Постанова № 57781407, 24.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 березня 2016 рокусправа № 804/19253/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.

судді: Суховаров А.В. Головко О.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Місія-1? на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Місія-1? до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Місія-1? звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення форми „В4" ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська №0004091500 від 05.11.2014р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 158 345, 91 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що у акті перевірки податкового органу не містяться докази того, що всі первинні документи (договори, товарні накладні, банківські виписки про сплату), які було надано позивачем відповідачу в ході проведення перевірки, є недійсними та не підтверджують факт здійснення господарської операції. Відповідно до наданих позивачем первинних документів прослідковується наявність взаємозв'язку між витратами позивача на придбання товарів та послуг та здійсненням ним господарської діяльності. Постачальники, з якими позивач здійснював господарську діяльність, були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується, а відтак, податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за перевіряє мий період, відповідають вимогам, встановленим статтею 201 ПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ „Місія-1" зареєстровано як юридичну особу

Дніпропетровським управлінням юстиції від 07.04.2004, що підтверджується випискою із ЄДРПОУ серії ААБ №945810. (а.с. 8)

Відповідно до даних із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до основних видів діяльності підприємства належить: комплексне обслуговування об'єктів; організування конгресів і торговельних виставок; неспеціалізована оптова торгівля; надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; консультування з питань комерційної діяльності й керування; рекламні агентства.

Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість та перебуває на обліку у ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська від 16.04.2004р. за №46207.

Відповідно до наказу №45-О від 15.07.2014 на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України у період з 29.09.2014 по 03.10.2014 посадовими особами податкового органу проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ „Місія-1", за результатами якої складено Акт „Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Місія-1" з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення операцій з ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК" за січень 2013р., УКРАЇНСЬКО-СІРІЙСЬКЕ ТОВ „АМІНА", ТОВ „БІЗНЕСПРОМ ТК" за лютий 2013р., ТОВ „ЕКОБУД" за квітень, червень 2012 р., ПП „МЕТА-ГРУП Україна", ТОВ УКРАЇНСЬКО-ІЗРАЇЛЬСЬКА ФІРМА „ОН ЛАЙН ДНІПРО" за квітень 2012р., ТОВ „ЕІЦЕНТР К" за травень 2012р., ПП „ГАРАНТ СЕРВІС 2007" за червень 2012р." №2737/04-66-15-00/32835945 від 09.10.2014.

Відповідно до висновків акту перевірки, податковим органом встановлено порушення підприємством підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункт 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ внаслідок чого ТОВ „Місія-1" завищено суму податкового кредиту у податковій звітності з податку на додану вартість на загальну суму 158 345, 91 грн., в тому числі за квітень 2012 року - 81 236, 68 грн., травень 2012 року-9889, 57 грн., червень 2012 року -46 384, 97 грн., січень 2013 року-5415, 50 грн., лютий 2013 року-15 419, 19 грн., що призвело до порушення пункту 200.1, пункту 200.3, абз. Б пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, пр. ІІІ Розділу V Наказу від 13.11.2013р. №678 „Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 11.12.2013р. №2094/24626, в результаті чого ТОВ „Місія-1" завищено від'ємне значення-різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок17 - рядок 9) (рядок 19 декларації з ПДВ) на суму ПДВ 15 419 грн. та завищена сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації з ПДВ) на суму ПДВ 142 928 грн.

05.11.2014 ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська на підставі акта перевірки сформовано податкове повідомлення-рішення форми „В4" №0004091500, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 158 347, 00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ „Місія-1" було порушено вимоги пункту 8 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013р. № 678, який діяв на момент вчинення правовідносин між позивачем та його контрагентами, в частині заповнення податкових декларацій з податку на додану вартість, оскільки дані наведені в податкових деклараціях та реєстрах отриманих та виданих податкових накладних наданих підприємством до ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська не були підтверджені первинними документам бухгалтерського обліку.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Разом з тим, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, оскільки, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) із метою використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність? (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 2 статті 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні? передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні?, факти здійснення господарських операцій фіксують первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до пункту 2 статті 9 даного закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: „назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції?.

