Постанова № 57780870, 13.05.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2016 року справа № 823/221/16

12 год. 10 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання - Сосюрі Ф.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фермерське господарство ОСОБА_2, про визнання протиправною відмови та зобовязання вчинити певні дії,

встановив:

15.03.2016 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі-позивач) з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі-відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фермерське господарство ОСОБА_2 у якій просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області в наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) в адміністративних межах Вільховецької сільської ради (за межами населеного пункту) Звенигородського району Черкаської області;

- зобовязати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) в адміністративних межах Вільховецької сільської ради (за межами населеного пункту) Звенигородського району Черкаської області.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що рішення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, викладене в листі від 12.02.2016 № 1072/6-16, є протиправним, оскільки позивач, будучи членом фермерського господарства та скориставшись своїм правом, звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. При цьому, відповідач прийняв її до розгляду, вважаючи додані до них додатки достатніми для розгляду по суті.

Під час подання заяви про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою поданий пакет документів, необхідних для вирішення питання про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства.

У відмові в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою відповідач посилається на те, що заява та документи, подані позивачем, не відповідають ст. 118, 121 Земельного кодексу України, що унеможливлює вирішення порушеного питання. При цьому, відповідач не конкретизував причин відмови, не вказав пункти відповідних статей, які дають підстави для відмови.

29.04.2016 позивач звернувся до суду з заявою (направленою за допомогою факсимільного звязку), відповідно до якої просив розгляд справи здійснити без його участі.

Представники відповідача у судове засідання не прибув, 28.04.2016 подав до суду заперечення, відповідно до яких у задоволенні адміністративного позову просив відмовити у повному обсязі, розгляд справи просив здійснити за його відсутності. В обґрунтування заперечень зазначено, що до звернення від 13.01.2016 № 125/0/5-16-СГ позивач не долучив документи, що підтверджують його досвід роботи у сільському господарстві, та не надав обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, не додав погодження землекористувача - ФГ Олефіренка ОСОБА_3 (юридичної особи). У звязку з зазначеним, відповідач листом від 12.02.2016 № 1072/6-16 Головне управління поінформувало позивача що заява та подані документи не відповідають вимогам ст. 118 і ст. 121 Земельного кодексу України, що унеможливлює вирішення порушеного питання.

Третя особа свого представника у судове засідання не направила, причин його неявки суду не повідомила, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши позицію сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку що адміністративний позов належить задовольнити з огляду на таке.

Судом встановлено, що у січні 2016 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) - 2,49 у власність для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Вільховецької сільської ради Звенигородського району Черкаської області. Зазначена заява зареєстрована 13.01.2016 за вхідними № 125/0/5-16-СГ. Перелік документів поданий із заявою вказаний у додатку.

Листом від 12.02.2016 № 1072/6-16 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повідомило позивача, що заява та документи не відповідають статям 118, 121 Земельного кодексу України, що унеможливлює вирішення порушеного питання.

Земельні відносини регулюються Конституцією України від 28.06.1996, Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - Кодекс № 2768), а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. «а» ч. 3 ст. 22 Кодексу № 2768 громадянам для ведення фермерського господарства передаються у власність та надаються у користування землі, віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення.

Частиною 1 ст. 116 Кодексу № 2768, зокрема, передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону, а згідно ч. 2 вказаної статті набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За приписами ст. 31 Кодексу № 2768 землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Відповідно до ст. 32 Кодексу № 2768 громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Дія частини першої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Таке ж положення закріплене в ч. 5 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство».

Частинами 6, 7 ст. 118 Кодексу № 2768 передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування обєкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як свідчать матеріали справи, з метою одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства позивачем подано до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області відповідну заяву (вхідний номер № 125/0/5-16-СГ від 13.01.2016), до якої додано передбачені ст. 118 Кодексу № 2768 документи.

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, відмовляючи у задоволенні заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Вільховецької сільської ради Звенигородського району Черкаської області (за межами населеного пункту), посилається на те, що заява та документи не відповідають ст.ст. 118, 121 Кодексу № 2768, проте не вказує яким пунктам відповідних статей та які саме документи не відповідають нормам закону.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Вільховецької сільської ради Звенигородського району Черкаської області (за межами населеного пункту), яка оформлена листом від 12.02.2016 № 1072/6-16, є протиправною.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Керуючись статтями 14, 86, 94, 159-163, 167, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області в наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) в адміністративних межах Вільховецької сільської ради (за межами населеного пункту) Звенигородського району Черкаської області.

Зобовязати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) в адміністративних межах Вільховецької сільської ради (за межами населеного пункту) Звенигородського району Черкаської області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131, ідентифікаційний код 39765890) на користь ОСОБА_1 (20200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в сумі 1102 (одна тисяча сто дві) грн 42 коп. сплачений відповідно квитанцій від 04.03.2016 № 15542319 на суму 551 грн. 21 коп. та від 23.03.2016 № N16U751244 на суму 551 грн. 21 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому статтями 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Рідзель

Постанову складено у повному обсязі 18.05.2016.