Справа № 739/568/16-а
Провадження № 2-а/739/10/16
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" травня 2016 р. м. Новгород-Сіверський
Новгород - Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Чепурка В.В.,
за участі:
секретаря Лукаш Н.Я.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
представника третьої особи ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Новгород-Сіверського міськрайонного управління юстиції, третя особи Новгород-Сіверське обєднане управління Пенсійного фонду України, про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Новгород-Сіверського міськрайонного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління Пенсійного фонду України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області, про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №46149660, винесеної 25 березня 2016 року.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що постановою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 05 листопада 2014 року Управління Пенсійного фонду України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області було зобовязано розглянути його заяву про призначення пенсії на пільгових умовах та прийняти рішення з урахуванням наявного у нього пільгового стажу роботи тривалістю 13 років, 5 місяців, 5 днів. Незважаючи на наявність вказаного пільгового стажу роботи вказаним Управлінням Пенсійного фонду України прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії, яке мотивовано тим, що не ввесь зазначений вище стаж є пільговим. Це в свою чергу свідчить про невиконання судового рішення, яким суд зобовязав розглянути заяву позивача про призначення пенсії з урахування відповідного пільгового стажу. Незважаючи на фактичне невиконання судового рішення 25 березня 2016 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Новгород-Сіверського міськрайонного управління юстиції було безпідставно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №46149660 у звязку з фактичним виконання судового рішення.
Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача подано заперечення проти позову відповідно до яких Управлінням Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області дійсно було розглянуто заяву позивача і до стажу його роботи враховано стаж на посаді компресорщика холодильних установок. При повторному розгляді заяви прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії у звязку з наявністю двох судових рішень, зміст яких повністю не співпадає між собою в частині відомостей про те, чи передбачена посада компресорщика холодильних установок як така, що дає право на пільговий стаж. Про це повідомлено як позивачу, так і до державної виконавчої служби з боку якої жодних претензій щодо виконання постанови суду від 05 квітня 2014 року не було. Відповідно, на думку представника третьої особи, державний виконавець правомірно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.
Ухвалою суду від 05 травня 2016 року третю особу у справі Управління Пенсійного фонду України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області замінено його правонаступником Новгород-Сіверським обєднаним управлінням Пенсійного фонду України.
У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили його задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні висловився проти задоволення позову мотивуючи свою позицію тим, що Управлінням Пенсійного фонду України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області було прийнято рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії і тим самим виконано рішення суду, яким зобовязано вказане управління Пенсійного фонду України розглянути питання про призначення пенсії позивачу і прийняти відповідне рішення. У звязку з фактичним виконанням судового рішення ним було винесено оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження.
Представник третьої особи у судовому засіданні висловилася проти задоволення позову з підстав, викладених у поданих нею запереченнях, при цьому зазначила свого часу постановою суду Управління Пенсійного фонду України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області було зобовязано зарахувати до пільгового стажу позивача період його роботи у Новгород-Сіверській райспоживспілці тривалістю біля 10 років. Вказане судове рішення було виконано. У подальшому іншим судовим рішенням управління Пенсійного фонду України було зобовязано розглянути питання щодо призначення позивачу пенсії з урахуванням пільгового стажу роботи та прийняти відповідне рішення. На виконання цього рішення було розглянуто питання щодо призначення позивачу пенсії на пільгових умовах та прийнято рішення про відмову в її призначенні, оскільки є рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у якому вказано, що стаж роботи, на зарахуванні якого наполягає позивач, не є пільговим.
Заслухавши пояснення позивача, його представника, пояснення представників відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено, постановою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 05 листопада 2014 року Управління Пенсійного фонду України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області зобовязано розглянути, з урахуванням стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», заяву ОСОБА_1, тобто позивача, про призначення йому пенсії на пільгових умовах ухваливши відповідне рішення (а.с. 57). 09 грудня 2014 року вказана постанова набрала законної сили (а.с. 58).
21 січня 2015 року Відділом державної виконавчої служби у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області за виконавчим листом №2-а/739/44 було відкрито виконавче провадження №46149660 з виконання вказаної вище постанови суду (а.с.59-60).
27 січня 2015 року Управління Пенсійного фонду України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області на виконання постанови суду від 05 листопада 2014 року розглянуло заяву позивача про призначення йому пенсії на пільгових умовах та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії. Вказане рішення мотивоване тим, що є два рішення суду які набрали законної сили та суперечать одне одному. При цьому зазначено, що в «ухвалі Вищого спеціалізованого суду від 31 серпня 2012 року чітко вказано, що період з 18 травня 1982 року по 25 лютого 1997 року не є пільговим» (а.с. 36).
З досліджених у судовому засіданні матеріалів пенсійної справи позивача вбачається, що останній з 06 лютого 1978 року до 08 квітня 1981 року працював на посаді машиніста компресорних установок 3-го розряду Новгород-Сіверської птахофабрики, відповідно його пільговий стаж за вказаний період становить 3 роки, 2 місяці і 2 дні. З 18 травня 1982 року до 26 січня 1991 року та з 27 січня 1991 року до 21 серпня 1992 року позивач працював на посаді компресорщика холодильних установок оптово-торгової бази Новгород-Сіверської райспоживспілки і його стаж роботи у вказані періоди становить 8 років, 8 місяців і 8 днів та 1 рік, 6 місяців і 25 днів відповідно.
