Постанова № 57781362, 12.05.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 травня 2016 рокусправа № 804/14289/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Шелепової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Укрспецстройремонт» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року в адміністративній справі

за позовом Приватного підприємства «Укрспецстройремонт»

до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

ПП «Укрспецстройремонт» у квітні 2013 року звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0000742205 та № 0000752205 від 15.04.2013.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Дніпродзержинською ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у період з 19.03.2013 по 25.03.2013 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Укрспецстройремонт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Спецстанкострой», ТОВ «Шоковіта», ПП «АТМ», ТОВ «ВК Віконні системи», ТОВ «Галактика М», ПП «Екоскан Сервіс», ТОВ «Ліга», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Дидактика», ТОВ «Лігран», ТОВ «Ферріт Д», ТОВ «Матадор», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Супутник», ПП «Транс-Атлантика Сервіс», ПП «Мегіур», ТОВ «Техніка» за період з 01 січня 2010 року по 31 січня 2013 року, за результатами якої складено Акт № 2577/117/22.5-07/35594589 від 01.04.2013.

На підставі висновків акту відповідачем 15 квітня 2013 року прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000752205, яким ПП «Укрспецстройремонт» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 248240,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 62060,00 грн. та № 0000742205, яким ПП «Укрспецстройремонт» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 236419,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 59105,00 грн.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки, викладені в акті перевірки, згідно з якими угоди, укладені ПП «Укрспецстройремонт» з ПП «Транс-Атлантика Сервіс», не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у сумі 248240,00 грн. та занижено податок на додану вартість у сумі 236419,00 грн.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає, що відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Положеннями пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності, зокрема, включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Укрспецстройремонт» з ПП «Транс-Атлантика Сервіс» було укладено договори про виконання робіт № 24 від 07.05.2012, № 25 від 07.05.2012, № 26 від 01.06.2012, за умовами яких ПП «Транс-Атлантика Сервіс» приймає на себе зобов'язання щодо виконання наступних робіт: поточний, капітальний ремонти та модернізація обладнання в цехах, ВАТ «Дніпропетровський трубний завод», ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського», ВАТ «Інтерпайп НТЗ», ВАТ «ДКМД», ТОВ «Інтерпайп Нико Тьюб» по капітальному ремонту доменної печі № 2 2р ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», капітальний ремонт стана 3000 на ПАТ «Алчевському металургійному комбінаті».

На виконання договорів були виписані податкові накладні, акти прийому виконаних підрядних робіт, акти прийому виконаних будівельних робіт, а також проведено оплату виконаних робіт, що підтверджується копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи.

Вищезазначені договори не було визнано недійсними в судовому порядку.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ПП «Укрспецстройремонт» не надано доказів можливості виконання ПП «Транс-Атлантика Сервіс» робіт з модернізації, поточного та капітального ремонту обладнання в цехах зазначених підприємств, а саме наявності основних фондів, виробничих активів, транспортних засобів, робочого персоналу тощо.

Також суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано доказів знаходження працівників ПП «Транс-Атлантика Сервіс» на території контрагентів-замовників позивача.

Проте суд апеляційної інстанції знаходить необґрунтованими такі висновки суду першої інстанції з огляду на наступне.

Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктами 2.1 та 2.2 вказаного Положення встановлено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, тобто факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Колегія суддів встановила, що ПП «Укрспецстройремонт» було укладено ряд договорів підряду з ТОВ «Трест Донбасдомнаремонт», ТОВ «Спецмеханомонтаж», ТОВ «Укрспецмеханомонтаж», відповідно до яких позивач зобов'язувався надати послуги з капітального ремонту та модернізації обладнання в цехах ВАТ «Дніпропетровський трубний завод», ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського», ВАТ «Інтерпайп НТЗ», ВАТ «ДКМД», ТОВ «Інтерпайп Нико Тьюб», ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», ПАТ «Алчевському металургійному комбінаті».

З метою виконання вказаних договорів ПП «Укрспецстройремонт» залучило до робіт ПП «Транс-Атлантика Сервіс» шляхом укладення відповідних договорів.

На підтвердження фактичного здійснення ПП «Транс-Атлантика Сервіс» робіт з поточного, капітального ремонтів та модернізації обладнання в цехах підприємств замовників, позивачем надано бухгалтерську довідку за 2012 рік про об'єм виканнях робіт, а також список працівників ПП «Транс-Атлантика Сервіс», що направлялися на ПАТ «АМК» для виконання робіт, з оформленням їм відповідних тимчасових пропусків.

