні додатково включатись до контрактної вартості, оскільки такі витрати вже фактично наявні у складі фактурної (контрактної) вартості і відповідно - у складі митної.

Отже, ці витрати не підлягають підтвердженню ТОВ «Фоззі-Фуд», а зазначення цього митним органом як підстави виникнення розбіжностей в документах є необґрунтованим.

Ще одним доводом апеляційної скарги є посилання на відсутність відміток митних органів та печатки продавця на митних деклараціях країни відправлення.

Однак, усі експортні декларації, які подавались під час митного оформлення оцінюваних товарів, були оформлені шляхом електронного декларування, тому не могли і не повинні були містити відміток митних органів країни відправлення.

Також ч. 2 ст. 334 МК України встановлено, що документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, надаються, зокрема, в електронній формі.

Більше того, МК України не містить вимоги щодо наявності на копіях митних декларацій країни відправлення будь-яких відміток відправника чи митних органів країни відправлення.

Крім того, Київська митниця вказують на недоліки у документах про транспортні витрати, а саме: не зазначено вартість окремих складових транспортних витрат, також не вказано номер CMR, що не дозволяє ідентифікувати оцінювані товари.

Такі доводи колегія суддів оцінює критично, оскільки відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України документи, які підтверджують митну вартість, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

За пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 335 МК України при перевезенні автомобільним транспортом перевізним документом є міжнародна товаротранспортна накладна (CMR).

CMR були надані митному органу по всіх поставках, про що свідчить їх наявність у графі 44 митних декларацій та у картках відмови по ним.

Крім того, на підтвердження транспортних витрат товариством також подані рахунки-фактури та довідки про вартість перевезення від виконавців транспортних послуг.

У цих документах зазначені такі дані: реквізити сторін, сума та валюта платежу, реквізити договору перевезення, маршрут, номер автотранспортного засобу та напівпричепу, яким здійснювалось перевезення і який зазначений у CMR.

Отже, ідентифікацію транспортних (перевізних) документів до кожної конкретної поставки можливо зробити за реквізитами договору перевезення та номерами автотранспортного засобу.

Враховуючи вищевикладене, твердження митного органу про те, що надані декларантом документи містили не всі відомості, які підтверджують числове значення митної вартості, не відповідають фактичним обставинам.

Таким чином, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції, в той час як в силу ч. 2 ст. 71 КАС України саме на Київську міську митницю як на суб'єкта владних повноважень покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення.

За таких обставин, Київським окружним адміністративним судом зроблено правильний висновок про наявність підстав для задоволення позову, а тому постанова суду не підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 199, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Епель О.В.

Карпушова О.В.