КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3456/15 Головуючий у 1-й інстанції: Швень О.М. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 травня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,
розглянувши у письмовому провадженні засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році про визнання незаконним та скасування рішення, за апеляційною скаргою Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2016 року,
У с т а н о в и в:
ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році при Київській обласній державній адміністрації, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення відповідача, оформлене протоколом №179 від 25 червня 2015 року, щодо непідтвердження його статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та визнання виданого йому посвідчення таким, що видано безпідставно та про його вилучення.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2016 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на присвоєння йому статусу учасника наслідків ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС за роботу в зоні відчуження.
З таким висновком суду не можна не погодитися.
07 лютого 1993 року позивачу було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 3 серії А №092182.
11 лютого 1998 року на засіданні Тимчасової комісії з питань проведення перевірки правильності видачі посвідчень «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» при Київській обласній державній адміністрації підтверджено правильність видачі позивачу вказаного посвідчення.
Як убачається з матеріалів справи, постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 лютого 2015 року у справі №357/16250/14-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2015 року, задоволено позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області: визнано протиправним рішення начальника цього Управління про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано відповідача призначити позивачу пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до вказаної правової норми з 10 липня 2014 року.
25 червня 2015 року на засіданні Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році при Київській обласній державній адміністрації прийнято рішення про непідтвердження на підставі представлених документів статусу позивача як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та про визнання виданого йому посвідчення таким, що видано безпідставно і підлягає вилученню. Дане рішення зафіксоване в протоколі №179 від 25 червня 2015 року. Підставою його прийняття вказано те, що робота в зоні відчуження не підтверджена первинними документами, адже відсутні документи про підвищену оплату праці за роботу в зоні відчуження, і певні документи містять розбіжності.
Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся у суд із даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам місцевого суду та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії відносяться, зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів.
Частиною першою статті 15 цього Закону передбачено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Згідно статті 65 цього Закону учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Указаний Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51.
Пунктом 12 цього Порядку встановлено, що спірні питання щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, розглядаються комісіями при Київській і Житомирській облдержадміністраціях на підставі відповідних письмових підтверджень, виданих керівниками підприємств, організацій та установ, які направляли цих осіб на роботу до зони відчуження, або керівниками місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування за місцем виконання робіт.
Спірні питання щодо визначення статусу осіб, евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, розглядаються відповідними комісіями Київської і Житомирської облдержадміністрацій на підставі довідок та інших документів, що засвідчують факт перебування в населеному пункті, віднесеному до зони відчуження, виданих місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
Спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мінюсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Рішення зазначених комісій є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії.
У разі встановлення цими комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії посвідчення на підставі рішення комісії підлягає вилученню.
Таким чином, розгляд спірних питань щодо визначення статусу деяких категорій осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також обґрунтованості видачі їм посвідчень віднесено до компетенції відповідних комісій, зокрема, Київської і Житомирської облдержадміністрацій. Зазначені комісії вирішують відповідне питання на підставі розгляду довідок та інших документальних свідчень, що підтверджують обставини, які є передумовою встановлення особі статусу постраждалої від Чорнобильської катастрофи, за наслідками чого можуть прийняти рішення про вилучення посвідчення, виданого особі.
Як убачається із матеріалів справи, документи, що підтверджують участь позивача у заходах із ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році досліджувалось у судовому порядку під час розгляду справи №357/16250/14-а.
Під час розгляду вказаної справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено факти участі позивача у роботах у зоні відчуження у м. Чорнобилі протягом 2 днів у жовтні 1986 року, що є підставою для призначення йому пенсії на пільгових умовах зі зменшенням загального пенсійного віку, як особі, яка працювала з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до статті 124 Конституції України, статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, частин першої, третьої, п'ятої статті 254, статті 255 та частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені судові рішення набрали законної сили, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягають виконанню на всій території України, а встановлені ними обставини не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За таких умов, обґрунтування відповідача, покладені в основу спірного рішення про непідтвердження участі позивача у роботі в зоні відчуження протирічать судовому рішенню, яке набрало законної сили й підлягає виконанню, в результаті чого фактично продовжується порушення прав пенсіонера, підтверджених та захищених рішенням суду.
Відтак, рішення відповідача, оформлене протоколом №179 від 25 червня 2015 року, щодо непідтвердження статусу позивача як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та визнання виданого йому посвідчення таким, що видано безпідставно й підлягає вилученню, є таким, що прийнято без урахування усіх обставин, що мали значення для правильного вирішення відповідного питання.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача.
Доводи апелянта, наведені у скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не свідчать про помилкове застосування судом норм матеріального права чи про порушення процесуальних норм.
Відтак, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін на підставі пункту 1 статті 198 та статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як убачається із матеріалів справи, при поданні апеляційної скарги відповідачем не було надано доказів сплати судового збору.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року скаржнику відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення апеляційним судом.
Оскільки станом на момент вирішення справи доказів відповідної сплати судового збору апелянтом суду не надано, відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
З урахуванням положень Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 110% від ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, яка становить 80,39 грн.
Керуючись ст.ст. 88, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У х в а л и в:
Апеляційну скаргу Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2016 року залишити без змін.
Стягнути з Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році (адреса: 01196, м. Київ, пл. Лесі Українки, 1) до Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 80 (вісімдесят) гривень, 39 коп.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяС.Б. Шелест
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Шелест С.Б.
Судове рішення № 57781671, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 17.05.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 810/3456/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: