Постанова № 57779979, 18.05.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року , о 15:05 годині,Справа № 808/839/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

за участю секретаря Передерій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН»

до Запорізької митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000246/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00488 від 09.09.2015,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що між ним та ОСОБА_1, Норвегія, укладено контракт №200F/2015Н від 07.05.2015 на поставку свіжомороженої або охолодженої риби різних видів та морепродуктів. Відповідно до вказаного контракту, позивачем на митну територію України було ввезено товар - обрізки лосося морожені, за ціною 0,86 дол. США за кг, на умовах FCA Кверва, Норвегія. Для здійснення митного оформлення товару позивач подав митну декларацію до м/п «Запоріжжя-центральний» Запорізької митниці ДФС. Проте, митний орган дійшов висновку, що документи, надані до митного оформлення, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності. У зв'язку з цим відповідач витребував додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення. 09.09.2015 позивач надав митниці витребувані документи, проте того ж дня відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000246/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00488.

Позивач не згоден з прийнятим рішенням, оскільки товариством надані всі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару, який переміщуються через митний кордон України, що відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлення при перевірці розбіжностей є безпідставними, оскільки виявлені розбіжності не стосувалися розрахунку митної вартості. Додатково витребувані документи позивач надав, й вони мали всі необхідні дані та повністю пояснювали виявлені розбіжності. Між тим, митницею не було зазначено, які саме відомості про митну вартість товарів залишилися неповними чи недостовірними, але було прийнято оскаржувані рішення й картку відмови.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000246/1 від 09.09.2015 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00488 від 09.09.2015.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнає й просить відмовити у позові, зазначивши в запереченнях, що під час розгляду додатково наданих декларантом документів встановлено, що вони спрямовані на спростування та пояснення виявлених розбіжностей, проте не містять інформації, що підтверджує числові значення складових митної вартості. Декларантом не подано в повному обсязі документи, що підтверджують митну вартість, також декларант відмовився надавати додаткові документи, що підтверджують митну вартість. Просить відмовити в позові.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази та надавши їм оцінку, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке: судом встановлено, що між ТОВ «КЛІОН» (покупець) та ОСОБА_1, Норвегія (постачальник), укладено контракт №200F/2015Н від 07.05.2015, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти у власність свіжоморожену чи охолоджену рибу різних видів та морепродукти. (а.с.12-17). Згідно з інвойсом постачальника №4320475 від 02.09.2015, товар (обрізки лосося морожені) постачався за ціною 0,86 дол. США за кг, на умовах FCA Кверва, Норвегія (а.с.18-19).

Позивач подав до митниці митну декларацію по формі МД-2 №112050000/2015 (довідковий №4839), відповідно до графи 12 якої заявлена митна вартість - 383480,03 гривень за основним методом (за ціною контракту) (а.с. 11). Разом з митною декларацією позивач подав наступні документи: контракт №200F/2015Н від 07.05.2015; інвойс №4320475 від 02.09.2015; калькуляцію постачальника від 02.09.2015; прайс-лист від 25.08.2015; міжнародну товарно-транспортну накладну від 02.09.2015; рахунок перевізника №3129-2015 від 02.09.2015; фінансову довідку №06/02-1095 від 08.09.2015; договір міжнародних перевезень №2015МП/15L від 01.01.2015; дублікат ветеринарного свідоцтва серії ЄРД-00 №090832 від 08.09.2015; ветеринарний (санітарний) сертифікат №15400003634 від 02.09.2015; сертифікат походження №СО 475 від 02.09.2015; сертифікат якості від 02.09.2015; експорту декларацію №080790 від 02.09.2015 (а.с.12-31).

08.09.2015 позивач отримав повідомлення, що, згідно із ст. 53 МК, митний орган дійшов висновку, що документи, які надано до митного оформлення містять розбіжності, а саме: 1) відповідно до умов п. 5.1 контракту №200F/2015Н від 07.05.2015, ціна на товар погоджується шляхом оформлення погодження замовлення, що вважається юридично обов'язковим та є невід'ємною частиною контракту, але до митного оформлення даний документ надано не було; 2) наявні розбіжності в складових вартості, що зазначені в п. 7.2 контракту №200F/2015Н від 07.05.2015 та в калькуляції від 02.09.2015, а саме, згідно з п. 7.2 контракту, вартість товару включає вартість упаковки, маркування, доставку, оформлення товаросупровідних документів, податки і збори в Норвегії, а згідно з калькуляцією, вартість товару включає вартість сировини, обробки, пакування, маркування та маржу компанії й інші витрати.

У зв'язку з цим митниця витребувала у декларанта додаткові документи, а саме виписку з бухгалтерської документації, каталоги виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта (а.с.32).