При цьому в матеріалах справи міститься рішення загальних зборів Тимчасового трудового колективу від 28.06.2012 та договір підряду з тимчасовим трудовим колективом, укладеним ПП «Транс-Атлантика Сервіс» від 29.06.2012, запит директора ПП «Транс-Атлантика Сервіс» від 10.07.2012 № 27 щодо забезпечення перевезення працівників в кількості 68 чоловік для виконання капітального ремонту стана 3000 на ПАТ «АМК», заявка позивача, подана головному інженеру ТОВ «Трест Донбасдомнаремонт» на видачу тимчасових пропусків працівникам з відповідним переліком осіб, що відповідає переліку осіб, наданому позивачу ПП «Транс-Атлантика Сервіс», що свідчить про наявність трудових ресурсів у контрагента позивача та фактичної можливості здійснення ремонтних робіт, зазначених у договорах.

Крім того, в матеріалах справи міститься договір від 16.04.2012, укладений ПП «Транс-Атлантика Сервіс» з ПП «Укрпроммонтаж», згідно з яким останнє надає у користування два крани МАЗ 533702, а також список інструментів, що перевозився до ПАТ «Алчевський металургійний комбінат».

Також позивачем надано акти ПП «Укрспецстройремонт», згідно з якими ПП «Транс-Атлантика Сервіс» було передано матеріали, конструкції та деталі, необхідні для виконання капітального ремонту розливочної машини № 1 та № 2, трубного холодильника, технічного обслуговування обладнання та м/к стана « 800» на ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського», а також акти використання вказаних ТМЦ.

Вказані обставини також свідчить про наявність у контрагента позивача необхідних технічних ресурсів для виконання робіт.

Фактичне виконання робіт на ТОВ «Трест Донбасдомнаремонт» підтверджується дефектною відомістю по ремонту доменної печі № 2 за травень-червень 2012 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що позивачем було надано належні та достатні первинні документи бухгалтерського обліку по угодам, укладеним з контрагентом-постачальником, що є підставою для віднесення за ними сум до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також віднесення сум ПДВ, сплачених в ціні послуг/робіт, до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Крім того, судом встановлено, що вказані первинні документи складені відповідно до вимог чинного законодавства, що також не спростовується податковим органом.

При цьому колегія суддів зазначає, що посилання податкового органу в акті перевірки на інформацію, що надійшла від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012, а саме акт невиїзної перевірки ПП «Транс-Атлантика Сервіс», є необґрунтованими, адже неналежне виконання податкових зобов'язань, не відображення у бухгалтерському обліку та податковій звітності даних щодо господарських операцій контрагентами-постачальниками тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, а також на віднесення сум витрат до витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Крім того, в акті перевірки не зазначено, що господарські операції вказаного підприємства з позивачем були предметом дослідження під час перевірки.

Щодо постанови старшого слідчого з особливо важливих справ ГСУ ДПС України Борисенко В.М. від 31.01.2013, на яку посилається податковий орган, як на підставу, що підтверджує нереальність господарських операцій позивача з ПП «Транс-Атлантика Сервіс», суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Вказана постанова слідчого не може слугувати доказом, що спростовує факт реального здійснення господарських операцій позивача з контрагентом, адже будь-якого судового рішення, яким встановлено факт здійснення ПП «Транс-Атлантика Сервіс» безтоварних операцій з метою надання вигоди третім особам, матеріали справи не містять, відповідачем не надано.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що факт здійснення ПП «Укрспецстройремонт» господарських операцій з ПП «Транс-Атлантика Сервіс» підтверджується належними та достатніми первинними документами бухгалтерського обліку, а тому податкові повідомлення рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0000742205 та № 0000752205 від 15.04.2013 є необґрунтованими, протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому вбачаються підстави для скасування постанови та ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Укрспецстройремонт» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року в адміністративній справі № 804/14289/15 скасувати.

Позов Приватного підприємства «Укрспецстройремонт» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0000742205 та № 0000752205 від 15.04.2013.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Приватного підприємства «Укрспецстройремонт» документально підтверджені судові витрати у розмірі 12290 (дванадцять тисяч двісті дев'яносто) грн. 10 коп.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 17 травня 2016 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров