Ухвала суду № 57780475, 18.04.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

18.04.2016 р. № 814/1343/15

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В., суддів Біоносенко В.В., Желєзного І.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_2

доДержавної служби інтелектуальної власності, вул. Липківського Василя, 45,Київ 35,03035

треті особиДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1,Мсп601,Центральна Частина Києва, Київ,01601 ОСОБА_2, АДРЕСА_1,Херсон,73000

провизнання протиправним та скасування рішення від 30.03.2015р. № 6943,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби інтелектуальної власності про визнання протиправним та скасування рішення від 30.03.2015р. № 6943, за участю третіх осіб ДП "Український інститут промислової власності", ОСОБА_2.

Від представників позивача та відповідача надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Треті особи у судове засідання не прибули, про дату, час і місце судового розгляду попереджений належним чином.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження (ч. 6 ст. 128 КАС України).

Розглядаючи справу у письмовому провадженні, суд дійшов висновку, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Частина друга статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до визначення пункту 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 16 червня 2015 року №21-227а15 "…у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про реєстрацію знака для товарів і послуг та в наступному отримання заявником Свідоцтва України на знак для товарів і послуг подальше оспорювання права власності на вказаний знак має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право."

Як встановлює ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Суд звертає увагу, що спірні правовідносин виникли у зв'язку з прийняттям Державною службою інтелектуальної власності України рішення про реєстрацію знака для товарів і послуг, та стосуються права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг, тобто цивільного права.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та має розглядатися за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Суд також зауважує, що у відповідності до статті 125 Конституції України система судів загальної юрисдикції в Україні будується, зокрема за принципом спеціалізації, а тому порушення правил підсудності та розгляд справи некомпетентним судом є неприпустимим та таким, що порушує право особи на незалежний та неупереджений суд.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що провадження в адміністративній справі №814/1343/15 підлягає закриттю.

На підставі вищенаведеного, пункту 1 частини першої статті 157, статті 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у справі № 814/1343/15 за позовом ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби інтелектуальної власності про визнання протиправним та скасування рішення від 30.03.2015р. № 6943, за участю третіх осіб ДП "Український інститут промислової власності", ОСОБА_2.

2. Ухвалу направити сторонам по справі.

Апеляційна скарга на цю ухвалу подається в порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Головуючий суддя Є.В. Марич

Судді В.В. Біоносенко

І.В. Желєзний