Як зясовано, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року Управління Пенсійного фонду України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області зобовязано зарахувати позивачу до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». При винесенні вказаної постанови суд дійшов висновку, що стаж роботи позивача у періоди з 06 лютого 1978 року до 08 квітня 1981 року, з 18 травня 1982 року до 26 січня 1991 року та з 26 січня 1991 року до 21 серпня 1992 року належить до пільгового стажу. Відповідно загальний пільговий стаж роботи позивача, який дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах становить 13 років, 5 місяців і 5 днів (а.с. 11-12).
Таким чином, позивач має право на призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ, оскільки має необхідний вік та стаж роботи, у тому числі й стаж роботи на посадах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України.
31 березня 2014 року Відділом державної виконавчої служби у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області за виконавчим листом №2а/744/23/13 було відкрито виконавче провадження №42761105 з виконання вказаної вище постанови суду (а.с.54).
На виконання постанови суду від 30 січня 2014 року Управлінням Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області періоди роботи позивача з 18 травня 1982 року до 26 січня 1991 року та з 27 січня 1991 року до 21 серпня 1992 року зараховано до його пільгового стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 56), про що повідомлено позивача (а.с.55). При цьому період роботи позивача з 06 лютого 1978 року до 08 квітня 1981 року визнаний Управління Пенсійного фонду України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області як пільговий і не оспорюється.
У звязку з викладеним суд відкидає як необґрунтовані доводи представника третьої особи про те, що спірним є віднесення періодів роботи позивача з 18 травня 1982 року до 26 січня 1991 року та з 27 січня 1991 року до 21 серпня 1992 року до його пільгового стажу. Наявність рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 22 лютого 2012 року, залишеного без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1, тобто позивача, до Новгород-Сіверської райспоживспілки про спонукання вчинити дії з видачі довідки на підтвердження трудового стажу для обчислення пенсії за віком на пільгових умовах та відшкодування моральної шкоди (а.с. 29-35) жодним чином вказаних вище висновків не спростовує.
Отже, при здійсненні на виконання постанови Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 05 листопада 2014 року розгляду заяви позивача про призначення йому пенсії Управління Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області було зобовязане врахувати як пільговий стаж роботу позивача у періоди з 06 лютого 1978 року до 08 квітня 1981 року, з 18 травня 1982 року до 26 січня 1991 року та з 27 січня 1991 року до 21 серпня 1992 року загальною тривалістю 13 років, 5 місяців і 5 днів. Натомість, приймаючи відповідне рішення, Управління Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області безпідставно не врахувало періоди роботи позивача з 18 травня 1982 року до 26 січня 1991 року та з 27 січня 1991 року до 21 серпня 1992 року як пільговий стаж, тим самим фактично не виконало зазначену вище постанову суду в повному обсязі.
Про прийняте рішення 27 січня 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області повідомило Відділ державної виконавчої служби Новгород-Сіверського районного управління юстиції (а.с. 7), та направило до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області звіт про виконання судового рішення (а.с. 6).
25 березня 2016 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Новгород-Сіверського районного управління юстиції ОСОБА_3 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 49, статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», у звязку з фактичним виконанням судового рішення (а.с. 3).
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною пятою статті 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Верховною Радою України 11 вересня 1997 року.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження».
Частиною першою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон України №606-ХІV) передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цих Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно частини першої статті 6 Закону України «№606-ХІV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Пунктом 8 частини першої статті 49 Закону України №606-ХІV передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Виходячи зі змісту наведених норм права та встановлених у судовому засіданні обставин суд приходить до висновку про відсутність у державного виконавця Целіщева А.О. підстав для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №46149660 від 25 березня 2016 року у звязку з фактичним виконання рішення суду, оскільки, як зясовано, відповідне судове рішення фактично в повному обсязі виконане не було, що призвело до порушення прав позивача. Відповідно суд вважає за необхідне захистити права позивача шляхом визнання вказаної постанови протиправною та її скасування. Отже, позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню повністю.
Оскільки позивачем були здійснені судові витрати на правову допомогу у розмірі 500 грн. 00 коп., що підтверджено відповідними доказами, суд на підставі частини першої статті 94 КАС України вважає за необхідне присудити їх на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 19, 124, 129 Конституції України, статтями 6, 11, 49 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 11, 18, 71, 94, 158 - 163, 167, 181, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Новгород-Сіверського міськрайонного управління юстиції, третя особи Новгород-Сіверське обєднане управління Пенсійного фонду України, про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження задовольнити повністю.
Постанову про закінчення виконавчого провадження від 25 березня 2016 року, винесену державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Новгород-Сіверського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3, якою у звязку з фактичним виконанням рішення закінчено виконавче провадження №46149660, визнати протиправною та скасувати.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Новгород-Сіверського обєднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі 500 (пятсот) гривень 00 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання постановою законної сили за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування частини третьої статті 160 КАС України або винесення постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.В. Чепурко
Постанова в повному обсязі складена 18 травня 2016 року.
Судове рішення № 57778958, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області було прийнято 13.05.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 739/568/16-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: