Постанова № 57781436, 17.05.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 травня 2016 рокусправа № 808/9067/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Добродняк І.Ю Бишевської Н.А.

за участю секретаря судового засідання: Шелепової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 січня 2016 року по справі №808/9067/15 за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення 30.06.2015 №40-17, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: «Транспортний збір з фізичних осіб». В обгрунтування заявленого позову посилалась на те, що п'ятирічний термін використання її автомобіля збіг 31 грудня 2014 року, у зв'язку з чим такий автомобіль у 2015 році не міг бути об'єктом оподаткування транспортним податком. Крім цього, позивач не погоджувався з рішенням податкового органу через те, що транспортний податок, як місцевий податок в м.Запоріжжя, був встановлений Запорізькою міською радою рішенням від 15 січня 2015 року №8, отже його справляння, відповідно до норм Податкового кодексу України та Бюджетного кодексу України, повинно розпочатися з наступного бюджетного періоду, тобто лише з 01 січня 2016 року. Таким чином, на думку позивача, відповідачем при нарахуванні податкового зобов'язання зі сплати транспортного податку також невірно було визначено 2015 рік, як податковий (звітний) період.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 січня 2016 року позов задоволено. Постанова суду мотивована тим, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України. Так, суд першої інстанції, з посилання на положення пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України, фактично погодився з позицією позивача щодо неможливості справляння транспортного податку у 2015 році, з огляду на те, що транспортний податок, як місцевий податок в м.Запоріжжя, був встановлений Запорізькою міською радою рішенням від 15 січня 2015 року №8. Крім цього, суд виходив з того, що вимога щодо сплати даного податку у 2015 році суперечить принципу стабільності податкового законодавства, закріпленого підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України, згідно якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. З цього приводу суд вказав на те, що оскільки Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", згідно з яким з 01 січня 2015 року введено в дію "Транспортний податок", прийнятий 28 грудня 2014 року, тобто після 15 липня 2014 року, то застосування контролюючим органом його положень з метою оподаткування, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для справляння

транспортного податку у 2015 році. Заявник апеляційної скарги вказує на те, що оскільки з 01.01.2015р. введено в дію новий податок - транспортний податок, то з огляду на те, що транспортний засіб позивача є об'єктом оподаткування таким податком, контролюючим органом обґрунтовано визначено суму грошового зобов'язання за 2015 рік.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач є власником легкового автомобіля INFINITI FX37S 2010 року випуску, з об'ємом двигуна 3696 см.куб., державний номер НОМЕР_1, право власності на який зареєстровано 15.04.2010р., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.8).

30.06.2015р. ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення №40-17, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: «Транспортний податок з фізичних осіб».

Розрахунок грошового зобов'язання, враховуючи дату реєстрації транспортного засобу, здійснено за період з 01.01.2015р. по 30.04.2015р. (а.с.7).

Не оспорюючи суми визначеного грошового зобов'язання, позивач зазначав те, що п'ятирічний термін використання її автомобіля збіг 31 грудня 2014 року, у зв'язку з чим такий автомобіль у 2015 році не міг бути об'єктом оподаткування транспортним податком.

Вказані доводи позивача обґрунтовано не прийняв до уваги суд першої інстанції, оскільки з дати його першої реєстрації вбачається, що п'ятирічний термін використання транспортного засобу збігав у квітні 2015 року.

В той же час, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для справляння транспортного податку у 2015 році.

01 січня 2015 року, набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 ПК України, було введено новий податок - транспортний податок.

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно із пп.267.5.1 п.267.5 ст.267 ПК України базовим податковим (звітним) періодом є календарний рік.

Відповідно до п. 267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб, який належить позивачу на праві власності, використовується з 15.04.2010 року, тобто, на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, менше ніж 5 років і має об'єм циліндрів двигуна 3696 куб.см, тобто більше ніж 3000 куб см.

З наведеного вбачається, що транспортний засіб позивача підпадає під визначення об'єкту оподаткування транспортним податком відповідно до ст.267 ПК України, а позивач є платником такого податку.

Щодо висновків суду першої інстанції про неможливість нарахування та утримання транспортного податку у 2015 році, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки вказаний податок відноситься до системи місцевих податків, то його ставка (розмір) мала бути встановлена відповідною міською радою, що передбачено пп.265.5.1 п.265.5 ст.265 ПК України. У свою чергу, пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України визначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Оскільки, рішення про визначення ставок податку міською радою було прийнято лише у січні 2015 року, то суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для утримання податку у 2015 році.

З такими висновками суду не можливо погодитися, оскільки, на думку колегії суддів, не прийняття (не своєчасне) прийняття уповноваженим органом відповідного рішення, не є перешкодою для справляння транспортного податку у 2015 році. Такий висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на положеннях пп. 12.3.5 п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, яким передбачено, що у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок.

Оскільки, контролюючим органом визначено розмір податкового зобов'язання виходячи із ставки, яка визначена Податковим кодексом України, то суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для справляння транспортного податку у 2015 році.

Крім цього, суд першої інстанції виходив з того, що вимога щодо сплати даного податку у 2015 році суперечить принципу стабільності податкового законодавства, закріпленого підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України

Відповідно до пп.4.1.9 п.4.1 ст.4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, зокрема, стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Отже, суть такого принципу податкового законодавства як стабільність, полягає у неможливості внесення змін до будь-яких елементів податків та зборів пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду.

У свою чергу, п.7.1 ст.7 ПК України визначено обов'язкові елементи податків (зборів) і такими елементами є: платники податку; об'єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Законом України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» не вносились зміни до елементів податків та зборів, ним запроваджено новий вид податку «транспортний податок».

Отже, оскільки вказаний Закон набув чинності з 01.01.2015р. та ним не передбачено особливим умов сплати транспортного податку у 2015 році, то у спірному випадку базовим податковим періодом для сплати транспортного податку є 2015 рік.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст. ст. 202, 205, 207 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 січня 2016 року по справі №808/9067/15 - скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст постанови виготовлено 18.05.2016р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська