Ухвала суду № 57773792, 18.04.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 627/872/15-к Головуючий суду 1 інстанції: Остапов М.О.

Провадження 11-кп/790/834/16 Доповідач Мікулін М.І.

Категорія ч.3 ст.185 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді Мікуліна М.І.

суддів Снігерьової Р.І.,

Савченко І.Б.

за участю секретаря судового засідання Вакула Н.С.

прокурора Левчені Г.М.

захисників ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

обвинувачених ОСОБА_7

ОСОБА_8

ОСОБА_9

ОСОБА_10

ОСОБА_11

ОСОБА_12,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 11-кп/790/834/16 за апеляційними скаргами заступника прокурора Харківської області Мельника О.В., потерпілого ОСОБА_6, захисника ОСОБА_13, обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7 на вирок Краснокутського районного суду Харківської області від 18 серпня 2015 року у відношенні ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_14,-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Качалівка Краснокутського району Харківської області, з середньою освітою, не працюючий, зареєстрований та проживаючий до затримання за адресою: АДРЕСА_1, судимий:

-13 листопада 2012 року Краснокутським районним судом Харківської області за ч.1 ст. 296 КК України до 1 року обмеження волі, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням на один рік;

-03 червня 2014 року Богодухівським районним судом Харківської області за ч. ч. 1, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі без конфіскації майна,-

засуджений за: ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі; ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; ч. 2 ст. 15-ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено 5 років позбавлення волі. В силу ч.1, 4 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 03 червня 2014 року та остаточно призначено 5 років 4 місяці позбавлення волі.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець с. Качалівка Краснокутського району Харківської області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2, судимий:

-12 листопада 2013 року Нововодолазьким районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на два роки;

-03 червня 2014 року Богодухівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на два роки,-

засуджений за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі; ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. В силу ч. 1, 4 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань призначено 5 років 2 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна.

В силу ч. 1, 4 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Нововодолазького районого суду Харківської області від 12.11.2013 року та призначено 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. В силу ч. 1, 4 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 03.06.2014 року та остаточно призначено 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець с. Оленівка Краснокутського району Харківської області, не одружений, не працюючий, з середньою-спеціальною освітою, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,-

засуджений за: ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі; ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. В силу ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженець с. Гаранівка Зміївського району Харківської області, з середньою освітою, не працюючий, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 проживаючий за адресою: АДРЕСА_5

засуджений за: ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі; ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; ч. 1 ст. 317 КК України до 3 років позбавлення волі. В силу ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено 3 роки 2 місяці позбавлення волі. В силу ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з випробуванням на два роки.

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженець с. Качалівка Краснокутського району Харківської області, не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_6 раніше не судимий,-

засуджений за: ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі; ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; ч. 2 ст. 15 - ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. В силу ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено 3 роки 2 місяці позбавлення волі. В силу ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з випробуванням на два роки.

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_14, уродженець с. Качалівка Краснокутського району Харківської області, не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_6 раніше не судимий,-

засуджений за: ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. В силу ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено 3 роки 2 місяці позбавлення волі. В силу ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з випробуванням на два роки.

Як встановив суд, ОСОБА_15 за попередньою змовою з ОСОБА_12 та ОСОБА_11, 08 квітня 2009 року з корисливого мотиву, з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_16 мешкає за іншою адресою, а домоволодіння за адресою: АДРЕСА_7 остання використовує як дачне, та, достовірно знаючи про те, що за їх діями ніхто не спостерігає, через відкриту калитку проникли на територію даного домоволодіння, де шляхом зриву навісного замка проникли до господарчої будівлі, звідки таємно викрали майно, яке належить останній, на загальну суму 1129 гривень, яка підтверджується висновком судово товарознавчої експертизи № 4993 від 15 червня 2009 року.

Крім того, повторно, в ніч на 24 квітня 2013 року, ОСОБА_8 за попередньою змовою із ОСОБА_7, з корисливого мотиву, з метою таємного викрадення чужого майна, прибули до бригади ПСП «Оазіс», яка розташована в с. Червоний Прапор Краснокутського району Харківської області, де, достовірно знаючи про те, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом зриву навісного замка проникли в одне із приміщень майстерень, звідки скоїли крадіжку майна, яке належить ПСП «Оазіс» на загальну суму 14282 гривень, яка підтверджується висновком судово - товарознавчої експертизи № 53 від 16 вересня 2013 року.

Крім того, в період часу з 1 травня 2013 року по 5 травня 2013 року, в нічний час ОСОБА_8 , повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_7, з корисливого мотиву та з метою таємного викрадення чужого майна, прибули до бригади ТОВ «Діброва» XXI за адресою: смт. Краснокутськ, вул. Зарічна, б. 2, де, достовірно знаючи про те, що за їх діями ніхто не спостерігає, перетнули дерев'яний паркан, та з вищевказаної території скоїли крадіжку майна, яке належить ОСОБА_17 на загальну суму 6266 гривень, яка утверджується висновком судово-товарознавчої експертизи № 53 від 16 вересня 2013 року.

Крім того, повторно, на початку травня 2013 року, в нічний час, ОСОБА_8 за попередньою змовою із ОСОБА_12, з корисливого мотиву та з метою таємне викрадення чужого майна, скориставшись зручними обставинами, а саме тим, що біля двору за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_18 за адресою: АДРЕСА_8 знаходиться трактор МТЗ, та, достовірно знаючи про те, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу із вищевказаного трактору скоїли крадіжку майна, яке належить ОСОБА_18 на суму 127 гривень, яка підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи № 53 від 16 вересня 2013 року.

Крім того, в 20-х числах травня 2013 року в нічний час, ОСОБА_7 за попередньою змовою із ОСОБА_8, керуючись корисливими мотивами, діючи повторно та з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись зручними обставинами, а саме тим, що біля двору за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_19 за адресою: АДРЕСА_9, знаходиться автомобіль КАМАЗ, державний номер НОМЕР_1, та, достовірно знаючи про те, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу із вищевказаного автомобіля скоїли крадіжку майна, яке належить ОСОБА_19 на загальну суму 2811 гривень, яка підтверджується висновком судово товарознавчої експертизи № 53 від 16 вересня 2013 року.

Крім того, повторно, в середині травня 2013 року, в нічний час, ОСОБА_8 за попередньою змовою із ОСОБА_12, керуючись корисливими мотивами та з метою таємного викрадення чужого майна, прибули до бригади, розташованої по пров. Основ`яненському смт. Краснокутськ, та, достовірно знаючи про те, що за їх діями ніхто не спостерігає, через паркан проникли до території бригади, де таємно викрали майно, яке належить ОСОБА_20 на загальну суму 1727 гривень, яка підтверджується висновком судово товарознавчої експертизи № 53 від 16 вересня 2013 року.

Крім того, повторно, в ніч на 1 червня 2013 року, ОСОБА_8, керуючись корисливими мотивами, проник на територію тракторної бригади, яка розташована в смт. Костянтинівка Краснокутського району Харківської області, де, достовірно знаючи про те, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, скоїв крадіжку майна, яке належить ОСОБА_21 на загальну суму 7532 гривні, яка підтверджується висновком судово товарознавчої експертизи № 53 від 16 вересня 2013 року.

Крім того, повторно, на початку червня 2013 року в нічний час, ОСОБА_8, керуючись корисливими мотивами, скориставшись зручними обставинами, а саме тим, що біля двору за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_22 за адресою: АДРЕСА_10 знаходяться металеві вироби, та, достовірно знаючи про те, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, шляхом вільного доступу скоїв крадіжку майна, яке належить ОСОБА_22 на суму 450 гривень, яка підтверджується висновком судово товарознавчої експертизи № 53 від 16 вересня 2013 року.

Крім того, повторно, в ніч на 21 червня 2013 року, ОСОБА_7 за попередньою змовою із ОСОБА_8, керуючись корисливими мотивами, прибули до тракторної бригади, яка розташована в с. Городнє Краснокутського району Харківської області, скориставшись зручними обставинами, а саме тим, що на території тракторної бригади є металеві вироби, та, достовірно знаючи про те, що за їх діями ніхто не спостерігає, з території вказаної бригади скоїли крадіжку майна, яке належить ТДВ АФ «Глобівська» на загальну суму 3670 гривень, яка узгоджується висновком судово товарознавчої експертизи № 53 від 16 вересня 2013 року.

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що, повторно, на початку серпня 2013 року, в нічний час, ОСОБА_12 за попередньою змовою із ОСОБА_8, керуючись корисливими мотивами, прибули до бригади ТОВ «Козіївське», яка розташована в с. Козіївка Краснокутського району Харківської області, де, ОСОБА_8, достовірно знаючи про те, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом зриву навісного замка на вхідних дверях проник до приміщення майстерні, а ОСОБА_12 залишився на вулиці та в разі появи сторонніх осіб повинен був попередити ОСОБА_8, а також допомогти останньому перенести викрадене майно. Згідно раніше розробленого плану, ОСОБА_8 та ОСОБА_12 із вказаного приміщення скоїли крадіжку майна, яке належить ТОВ «Козіївське» на загальну суму 3367 грн. яка узгоджується висновком судово товарознавчої експертизи № 53 від 16 вересня 2013 року.

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що, повторно, в період часу з 13 серпня 2013 року по 15 серпня 2013 року, ОСОБА_12 за попередньою змовою із ОСОБА_8, керуючись корисливими мотивами, прибули до приміщення майстерні ДП «Гутянське лісове господарство», звідки викрали майно на загальну суму 550 гривень, яка узгоджується висновком судово товарознавчої експертизи № 53 від 16 вересня 2013 року.

Крім того, повторно, в кінці грудня 2014 року, ОСОБА_8 за попередньою домовленістю із ОСОБА_10 керуючись корисливими мотивами, прийшли до території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_11 де, достовірно знаючи про те, що за їх діями ніхто не спостерігає, та власника домоволодіння не має, шляхом вільного доступу проникли на території неогородженого домоволодіння, звідки скоїли крадіжку речей які належать ОСОБА_23 на загальну суму 190 грн., яка підтверджується висновком судово товарознавчої експертизи №47 від 29 квітня 2015 року.

Крім того, повторно, на початку січня 2015 року ОСОБА_8 за попередньою домовленістю із ОСОБА_10, керуючись корисливими мотивами, прийшли до території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_12 де, достовірно знаючи про те, що за їх діями ніхто не спостерігає та власника домоволодіння не має, шляхом вільного доступу проникли на території домоволодіння, звідки скоїли крадіжку речей які належать ОСОБА_24 на загальну суму 150,20 грн., яка підтверджується висновком судово товарознавчої експертизи №47 від 29 квітня 2015 року.

Крім того, повторно, на початку березня 2015 року ОСОБА_8 за попередньою домовленістю із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 керуючись корисливими мотивами, прийшли до території домоволодіння яке розташоване за адресою: АДРЕСА_13, де, достовірно знаючи про те, що за їх діями ніхто не спостерігає та власника домоволодіння не має, шляхом розбиття вікна проникли до приміщення будинку, звідки скоїли крадіжку речей які належать ОСОБА_25 на загальну суму 263 грн. яка підтверджується висновком судово товарознавчої експертизи №47 від 29 квітня 2015 року.

Крім того, повторно, в ніч на 10.03.2015 року ОСОБА_8, керуючись корисливими мотивами, зайшов до приміщення під'їзду п'ятиповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_16, звідки таємно викрав велосипед «SPIDER», який належить ОСОБА_26 чим спричинив останній матеріальну шкоду на суму 270 грн.

Крім того, повторно, в ніч на 10.03.2015 року ОСОБА_8, керуючись корисливими мотивами, зайшов до приміщення під'їзду п'ятиповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_14, звідки таємно викрав велосипед «Winner stella», який належить ОСОБА_27, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на суму 630 грн.

Крім того, в ніч на 10.03.2015 року ОСОБА_8, повторно, за попередньою домовленістю із ОСОБА_9, керуючись корисливими мотивами, прийшли до території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_11 де, достовірно знаючи про те, що за їх діями ніхто не спостерігає, та власника домоволодіння не має, шляхом вільного доступу проникли на території домоволодіння, звідки скоїли крадіжку речей які належать ОСОБА_28 на загальну суму 160,80 грн. , яка підтверджується висновком судово товарознавчої експертизи №47 від 29 квітня 2015 року.