Додаткові вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. № 168/704), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посада і прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Абз.1 п.п.2.1 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до підпункту 2.2, підпункту 2.7 пункту 2 вказаного Положення, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Так, згідно договору №Г26.0.0.0.0/15-39 від 01.04.2011 ПАТ КБ „ПриватБанк? надав позивачу наступні інформаційно-консультаційні послуги: моніторинг виконання затвердженого бюджету фінансових потоків замовника.

На підтвердження здійснення вищезазначеної господарської операції між позивачем та ПАТ КБ „ПриватБанк? надано акти про надання послуг.

Платіжним дорученням №94 від 28.01.2013 на суму 21000,00грн. ТОВ „Місія-1" перерахувало ПАТ КБ „ПриватБанк? грошові кошти за умовами вищезазначеного договору.

Згідно договору №Г26.0.0.0.0/15-162 від 01.04.2011 ПАТ КБ „ПриватБанк? надав позивачу наступні інформаційно-консультаційні послуги: проведення тендерів при закупівлі товарів, робіт, послуг.

Платіжним дорученням №93 від 28.01.2013 на суму 11493,00грн. ТОВ „Місія-1" перерахувало ПАТ КБ „ПриватБанк? грошові кошти за умовами вищезазначеного договору.

Відповідно до договору №81 від 06.06.2012 підрядник УС ТОВ „Аміна? здійснював для позивача монтаж вітражів в ТК „Приозерний?.

На підтвердження здійснення вищезазначеної господарської операції між позивачем та УС ТОВ „Аміна? надано акт здачі-прийняття виконаних робіт (послуг), видаткову накладну.

Платіжним дорученням №639 від 14.06.2012 на суму 68961,55грн. ТОВ „Місія-1" перерахувало УС ТОВ „Аміна? грошові кошти за умовами вищезазначеного договору. Реальність здійснення господасткої операції також підтверджується видатковою накладною та актом здачі-прийняття виконаних робіт (послуг).

Відповідно до договору №22П/12 від 28.09.2012 виконавець ТОВ „Бізнеспром ТК? виконав на замовлення позивача робочий проект „Молниезащиты здания? для ТК „Приозерний?.

Згідно договору №01П/13 від 25.01.2013 виконавець ТОВ „Бізнеспром ТК? виконав на замовлення позивача робочий проект „Трибун для зрите лей комплекса скейтбордистов и реконструкции помещений лифтов в осях 6-7, Б-В на отм. +22,500? для ТК „Приозерний?.

На підтвердження здійснення вищезазначеної господарської операції між позивачем та ТОВ „Бізнеспром ТК? надано акти про надання послуг.

На підтвердження оплати за умовами вищезазначених договорів до матеріалів справи долучено платіжне доручення №178 від 12.02.2013 на суму 1278,00грн., №240 на суму 1278,00грн. та №253 на суму 20997,60грн.

Згідно договору №0202/2012 від 02.02.2012 підрядник ТОВ „Екобуд? виконував у квітні 2012 року та у червні 2012 року роботи з влаштування перекриття в ТК „Приозерний?; договору №2/3-12 від 27.03.2012 підрядник ТОВ „Екобуд? виконав у червні 2012 року будівельно-монтажні роботи в ТК „Приозерний?; договору №18/05-2012 від 18.05.2012 підрядник ТОВ „Екобуд? виконав у червні 2012 року будівельно-монтажні роботи в ТК „Приозерний?; договору №1/1-2 від 16.01.2012 підрядник ТОВ „Екобуд? виконав у червні 2012 року будівельно-монтажні роботи в ТК „Приозерний?; договору №23/05/12 від 23.05.2012 підрядник ТОВ „Екобуд? виконав у червні 2012 року будівельно-монтажні роботи в ТК „Приозерний?.

На підтвердження здійснення вищезазначеної господарської операції між позивачем та ТОВ „Екобуд? надано акти приймання виконаних будівельних робіт.

