Вирок № 57772315, 11.05.2016, Старобільський районний суд Луганської області

11.05.2016

ЄУН 431/1352/16-к

Справа 1-кп/431/117/2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2016 року Старобільський районний суд Луганської області

у складі: головуючого - судді Колядова В.Ю.,

за участю секретаря Хорольської І.Ю.,

прокурора Жадан О.С.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Старобільського районного суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Чмирівка, Старобільського району, Луганської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого Старобільськім районним судом Луганської області 30.10.2012 за ч.2 ст.307, ч.1 ст.309, ч.1 ст.317 КК України до 5 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном в 3 роки, якому 20.01.2016 року пред'явлено обвинувачення Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч.5 ст.27, ч.2 ст.205, ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 КК України, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,

Встановив:

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 в серпні 2011 року, близько 09 години, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, знаходячись на території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 де він тимчасово мешкав у свого знайомого ОСОБА_1, скориставшись нагодою, коли нікого не було поруч, та коли його знайомий ОСОБА_1 був на заробітках, ОСОБА_2, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи свій злочинний намір, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, усвідомлюючи свої дії, знаходячись на подвір'ї за вищезазначеною адресою шляхом вільного доступу, скоїв крадіжку раніше виявленого ним на подвір'ї алюмінієвого балону ємністю 40 літрів, який належав на праві власності потерпілому ОСОБА_1, загальною вартістю 150 гривень, заподіявши останньому матеріальної шкоди на вищезазначену суму.

25 березня 2016 року між підозрюваним ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_1 було укладено угоду про примирення. При цьому між сторонами визначена міра покарання.

У подальшому згідно положень ст.ст.291, 474 КПК України обвинувальний акт з угодою про примирення було спрямовано до суду.

Ухвалою суду від 29.03.2016 року кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.

Прокурор не заперечував щодо укладання угоди про примирення між підозрюваним та потерпілим у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.

Обвинувачений у судовому засіданні свою винуватість у вчиненні злочину визнав повністю та підтвердив, що дійсно з території подвір'я належного ОСОБА_1, таємно викрав належний йому алюмінієвий балон ємністю 40 літрів. Просив затвердити укладену між ним та потерпілим 25 березня 2016 року угоду про примирення. Наслідки затвердження даної угоди йому відомі.

Потерпілий у судовому засіданні підтвердив добровільність укладення угоди між ним та підозрюваним та просив її затвердити

Суд переконався у добровільності укладення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 угоди. Вона не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь - яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.

Узгоджені сторонами вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Враховуючи, що угода про примирення від 25 березня 2016 року була укладена добровільно, вона відповідає закону і не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, суд вважає, що її слід затвердити, призначивши узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Захід забезпечення кримінального провадження у вигляді особистого зобов'язання застосований до ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді від 24.03.2016 р. залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання речових доказів, суд вирішує в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Судові витрати суд покладає на обвинуваченого у відповідності до ст.124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення, укладену між підозрюваним ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_1 25 березня 2016 року.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді громадських робіт на строк 80 годин.

Захід забезпечення кримінального провадження у вигляді особистого зобов'язання застосований до ОСОБА_2 на підставі ухвали слідчого судді від 24.03.2016 р. залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речовий доказ: алюмінієвий бідон ємністю 40 літрів, який знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_1, залишити у користуванні власника ОСОБА_1

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід держави, витрати за проведення експертизи у сумі 770,35 грн. Одержувач УК у Старобільському районі 24060300, рахунок № 3116115700331, банк ГУДКСУ у Луганській області, ід номер 37858396.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд протягом тридцяти днів з моменту проголошення.

Суддя В.Ю. Колядов