Крім того, в середині березня 2015 року ОСОБА_8 за попередньою домовленістю із ОСОБА_9, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, прийшли до території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_11 де, достовірно знаючи про те, що за їх діями ніхто не спостерігає, та власника домоволодіння не має, шляхом вільного доступу проникли на території домоволодіння, звідки скоїли крадіжку речей які належать ОСОБА_28 на загальну суму 560, 50 грн., яка підтверджується висновком судово товарознавчої експертизи №47 від 29 квітня 2015 року.

Крім того, повторно, в ніч на 18.03.2015 року, ОСОБА_8 за попередньою домовленістю із ОСОБА_9, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи по вул. Перемоги смт. Краснокутськ, Краснокутського району, Харківської області, побачили автомобіль ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_6 У них раптово виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, з метою використання вказаного транспортного засобу для поїздки за їх місцем мешкання. ОСОБА_8 та ОСОБА_9, переконавшись в тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, скориставшись зручними обставинами, а саме тим, що двері автомобіля були відкриті, а також тим, що на вулиці ніхто не перебував, ОСОБА_8 разом зі ОСОБА_9 викотили вище вказаний автомобіль на узбіччя. Після цього ОСОБА_8, шляхом пошкодження дротів завів вище вказаний автомобіль та почав рух в сторону с. Оленівка Краснокутського району Харківської області, де по дорозі, не впоравшись із управлінням автомобіля, ОСОБА_8 допустив перекидання керованого ним транспортного засобу, внаслідок чого автомобіль має механічні пошкодження, чим потерпілому ОСОБА_6 спричинено матеріальну шкоду на суму 26791 грн., яка підтверджується висновком авто - товарознавчої експертизи № 66 від 25.03.2015 року.

Крім того, повторно, в ніч на 18.03.2015 року, ОСОБА_8 за попередньою домовленістю із ОСОБА_9, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи по вул. Перемоги смт. Краснокутськ, Краснокутського району, Харківської області, відшукали автомобіль ВАЗ 2107, фіолетового кольору, д.н.з. НОМЕР_3, який належить Краснокутському РВВХРФДПЦДЗК та у останніх раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який вони, діючи повторно, підійшли до вище вказаного автомобіля та зірвали капот, тим самим відчинили його, звідки таємно викрали акумуляторну батарею Іsta 6CT-60Aз Classic, яка належить Краснокутському РВВХРФДПЦДЗК, чим спричинили останнім матеріальну шкоду на суму 570 грн., яка узгоджується висновком авто товарознавчої експертизи № 66 від 25.03.2015 року.

Крім того, в ніч на 18.03.2015 року, ОСОБА_8 за попередньою домовленістю із ОСОБА_9, діючи повторно, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи по вул. Перемоги смт. Краснокутськ, Краснокутського району, Харківської області, побачили автомобіль АЗЛК 2138, який належить ОСОБА_29 та у останніх раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, ОСОБА_8 підійшов до вище вказаного автомобіля та відкрив капот, який знаходився у відчиненому стані, звідки разом зі ОСОБА_9 вийняли акумуляторну батарею ТМ « INCI AKU 62», яка належить ОСОБА_29 чим спричинили останньому матеріальну шкоду на суму 755 грн., яка узгоджується висновком авто товарознавчої експертизи №66 від 25.03.2015 року.

Крім того, на початку березня 2015 року ОСОБА_10 з метою забезпечення можливості іншим особам вживання наркотичних засобів, надав приміщення гаражу, який розташований на території домоволодінні за адресою: АДРЕСА_15 ОСОБА_9 який в свою чергу мав умисел, направлений на незаконне вживання наркотичних засобів, без мети збуту. Так, на початку березня 2015 року в денний час, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, використовуючи незаконно придбаний у не встановлений період часу, не встановленим способом, особливо небезпечний наркотичний засіб каннабіс та здобутий у ОСОБА_10 саморобний пристрій для куріння марихуани «бульбулятор» ОСОБА_10 та ОСОБА_9, по черзі вжили вказаний наркотичний засіб (згідно висновку хімічної експертизи № 465 від 24 березня 2015 - екстракт каннабісу у перерахунку на суху речовину 0,0380 г) шляхом паління через саморобний пристрій для куріння марихуани. 18.03.2015 року в ході проведення огляду місця події в приміщення гаражу, який знаходиться на території домоволодіння, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 працівниками міліції в присутності понятих були виявлено та в подальшому вилучений саморобний пристрій для куріння «бульбулятор».

В апеляційних скаргах:

- захисник ОСОБА_13 просить вирок змінити та пом'якшити призначене обвинуваченому ОСОБА_9 покарання, застосувати ст. 75 КК України і звільнити від відбування покарання з випробуванням, посилаючись на те, що обвинувачений ОСОБА_9 вину визнав повністю, щиросердно розкаявся, активно сприяв слідству в розкритті злочину, раніше не судимий, за місцем проживання компрометуючих його особу матеріалів не встановлено, має стійкі соціальні зв'язки: проживав спільно з батьком та вів спільне господарство, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває. Факт знаходження обвинуваченого у стані алкогольного сп'яніння матеріалами справи не доведено, доказів перебування обвинуваченого у стані сп'яніння під час скоєння ним кримінального правопорушення немає;

- обвинувачений ОСОБА_9 просить пом'якшити покарання та застосувати ст. 69 КК України, посилаючись на щире каяття та визнання вини;

- обвинувачений ОСОБА_7 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи і суворість призначеного йому покарання;

- прокурор просить вирок скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинувачених. В апеляції прокурор просить постановити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винним та призначити покарання за ч.2 ст.185 КК України (за епізодами від 01.05.2013, від червня 2013 року, вчинений в 20 числах травня 2013 року та в травні 2013 року) - 3 роки позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України (за епізодами від 08.04.2009, 24.04.2013, 01.05.2013, з 01.05.2013 по 05.05.2013, 21.06.2013, серпня 2013, з 13 по 15 серпня 2013 року, грудня 2014 року) - 4 роки позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суровим призначити покарання - 4 роки позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань приєднати не відбуту частину покарання за попередніми вироками та остаточно призначити 4 роки 6 місяців позбавлення волі; за ч.2 ст.185 КК України (за епізодами від 18.03.2015, 10.03.2015) - 3 роки позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України (за епізодами від березня 2015 року, січня 2015 року та 10.03.2015) - 4 роки позбавлення волі, за ч.2 ст.289 КК України - 6 років позбавленням волі з конфіскацією майна. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суровим призначити 6 років позбавленням волі з конфіскацією майна. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за попередніми вироками та остаточно призначити 4 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. ОСОБА_7 визнати винним та призначити за ч.2 ст.185 КК України 3 роки позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України - 3 роки 6 місяців позбавлення волі, за ч.2 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України - 4 роки позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 призначити 4 роки позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком та остаточно призначити 6 років позбавлення волі. ОСОБА_9 визнати винним та призначити за ч.2 ст.185 КК України 3 роки позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України - 4 роки позбавлення волі, за ч.2 ст.289 КК України - 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_9 призначити 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. ОСОБА_10 визнати винним та призначити за ч.3 ст.185 КК України 4 роки позбавлення волі, за ч.1 ст.317 КК України - 3 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити 4 роки позбавлення волі. ОСОБА_12 визнати винним та призначити за ч.2 ст.185 КК України 3 роки позбавлення волі, за ст.15 ч.3 - ст.185 КК України 3 роки 6 місяців позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України 5 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити 5 років позбавлення волі. ОСОБА_11 визнати винним та призначити за ст.15 ч.3 ст.185 КК України 3 роки позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України - 4 роки позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити 4 роки позбавлення волі. Включити до мотивувальної частини вироку епізоди злочинів вчиненні ОСОБА_7, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у квітні 2013 року за фактами викрадення майна ТОВ «Качалівське» та ТОВ «Козіївське» та вчинення злочину 18 травня 2013 року за фактом викрадення майна потерпілого ОСОБА_30, 24.05.2013 за фактом викрадення майна ТОВ «Козіївське». Посилається на те, що суд призначаючи покарання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 неправильно застосував кримінальний закон, не в повній мірі врахував, що останні раніше неодноразово судимі, у тому числі за корисливі злочини, судимість в установленому законом порядку не погашена, шкода завдана потерпілим не відшкодована. Призначаючи покарання ОСОБА_31, суд не в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених ним правопорушень, те, що останній на момент вчинення злочинів не працював, шкоду потерпілим не відшкодував. Крім того, суд, призначаючи покарання ОСОБА_32, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та приймаючи рішення щодо звільнення їх від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, недостатньо врахував ступінь тяжкості скоєних останніми злочинів та конкретні обставини їх вчинення, не врахував, що ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 вчинили ряд корисливих злочинів, шкоду потерпілим не відшкодували та дійшов безпідставного висновку про можливість їх виправлення без реального відбування покарання;

- потерпілий ОСОБА_6 просить вирок скасувати в частині призначення покарання обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_8, застосувати до них більш суворе покарання та солідарно стягнути на його користь 26 791 грн. матеріальної шкоди, оскільки обвинувачені вчинили злочин в період іспитового строку, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, шкоду не відшкодували, на момент вчинення правопорушення ніде не працювали.

Заслухавши доповідача, вислухавши обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_6, які підтримали апеляційні скарги, вислухавши захисника ОСОБА_3 в обґрунтування доводів апеляції захисника ОСОБА_13, а також вислухавши прокурора, який підтримав апеляційну скаргу в частині м'якості призначеного покарання та вважав за необхідне скасувати вирок і призначити новий судовий розгляд із-за істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства, вислухавши захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_8 про скасування вироку у зв'язку з порушенням права останнього на захист, вислухавши захисника ОСОБА_5, обвинувачених ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про обґрунтоване застосування щодо останніх ст. 75 КК України, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги заступника прокурора Харківської області Мельника О.В. та потерпілого ОСОБА_6 підлягають задоволенню частково, а апеляційні скарги захисника ОСОБА_13, обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7 задоволенню не підлягають, з таких підстав.

Згідно ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Органами досудового розслідування ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 обвинувачуються в тому, що вони, при обставинах, вказаних у обвинувальному акті/т. 1, а. с. 3-32/ скоїли кримінальні правопорушення, в тому числі: ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185 КК України по епізоду скоєння на початку квітня 2013 року крадіжки майна СТОВ «Качалівське» на загальну суму 6174 гривні; ОСОБА_7 та ОСОБА_12 за ч. 3 ст. 185 КК України по епізоду скоєння на початку квітня 2013 року крадіжки майна ТОВ «Козіївське» на загальну суму 436 гривень; ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 185 КК України по епізоду від 18 травня 2013 року крадіжки майна ОСОБА_30 на загальну суму 1750 гривні; ОСОБА_7, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України по епізоду від 24 травня 2013 року замаху на крадіжку майна ТОВ «Козіївське» на загальну суму 5848 гривень.

В силу ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Отже, відповідно до вимог ст. ст. 91, 337 КПК України ці обставини, які вказані в основних процесуальних документах досудового розслідування підлягали доказуванню чи спростовуванню при розгляді кримінального провадження у суді, в тому числі шляхом перевірці та оцінці судом доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи виною у мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Але, всупереч вимогам п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України мотивувальна частина вироку взагалі не містить формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним в відношенні: ОСОБА_7 по епізоду скоєння на початку квітня 2013 року крадіжки майна СТОВ «Качалівське»; ОСОБА_7 та ОСОБА_12 по епізоду скоєння на початку квітня 2013 року крадіжки майна ТОВ «Козіївське»; ОСОБА_7 по епізоду від 18 травня 2013 року скоєння крадіжки майна ОСОБА_30; ОСОБА_7, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 по епізоду від 24 травня 2013 року скоєння замаху на крадіжку майна ТОВ «Козіївське».

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, оскільки учасники судового розгляду не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо фактичних обставин та ці обставини ніким не заперечувались, суд першої інстанції в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КК України розглянув справу. Тому, відповідно до вимог ч. 2 ст. 394 КПК Україні такі обставини апеляційним судом не переглядаються.

За таких даних, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про скасування вироку з постановлення судом апеляційної інстанції нового вироку, оскільки апеляційний суд не вправі ухвалити вирок щодо фактичних обставин інкримінованих злочинів, які: по-перше - взагалі, виходячи з змісту вироку суду першої інстанції, не були предметом судового розгляду; по-друге - так як суд першої інстанції в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КК України розглянув справу, а тому апеляційним судом такі обставини не переглядаються.