На підтвердження оплати за умовами вищезазначених договорів до матеріалів справи долучено платіжні доручення №515 від 16.05.2012 на суму 4902,80грн., №516 на суму 84128,80грн., №620 від 13.06.2012 на суму 73091,35грн., №623 від 13.06.2012 на суму 1876,27грн., №662 від 19.06.2012 на суму 23041,96 грн.

Відповідно до договору №29/02 від 29.02.2012 ПП „Мета-Груп Україна? здійснило позивачу поставку гардеробних шухляд та монтажні роботи з їх встановлення ТК „Приозерний?.

На підтвердження здійснення вищезазначеної господарської операції між позивачем та ПП „Мета-Груп Україна? надано видаткові накладні.

Платіжним дорученням №510 від 15.05.2012 на суму 272696,00грн. та №511 на суму 13574,00грн. ТОВ „Місія-1" перерахувало ПП „Мета-Груп Україна? грошові кошти за умовами вищезазначеного договору.

Відповідно до договору №108-02/12-М від 08.02.2012 ТОВ УІФ „Он лайн Дніпро? виконав монтаж системи повітряного опалення, вентиляції та кондиціонирування. Суму за умовами вищезазначеного договору виключеного із складу податкового кредиту.

Відповідно до договору №4/05-12 від 04.05.2012 ТОВ „Епіцентр К? здійснив постачання позивачу будівельних матеріалів.

На підтвердження здійснення вищезазначеної господарської операції між позивачем та ТОВ „Епіцентр К? надано видаткову накладну.

Платіжним дорученням №502 від 10.05.2012 на суму 59337,40грн. ТОВ „Місія-1" перерахувало ТОВ „Епіцентр К? грошові кошти за умовами вищезазначеного договору.

Відповідно до договору №01/01-10 від 01.10.2010 ПП „Гарант Сервис 2007? надавав позивачу послуги охорони ТК „Приозерний?.

На підтвердження здійснення вищезазначеної господарської операції між позивачем та ПП „Гарант Сервис 2007? надано акт наданих послуг.

Платіжним дорученням №769 від 12.07.2012 на суму 47520,00грн. ТОВ „Місія-1" перерахувало ПП „Гарант Сервис 2007? грошові кошти за надані послуги охорони ТК „Приозерний?.

Зазначені акти виконаних робіт, як і інші первинні документи оформлені належним чином, дають можливість визначити місце робіт, визначитись зі змістом та обсягом вказаних господарських операцій, ідентифікувати їх учасників, перевірити правильність відображення операцій в податковому обліку, тобто, у розумінні Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні?, підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій. На всіх документах містяться відбитки печатки, яка є засобом ідентифікації юридичної особи відповідно до вимог Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність?, а отже мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку.

Досліджуючи питання щодо реальності здійснення господарських операцій за вищезазначеними договорами, з урахуванням положень статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні?, судом апеляційної інстанції встановлено, що первинні документі відповідають вищенаведеним вимогам чинного законодавства та містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів.

З наданих позивачем первинних документів можливо встановити суть та зміст господарських операцій, вказані документи підтверджують фактичне виконання робіт, їх обсяг.

За вказаними операціями контрагентами позивача виписано податкові накладні, які відповідають вимогам законодавства.

Вбачається використання позивачем результатів робіт у власній господарській діяльності, що не спростовано податковим органом.

Вказаним спростовуються висновки суду першої інстанції щодо відсутності належних доказів реальності виконання сторонами договорів.

З огляду на вищевикладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми „В4? Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 05.11.20214 №0004091500.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про ухвалення судом першої інстанції рішення з порушення норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування оскаржуваної постанови суду із прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог з наведених підстав.

Керуючись п.3 ч.1 ст198, ст.202, 205, 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Місія-1? - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року у справі №804/19253/14 - скасувати із прийняттям нової постанови.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Місія-1? до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми „В4? Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 05.11.20214 №0004091500.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Місія-1? 2070,66 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко