Постанова № 57780849, 12.05.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 року справа № 823/354/16

12 год. 07 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання - Сосюрі Ф.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 - за довіреністю, представника відповідача ОСОБА_2 - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Камянський машинобудівний завод» до Камянської районної державної адміністрації Черкаській області про визнання неправомірним та скасування розпорядження,

встановив:

11.04.2016 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Камянський машинобудівний завод» (далі-позивач) з позовною заявою до Камянської районної державної адміністрації Черкаській області (далі-відповідач), у якій, з урахуванням усних уточнень позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Камянської районної державної адміністрації Черкаської області від 28.03.2016 № 72 «Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження райдержадміністрації від 22.07.2002 № 207 «Про підтвердження права користування земельною ділянкою ВАТ «Камянський машинобудівний завод».

Позов мотивований тим, що 22.07.2002 Камянською районною державною адміністрацією Черкаської області прийнято розпорядження № 207, відповідно до якого позивачеві було надано земельну ділянку загальною площею 13,3213 га ставу в оренду строком на 49 років, що рахується за ним в постійному користуванні, розміщену на адмінтериторії Кам'янської міської ради за межами міста. Розпорядженням від 28.03.2016 № 72 визнано таким, що втратило чинність, вищезазначене розпорядження райдержадміністрації від 22.07.2002 № 207 «Про підтвердження права користування земельною ділянкою ВАТ «Камянський машинобудівний завод».

Позивач вважає зазначене рішення безпідставним, необґрунтованим та таким, що належить скасувати, оскільки відповідно до ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Позивач зазначає, що Кам'янська РДА, в особі першого заступника голови ОСОБА_3, скасувавши власне розпорядження від 2002 року, визнавши його таким, що втратило чинність, вийшла за межі наданих повноважень, оскільки у позивача на підставі даного розпорядження від 2002 року виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і позивач заперечує проти їх зміни чи припинення. Позивач вважає, що прийняттям оскаржуваного Розпорядження від 28.03.2016 № 72 відповідач незаконно позбавив позивача права виготовити технічну документацію та укласти договір оренди на земельну ділянку, що використовується позивачем.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував повністю з підстав викладених у запереченні та просив суд залишити його без задоволення, наголосивши, що відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України повноваження щодо надання земельних ділянок під водними об'єктами у користування на умовах оренди у межах населених пунктів належать сільським, селищним та міським радам, а за межами населених пунктів - обласним державним адміністраціям. Кам'янська районна державна адміністрація не наділена повноваженнями щодо передачі в користування вказаної земельної ділянки. Крім того, розпорядження Кам'янської районної державної адміністрації «Про підтвердження права користування земельною ділянкою ВАТ «Кам'янський машинобудівний завод» від 22.07.2002 № 207 не було скасовано, а визнано таким що втратило чинність, враховуючи, що технічна документація не була виготовлена, договір оренди не був заключений, а на даний час райдержадміністрація не наділена повноваженнями щодо передачі земельних ділянок під водними об'єктами в оренду за межами населеного пункту. Сплата оренди землі була сплачена в цілому за землю, а не за оренду водного об'єкта.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши позиції сторін у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд зазначає про таке.

Відповідно до п. 1.1 статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Камянський машинобудівний завод», затвердженого протоколом від 11.06.2009 № 6, товариство створене в результаті припинення шляхом перетворення відкритого акціонерного товариства «Камянський машинобудівний завод» і діє на умовах, викладених в цьому Статуті та у відповідності з чинним законодавством України. Пунктом 1.2 визначено, що товариство є правонаступником всього майна, прав та обовязків відкритого акціонерного товариства «Камянський машинобудівний завод».

Судом з матеріалів справи досліджено, що 22.07.2002 Камянською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження «Про підтвердження права користування земельною ділянкою ВАТ «Камянський машинобудівний завод» № 207, відповідно до якого ВАТ «Камянський машинобудівний завод» надано земельну ділянку загальною площею 13,3213 га. ставу в оренду строком на 49 років, що рахується за ним в постійному користуванні, розміщену на адмінтериторії Камянської міської ради за межами міста. Організацію виконання розпорядження покладено на районний відділ земельних ресурсів та Камянську міську раду.

Розпорядженням від 28.03.2016 № 72 визнано таким, що втратило чинність, вищезазначене розпорядження райдержадміністрації від 22.07.2002 № 207 «Про підтвердження права користування земельною ділянкою ВАТ «Камянський машинобудівний завод».

Відповідно до ст. 118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України. Склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України. Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Законом, що визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій є Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 № 586-XIV (далі-Закон № 586).

Відповідно до ст. 1 Закону № 586 виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою. Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України. Обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльністю.

Згідно ст. 33 Закону № 586 голови районних державних адміністрацій регулярно інформують про свою діяльність голів обласних державних адміністрацій, щорічно та на вимогу звітують перед ними. Голови обласних державних адміністрацій мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. Керівники структурних підрозділів обласної державної адміністрації мають право скасовувати накази керівників відповідних структурних підрозділів районної державної адміністрації, що суперечать законодавству України та актам органів виконавчої влади вищого рівня. За наявності підстав, передбачених законодавством, голови обласних державних адміністрацій можуть порушувати питання перед Кабінетом Міністрів України про притягнення до дисциплінарної відповідальності голів районних державних адміністрацій. За результатами роботи районної державної адміністрації голова обласної державної адміністрації може застосовувати встановлені законодавством заходи заохочення до посадових осіб районної державної адміністрації.

За приписами ст. 43 Закону № 586 акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та постановам Верховної Ради України, прийнятим відповідно до Конституції та законів України, актам Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. Дія актів місцевих державних адміністрацій, які відповідно до закону є регуляторними актами, або окремих положень цих актів зупиняється у разі невиконання або неоскарження у встановленому законом порядку рішень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної регуляторної політики про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики.

Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Накази керівників структурних підрозділів місцевої державної адміністрації, що суперечать Конституції України, іншим актам законодавства, рішенням Конституційного Суду України та актам міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, можуть бути скасовані головою місцевої державної адміністрації, відповідним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади.

Як встановлено судом, всупереч вищезазначеному, розпорядження першого заступника голови Камянської райдержадміністрації від 22.07.2002 № 207 скасовано першим заступником голови райдержадміністрації того ж рівня.

Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. За приписами п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Земельний кодекс України є, зокрема, актом цивільного законодавства, що передбачає підставою виникнення цивільних прав та обов'язків акти органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Статтею 122 Земельного кодексу України визначено, що вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, через які також згідно зі ст. 83, ст. 84 Земельного кодексу України набувається та реалізується право комунальної власності на землю та право державної власності на землю. Комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України установлено, що самостійними суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності, а також держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Конституційний Суд України в Рішенні від 16.04.2009 № 7-рп/2009 зазначив, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач у даній справі не мав права визнавати таким, що втратило чинність, розпорядження райдержадміністрації від 22.07.2002 № 207 «Про підтвердження права користування земельною ділянкою ВАТ «Камянський машинобудівний завод», оскільки на підставі зазначеного рішення виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і позивач, як суб'єкт цих правовідносин заперечує проти їх зміни чи припинення.

Окрім того, судом досліджено лист за підписом першого заступника голови Камянської районної державної адміністрації від 21.03.2016 № 01/01-11/764 на депутатське звернення від 03.03.2016 № 27-16, відповідно до якого зазначено, що скасування розпорядження відповідно до ст. 36 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» така дія здійснюється на підставі звернення до органів виконавчої влади вищого рівня або до суду. Зазначене свідчіть про обізнаність посадових осіб Камянської районної державної адміністрації Черкаської області щодо протиправності прийнятого розпорядження від 28.03.2016 № 72 «Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження райдержадміністрації від 22.07.2002 № 207 «Про підтвердження права користування земельною ділянкою ВАТ «Камянський машинобудівний завод».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір, суд враховує, що у силу вимог ч. 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на запроваджений ст. 8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України означає обовязок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Зважаючи на обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, докази щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд дійшов висновку, що заперечуючи проти позову за правилами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не довів правомірність прийняття оскаржуваного рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, на підставі наявних у справі доказів, дослідивши обставини адміністративної справи, застосувавши норми законодавства, враховуючи доводи сторін, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 86, 94, 159-163, 167, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Камянської районної державної адміністрації Черкаської області від 28.03.2016 № 72 «Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження райдержадміністрації від 22.07.2002 № 207 «Про підтвердження права користування земельною ділянкою ВАТ «Камянський машинобудівний завод».

Стягнути з Камянської районної державної адміністрації Черкаській області (вул. Героїв Майдану, 37, м. Камянка, Черкаська область, 20800, ідентифікаційний код 04061205) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Камянський машинобудівний завод» (вул. Героїв Майдану, 40, м. Камянка, Черкаська область, 20800, ідентифікаційний код 14307430) витрати із сплати судового збору у сумі 2756 (дві тисячі сімсот пятдесят шість) грн., сплачені відповідно до платіжного доручення від 07.04.2016 № 444 на суму 1378 грн. та від 07.04.2016 № 443 на суму 1378 грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому статтями 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Рідзель

Постанову складено у повному обсязі 17.05.2016.