Окрім того, всупереч вимогам п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України мотивувальна частина вироку не містить формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, по епізодам обвинувачення ОСОБА_12 та ОСОБА_8 у скоєнні крадіжок: на початку серпня 2013 року майна ТОВ «Козіївське» на загальну суму 3367 грн.; в період з 13 серпня 2013 року по 15 серпня 2013 року майна ДП «Гутянське лісове господарство» на загальну суму 550 гривен, оскільки мотивувальна частина вироку містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які встановлені не судом, а органом досудового розслідування.

Окрім того, хоча обвинуваченому ОСОБА_8 по епізоду від 08 квітня 2009 року інкриміновано скоєння крадіжки майна потерпілої ОСОБА_16 у неповнолітньому віці, але судовий розгляд в порушення вимог п. 1 ч. 2 ст. 52 КК України проведено щодо обвинуваченого без захисника, участь якого відповідно до цього процесуального закону є обов'язковою.

В силу ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Отже, вирок суду постановлено з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне судове рішення та які не можуть бути усунені судом апеляційної інстанції.

Наряду з цим, суд неправильно застосував та(або) не застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме у відношенні: ОСОБА_7 - ч. 1 ст. 70 КК України при застосуванні принципу призначення покарання, застосував ч. 1, 4 ст. 71 КК України замість ч. 4 ст. 70 КК України; ОСОБА_8 - одночасно застосував ч.1, 4 ст. 70 КК України та двічі застосував ч.1, 4 ст. 71 КК України, не призначив покарання та не застосував ч. 1 ст. 70 КК України внаслідок скроєних злочинів до попередніх вироків, не призначив покарання та не застосував ч. 1 ст. 70 КК України та(або) ч. 4 ст. 70 КК України внаслідок скроєних злочинів після попередніх вироків; ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 - ч. 1 ст. 70 КК України при застосуванні принципу призначення покарання.

З огляду на наведене, враховуючи вимоги ст. 415 КПК України, колегія суддів скасовує такий вирок та призначає новий судовий розгляд, в ході котрого необхідно вжити всі передбачені законом заходи для об'єктивного дослідження обставин справи, усунути вказані вище в цій ухвалі недоліки стосовно порушень вимог кримінального процесуального закону і неправильного застосування кримінального закону, та у разі визнання обвинувачених винуватими у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень, призначити покарання відповідно з вимогами ст. 65 КК України.

В апеляційних скаргах прокурор та потерпілий ОСОБА_6 стверджують про невідповідність призначеного обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 289 КК України покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення і особам винних через м'якість, оскільки вони вчинили злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, шкоду не відшкодували, на момент вчинення правопорушення ніде не працювали.

Перевіряючи таке твердження прокурора та потерпілого, колегія суддів погоджується з зазначеними доводами, а тому якщо при новому судовому розгляді буде встановлено вчинення кримінального правопорушення за таких же обставин і даних про їх особи, то призначення обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 289 КК України мінімального покарання, передбаченого цим кримінальним законом, є м'яким.

В апеляційній скарзі прокурор також стверджує про неправильне застосування кримінального закону, а саме ст. 75 КК України щодо звільнення обвинувачених ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 від відбування призначеного покарання з випробуванням, але такі доводи прокурора у відношенні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не узгоджуються з вимогами ч. 2 ст. 416 КПК України.

Що ж стосується доводів про неправильне застосування ст. 75 КК України щодо ОСОБА_10, то, як видно з вироку, при призначені покарання суд врахував ступінь тяжкості вчинених обвинувачених кримінальних правопорушень, наявність обставини, що пом'якшує покарання - щире каяття, а також дані про особу винного, в тому числі ті, на які є посилання в апеляції. Обставин, що обтяжують обвинуваченому покарання суд не встановив, як нема посилання на наявність таких обставин і в апеляції прокурора. Суд першої інстанції врахував, що ОСОБА_10 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Враховуючи зазначене вище, конкретні обставини справи та дані про особу обвинуваченого, повне визнання останнім вини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про можливість призначення обвинуваченому не пов'язаного з позбавленням волі покарання, у зв'язку з чим з застосування ст. 75 КК України звільнив його від відбуття покарання з випробуванням, поклавши обов'язки, передбачені ч. ч. 2, 3, 4 ст. 76 КК України. З урахуванням цих обставин, колегія суддів не може погодитися з доводами апеляції прокурора про неправильне застосування ст. 75 КК України щодо ОСОБА_10