08.09.2015 позивачем подано до митниці додаткові документи, а саме: лист позивача №06-1098 від 08.09.2015 щодо умов перевезення товару; лист постачальника від 08.09.2015; підтвердження замовлення; лист Запорізької торгово-промислової палати №ОИ-457 від 04.09.2015 (а.с.33-36).

09.09.2015 митниця використала наявну в неї інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 1,1 дол. США за кг товару та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №№112050000/2015/000246/1 (а.с.8). На підставі вказаного рішення відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00488 (а.с.9). Зазначене рішення обґрунтоване тим, що висновок ЗТПП №ОИ-457 від 04.09.2015 містить ціновий діапазон від 0,72 дол/кг до 0,97 дол/кг. Тобто, ціна товарів може бути і вища від заявленої. Лист від 08.09.2015 містить інформацію про те, що інвойс і є бухгалтерською документацією продавця, але даний документ не містить реквізитів форми бланка первинної бухгалтерської документації. Надані листи спрямовані на спростування та пояснення виявлених розбіжностей, а не на підтвердження митної вартості оцінюваного товару.

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваним рішенню та картці відмови, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 49 МК, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а згідно з ч. 1 ст. 51 МК, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ст. 57 МК, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 58 МК, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.ч. 3, 6 ст. 53 МК, у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Суд зазначає, що частина 2 ст. 53 Митного Кодексу України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів. Серед зазначеного переліку документів відсутній такий документ, як експортна декларація країни відправлення, висновок ТПП, лист постачальника чи експедитора.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Судом встановлено, що на виконання вимог контролюючого органу та на усунення розбіжностей, які були виявлені митним органом, декларантом надані необхідні документи та пояснення. Так, листом б/н від 08.09.2015 постачальник пояснив, що на поставку, згідно з інвойсом №4320475 від 02.09.2015, було сформовано заказ №1222703 від 27.08.2015, після чого 02.09.2015 виписано вказаний інвойс, в якому є посилання на підтвердження замовлення. В калькуляції від 02.09.2015 детально зазначені всі складові ціни товару, в тому числі маржа компанії. Такі складові як «оформлення товаросупровідних документів» та «податки і збори в Норвегії», зазначені в п. 7.2 контракту №200F/2015Н від 07.05.2015, входять до «інших витрат» та зазначені в п. 2 калькуляції від 02.09.2015. Витрат на транспортування у постачальника не було, оскільки товар відвантажувався із їхнього складу. Товар відвантажується на підставі інвойсу, що і є бухгалтерським документом компанії (а.с.34).

Щодо розбіжності, виявленої митницею в експертному висновку ЗТПП №ОИ-457 від 04.09.2015, суд наголошує, що серед переліку документів, що підтверджують митну вартість, визначеному в ч. 2 ст. 53 МК, відсутній такий документ, як висновок ТПП, а отже наявність в ньому інформації, що не підтверджує складові митної вартості товару (наприклад ціновий діапазон від - до) не надає митниці право коригувати заявлену декларантом митну вартість товару, визначену згідно з ціною договору за основним методом, за наявною у митного органу інформацією. Також суд вважає за необхідне зазначити, що наявність в такому висновку ЗТПП цінового діапазону на товар свідчить про добросовісність та відверту ділову мету декларанта, оскільки він не приховував від митниці реальної інформації про ціну на товар. Водночас, згідно з цим висновком, ціна на товар може бути й меншою від задекларованої. Можливість, яку митниця вбачає в висновку ЗТПП, ціни товару бути більшою від задекларованої не свідчить про намагання декларанта мінімізувати сплату митних платежів, а свідчить про укладання декларантом найбільш вигідних, в економічному сенсі, контрактів.

З огляду на вищевикладені норми права та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості та картка відмови є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки позивач правомірно та обґрунтовано застосував основний метод визначення митної вартості в поданій ним декларації, також позивач з самого початку митного оформлення подав усі документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК, та додатково надав документи, якими встановлені розбіжності були усунені.

Суд зазначає, що митним органом були виявлені розбіжності, що не стосуються числового значення оцінюваного товару та в документах, надання яких не є обов'язковим, згідно з вимогами ч. 2 ст. 53 МК.

Таким чином, жодної розбіжності, що стосується числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом чи в документах, надання яких є обов'язковим та передбачено ч. 2 ст. 53 МК, виявлено не було. Виявлені розбіжності декларантом були усунені, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають здійснені ним документально підтверджені судові витрати - судовий збір у розмірі 2756 гривень (платіжне доручення №1015 від 04.02.2016 (а.с.7).

Керуючись ст.ст.17,158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000246/1 від 09.09.2015 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00488 від 09.09.2015 Запорізької митниці ДФС.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС судові витрати у розмірі 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) гривень.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш