Ухвала суду № 57777401, 18.05.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3923/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сватаненко В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Сватаненка В.І.

суддів Артеменка І.А., Черевка П.М.,

за участю секретаря Фабіжевської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, Дачно-будівельний кооператив «Червона Зірка» - «Про усунення перешкод у користуванні власністю», за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 28 березня 2016 року про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИЛА:

09.03.2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, по якому просить зобовязати ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності за адресою: м. Одеса, вул. Гаршина, 9, шляхом приведення належного їй обєкту за адресою: м. Одеса, вул. Гаршина, 9, в попередній стан.

28.03.2016 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_2 про забезпечення позову, в якій позивач просить заборонити ОСОБА_3, членам її родини та будь-яким фізичним та юридичним особам здійснювати роботи щодо будівництва (реконструкції) за адресою: м. Одеса, вул. Гаршина, 9, на земельній ділянці, власником якої є ОСОБА_3

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28.03.2016 року задоволена заява ОСОБА_2 про забезпечення позову, заборонено ОСОБА_3, членам її родини та будь-яким фізичним та юридичним особам здійснювати роботи щодо будівництва (реконструкції) за адресою: м. Одеса, вул. Гаршина, 9, на земельній ділянці, власником якої є ОСОБА_3

04.04.2016 року ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу на вказану ухвалу районного суду, по якій просить скасувати ухвалу районного суду про забезпечення позову, посилаючись на порушення районним судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно до ст. 312 ЦПК України розглянувшискаргунаухвалусудупершоїінстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишаєухвалубеззмін,якщосудом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

При розгляді апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції колегія суддів всесторонньо і повно перевірила законність і обґрунтованість ухвали на основі матеріалів справи.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 п. п. 1, 2 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Колегія суддів звертає увагу на те, що таким заходом забезпечення позову як заборона на вчинення дій щодо будівництва (реконструкції) на земельній ділянці, власником якої є ОСОБА_3, суд першої інстанції захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Забезпечення позову шляхом заборони на вчинення дій щодо будівництва (реконструкції) не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправя сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання шкоди позивачу.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Таким чином, судова колегія вважає, що заборона відповідачу на вчинення дій щодо будівництва (реконструкції) на земельній ділянці не носить дискримінаційного характеру по відношенню до відповідача.

Застосування заборони відповідачу на вчинення відповідниїх дій здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправя сторін на момент забезпечення позову.

Колегія суддів звертає увагу, що з виділених матеріалів справи вбчається, що сторони по справі є суміжними землевласниками, а також, що позивач звертався до відповідних контролюючих державних установ щодо проведення самочинних будівельних робіт відповідачем, про що свідчать його заяви, скарги, листи та фотофіксація обєкту забудови.

Судова колегія вважає, що в відповідності з зазначеними нормами процесуального права у суду першої інстанції були всі підстави для забезпечення позову на момент постановлення даної ухвали суду, оскільки від позивача до суду надійшла обгрунтована заява про забезпечення позову, а невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому, колегія суддів керується розясненнями Верховного Суду України, наданими в п.4 Постанови Пленуму № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», яким судам роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Доводи апеляційної скарги та заяви про приєднання до апеляційної скарги є неспроможними, висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, є правильною по суті, відповідає вимогам ЦПК України, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.2 п.1, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 28 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

18.05.2016 року м. Одеса