По цьому кримінальному провадженню ухвалами Краснокутського районного суду Харківської області від 19 серпня 2015 року та від 21 серпня 2015 року в порядку ст. 379 КПК України були виправлені описки у мотивувальної та резолютивної частині вироку, а саме відповідно: щодо застосування більш суворого принципу призначення обвинуваченим ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 покарання за сукупністю злочинів; щодо засудження ОСОБА_7, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України по епізоду від 24 травня 2013 року замаху на крадіжку майна ТОВ «Козіївське» на загальну суму 5848 гривень.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Харківської області Мельник О.В. ставить питання про скасування ухвали суду від 19 серпня 2015 року з мотиву її невідповідності вимогам кримінального процесуального законодавства, оскільки змінення вироку з застосуванням більш суворого принципу призначення обвинуваченим ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 покарання за сукупністю злочинів погіршує становище обвинувачених, а тому таке рішення ухвалено судом без належних процесуальних підстав.

Колегія суддів погоджується з такими доводами прокурора, оскільки всупереч вимогам ч. 1 ст. 379 КПК України по даному кримінальному провадженню зазначеним рішенням суд фактично змінив зміст резолютивної частини вироку, що є недопустимим, а тому колегія суддів скасовує таке рішення суду.

З таких же підстав та у зв'язку з скасуванням вироку з призначенням нового судового розгляду, колегія суддів в силу ст. 401 КПК України скасовує і ухвалу цього ж суду від 21 серпня 2015 року.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 419 КПК України колегія суддів строк тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою продовжує, тобто починаючи з 18 квітня 2016 року до 17 червня 2016 року, враховуючи що обвинуваченому така міра запобіжного заходу була застосована під час досудового розслідування та розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції, виходячи з обсягу і тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, наявності процесуальних ризиків, яки не усунені, а також даних про особу обвинуваченого, вирок стосовно якого скасовано, в тому числі у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону.

Крім того, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 419 КПК України колегія суддів строк тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою продовжує, тобто починаючи з 18 квітня 2016 року до 17 червня 2016 року, враховуючи що обвинуваченому така міра запобіжного заходу була застосована під час досудового розслідування та розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції, виходячи з обсягу і тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, наявності процесуальних ризиків, яки не усунені, а також даних про особу обвинуваченого, вирок стосовно якого скасовано, в тому числі у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та за м'якістю призначеного покарання.

Крім того, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 419 КПК України колегія суддів строк тримання обвинуваченого ОСОБА_9 під вартою продовжує, тобто починаючи з 18 квітня 2016 року до 17 червня 2016 року, враховуючи що обвинуваченому така міра запобіжного заходу була застосована під час досудового розслідування та розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції, виходячи з обсягу і тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, наявності процесуальних ризиків, яки не усунені, а також даних про особу обвинуваченого, вирок стосовно якого скасовано, в тому числі у зв'язку з м'якістю призначеного покарання.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 415, 419, 426 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги заступника прокурора Харківської області Мельника О.В. та потерпілого ОСОБА_6 задовольнити частково, а апеляційні скарги захисника ОСОБА_13, обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Вирок Краснокутського районного суду Харківської області від 19 серпня 2015 року у відношенні ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_33 та ОСОБА_11 скасувати, призначити новий розгляд кримінального провадження у тому ж суді першої інстанції в іншому складі.

Міру запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, залишити без зміни - у вигляді тримання під вартою, продовживши строк тримання під вартою до 17 червня 2016 року.

Міру запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_15, залишити без зміни - у вигляді тримання під вартою, продовживши строк тримання під вартою до 17 червня 2016 року.

Міру запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, залишити без зміни - у вигляді тримання під вартою, продовживши строк тримання під вартою до 17 червня 2016 року.

Ухвалу Краснокутського районного суду Харківської області від 19 серпня 2015 року, а також порядку ст. 401 КПК України ухвалу цього ж суду від 21 серпня 2015 року, кожна по кримінальному провадженню у відношенні ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_33 та ОСОБА_11 - скасувати.

Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

Судді