Постанова № 57781399, 12.05.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 травня 2016 рокусправа № 804/10941/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Шелепової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаштрейд»

до Дніпропетровської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,-

в с т а н о в и в :

ТОВ «Агромаштрейд» у серпні 2015 року звернулося до суду з позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товару № 110110000/2015/000028/1 від 03.06.2015; визнати протиправною та скасувати картку відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів № 110110000/2015/00032 від 03.06.2015.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції неповно зясовані обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що між Weifang Runda Machinery Co., LTD., Китай та ТОВ «Торговий Дім «Металпромресурс», Україна, м. Дніпропетровськ, було укладено контракт № RD/7 від 12 січня 2015 року.

За умовами договору та згідно зі Специфікацією № 2015-1В від 12.01.2015 до контракту № RD/7 від 12 січня 2015 року, Weifang Runda Machinery Co., LTD. зобовязується поставити на умовах FOB Ціндао, Китай, а ТОВ «Агромаштрейд» (вантажоодержувач) прийняти та оплатити грунтофрезу 100 DW150R у кількості 260 штук. Ціна за одиницю товару складає 70,00 доларів США, загальна сума 18200,00 дол. США.

З метою митного оформлення партії товару, поставленого за вищевказаним контрактом, ТОВ «Агромаштрейд» до відповідача було подано вантажну митну декларацію № 110110000/2015/000843 від 03.06.2015, в якій заявлено митну вартість товару за ціною договору (контракту).

Проте Дніпропетровською митницею було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів № 110110000/2015/000028/1 від 03 червня 2015 року, яким здійснено коригування заявленої декларантом митної вартості товару та визначено митну вартість за шостим методом (резервним) у розмірі 132,60 дол. США за одиницю продукції, на підставі якого винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 110110000/2015/00032 від 03.06.2015.

Товар випущено у вільний обіг під гарантійні зобовязання з митною вартістю, визначеною декларантом, та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, визначених Дніпропетровською митницею ДФС відповідно до рішення № 110110000/2015/000851 від 03 червня 2015 року.

Ухвалюючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для відмови у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю відсутні, оскільки підприємством на підтвердження ціни товару до митного органу надано відповідні документи, з яких вбачається, що найменування товару, загальна кількість, ціна одиниці товару, загальна вартість співпадають з даними, зазначеними в інвойсі, прайс-листі, комерційній пропозиції, підтверджена копією митної декларації країни відправлення, висновком експерта ТПП та звітом комісіонера комітенту. Крім того, рішення про коригування митної вартості товару не містить жодних зауважень щодо невідповідності у відомостях та відсутності підтвердження числових значень складових митної вартосі товару.

Проте суд апеляційної інстанції знаходить висновки суду першої інстанції помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу

Статтею 52 визначено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах пятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є обєктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобовязані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, повязаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, повязаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобовязані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» № 599 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296 визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та(або) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обовязковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на повязаних із продавцем осіб для виконання зобовязань продавця.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та обєктивної неможливості застосування попереднього методу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до митного органу на підтвердження заявленої митної вартості товару та методу її визначення разом з ВМД № 110110000/2015/000843 від 03.06.2015 було надано: міжнародну автомобільну накладну № 0000721 від 28.03.2015, коносамент NAB21507H863 від 09.02.2015, калькуляцію транспортних витрат від 02.06.2015, довідку від 03.02.2015, прайс від 09.01.2015, висновок ТПП ГО-1824 від 02.06.2015, пропозицію від 09.01.2015, інвойс 14RDWD041-1 від 13.01.2015, пакувальний лист від 13.01.2015, додаток 2015-1В від 12.01.2015, контракт № RD/7 від 12.01.2015, договір комісії № 138-К від 01.07.2015, договір про перевезення № 26/06/14 від 26.06.2014, сертифікат про походження товару G154401820561251 від 19.03.2015, екологічна декларація № 16984 від 25.03.2015.

В ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів Дніпропетровська митниця встановила, що документи, надані на підтвердження митної вартості задекларованого товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Митним органом були витребувані додаткові документи, а саме: виписки з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, копію митної декларації країни відправлення.

Підприємством додаткові документи, а саме: інвойс № HS0072 від 26.03.2015, акт виконаних робіт від 26.03.2015, звіт комісіонера від 15.06.2015, платіжне доручення в іноземній валюті № 238 від 19.06.2015, МД № 110110000/2015/000642 від 23.04.2015, № 110110000/2015/0007700 від 22.05.2015, специфікацію № 2015-1А від 12.01.2015 до контракту № RD/7 від 12.01.2015, було надано 23 липня 2015 року.

За результатами розгляду вказаних документів відповідач повідомив позивача про виявлені розбіжності.

Так, за митною декларацією № 110110000/2015/000843 від 03.06.2015 підприємством заявлено товар, імпортований на суму 18200,00 дол. США, тоді як платіжне доручення в іноземній валюті № 238 від 19.06.2015 сплачено на суму 111800,00 дол. США, наявне посилання на специфікації від 12.02.2015 № 2015-1А на суму 234000,00 дол. США та № 2015-1В на суму 18200,00 дол. США.

Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься платіжне доручення в іноземній валюті № 238 від 19.06.2015, при цьому останнє неможливо ідентифікувати та визначити митну вартість товару, оскільки сума, зазначена у платіжному документі дорівнює 111800,00 дол. США, тоді як згідно зі Специфікацією № 2015-1В від 12.01.2015 до контракту № RD/7 від 12 січня 2015 року ціна товару становить 18200,00 дол. США.

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, повязані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Частиною 2 статті 53 Митного кодексу України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та, якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Матеріалами справи підтверджено, що між замовником ТОВ «ТД «Металпромресурс» та компанією-перевізником HD Logistic Management укладено договір № 26/06/2014 від 26.06.2014 на міжнародні морські перевезення.

Згідно з актом виконаних робіт від 26.03.2015 та інвойсом № HS0072 від 26.03.2015 загальна вартість перевезення пяти контейнерів склала 8000,00 дол. США (1600 дол. США вартість перевезення одного контейнера).

Судом встановлено, сторонами не заперечується, що при здійсненні розрахунку декларантом до митної вартості товару включено транспортну складову у розмірі 832,00 дол. США.

При цьому судом у позивача було витребувано докази сплати послуг перевезення товару, проте ТОВ «Агромаштрейд» зазначило, що не має можливості надати платіжне доручення в валюті про сплату послуг за морське перевезення товару за інвойсом № HS0072 від 26.03.2015.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо не підтвердження заявленого декларантом рівня транспортної складової митної вартості імпортованого товару.

Доводи ТОВ «Агромаштрейд» щодо підтвердження вказаних обставин довідкою про транспортні витрати від 23.03.2015, калькуляцією витрат на доставку вантажу № 25 від 02.06.2015, актом виконаних робіт від 26.03.2015, інвойсом № HS0072 від 26.03.2015, суд апеляційної інстанції знаходить необґрунтованими, адже вказані документи не можуть підтвердити числове значення складової митної вартості товару (транспортну складову), оскільки формальне складення вказаних документів не може свідчити про правомірність включення ціни перевезення товару до складової митної вартості товару, визначену в останніх, за відсутності доказів сплати послуг перевезення.

Також суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо підтвердження митної вартості товару, заявленої декларантом, експертним висновком ТПП № ГО-1842 від 02.06.2015, адже, як вбачається з останнього, для визначення вартості придбаного обладнання використовувалась лише інформація, що міститься на сайті hh://qd-huaquan.en.made-in-china.com, тоді як останній не є офіційною біржовою організацією, зазначена на сайті інформація не може відображати повною мірою конюнктуру ринку, при цьому жодні інші джерела інформації щодо ціни товару експертом не використовувалися.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки митного органу, що подані позивачем документи на підтвердження митної вартості задекларованого товару містять невідповідності, розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товару № 110110000/2015/000028/1 від 03.06.2015 та картка відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів № 110110000/2015/00032 від 03.06.2015 є обґрунтованими та такими, що прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а тому постанова підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року в адміністративній справі № 804/10941/15 скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаштрейд» відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 17 травня 2016 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова